Рішення

від 11.07.2024 по справі 300/2836/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2024 р. справа № 300/2836/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування наказу Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.02.2022 №1-к

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду із позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС України (далі відповідач) про визнання неправомірними і скасування рішень голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС, зокрема, наказу від 22.12.2021 за №15-к Про виконання постанови суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 , попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від 10.01.2021 та наказу від 14.02.2022 за №1-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, закрито провадження у адміністративній справі в частині визнання неправомірним та скасування попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від 10 січня 2021 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 300/2836/22, яка набрала законної сили, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року в справі №300/2836/22 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним і скасування наказу Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС України від 14 лютого 2022 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Справу №300/2836/22 в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року залишено без змін (т.2. а.с.101-109).

19.02.2024 дана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу від 19.02.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (т. 2 а.с. 114, 115).

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази, а саме пропонування позивачу одночасно з попередженням про звільнення іншої рівнозначної посади державної служби, або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей; наявності/відсутності вакантних посад в новоутвореному внаслідок реорганізації Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України державному органі на дату звільнення позивача; врахування переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача Івано-Франківську митницю ДВС України її правонаступником Галицькою митницею Держмитслужби (т. 2 а.с. 139, 140).

10.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов Галицької митниці Держмитслужби, згідно якого представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що в оскаржуваному наказі підставою для припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 зазначено попередження про наступне вивільнення, лист Івано-Франківської митниці ДФС від 10.01.2022. Вказане свідчить про допущення головою комісії з реорганізації технічної описки в даті видачі попередження про наступне вивільнення, а саме року, де помилково зазначено "22.01.2021". Також представник відповідача повідомив, що надаючи відповіді на зазначені у постанові Верховного Суду питання, які підлягають з`ясуванню, Галицька митниця Держмитслужби не володіє інформацією чи була можливість у Івано-Франківської митниці ДФС запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби та/або іншу роботу (посаду державної служби), а також чи вирішувалось питання переважного права залишення на роботі на інших посадах. Водночас зазначає, що виходячи із відповіді Голови комісії із реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС від 19.01.2021 станом на дату попередження про наступне вивільнення та на дату звільнення позивача у Івано-Франківської митниці ДФС була відсутня можливість пропонування рівнозначної або іншої посади державної служби, в зв`язку з відсутністю структури та штатного розпису для Івано-Франківської митниці на 2021 рік. З огляду на наведене питання переважного права залишення на роботі на інших посадах не розглядалось. Крім цього відповідач стверджує, що відповідаючи на запитання Верховного Суду чи були наявні посади державної служби у Галицькій митниці Держмитслужби станом на дату звільнення позивача, жодної посади державної служби у Галицькій митниці Держмитслужби не було у зв`язку з відсутністю на 2022 рік та по сьогоднішній день штатного розпису. В задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 2, а.с.145-151).

Позивач правом подати відповідь на відзив скористалась. Згідно відповіді позивач вказала на безпідставність аргументів наведених у відзиві, зокрема, вказала, що відсутність рівнозначних або інших посад державної служби не звільняло Івано-Франківську митницю ДФС та її правонаступника Галицьку митницю Держмитслужби щодо з`ясування наявності вакантних посад в новоутвореному внаслідок реорганізації державному органі Івано-Франківській митниці Держмитслужби. При цьому, Івано-Франківською митницею ДФС перед прийняттям оскаржуваного наказу не з`ясовано наявності вакантних посад в новоутвореному внаслідок реорганізації державному органі Івано-Франківській митниці Держмитслужби та відповідно не вжито дій щодо працевлаштування позивача. Крім цього, Івано-Франківською митницею ДФС не дотримано вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо переважного права залишення на роботі, як дружини військовослужбовця. Позовні вимоги щодо визнання неправомірним та скасування наказу №1-к від 14.02.2022 просить задовольнити в повному обсязі (т. 2, а.с. 156-160).

Відповідач правом подати заперечення не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.08.2001 проходила державну службу в органах митної служби, зокрема, з 06.02.2008 в Івано-Франківської митниці.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.0.04.2021 у справі №300/64/19 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу № 603-к від 04.12.2018, про поновлення на посаді, про стягнення заробітної плати за період з 21.06.2017 по 04.12.2018 в сумі 203830 грн., стягнення компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік в сумі 14942,46 грн., стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 05.12.2018 по 03.01.2019 в розмірі 11111,06 грн., стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 80000 грн. Визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківської митниці ДФС від 04.12.2018 року за № 603-к Про припинення державної служби. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста Івано-Франківськ-центральний Івано-Франківської митниці ДФС з 05.12.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 в справі №300/64/19 апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №300/64/19 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста Івано-Франківськ-центральний Івано-Франківської митниці ДФС з 05.12.2018 року. Ухвалено у вказаній частині нову постанову, якою поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста Івано-Франківськ-центральний Івано-Франківської митниці ДФС з 21.06.2017 року. У решті рішення суду залишено без змін.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС Про виконання постанови суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 від 22.12.2021 №15-к позивача поновлено на посаді начальника відділу митного оформлення «1 митного поста «Івано-Франківськ-центральний» Івано-Франківської митниці ДФС з 21.06.2017.Надалі на адресу позивача направлено попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 .

Наказом голови комісії з реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС Про звільнення ОСОБА_1 від 14.02.2022 №1-к припинено державну службу та звільнено з 15.02.2022 ОСОБА_1 з посади начальника відділу митного оформлення №1 митного поста Івано-Франківськ центральний Івано-Франківської митниці ДФС у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності штату державних службовців.

Не погоджуючись із наказами про поновлення та звільнення, вважаючи такі рішення відповідача неправомірними, з метою захисту порушених прав позивач звернулася із даним адміністративним позовом до суду з позовними вимогами про визнання неправомірним та скасування наказу від 22.12.2021 за №15-к Про виконання постанови суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 та наказу від 14.02.2022 за №1-к Про звільнення ОСОБА_1

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 300/2836/22, яка набрала законної сили, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року в справі №300/2836/22 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним і скасування наказу Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС України від 14 лютого 2022 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Справу №300/2836/22 в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року залишено без змін (т.2. а.с.101-109).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах позовних вимог про визнання неправомірним і скасування наказу Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС України від 14 лютого 2022 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 " суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу.

Так, згідно пункту 1 статті 1 Закону №889-VIII, державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII визначено, що державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною 3 статті 87 Закону №889-VIII (на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу на суб`єкта призначення або керівника державної служби покладено обов`язок щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.

Аналогічний висновок щодо застосування частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (в останній редакції Закону від 23 лютого 2021 року №1285-IX) висловлений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11 травня 2023 року у справі №380/9574/21, від 12 жовтня 2023 року у справі №380/10238/21, від 02 листопада 2023 року у справі №380/9055/22, від 23 лютого 2023 року у справі №140/9066/21 та інших.

Судом встановлено, що головою комісії з реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС позивача попереджено про наступне вивільнення із займаної посади та направлено попередження про наступне вивільнення поштовим зв`язком з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи міститься супровідний лист та повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_1 з зазначенням у них дати 10.01.2021 року (т. 1 а. с. 15-16).

В той же час, позивачем в позовній заяві не заперечується факт отримання нею попередження про наступне вивільнення 13.01.2022, однак позивач вказує, що таке попередження датоване 10.01.2021.

При цьому посилання позивача як на одну з підстав неправомірності прийняття наказу про звільнення, у зв`язку з невірно вказаною датою в повідомленні про наступне вивільнення є формальним та не спростовує факту обізнаності позивача з 13.01.2022 щодо наступного вивільнення. При дослідженні наказу голови комісії з реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС Про звільнення ОСОБА_1 від 14.02.2022 №1-к встановлено що в ньому міститься посилання на попередження про наступне вивільнення від 10.01.2022, а отже зазначення у попередженні про наступне вивільнення 2021 року є опискою, і вказана обставина не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Крім цього, є помилковим посилання позивача на те, що вона відноситься до категорій осіб, передбачених статтею 42 КзПП України, які мають переважне право залишення на роботі, з посиланням на частину 3 статті 42 КзПП України, якою встановлено, що перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України та частину 1 статті 18 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач стверджує, що таке право встановлене частину 1 статті 18 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» оскільки позивач станом на 2022 рік і дотепер є дружиною військовослужбовця, що підтверджується довідкою №60/11/2-177 від 13.05.2024 (т. 2, а.с. 163).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.

Водночас, як встановлено судом із наданої позивачем довідки військовослужбовець ОСОБА_2 проходить кадрову військову службу на посаді осіб офіцерського складу з 27.02.1999. Доказів проходження військової служби за призовом суду не надано, що виключає можливість застосування ч. 1 ст. 18 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до спірних правовідносин.

Водночас, судом встановлено, що з моменту попередження про наступне вивільнення і по дату звільнення з державної служби відповідачем не пропонувалося позивачу іншої рівноцінної посади державної служби та/або іншої роботи (посади державної служби).

Вказане також не заперечував представник Івано-Франківської митниці ДФС, а також не заперечує представник Галицької митниці Держмитслужби, про що зазначено у відзивах на адміністративний позов (т.1 а.с. 70-72, т.2 а.с.145-151). Доказів протилежного суду не надано.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби зазначив, що структури та штатні розписи Івано-Франківської митниці ДФС на 2020 та 2021 роки не затверджувались, відтак була відсутня можливість пропонування рівнозначної або іншої посади державної служби, в зв`язку з відсутністю структури та штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС. Враховуючи вказане питання переважного права залишення на роботі на інших посадах не розглядалося. Крім цього відповідачем зазначено, що оскільки Галицька митниця Держмитслужби станом на момент прийняття оскаржуваного наказу перебувала в стані припинення структура та штатний розпис для Галицької митниці Держмитслужби на 2022, 2023, 2024 роки не затверджувались. Відтак жодної посади державної служби у Галицькій митниці Держмитслужби не було.

Надаючи оцінку запереченням відповідача суд зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 300/2836/22 констатовано, що після внесення змін до частини третьої статті 87 Закону № 889-VІІІ існування обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав для звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті включає зобов`язання роботодавця (держави) в особі суб`єкта призначення або керівника державної служби щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме: з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.

Тобто, суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Частиною третьою статті 87 Закону №889-VІІІ у редакції Закону №1285-ІХ законодавець чітко визначив можливість звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті (зокрема, у разі скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців) виключно за відсутності можливості запропонувати йому відповідні посади або в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Досліджуючи можливість запропонувати позивачу відповідні посади державної служби суд зазначає, що станом на момент видання оскаржуваного наказу були відсутні структура та штатні розписи Івано-Франківської митниці ДФС та Галицької митниці Держмитслужби.

Судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» №858 від 02.10.2019 та наказу ДФС України «Про реорганізацію митниць ДФС» з 29.11.2019 розпочато реорганізацію Івано-Франківської митниці ДФС, за результатом якої повноваження Івано-Франківської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» №895 від 30.09.2020 реорганізовано територіальні органи Державної митної служби, зокрема і Галицьку митницю Держмитслужби шляхом приєднання до Державної митної служби.

Водночас згідно наказу Державної митної служби України від 19.10.2020 №460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, зокрема, Івано-Франківську митницю Держмитслужби.

Згідно з наказом Державної митної служби України «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» №472 від 30.06.2021, митниці, як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали з 00 год. 00 хв. 01.07.2021 здійснення покладених на них функцій та повноважень.

Таким чином, Івано-Франківська митниця Держмитслужби як новоутворений державний орган станом на момент видання оскаржуваного наказу виконував завдання і функції у визначеній сфері правовідносин, які були покладені на Івано-Франківську митницю ДФС та Галицьку митницю Держмитслужби, і які виконує дотепер.

Враховуючи вказане під час процедури звільнення позивача Івано-Франківська митниця ДФС зобов`язана була з`ясувати наявність вакантних посад у органу, який виконував завдання і функції у визначеній сфері правовідносин станом на час звільнення, а саме у Івано-Франківській митниці Держмитслужби та запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, з урахуванням переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю.

Суд зазначає, що обов`язок запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей Івано-Франківською митницею ДФС не виконаний перед звільненням позивача, а тому спірний наказ Івано-Франківської митниці ДФС України від 14 лютого 2022 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування наказу Івано-Франківської митниці ДФС України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.02.2022 №1-к слід задовольнити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, 1 м. Львів, 79000) про визнання неправомірним та скасування наказу Івано-Франківської митниці ДФС України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.02.2022 №1-к задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківської митниці ДФС України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.02.2022 №1-к.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.