Рішення

від 08.07.2024 по справі 909/411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/411/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "ІНФОТЕХ"

(вул. Дегтярівська, буд. 15 Б, м. Київ, 04050)

до відповідача: Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці"

(вул. Т. Шевченка, буд. 1, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-

Франківська область, 78596)

про стягнення заборгованості в розмірі 164 943, 67 гривень, з яких: 149 619, 71 гривень - основний борг, 2 862, 43 гривень - інфляційні збитки, 1 988, 13 гривень - 3 % річних, 10 473, 40 гривень - штраф,

за участю:

від позивача: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача: ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У квітні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Державне підприємство "ІНФОТЕХ" із позовною заявою до Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" про стягнення заборгованості в розмірі 164 943, 67 гривень, з яких: 149 619, 71 гривень - основний борг, 2 862, 43 гривень - інфляційні збитки, 1 988, 13 гривень - 3 % річних, 10 473, 40 гривень - штраф.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 02.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 06.06.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 09.05.2024 за вх. № 7714/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "ІНФОТЕХ", ОСОБА_2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

7. Ухвалою від 10.05.2024 суд задовольнив заяву представника Державного підприємства "ІНФОТЕХ", ОСОБА_2 (вх. № 7714/24 від 09.05.2024) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи, призначеної на 06.06.2024 об 10:00 год та усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

8. 16.05.2024 за вх. № 8135/24 через підсистему "Електронний суд" від Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" надійшов відзив на позовну заяву.

9. 20.05.2024 за вх. № 8379/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "ІНФОТЕХ", ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив.

10. 30.05.2024 за вх. № 9031/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "ІНФОТЕХ", ОСОБА_3 надійшла заява про зміну прізвища представника позивача.

11. Судове засідання, яке було призначене на 06.06.2024 не відбулося, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Михайлишина В. В.

12. Ухвалою від 10.06.2024 суд призначив розгляд справи по суті на 24.06.2024.

13. 24.06.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 08.07.2024.

14. За наслідком судового засідання 08.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

15. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.10.2023 № 391, у частині неналежного здійснення оплати за спожиту електроенергію, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 149 619, 71 гривень, внаслідок чого, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 231 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати, 3 % річних та штраф у розмірі 7 % від суми боргу.

16. Позиція відповідача. У поданому відзиві на позов відповідач посилається на наявність обставин, які унеможливлюють виконувати належним чином свої зобов`язання за договором у зв`язку із виникненням надзвичайних обставин настання війни, що підтверджено листом ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, адресований "всім, кого це стосується". Окрім того, відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем строків оплати за спожиту електроенергію, а відтак, стягнення з останнього неустойки в повному, заявленому позивачем об`ємі, не є законним та обґрунтованим, а нарахована позивачем неустойка не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов`язання за договором. Враховуючи вищенаведене просить суд в задоволенні позову відмовити.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Державне підприємство "ІНФОТЕХ" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою від 27.10.2021 № 1849.

18. 16.10.2023 між Державним підприємством "ІНФОТЕХ" та МРЦ МВС України "Кремінці" був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу № 391 (надалі - Договір).

19. У пункті 1.1. Договору зазначено, що цей Договір є договором, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції, Споживачу Постачальником та укладається сторонами, з урахування положень Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі ПРРЕЕ) та абзацу 3 пункту 15 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

20. Положеннями пункту 2.1. Договору передбачено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію (код товару згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

21. Очікуваний обсяг та строк постачання Товару визначається у Комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору (далі Комерційна пропозиція). Очікуваний обсяг постачання Товару відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі Товару можуть бути змінені відповідно до умов Договору та ПРРЕЕ (п. 2.3. Договору).

22. Відповідно до пункту 3.1. Договору, початком постачання Товару Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору.

23. Ціна Договору становить 99 999, 08 гривень, в тому числі ПДВ 16 666, 51 гривень (п. 5.1. Договору).

24. Відповідно до пунктів 5.2. - 5.4. Договору, Споживач розраховується з постачальником за Товар за цінами, що визначаються в Комерційній пропозиції. Спосіб визначення ціни (тарифу) Товару зазначається в Комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни Товару.

25. Згідно пункту 5.5. Договору, фактична ціна за одиницю поставленого Товару визначається щомісяця відповідно до затвердженої Додатком 2 "Комерційної пропозиції" формули після завершення розрахункового періоду. Погодження Сторонами результату розрахунку здійснюється у письмовій формі шляхом підписання Сторонами Актів купівлі-продажу електричної енергії. Ціна Товару вважається погодженою з моменту підписання обома Сторонами Акту купівлі-продажу електричної енергії.

26. У пункті 5.10. Договору зазначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

27. Пунктом 5.11. Договору встановлено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

28. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за купований Товар відповідно до умов цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання Споживачем (п. 5.12. Договору).

29. Відповідно до пунктів 5.14. - 5.16. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати протягом всього періоду прострочення. Споживач сплачує на вимогу Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в Комерційній пропозиції.

30. Пунктом 5.23. Договору визначено, що факт надання послуг за Договором оформлюється Актом купівлі-продажу електричної енергії (далі - Акт), який укладається за звітний період (-и).

31. Підпунктом 6.2.1. Договору передбачено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

32. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 10.1. Договору).

33. Пунктом 13.1. Договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

34. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору (п. 13.2. Договору).

35. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 13.3. Договору).

36. Згідно із пунктом 13.4. Договору, Сторони зобов`язані негайно, але не пізніше ніж протягом трьох календарних днів, повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

37. За пунктом 13.5. Договору, виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

38. Відповідно до пунктів 15.1., 15.2. Договору, Сторони дійшли спільної згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.10.202, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України та Договір діє до завершення воєнного стану в Україні, оголошеного та продовженого відповідними Указами Президента України та затвердженими Верховною Радою України, але не пізніше ніж по 31.12.2023, а у частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні або дати зазначеної в Комерційній пропозиції.

39. Додатком 1 до Договору є заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

40. У Додатку № 2 до Договору сторони затвердили комерційну пропозицію, якою погоджено, зокрема, такі умови:

- Очікуваний обсяг постачання товару: 16 067 кВт/год;

- Строк постачання Товару: з 01.10.2023 по 31.12.2023 (включно);

- Ціна (тариф) у грн на момент укладання договору: 6, 22388 грн за 1 кВт/год з ПДВ, включає тариф на послуги з постачання та не включає послуги з розподілу;

- Розрахунковий період: календарний місяць, або за згодою Сторін може бути обрано інший розрахунковий період (протягом поточного місяця у якому надається електрична енергія тощо).

41. Як встановлено судом на виконання умов Договору позивачем на користь Відповідача було поставлено електричну енергію на загальну суму 249 618, 79 гривень з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі - продажу електричної енергії від 17.10.2023 № 23-0603-9 на загальну суму 57 772, 08 гривень (за період вересень місяць 2023 року) та Актом купівлі - продажу електричної енергії від 13.11.2023 № 23-0603-10 на загальну суму 191 846, 71 гривень (за період жовтень місяць 2023 року).

42. При цьому, відповідач виконав свої зобов`язання зі сплати вартості отриманої електричної енергії за жовтень місяць 2023 року лише частково - в сумі 42 227, 00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 09/11/2023№2114_00000/а93186aa-9416-4077-a987-f7b53ce533d від 10.11.2023.

43. Відтак, станом на дату звернення до суду, Медичний реабілітаційний центр МВС України "Кремінці" не виконав зобов`язань за договором та не сплатив на користь позивача заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 149 619, 71 гривень.

44. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості в розмірі 149 619, 71 гривень, позивач нарахував відповідачу на означену суму боргу інфляційні збитки у розмірі 2 862, 43 гривень, 3 % річних у сумі 1 988, 13 гривень та штраф в сумі 10 473, 40 гривень, та звернувся з цим позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

45. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

46. Відповідно до частин 1 - 3 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до такого договору встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

47. Положеннями частин 6, 7 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

48. Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

49. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

50. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

51. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

52. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

53. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

54. Як було зазначено вище, на виконання умов Договору позивачем у жовтні місяці 2023 року було продано відповідачеві електричну енергію в кількості 29 841, 00 кВт/год на суму 191 846, 71 гривень, про що свідчить Акт купівлі - продажу електричної енергії від 13.11.2023 № 23-0603-10.

55. Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у жовтні місяці 2023 року також підтверджується Актом АТ "Прикарпаттяобленерго" про фактичні обсяги розподіленої електричної енергії до ДП "ІНФОТЕХ" № 2023-10/1727 від 31.10.2023 (за період 01.10.2023 по 31.10.2023).

56. За наявними в матеріалах справи доказами факт існуючої заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлену електроенергію в розмірі 149 619, 71 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

57. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів сплати заборгованості в розмірі 149 619, 71 гривень за означеним Договором до суду не надано.

58. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" на користь Державного підприємства "ІНФОТЕХ" основного боргу за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 16.10.2023 № 391 в сумі 149 619, 71 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

59. Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

60. Крім основного боргу позивач заявив до стягнення інфляційні збитки у розмірі 2 862, 43 гривень та 3 % річних у сумі 1 988, 13 гривень.

61. За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

62. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

63. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних та інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що заявлені до стягнення суми 3 % річних в розмірі 1 988, 13 гривень та інфляційних збитків в розмірі 2 862, 43 гривень - є арифметично вірними та такими що підлягають задоволенню.

64. Окрім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 10 473, 40 гривень.

65. Згідно із частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

66. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

67. Згідно приписів частини 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

68. Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

69. Господарський суд враховуючи викладене та здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку штрафу, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 473, 40 гривень.

70. При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на розділ 13 Договору та лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. про форс-мажорні обставини як на підставу звільнення його від відповідальності за договорами, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

71. Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 12.03.2024 у справі № 911/2635/22).

72. У постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

73. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"; - сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

74. У постанові від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 Верховний Суд зазначив: "посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, суди не звернули уваги, що такий лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні… Оскільки дія листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. поширюється абсолютно на всіх суб`єктів господарювання, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що факт настання форс-мажору саме для відповідача у справі підтверджено таким листом".

75. У постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

76. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

77. Отже, відповідач мав довести належними доказами, що у нього настали форс-мажорні обставини та що саме у зв`язку з їх настанням відповідач не міг виконати свої зобов`язання належним чином. Однак, таких доказів наявності вказаних обставин відповідачем до суду не надано.

78. Стосовно заявленого у відзиві на позов клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення сум на 100 %, то суд зазначає таке.

79. Статтею 233 Господарського кодексу України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

80. Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

81. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

82. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 910/17556/21, визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити свої інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

83. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

84. Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

85. При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 у справі № 904/4083/18).

86. За змістом позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 10.06.2021 у справі № 910/6471/20, на позивача у справі не покладається обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань. Тобто шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання, презюмується (її не треба доводити), позивач не зобов`язаний доводити наявність у нього збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем.

87. При цьому, враховуючи критерії розумності, справедливості та пропорційності, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних та інфляційних збитків відсутні, їх розмір відповідає розміру, встановленому законом (частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України), а розмір штрафу є достатньою та адекватною мірою та способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення заявлених до стягнення розмірів інфляційних збитків, 3 % річних та штрафу.

88. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

89. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

90. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

91. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

92. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Висновок суду.

93. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

94. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

95. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

96. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривень.

97. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

98. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

99. При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 11235 від 25.04.2024 сплатив судовий збір в розмірі 3 028, 00 гривень.

100. Оскільки позовна заява Державного підприємства "ІНФОТЕХ" надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.

101. Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.

102. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

103. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Державного підприємства "ІНФОТЕХ" до Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" про стягнення заборгованості в розмірі 164 943, 67 гривень, з яких: 149 619, 71 гривень - основний борг, 2 862, 43 гривень - інфляційні збитки, 1 988, 13 гривень - 3 % річних, 10 473, 40 гривень - штраф задовольнити.

2. Стягнути з Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" (вул. Т. Шевченка, буд. 1, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78596; ідентифікаційний код: 08733802) на користь Державного підприємства "ІНФОТЕХ" (вул. Дегтярівська, буд. 15 Б, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код: 34239034) 164 943, 67 гривень (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок три гривні шістдесят сім копійок), з яких: 149 619, 71 гривень - основний борг, 2 862, 43 гривень - інфляційні збитки, 1 988, 13 гривень - 3 % річних, 10 473, 40 гривень - штраф, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 11.07.2024.

Суддя В. В. Михайлишин