Рішення

від 08.07.2024 по справі 908/1181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/62/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 Справа № 908/1181/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1181/24

за позовною заявою: Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26

до відповідача: приватного підприємства Адванта, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21а, офіс 107/4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Екезіе Лукас Чіамака, АДРЕСА_1

про стягнення 191 275,50 грн

СУТЬ СПОРУ:

18.04.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 27.03.24 з вимогами Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (далі ЗДМФУ) до приватного підприємства Адванта (надалі ПП Адванта) за участі ОСОБА_1 (третя особа) про стягнення заборгованості за договором про навчання іноземних громадян від 02.05.18 № 41/18 в розмірі 191 275,50 грн, а саме: 163 411,50 грн основного боргу, 15 278,98 грн пені та 12 585,02 грн 3 % річних.

18.04.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1181/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.04.24 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1181/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, 4 ст. 116, ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 24.06.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові зазначив, що умовами договору №41/18 від 02.05.18, укладеного між позивачем та відповідачем, оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на указаний розрахунковий рахунок Університету Координатором набору, студентом або іншою особою в національній валюті України по курсу НБУ, якій діє на момент оплати; студентом або іншою третьою особою (нерезидентом) на валютний рахунок в іноземній валюті в наступному порядку: кожного семестру згідно з п.5.16 договору. На підставі договору про навчання у закладах вищої освіти іноземних громадян № 20-336 від 30.10.20, укладеного між Запорізьким державним медичним університетом (Виконавець), ПП «Адванта» (Координатор набору) та Екезіе Лукас Чіамака (далі Студент, третя особа), останнього було зараховано до Університету на спеціальність «медицина», англійська мова. Відповідно наказу від 08.11.22 №1007-с надання освітніх послуг та нарахування оплати за них Студенту Екезіе Лукас Чіамака з 01.09.22 було призупинено. За навчання Студента «медицина», денна форма навчання, англійська форма викладання відповідно п.5.2. додаткової угоди № 3 від 17.07.19 Договору №41/18 від 17.07.18 та Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам №20-336 30.10.20 має бути сплачена сума 8400 дол. США, однак, фактично Студентом сплачено 4200 дол. США. Отже заборгованість по оплаті за навчання складає 4200 дол. США. За порушення строків оплати позивачем нараховано пеню та 3% річних. Враховуючи викладене, заборгованість по оплаті за навчання відповідно до доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості складає 4916,16 дол. США (4200 дол. США основного боргу, 323,46 дол. США 3% річних, 392,70 дол. США пені). Станом на 25.03.24 за курсом НБУ (38,9075 грн.) загальна сума заборгованості складає 191275,50 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

З метою належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату, місце та час розгляду справи № 908/1181/24 господарським судом в електронний кабінет відповідача в порядку ст.ст. 120, 121, 176, 242, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.04.24 про відкриття провадження у справі.

А засобами поштового зв`язку третій особі.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄCITC, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄCITC, aбo адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб aбo в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Враховуючи зазначене, перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету.

Як свідчить довідка господарського суду про доставку електронного листа (долучена до справи), ухвала від 23.04.24 доставлена в електронний кабінет одержувача ПП «АДВАНТА» 23.04.24 о 20:10 (тобто, датою отримання вважається 24.04.24).

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони та третя особа могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача та третю особу про розгляд справи № 908/1181/24.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву (а третьою особою письмових пояснень) у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наявні матеріали справи за № 908/1181/24 дозволяють розглянути цю справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, а також враховуючи перебування судді Корсуна В.Л. у відпустці в період з 21.06.24 по 05.07.24 включно, рішення прийнято без його проголошення 08.07.24 (перший робочий день після відпустки).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.05.18 між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет /надалі Університет/ та ПП «АДВАНТА» /надалі - Координатор набору/ укладено договір № 41/18 про навчання іноземних громадян /надалі договір/, за умовами п. 1.1. якого предметом цього договору є виконання зобов`язань Координатора набору з набору іноземців-кандидатів на навчання в Університеті.

17.07.19 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №41/18 від 02.05.21, якою розділ 5 «Фінансові умови» викладено в новій редакції.

Договором та додатковою угодою №3 визначено обов`язки та права Координатора набору, зокрема:

п.4.1.3. На період дії цього Договору, проводити відбір іноземних громадян в зарубіжних країнах тільки для навчання в Університеті;

п.4.1.6. ж) Забезпечити укладання індивідуальних договорів про навчання між Координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання.

Пунктом 5.15. договору в редакції додаткової угоди №3 обумовлено, що оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на указаний розрахунковий рахунок Університету Студентом відповідно до умов укладених індивідуальних договорів. За бажанням Студента, оплата може бути здійснена Координатором набору або третьою особою. Оплата здійснюється в наступному порядку: кожного семестру згідно з п.5.16 договору.

Відповідно до п.5.16 договору в редакції додаткової угоди №3, оплата проводиться за другий семестр в терміни до 15.02 для студентів 2-4 курсів: за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.

При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому, договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому, Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Університет вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.

Відповідно до п. 7.2 договору, строк дії договору встановлено з 02.05.18 по 02.05.24.

На підставі договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам №20-336 30.10.20 (далі договір про надання освітніх послуг), укладеного між Запорізьким державним медичним університетом (Виконавець), ПП «Адванта» (Координатор набору) та Екезіе Лукас Чіамака (далі Студент, третя особа), останнього було зараховано до Університету на спеціальність «медицина», англійська мова.

Відповідно до розділу 3 договору про надання освітніх послуг Координатор набору має наступні обов`язки:

п.3.1. За бажанням Студента своєчасно вносити оплату за освітні послуги в розмірі та у порядку відповідно до умов цього Договору;

п.3.2. Своєчасно інформувати Виконавця про причини пропуску строків оплати з Студентом або Координатором набору за цим Договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску.

Відповідно до договору про надання освітніх послуг Студент:

п.4.2. У випадку неможливості виконання Замовником вимог п.3.2. цього Договору, Студент самостійно здійснює оплату за освітні послуги, або зі згоди Студента провести оплату через Координатора набора або третьої особи;

п.4.3. Своєчасно та у повному обсязі відвідувати заняття, передбачені навчальним планом та графіком навчального процесу.

За умовами п.5.2. вказаного договору, вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов Договору №41/18 від 02.05.18.

Відповідно наказу від 08.11.22 №1007-с надання освітніх послуг та нарахування оплати за них Студенту Екезіе Лукас Чіамака з 01.09.22 було призупинено.

Як вказує позивач, за навчання Студента «медицина», денна форма навчання, англійська форма викладання відповідно п.5.2. додаткової угоди № 3 від 17.07.2019 року Договору №41/18 від 17.07.18 та Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам №20-336 30.10.20 має бути сплачена сума 8400 дол. США. Однак, фактично Студентом сплачено 4200 дол. США. Отже, заборгованість по оплаті за навчання складає 4200 дол. США.

Несплата відповідачем заборгованості у сумі 4 200,00 доларів США стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, заборгованість за навчання становить 4 200,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.03.24 (як визначено позивачем): 38,9075 грн за 1 долар США еквівалентно 163 411,50 грн.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів погашення суми заборгованості не надав, наявність заборгованості не заперечив та не спростував.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 163 411,50 грн основного боргу, що еквівалентно по курсу НБУ 4 200,00 доларів США.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 12 585,02 грн (еквівалент по курсу НБУ 323,46 доларів США).

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.20 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Згідно умов п. 5.16.1 договору (з врахуванням додаткової угоди №3), оплата проводиться за другий семестр для студентів 2-4 курсів за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року, за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.

Позивач нарахував 3% річних за період з 01.09.21 по 25.03.24 включно (937 днів прострочення), що не є правомірним з огляду на те, що початком періоду прострочення оплати за навчання є 05.10.21.

Згідно з перерахунком суду, 3% річних за період з 05.10.21 по 25.03.24 (в межах визначеного позивачем періоду), становить 311,30 доларів США, що еквівалентно 12 111,90 грн станом на 25.03.24 (як визначив позивач).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 311,30 доларів США, що еквівалентно 12 111,90 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 12 585,02 грн (еквівалент по курсу НБУ 540,76 доларів США). Пеня розрахована за періоди з 15.02.21 по 22.03.21 включно, з 05.10.21 по 23.02.22 включно, з 15.02.22 по 23.02.22 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 6.2. договору №18-133 сторони обумовили, що при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.

Тобто, сторони в договорі погодили, що пеня нараховується також в ті дні, коли була здійснена оплата заборгованості та на день відрахування студента.

Разом з тим, розрахунок пені, зроблений позивачем, містить арифметичні помилки, оскільки всупереч приписам законодавства України нарахування пені не обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, до розрахунку пені позивачем включено також суми пені, які вже сплачені відповідачем.

З наданої позивачем довідки №28 від 25.03.24 вбачається, що платіжним дорученням №СВ04138277 від 06.11.20 на суму 59 565,10 грн (по курсу 28,3643 грн еквівалентно 2 100,00 доларів США) та платіжним дорученням №КП/6165702 від 22.03.21 на суму 58 208,60 грн (по курсу 27,7184 грн еквівалентно 2 100,00 доларів США) всього сплачено 4 200,00 доларів США.

Судом здійснено перерахунок пені у межах визначеного позивачем періоду, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, позивачем помилково до періоду нарахування включені дати, до який мала бути здійснена оплата за навчання 15.02 та 05.10).

Згідно перерахунку суду, зробленого в межах заявленого позивачем періоду, загальна сума пені складає 180,60 доларів США. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 180,60 доларів США, що еквівалентно станом на 25.03.24 сумі 7 026,70 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовляється через необґрунтованість.

Враховуючи наведене, позов у цілому задовольняється судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому, судом враховано що з огляду на ціну позову (191 275,50 грн), сума судового збору складає 3 028,00 грн.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява у справі №908/1181/24 подана через систему «Електронний суд». Відповідно, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Таким чином, розрахунок судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача здійснюється судом саме від суми 2 422,40 грн.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачеві у випадку звернення останнього з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «АДВАНТА» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 А, офіс 107/4, код ЄДРПОУ 34268353) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, код ЄДРПОУ 45030873) основний борг у розмірі 163 411 (сто шістдесят три тисячі чотириста одинадцять) грн 50 коп. (еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.03.24 4 200,00 доларів США), 3% річних у сумі 12 111 (дванадцять тисяч сто одинадцять) грн 90 коп. (еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.03.24 311,30 доларів США), пеню у сумі 7 026 (сім тисяч двадцять шість) грн 70 коп. (еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.03.24 180,60 доларів США), судовий збір у розмірі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн 90 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.07.2024.

Суддя В.Л. Корсун