Ухвала

від 09.07.2024 по справі 240/12661/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/12661/24

категорія 109020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву приватного підприємства "Буд-Маш" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні Приватному підприємству «Буд-Маш» Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 27 593 кв.м., кадастровий номер 1810136300:08:013:0075, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Покровська, 48, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі по застосуванню при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки показників індексів споживчих цін за 2014 рік у розмірі 1,249 та за 2015 рік у розмірі 1,433 при наданні Приватному підприємству «Буд-Маш» Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 27 593 кв.м., кадастровий номер 1810136300:08:013:0075, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Покровська, 48;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні Приватному підприємству «Буд-Маш» Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 27 593 кв.м., кадастровий номер 1810136300:08:013:0075, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Покровська, 48, а саме: застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта КМ3 у розмірі, що перевищує максимальне значення 1;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому здійснити правильний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 27 593 кв.м. за кадастровим номером № 1810136300:08:013:0075, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Покровська, 48 за 2021 рік, застосувавши коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значення 0,306, яке передбачене п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік у розмірі 1,060, за 2017 рік у розмірі 1,0, за 2018 рік у розмірі 1,0, за 2019 рік у розмірі 1,0, та застосувати коефіцієнт Км3, що не перевищує максимальне значення 1, а саме у розмірі, 098(1,17х1,15х0,9х0,9х0,9).

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Виходячи з повідомлених позивачем обставин спору, про порушення свого права на належну нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивач дізнався у 2021 році, що підтверджується долученою до позовної заяви копією витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки датою формування якої є 02.02.2021.

У свою чергу, із цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 04.07.2024, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Жодних обґрунтувань поважності причини пропуску строку звернення до суду позивачем наведено не було.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 06.07.2005 №2747-IV "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 3028,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру становить 3028,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається і прохальної частини позовної заяви, позивач заявив до відповідача одночасно три позовні вимоги немайнового характеру:

- щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 та незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;

- щодо застосування при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки показників індексів споживчих цін за 2014 рік у розмірі 1,249 та за 2015 рік у розмірі 1,433;

- щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 та застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта КМ3 у розмірі, що перевищує максимальне значення 1.

Інші позовні вимоги є похідними від зазначених позовних вимог.

Відтак, загальний розмір судового збору, який позивач має сплатити за звернення з даним позовом до суду становить 9084,00 гривень (3028,00 грн. * 01 * 3, де: 3028,00 грн - прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 01 січня 2024 року; 1 - ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру; 3 - кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру).

Однак, до позовної заяви позивач долучив квитанцію, яка свідчить про сплату ним судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6056,00 гривень (9084,00 грн - 3028,00 грн).

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 6056,00 гривень.

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл./ТГ м.Житомир/22030101;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Рахунок отримувача: UA 048999980313181206084006797;

Код отримувача: 37976485;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Призначення платежу*;101;

---

(РНОКПП позивача. Судовий збір, за позовом

---

(ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву приватного підприємства "Буд-Маш" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.С. Токарева