Рішення

від 10.07.2024 по справі 160/241/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Справа № 160/241/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДубина Ю.О. за участі: представника позивача представника відповідача 1 та 2 представника відповідача 3 Благодір Р.В. Пономаренко О.О. Дерновський М.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Криворізький ремонтно - механічний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості і пені

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод (далі Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-3), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування суми податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за червень, липень 2015 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2015 року у розмірі 37094240 грн на користь позивача;

- стягнути з Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37094240 (тридцять сім мільйонів дев`яносто чотири тисячі двісті сорок) грн, та пеню, нараховану у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2015 року за період з 06.10.2015 по 31.12.2019 у сумі 30533004,92 грн. (тридцять мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі чотири грн 92 коп).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року позов задоволений.

Постановою Верховного Суду від 28.09.2023 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

13.10.2023 року справа надійшла до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив на позовну, який подано податковим органом, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Операції з бюджетними коштами позивача зупинені згідно з листом Служби безпеки України від 10.08.2015 № 8/1/2-12080. Крім того, на теперішній час у нього відсутні правові механізми щодо здійснення донарахування та погашення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість та здійснення перерахунку платнику податку, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду. Відповідач окремо наголошує на тому, що з його боку відсутня протиправна бездіяльність, оскільки відповідачем вчинено всі необхідні та залежні від нього дії спрямовані на отримання позивачем бюджетного відшкодування. Строк для нарахування та стягнення пені становить лише ність місяців. Відповідач просить суд здійснити поворот виконання рішення суду.

Головне управління ДКС України у Дніпропетровьскій області надало суду письмові пояснення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки лист СБ України слугував підставою для обмеження фінансової операції по виплаті позивачу бюджетного відшкодування. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду. Також зазначає, що станом на день розгляду справи позивач отримав повністю суми бюджетного відшкодування та пені, які вказані у позовній заяві.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» від 05.02.2024 року про поновлення строку звернення з позовом до суду; задоволено клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.12.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Криворізький ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості та пені залишити без розгляду.Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №160/241/20 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року визнано поважною причину пропуску строку зверення з позовом до суду та поновлено позивачу строк звернення з даним позовом до суду; відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та про поворот виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 03.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив про те, що пеня стягується за весь строк затримки отримання позивачем суми бюджетного відшкодування; строк звернення до суду з поовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчилювати з наступного дня після її фактичного погашення; на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість з відшкодування ПДВ не відшкодована; застосування до провадження, що вже було розпочато, нового правила щодо строків, яке для позивача було як непередбачуваним у принципі, так і неминучим на практиці, обмежило їх право на доступ до суду, настільки , що була порушена сума суть цього права.

Відповідач 1 та 2 у судовому засіданні заперечував проти позову та вказав на суперечливу поведінку позивача під час розгляду справи: позивач у позові просить суд стягнути пеню за весь час існування заборгованості з відшкодування ПДВ; в подальшому позивач у письмових поясненнях від 05.02.2024 року зазначив про те, що період за який позивач може стягнути пеню відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 140/1770/19 стновить з 01.07.2019 року по 3112.2019 рокута надано позивачем розрахунок пені за вказаний період часу; у подальшому позивач змів свою позицію та просить знову стягнути пеню за весь час існування заборгованості з відшкодування ПДВ;

Відповідач 3 у судовому засіданні заперечував проти позову та підтримав правову позицію інших відповідачів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Товариством у 2015 році подавались до відповідних територіальних органів податкової служби (починаючи з 01.01.2017 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області), зокрема, до СДПІ з ОВП у м. Донецьку податкові декларації з ПДВ із заявленим ПДВ до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника у банку на загальну суму 37094240 грн, а саме: за період червень-липень 2015 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку).

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є здійснення Товариством закупівлі, у значних обсягах металопродукції та вивезення товарів за межі митної території України.

Задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування підтверджені за результатами проведених камеральних перевірок СДПІ з ОВП у м. Донецьку (довідки від 19.08.2015, від 11.09.2015 та від 18.09.2015). При цьому, за результатами проведеної документальної перевірки позивача стосовно повноти декларування податку на додану вартість за період з 01.08.2014 по 31.12.2016 не встановлено його заниження (т. № 2 а.с. 180-192).

У вересні 2016 року та повторно у жовтні 2016 року податковим органом направлялися висновки на відшкодування ПДВ на загальну суму 37094240 грн, проте орган казначейства вказані висновки залишив без розгляду у зв`язку з рекомендаціями, викладеними у листі СБ України.

Разом з цим, контролюючим органом повторно вчинено відповідні дії з направлення висновків до органу казначейського обслуговування, проте вказані висновки повернуті без виконання листом від 31.10.2016 з підстав невідновлення операцій з бюджетними коштами Товариства.

Судом на підставі листа ДПС України від 12.01.2024 року № 786/6/99-00-04-02-06 встановлено, що до Тимчасового реєстру станом на 31.01.2017 року включено суму ПДВ ТОВ «Менінвест-Криворізький ремонтрно-механічний завод» у розмірі 37094,24 тис.грн., які були заявлені ТОВ «Менінвест-Криворізький ремонтрно-механічний завод» відповідно до декларацій з ПДВ від 20.07.2015 року та від 19.08.2015 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.08.2025 року, та відшкодовані на поточний рахунок підприємства 08.10.2021 року в повному обсязі.

За вказаних обставин ДПС України повністю підтвердило право позивача на відшкодування ПДВ у розмірі 37094240 грн.

При цьому, вказуючи на несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості, Товариство також просить стягнути пеню.

Відповідно до підпункту 14.1.18 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Порядок № 39).

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Поряд з цим, пунктом 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

При цьому згідно з пунктом 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органу державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, та протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку № 39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на зазначене та керуючись нормами, які діяли на момент виникнення спірних відносин, податковий орган зобов`язаний був протягом п`яти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як зазначалось вище, контролюючим органом неодноразово складався такий висновок та надсилався для подальшого відшкодування до казначейської служби, проте останньою такі висновки повертались без виконання (останній раз листом від 31.10.2016) у зв`язку із зупиненням операцій з коштами відповідача згідно з листом СБУ.

Служба безпеки України листом від 24.11.2023 року № 5/7/1/2-26471 повідомила суд про те, що немає змоги надати суду для огляду копію листа СБ України від 10.08.2015 року № 8/1/2-12080.

Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою сприйнято Закон Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII (далі Закон № 1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 52 та 56.Згідно п. 52 зазначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 56 до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Реєстр) за формою згідно з додатком.

Відповідно до пунктів 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства, при цьому всі відомості щодо бюджетного відшкодування до реєстру повинен вносити орган ДФС.

Разом із заявою про зміну предмета позову позивач додав витяг із Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з цим витягом у Тимчасовому реєстрі наявні три заяви позивача на загальну суму бюджетного відшкодування 37094240 грн: від 13 серпня 2015 року на суму 26934685 грн, від 20 липня 2015 року на суму 10000000 грн і від 19 серпня 2015 року на суму 159555 грн.

При цьому суд зазначає, що, що зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган та орган казначейства від виконання обов`язків щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість у передбачені законодавством строки (правова позиція Верхового Суду, викладена у постанові від 31.07.2018 у справі № 822/3250/17).

Наведене свідчить, що контролюючим органом протягом 2015-2020 років не вжито заходів з відшкодування з бюджету на користь Товариства податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за червень, липень 2015 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2015 року на загальну суму 37094240 грн, зокрема щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв Товариства, що свідчить про допущення протиправної бездіяльності з цього приводу.

При цьому, посилання контролюючого органу на зауваження СБУ стосовно діяльності позивача, відсутність певного програмного забезпечення та нерозуміння нового алгоритму бюджетного відшкодування ПДВ є лише затягуванням процесу відшкодування і правового обґрунтування в чинному законодавстві не мають.

Під час розгляду справи судом встановлено, що причиною фактичного не перерахування казначейською службою бюджетного відшкодування на рахунок позивача став лист СБ України від 10.08.2015 року № 8/1/2-12080.

За вказаних обставин саме орган казначейської служби, а не орган державної податкової служби допустив протиправну бездіяльність.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування суми податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за червень, липень 2015 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2015 року у розмірі 37094240 грн на користь позивача.

Щодо позовної вимоги - стягнути з Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37094240 (тридцять сім мільйонів дев`яносто чотири тисячі двісті сорок) грн., то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки станом на день розгляду справи на рахунки позивача надійшли дані грошові кошти у повному обсязі

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач отримав у повному обсязі грошові кошти з Державного бюджету України: заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37 094 240 (тридцять сім мільйонів дев`яносто чотири тисячі двісті сорок грн 00 коп), що підтверджується копією платіжного доручення від 08.10.2021 року № 117 та поясненнями сторін.

Також суд окремо зазначає про те, що ДПС України у листі від 12.01.2024 року № 786/6/99-00-04-02-06 визнало факт існування заборгованості перед позивачем на вказану суму та включила її до Тимчасового реєстру, а тому права та законні інтереси позивача поновлено в цій частині у повному обсязі станом на день розгляду даної справи.

За вказаних обставин права та інтереси позивача в цій частині поновлено у повному обсязі до моменту ухвалення даного рішення суду.

А тому у суду відсутні правові підстави для повторного стягненя даної суми рішенням суду.

Заборгованість із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37 094 240 з моменту її визнання органами ДПС України є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЕСПЛ від 09.01.2007 року Справа "Інтерсплав проти України" (Заява N 803/02).

Фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку суду, позивач перебував під надмірним для нього тягарем. Відповідно у даній справі було порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з боку органів ДПС України.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави для застосування повороту виконання рішення суду в частині повернення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 37094240 грн., оскільки позивач підтвердив право на бюджетне відшкодування у цій сумі, а Держава України шляхом перерахуванням даних грошових коштів виконала свій обов`язок перед платником податків.

Суд не вправі у даному випадку позбавити позивача права власності на суму бюджетного відшкодування ПДВ і таким чином підтвердити не виконання Державою України свого обов`язку з відшкодування ПДВ.

В даному випадку рішення суду не слугувало єдиною та достатньою підставою для отримання позивачем суми бюджетного відшкодування; такою підставою слугували прямі норми ПК України, а держава протягом тривалого часу ухилялася від виконання свого обов`язку перед позивачем.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави для застосування повороту виконання рішення суду в частині суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 37 094240 грн., за клопотанням ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до статті 380 КАС України через задоволення позовних вимог у меншому розмірі тому, що судом під час розгляду справи встановлено факт правомірності набуття позивачем права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 37094240 грн. та правомірність перерахування позивачу з Державного бюджету України вказаних грошових коштів.

Стосовно позовної вимоги - стягнути з Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача пеню, нараховану у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2015 року за період з 06.10.2015 по 31.12.2019 у сумі 30533004,92 грн. (тридцять мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі чотири грн 92 коп).

Позивач у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до суду від 05.02.2024 року вказує на те, що з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.01.2023 року у справі № 140/1770/19, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про стягенні пені за 6 місяців, що передували дню подання позову про її стягнення, включаючи день подання такого позову до суду.

Позивач зробив розрахунок розміру пені за період з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року, згідно з яким розмір пені становить 3625037,76 грн.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.01.2023 року у справі № 140/1770/19:

«102. У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

103. Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим "іншим законом", яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

104. Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

105. Зважаючи при цьому на абсолютно різну природу правового регулювання, не можна погодитися з висновком про те, що при вирішенні питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, мають враховуватися положення пункту 102.4 статті 102 ПК України, оскільки наведене не узгоджується з предметом правового регулювання цієї норми, до якого належать виключно питання здійснення контролюючим органом своїх повноважень стосовно стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, а не реалізації особою права на судовий захист від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

106. Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.

107. Суди попередніх інстанцій правильно врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в частині застосування ефективного способу захисту порушеного права, викладений у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, проте помилково послалися на нього як на підставу для незастосування шестимісячного строку звернення до суду. Наведене судове рішення не містило висновків про непоширення строку звернення до адміністративного суду на правовідносини зі стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості».

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що платник податків до дати повного погашення заборгованості з відшкодування ПДВ може стягнути пеню за кожні півроку відповідно до п.200.23 ПК України.

Тобто максимальний розмір позовних вимог щодо стягнення пені є розмір пені за 6 місяців, що передували дню подання позову до суду про її стягнення включаючи день подання такого позову.

Отже, період часу, за який позивач вправі стягнути пеню становить 6 місяців з 01.07.2019 року про 31.12.2019 року.

Розмір пені становить 3625072,71 грн., що підтверджується розрахунком позивача, який додано клопотання позивача від 13.02.2024 року.

Вказаний рохрахунок пені суд вважає обгрунтованим та враховує його під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, вказала на те, що такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку та, як наслідок, визнала єдино можливим та належним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.

За вказаних обставин дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 625 072,71 грн.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на виконання рішення судів у даній справі позивач отримав з Державного бюджету України позивач отримав пеню у розмірі 30533004,92 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 08.10.2021 року № 118, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, дане рішення суду в частині пені виконано у повному обсязі.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області заявило клопотання про поворот виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У даному випадку рішення суду в даній справі, яке скасовано, слугувало єдиною підставою для отримання позивачем суми пені; сума пені не була відображена ДПС України у Тимчасовому реєстрі.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

За вказаних обставин існують підстави для повороту виконання рішення суду в частині повернення позивачем суми пені, оскільки відпали правові підстави для її стягнення з Державного бюджету України.

Таким чином, позивач повинен повернути у Державний бюджет України суму отриманої пені у розмірі 26907932,20 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійнюється відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» (500576, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 35484610) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області ((49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» пеню нараховану у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2015 року за період з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року у сумі 3 625 072,71 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Допустити поворот виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року у справі № 160/241/20 в частині стягнення пені нарахованої у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 26 907 932,20 грн.

У порядку повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року у справі № 160/241/20 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь Державного бюджету України суму у розмірі 26907932,20 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13425,32 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 липня 2024 року.

Суддя С.В. Златін