Рішення

від 05.07.2024 по справі 160/8437/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 рокуСправа №160/8437/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "КУТАН" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р., картки відмови №UA110130/2023/000905, -

УСТАНОВИВ:

02.04.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "КУТАН" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 16.04.2024р., просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000905, винесену відповідачем.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товарів (томати; огірки) було подано ЕМД №23UA110130024541U9 від 28.11.2023р., за ціною договору відповідно до умов поставки, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорювані картку відмови в прийнятті митної декларації №UA110130/2023/000905 та рішення №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р. про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення. Позивач вважає наведені оспорювані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як: 1) основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»; 2) закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України; 3) митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обгрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду (а.с.1-11,60-70).

Ухвалою суду від 06.05.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.95).

22.05.2024р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей наданих до митного оформлення за МД №23UA110130024541U9 від 28.11.2023р., проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено розбіжності та відсутність відомостей, а саме: 1) до митного контролю надано платіжний документ від 20.11.2023 №22, сплачена сума розраховується на рівні 29500 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 14500 дол. США, за викладеного у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати партії товару з оцінюваним товаром, перевірки числового значення, документи не кореспондуються між собою та містять розбіжності, які впливають на числові значення складових митної вартості; 2) надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням; 3) митна декларація країни відправлення від 20.11.2023 №23070900EX00004964 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 18.11.2023 №SAM2023000000238; 4) враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 20.11.2023 № б/ н, згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ФОП « ОСОБА_1 », у митниці є сумніви щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за основним методом визначення митної вартості, визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 20.11.2023 № 23UA408020070593U5 (UA408020/2023/070593) на рівні 1,1 дол.США/кг, при цьому, взято за основу коригування поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2023 р., нерозфасовані для роздрібної торгівлі»; товару №2 - за ЕМД від 19.10.2023 №23UA408020063596U1 (UA408020/2023/63596) на рівні 1,16 дол.США/кг, при цьому, за основу взято товар: «Огірки свіжі, в ящиках, не розфасовані для роздрібної торгівлі» (а.с.101-105).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 05.07.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "КУТАН" з 14.02.2022 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Добровольців, будинок 17, офіс 4 (згідно відомостей з ЄДРПОУ).

23.08.2023 між ТОВ "КОМПАНІЯ "КУТАН", як покупцем, та компанією SAM SEBZE MEYVE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI (Туреччина), як продавцем, укладено контракт № 01/23-U, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товари, в асортименті, за цінам, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід`ємною частиною цього контракту (а.с.13-18).

Згідно із п. 3.1 контракту, товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс- 2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 3.2 контракту поставка товару здійснювалась партіями, згідно замовлення покупця.

Умови оплати 100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту (п 4.1.).

Всі платежі здійснюються в доларах США (п. 4.2.) (а.с.13-18).

На підставі вищенаведеного контракту № 01/23-U від 23.08.2023р., на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно рахунку фактури (інвойс) e-FATURA № SAM 20230000000228 від 18.11.2023р., а саме: товар №1 свіжі їстівні овочі томати свіжі, врожай 2023 року, 10000,00 кг; товаро №2 їстівні овочі свіжі огірки, врожай 2023 року, 10000,00 кг, що підтверджується змістом копій відповідного рахунку та митної декларації (а.с.19-21,25,72-74).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №23UA110130024541U9 від 28.11.2023р. (а.с.19-21).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності транспортні документи. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2024 6 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (а.с.35-36).

Листом від 28.11.2023 декларант повідомив митницю про те, що на даний час всі необхідні документи для проведення митного оформлення надані, додаткові документи, крім тих, що були надані раніше, надати в 10-денний термін не має можливості (а.с.37).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено наступне: 1) до митного контролю надано платіжний документ від 20.11.2023 №22, сплачена сума розраховується на рівні 29500 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 14500 дол. США, за викладеного у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати партії товару з оцінюваним товаром, перевірки числового значення, документи не кореспондуються між собою та містять розбіжності, які впливають на числові значення складових митної вартості; 2) надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням; 3) митна декларація країни відправлення від 20.11.2023 №23070900EX00004964 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 18.11.2023 №SAM2023000000238; 4) враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 20.11.2023 № б/ н, згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ФОП « ОСОБА_1 », у митниці є сумніви щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, наявними у справі (а.с.38-48).

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р., за яким митна вартість ввезеного товару скоригована митницею згідно ст.64 МК України та визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за основним методом визначення митної вартості, визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 20.11.2023 № 23UA408020070593U5 (UA408020/2023/070593) на рівні 1,1 дол.США/кг, при цьому, взято за основу коригування поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2023 р., нерозфасовані для роздрібної торгівлі»; товару №2 - за ЕМД від 19.10.2023 №23UA408020063596U1 (UA408020/2023/63596) на рівні 1,16 дол.США/кг, при цьому, за основу взято товар: «Огірки свіжі, в ящиках, не розфасовані для роздрібної торгівлі», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.38-43).

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000905 (а.с.44-48).

Позивач не погоджується із вищевказаними оспорюваними рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2023р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.24-27,67-70).

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій зовнішньоекономічного контракту №01/23-U від 23.08.2023р.; e-FATURA № SAM 20230000000228 від 18.11.2023р.; платіжної інструкції №22 від 27 листопада 2023 року; митної декларації країни відправлення № 23070900ЕХ00004964 від 20.11.2023р.; вантажної митної декларації № 23 ТR07090000044077 від 20.11.2023р.; міжнародної автомобільної накладної ЦМР від 20.11.2023р.; сертифікату якості №А 1083043 від 18.11.2023р.; фітосанітарних сертифікатів ЕС/ТR А 5483437 від 18.11.2023р., ЕС/ТR А 5311300 від 18.11.2023 р., вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.13-18, 25-34,72-92).

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2023р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані картка відмови та рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 28.11.2023р. є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, у оспорюваних рішеннях, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) до митного контролю надано платіжний документ від 20.11.2023 №22, сплачена сума розраховується на рівні 29500 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 14500 дол. США, за викладеного у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати партії товару з оцінюваним товаром, перевірки числового значення, документи не кореспондуються між собою та містять розбіжності, які впливають на числові значення складових митної вартості; 2) надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням; 3) митна декларація країни відправлення від 20.11.2023 №23070900EX00004964 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 18.11.2023 №SAM2023000000238; 4) враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 20.11.2023 № б/ н, згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ФОП « ОСОБА_1 », у митниці є сумніви щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, наявними у справі (а.с.38-48).

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД №23UA110130024541U9 від 28.11.2023р. (а.с.19-21), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваних рішеннях обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що до митного контролю надано платіжний документ від 20.11.2023 №22, сплачена сума розраховується на рівні 29500 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 14500 дол. США, за викладеного у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати партії товару з оцінюваним товаром, перевірки числового значення, документи не кореспондуються між собою та містять розбіжності, які впливають на числові значення складових митної вартості, оскільки, по-перше, наведене не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару, так як позивачем до митного оформлення було надано рахунок фактуру (інвойс) e-FATURA № SAM 20230000000228 від 18.11.2023р., в якому вказано вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки, та наведений документ не містить розбіжностей у числових значеннях; по-друге, пунктом 4.1 контракту від 23.08.2023р. визначено умови оплати, а саме: 100% попередня оплата; по-третє, за платіжною інструкцією в іноземній валюті №22 від 27.11.2023р. позивачем було сплачено не лише по інвойсу SAM 20230000000228 від 18.11.2023р., а й по інвойсу SAM 20230000000246 від 23.11.2023р. (а.с.25,26,72-74).

Судом критично надається оцінка доводам відповідача в оспорюваних рішеннях про те, що враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 20.11.2023 № б/ н, згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ФОП « ОСОБА_1 », у митниці є сумніви щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця, так як за умовами контракту поставка товару можлива на умовах СРТ або FCA згідно правил Інкотермс-2010 та при митному оформленні МД №23UA110130024541U9 від 28.11.2023р. поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки CPT/UA Дніпро. Відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс) за терміном СРТ продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та понести витрати по доставці товару до узгодженого місця призначення. За вказаною поставкою, згідно відомостей MRN від 20.11.2023 перевезення партії товару здійснювалось українським перевізником ПП ОСОБА_1 , отже, не зважаючи на те, що перевезення здійснювалось українським перевізником, згідно правил Інкотермс, продавець несе витрати по перевезенню товару, тому у нього знаходяться документи, що підтверджують вартість перевезення, з огляду на це, позивач повідомив відповідача про відсутність у нього таких документів.

Також, судом відхиляються посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на те, що надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням, оскільки вказані недоліки не впливають саме на числові значення формування митної вартості товару.

Судом відхиляються і доводи відповідача про те, що митна декларація країни відправлення від 20.11.2023 №23070900EX00004964 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 18.11.2023 №SAM2023000000238, оскільки декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених оспорюваних рішення та картки відмови, суд приходить до висновку, що оскаржувані картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості від 28.11.2023р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №228 від 27.03.2024р. та платіжної інструкції №245 від 16.04.2024р. (а.с.12,53,71,94).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "КУТАН" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р., картки відмови №UA110130/2023/000905 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000235/1 від 28.11.2023р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000905, винесену Дніпровською митницею.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22; код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "КУТАН" (49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Добровольців, будинок 17, офіс 4; код ЄДРПОУ 44792491) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056 грн. 00 коп. (шість тисяч п`ятдесят шість грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва