Рішення

від 08.07.2024 по справі 905/204/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.2024р. Справа №905/204/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група Екіпаж (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 21191464)

до відповідача: Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

про стягнення 775 858,50 грн.

без виклику сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група Екіпаж звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 775 858,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №035/01-ДМР-21 від 03.12.2021 щодо оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим просить суд стягнути основну суму заборгованості та пеню.

Ухвалою суду від 19.02.2024 було відкрито провадження у справі №905/332/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

02.05.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо позовних вимог в частині стягнення 0,1% річних та інфляційних втрат в сумі 1546,50 грн. та вважає ці вимоги безпідставними і необґрунтованими, з огляду на те, що стягнення 0,1% річних та інфляційних втрат це встановлена ст. 625 ЦК України та договором №035/01-ДМР-21 від 03.12.2021 міра відповідальності за невиконання грошового зобов`язання за договором, яка не є неустойкою.

Відповідно до умов договору (п.9.4) строк виконання зобов`язань відкладається на час дії обставин непереборної сили. З урахуванням цього відповідач має законне право не виконувати свої зобов`язання в частині оплати отриманого товару до закінчення дії обставин непереборної сили.

Також, відповідач з метою дотримання балансу інтересів сторін просить суд розстрочити оплату заборгованості на 12 місяців та зменшити розмір судових витрат до 1000 грн.

10.05.2024 позивачем було надано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з позиціє відповідача та вказує, що 1546,50 грн. є неустойкою, просить суд відмовити у розстроченні виконання рішення суду та наполягає на стягненні судових витрат у повному обсязі.

27.05.2024 відповідачем були надані заперечення щодо позиції позивача.

14.06.2024 позивачем було надано клопотання про залучення додаткових доказів. В обґрунтування надання документів після звернення з даним позовом вказано, що будівля позивача, в якій він здійснював свою господарську діяльність була частково пошкоджена внаслідок бойових дій.

Позивачем було надано: акт здачі приймання виконаних робіт №1911 від 28.12.2021 на суму 6 300,00 грн. (транспортно-експедеційне перевезення вантажу за маршрутом Харків Бахмут); товарно-транспортну накладну №3/12 від 28.12.2021 про направлення вантажу на суму 774 312,00 грн.; довіреність №390 від 24.12.2021 на Усенко Т.А. на отримання цінностей за договором №ДОН/НХ-21696/НЮ-в від 03.12.2021; видаткова накладна №895 від 28.12.2021 на суму 774 312,00 грн., яка підписана Усенко Т.А. та скріплена штампом.

Позивач просить суд визнати поважною причини пропуску строку на подачу доказів та поновити такий строк.

19.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення щодо клопотання позивача про поновлення строку на подачу додаткових доказів.

Відповідач вказує, що позивачем не були дотримані вимоги ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не було вказано про неможливість надати докази або про те, що докази будуть надані через певний строк.

Також, просить суд розглянути заяву про розстрочення виконання рішення, зменшити розмір судових витрат до 1000 грн. та відмовити у стягненні 1 546,50 грн.

За приписами ч. 1, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом було досліджено звіт №15/8-23-1 за результатами обстеження нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 4.

За результатами дослідження експерта встановлено, що комплекс споруд за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 4 знаходиться в аварійному стані або не придатний до використання, використання можливе лише після капітального ремонту.

Тобто, на підставі викладеного, можливо зробити висновок, що в результаті збройної агресії російської федерації було пошкоджено будівлю за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 4, в якій здійснював свою господарську діяльність позивач.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення клопотання про поновлення строку та доручення доказів вказує, що у позовній заяві не було зазначено про неможливість надати докази або про те, що докази будуть надані через певний строк.

Суд виходить з того, що неможливо вказати перелік документів, які ти маєш намір додатково надати, якщо сторона не має доступу до таких документів та їх найменувань.

З огляду на приписами ч. 1, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає поважною причину пропуску строку на надання додаткових доказів позивачем та приймає їх для розгляду в межах даної справи.

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено.

03.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА «ЕКІПАЖ» (далі - Позивач або Постачальник) та Акціонерним товариством «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - Відповідач або Покупець) було договір поставки № 035/01-ДМР-21, зареєстрований Покупцем 03.12.2021 за №ДОН/НХ-21696/НЮ-в (далі -Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторони визначили його предмет: поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно Специфікації, яка є додатком 1 і невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару: заземлення переносне з металевими ланками ЗПМЗ- К-1/1-50Х-021.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна товару вказана у Специфікації (додаток 1 до Договору).

За приписами п. 5.2 Договору його загальна сума складає 774312,00 грн.

Як встановлено п.6.1. Договору Постачальник передає у власність Покупцю товар, а Покупець сплачує товар, визначений в кількості та за цінами, які зазначені у Спцифікаціїї №1 (додаток № 1 до Договору), на умовах поставки на склад Покупця СРТ (Інкотермс у редакції 2010 року).

Розрахунок за поставлений товар здійснюється 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.6.3., п.6.4. Договору).

Згідно з п.10.1.1. Договору Покупець зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 6 Договору (який містить п.п. 6.3., 6.4.).

Як передбачено п.11.2 Договору відповідно до ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України встановили розмір відповідальності Покупця за прострочення грошового зобов`язання за Договором у 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п.13.1. Договору він укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 14.8. Договору всі його письмові доповнення є його ж невід`ємною частиною.

Термін дії договору - з моменту підписання сторонами і до 31.12.2021 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання своїх обов`язків.

До договору між сторонами було укладено специфікацію №1, в якій визначено найменування товару - заземлення переносне з металевими ланками ЗПМЗ- К-1/1-50Х-021, кількість 77 шт., ціна разом з ПДВ 774 312,00 грн., термін поставки до 31.12.2021.

На виконання умов Договору Позивач поставив (передав) Відповідачу Товар визначеної кількості та вартості, за який останній зобов`язаний був сплатити визначену грошову суму: поставка 28.12.2021 - 77 одиниць (штук) - на 774 312,00 грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується: актом здачі приймання виконаних робіт №1911 від 28.12.2021 на суму 6 300,00 грн. (транспортно-експедеційне перевезення вантажу за маршрутом Харків Бахмут); товарно-транспортною накладною №3/12 від 28.12.2021 про направлення вантажу на суму 774 312,00 грн.; довіреністю №390 від 24.12.2021 на Усенко Т.А. на отримання цінностей за договором №ДОН/НХ-21696/НЮ-в від 03.12.2021; видатковою накладною №895 від 28.12.2021 на суму 774 312,00 грн., яка підписана ОСОБА_1 та скріплена штампом.

11.01.2022 Постачальник зареєстрував податкову накладну № 72 від 28.12.2021 в Єдиному реєстрі видаткових накладних за Реєстраційним номером документа 9409046943.

Отже, 15.03.2022 (на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) Відповідач на виконання Договору мав сплатити Позивачу грошові кошти за поставлений товар в сумі 774 312,00 грн.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по оплаті поставленого товару, що стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечує щодо наявності основної заборгованості, доказів оплати основної заборгованості впродовж розгляду справи не було надано, тому, позовні вимоги про стягнення 774 312,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача відносно наданих позивачем документів.

Довіреність №390 від 24.12.2021 на Усенко Т.А. на отримання цінностей за договором №ДОН/НХ-21696/НЮ-в від 03.12.2021 містить строк дії до 02.01.2021.

Цілком зрозуміло, що у довіреності була допущена описка щодо зазначення року та вказано 2021 рік, замість 2022 року, оскільки 24.12.2021 відповідач не міг видати довіреність зі строком дії до 02.01.2021.

Дана довіреність є документом відповідача, який сам допустив в ній описку та маніпулює даним фактом.

Відповідач вказує, що видаткова накладна №895 від 28.12.2021 на суму 774 312,00 грн. не містить печатки юридичної особи, яка проставлялась на видаткових накладних, а накладна містить "якийсь штамп, відтиск якого частково просліджується".

Судом було досліджено видаткову накладну №895 від 28.12.2021 та встановлено, що підпис ОСОБА_1 дійсно скріплений штампом, а не печаткою підприємства наступного змісту: «СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ДОНЕЦЬКИЙ ГОЛОВНИЙ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИЙ СКЛАД» РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» код ЄДРПОУ 40150216/779 84511, м. Бахмут, Донецька область, вул. Космонавтів, буд. 4».

Разом з цим, відповідач жодним чином не пояснює порядок використання штампів підприємства для певного виду документів відповідача.

Також, 11.01.2022 позивач зареєстрував податкову накладну № 72 від 28.12.2021 в Єдиному реєстрі видаткових накладних за Реєстраційним номером документа 9409046943.

Крім того, суд підкреслює, що відповідач не заперечує сам факт поставки та наявності основної заборгованості в розмірі 774 312,00 грн. З огляду на вказане, суд приймає, надані позивачем документи, як належні докази, які підтверджують існування основної заборгованості.

Також, позивачем заявлена до стягнення сума пені в сумі 1 546,50 грн., яка нарахована на суму 774 312,00 грн. за період з 15.03.2022 по 28.12.2023 в розмірі 0,1% річних від простроченої суми відповідно до п. 11.2 Договору.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо стягнення пені з огляду на наступне.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п.11.2 Договору, на який посилається позивач при нарахуванні пені, відповідно до ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України сторони встановили розмір відповідальності Покупця за прострочення грошового зобов`язання за Договором у 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Сторони у Договорі встановили, що стягнення 0,1% річних здійснюється на підставі ст. 625 ЦК України, яка не передбачає стягнення пені (неустойки).

Суд вважає, що позивачем невірно застосовані норми права та нарахування пені (неустойки) на підставі ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України є неможливим, тому, вимога про стягнення пені в розмірі 1 546,50 грн. не підлягає задоволенню.

Також, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду.

У клопотанні, яке надано через систему «Електронний суд» 02.05.2024 відповідач, висловлюючи свою позицію відносно позовних вимог, просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців та вказує, що заява про розстрочення виконання рішення додана до цього клопотання, але серед додатків не міститься.

У додатках до вищевказаного клопотання міститься відзив на позовну заяву, в якому також відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців та вказує, що заява про розстрочення виконання рішення додана до цього відзиву, але серед додатків не міститься.

27.05.2024 відповідачем були надані заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення та вказує, що заява про розстрочення виконання рішення була додана до відзиву.

Суд звертає увагу, що станом на момент розгляду справи документ під назвою «заява про розстрочення виконання рішення» так і не було надано суду, тому суд розглядає вимогу про розстрочення виконання рішення, яка викладена та обґрунтована у відзиві на позовну заяву та у клопотанні від 02.05.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування заяви про розстрочення відповідач вказує, що відповідно до умов договору (п.9.4) строк виконання зобов`язань відкладається на час дії обставин непереборної сили. З урахуванням цього відповідач вважає, що має законне право не виконувати свої зобов`язання в частині оплати отриманого товару до закінчення дії обставин непереборної сили.

Вказує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і на час звернення відповідача із заявою про відстрочення та/або розстрочення судового рішення.

АТ "Укрзалізниця" є державною компанією, яка з 24.02.2022 несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення обсягів пасажирських і вантажних перевезень та руйнування об`єктів залізничної інфраструктури.

В порушення приписів законодавства, жодним документом відповідачем не підтверджується винятковість обставин, які надають право розстрочити виконання судового рішення.

11.01.2022 Постачальник зареєстрував податкову накладну № 72 від 28.12.2021 в Єдиному реєстрі видаткових накладних за Реєстраційним номером документа 9409046943 та відповідно до умов договору у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар.

15.03.2022 (на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) Відповідач на виконання Договору мав сплатити Позивачу грошові кошти за поставлений товар в сумі 774 312,00 грн.

Тобто, станом на 25.06.2024, можна вважати, що відповідач вже отримав відстрочення виконання рішення більш ніж на 2 роки.

Також, відповідачем не надано пояснень чому він не здійснив оплату товару у період з 11.01.2022 по 24.02.2022 (початок збройної агресії російської федерації проти України).

Відповідач вказує про фінансові витрати та позбавлення можливості отримувати прибуток, але не надає жодних підтверджень викладеним обставинам як-то звіт про результати фінансової діяльності тощо.

Разом з тим, відповідачем жодним чином не обгрунтовано й строк, на який просить розстрочити виконання рішення, а отже і не вбачається для стягувача ніяких гарантій, що після настання строку виконання боржником своїх зобов`язань він дійсно виконає рішення суду.

На підставі викладеного, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем за текстом позовної заяви вказано про орієнтовні витрати на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн., але докази понесення таких витрат суду не надані, тому суд не розглядає вказані витрати.

Відповідач просив суд зменшити розмір судових витрат до 1 000,00 грн., суд відмовляє в задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

За приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З норми статті ст.8 Закону України «Про судовий збір» вбачається вичерпний перелік підстав, які можуть бути підставою для зменшення розміру судового збору.

Позивачем на вимогу ст.8 Закону України «Про судовий збір» не вказано та не обґрунтовано як письмово, так і документально, яка з підстав викладених у ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для зменшення стягнення розміру судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на оплату судового збору в сумі 11 614,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група Екіпаж до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення: основного боргу в сумі 774 312,00 грн. задовольнити; пені в сумі 1 546, 50 грн. відмовити у задоволенні.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технологічна група Екіпаж основний борг в сумі 774 312,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 11 614,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2024.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група Екіпаж (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 21191464).

Відповідач: Акціонерне товариство Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815).

Суддя О.М. Сковородіна