Ухвала

від 08.07.2024 по справі 908/1166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/61/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.07.2024 Справа № 908/1166/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1166/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1

до відповідача: Новобогданівської сільської ради, 72330, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новобогданівка, вул. Шевченка, буд. 90

про стягнення 88 534,03 грн

ВСТАНОВИВ:

17.04.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 17.04.24 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (далі ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг) до Новобогданівської сільської ради про стягнення заборгованості згідно договору постачання природного газу від 04.11.21 № 07-1045/21-50-Т у розмірі 88 534,03 грн, а саме: 58 837,31 грн основного боргу, 12 067,00 грн пені, 3 366,31 грн 3 % річних та 14 263,41 грн інфляційних втрат.

18.04.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1166/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.04.24 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1166/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідача є: с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта. Тому, відповідач був повідомлений про розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 23.04.24 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.22, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану неодноразово продовжувався та наразі продовжений до 12.08.24 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.22 № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.22 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить, зокрема, й Новобогданівська сільська рада.

Статтею 2 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 5 квітня 2014 р. № 1207-VII, який набрав чинності 27.04.14, визначено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 131 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в т.ч. автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Новобогданівської сільської ради про стягнення 58 837,31 грн основного боргу по оплаті за природний газ, 12 067,00 грн пені, 3 366,31 грн 3 % річних, 14 263,41 грн інфляційних втрати, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем. З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача виникла за період з січня 2022 р. по квітень 2022 р. включно.

Як встановлено судом, як на час укладення договору постачання природного газу № 07-1045/21-БО-Т від 04.11.21, так і на теперішній час податковою адресою відповідача Новобогданівської сільської ради є: вул. Шевченка, буд. 9, с. Новобогданівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 71330. Тобто, територія України, яка тимчасово окупована.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.03.23 передав справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Колегія суддів врахувала, що у цій справі (№908/1162/23), як і у справі №910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині 2 ст. 131 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 р., за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто, правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України.

Вищевказана ухвала Верховного Суду мотивована необхідністю виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, оскільки колегія суддів у справі №908/1162/23 вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 131 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.24 прийнято до розгляду справу № 908/1162/23, розгляд справи призначено на 07.06.24.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.24 судове засідання з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" призначено на 02.08.24.

Отже, наразі на вирішенні Об`єднаної палати Верховного Суду знаходиться питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 131 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (питання щодо розповсюдження дії цього Закону) до територій України, які є тимчасово окупованими після 24.02.24.

Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

За приписами частини 1 ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів, основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду зупинити провадження у справі.

Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України).

З огляду на те, що у справі № 908/1162/23 вирішуються питання, що мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі № 908/1166/24, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 908/1166/24 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Також, враховуючи те, що початок розгляду справи по суті у передбачений ст. 248 ГПК України строк не відбувся у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України та веденням бойових дій на території Запорізької області, інтенсивними артилерійськими обстрілами м. Запоріжжя з початку військової агресії рф по теперішній час, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, суд визнав за необхідне поновити процесуальні строки розгляду справи по суті, визначивши кінцевий строк розгляду справи не більш тридцяти днів з моменту закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення цього судового рішення.

Керуючись ст. 119, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити процесуальні строки розгляду справи № 908/1166/24 по суті.

Кінцевий строк розгляду справи по суті визначити не більш тридцяти днів з моменту закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення цього судового рішення.

Зупинити провадження у справі № 908/1166/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23.

Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.24.

Суддя В.Л. Корсун