Ухвала

від 11.07.2024 по справі 911/1557/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2024 р. Справа № 911/1557/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Гребінківської селищної ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Гребінківської селищної ради про:

- визнати протиправною бездіяльність Гребінківської селищної ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади смт Гребінки з державної власності об`єктів нерухомості 15-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та 10-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , що перебувають на балансі ВАТ Агропрогрес, правонаступник якого ТДВ Агропрогрес;

- зобов`язати Гребінківську селищну раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади смт Гребінки Білоцерківського району Київської області об`єкти нерухомості: 15-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та 10-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по вул. Івана Франка, 5 смт Гребінки Білоцерківського (Васильківського) району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №911/1557/24 залишено позовну заяву Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області без руху, постановлено виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали, шляхом подання до суду:

1) письмових пояснень щодо того, які саме конкретні права та інтереси держави порушено/не визнано відповідачем в розрізі наведених прокурором обставин відсутності згоди ради на прийняття майна у комунальну власність;

2) письмових пояснень щодо руйнування державного майна, а також стосовно того як співвідносяться права та інтереси держави, які прокурор вважає за необхідне захистити за цим позовом, із інтересами територіальної громади, яким суперечать, за доводами прокурор, незаконні дії відповідача;

3) письмових пояснень щодо того, чиї інтереси держави чи територіальної громади прокурор намагається захисти відповідно поданим позовом;

4) письмових пояснень стосовно ефективності обраних прокурором способів захисту щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його забезпечити прийняття майна з державної власності у комунальну власність територіальної громади, зокрема, яким чином та у який спосіб відповідач має забезпечити прийняття майна і як, власне, будуть відновлені та/або захищені права/інтереси держави внаслідок зобов`язання відповідача до виконання не ідентифікованих за способом виконання дій;

5) пояснення щодо того, внаслідок чого у цьому спорі вимога про зобов`язання відповідача забезпечити прийняття майна з державної власності у комунальну власність територіальної громади не може розглядатися без супутньої їй окремої вимоги про констатацію протиправності рішень (дій, бездіяльності) винної особи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області, зокрема 05.07.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та 09.07.2024 засобами поштового зв`язку від Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області надійшли пояснення стосовно недоліків позовної заяви, згідно яких прокурор виклав пояснення та власні міркування щодо виявлених судом недоліків, зокрема щодо першого пункту ухвали вказав, що згода ради на передачу державного майна у комунальну власність є вирішальною для процедури передачі майна; щодо четвертого та п`ятого пунктів ухвали вказав, що:

- управління держаним майном полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна, а єдиними способом управління об`єктами житлового фонду є їх передача у комунальну власність;

- обраний прокурором спосіб захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності ради є ефективним, оскільки забезпечує відновлення порушених прав, і не може розглядатись окремо від вимоги про зобов`язання ради забезпечити прийняття майна з державної у комунальну власність.

Також прокурор у заяві про усунення недоліків, посилаючись на можливість сторони розпоряджатися правами на власний розсуд, зауважив, що на стадії відкриття провадження у справі суд не вправі вирішувати питання про достатність доказів та надавати їм оцінку, відтак суд постановив ухвалу про залишення позову без руху оскільки позивачем не доведено ефективності обраного способу захисту.

На переконання прокурора стаття 172 ГПК України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем у довільній формі, і основною вимогою є лише те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

В розрізі вказаного прокурор зауважив, що суд не врахував норми процесуального права і фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі та є неприпустимим, відтак відповідні дії суду є завданням розгляду справи на стадії підготовчого провадження та розгляду справи по суті.

За доводами прокурора, надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відповідно до приписів ст. ст. 174, 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

З огляду наведеного суд дійшов висновку про прийняття до розгляду позовної заяви Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області та відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 12, 181 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що справа за відповідно поданим Заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області позовом підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні.

Поряд з тим суд звертає увагу позивача на необхідності виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №911/1557/24 щодо подання:

1) письмових пояснень щодо того, які саме конкретні права та інтереси держави порушено/не визнано відповідачем в розрізі наведених прокурором обставин відсутності згоди ради на прийняття майна у комунальну власність;

2) письмових пояснень стосовно ефективності обраних прокурором способів захисту щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його забезпечити прийняття майна з державної власності у комунальну власність територіальної громади, зокрема, яким чином та у який спосіб відповідач має забезпечити прийняття майна і як, власне, будуть відновлені та/або захищені права/інтереси держави внаслідок зобов`язання відповідача до виконання не ідентифікованих за способом виконання дій.

З огляду наведеного та викладених у заяві про усунення недоліків доводів прокурора про позбавлення права на доступ до суду, судом враховано, що:

- передбачена ст. 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд особи, яка подає позов, не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов`язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;

- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;

- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною не може зводитись лише до ствердження особою, яка подає позов, про наявність у неї права на суд;

- передбачені статтею 177 ГПК України завдання підготовчого провадження, у тому числі визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, жодним чином не нівелюють вимоги ГПК України, у тому числі ст. 162 вказаного кодексу, стосовно форми та змісту позовної заяви;

- усунення недоліків позовної заяви спрямовано: як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, у тому числі на стадії підготовчого провадження, що сприятиме дотриманню балансу прав усіх сторін та спрощенню розгляду справи загалом.

Підсумовуючи наведене суд зауважує, що перевірка судом доказів та надання їм оцінки та/або обґрунтованості поданого позову і обраних позивачем способів захисту не є тотожною перевірці позовної заяви на відповідність її змісту вимогами статті 162 ГПК України, зокрема під час відкриття провадження у справі суд перевіряє наявність у позові усіх передбачених вказаною статтею відомостей, у тому числі і зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, що передбачено пунктом 4 частини 3 цієї статті.

З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що форма і зміст позовної заяви визначаються статтею 162 ГПК України і не обмежуються лише викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, як помилково вважає прокурор.

Стаття ж 172 ГПК України, яка на переконання прокурора не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, унормовує порядок надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів та не визначає форму і зміст позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 131, п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Суд звертає увагу прокурора на вказані процесуальні норми та передбачені ними наслідки невиконання процесуальних обов`язків, у тому числі і шляхом подання пояснень, тотожних за змістом позовній заяві та/або заяві про усунення недоліків.

Поряд з тим у позовній заяві прокурора вказано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Агропрогрес».

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Однак прокурором не обґрунтовано, на які права та обов`язки вказаної вище особи щодо однієї із сторін може вплинути рішення у даній справі, зокрема які права та обов`язки можуть з`явитися/змінитися/припинитися у цієї особи у разі задоволення поданого прокурором позову, як наслідок не доведено наявність підстав для залучення відповідної особи у якості третіх осіб у розумінні ст. 50 ГПК України.

До того ж суд звертає увагу позивача на те, що будь-які процесуальні заява та/або клопотання повинні містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованими посиланням на конкретні обставини та наявністю доказів в підтвердження таких обставин.

Вказаний вище висновок суду не позбавляє прокурора, позивача та/або заінтересовану особу (осіб) клопотати про вчинення відповідної процесуальної дії згідно ст. 50 ГПК України із наведенням передбачених такою нормою мотивів та обґрунтування.

До того ж суд звертає увагу на те, що приписи ст. 50 ГПК України презюмують право учасника справи заявити про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, однак не передбачають права одного з учасників при поданні відповідної заяви обирати, на боці кого зі сторін має брати участь така третя особа, оскільки саме остання реалізує відповідне право згідно поданої нею заяви про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.

Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, у тому числі через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою.

Суд звертає увагу сторін, зокрема відповідачів на те, що згідно ч.ч. 1, 4 ст. 170 ГПК України: будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 181, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити на 29.07.2024 об 11:30 підготовче засідання, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.

3. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи.

4. Зобов`язати Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області до 29.07.2024 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №911/1557/24 щодо подання:

1) письмових пояснень щодо того, які саме конкретні права та інтереси держави порушено/не визнано відповідачем в розрізі наведених прокурором обставин відсутності згоди ради на прийняття майна у комунальну власність;

2) письмових пояснень стосовно ефективності обраних прокурором способів захисту щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його забезпечити прийняття майна з державної власності у комунальну власність територіальної громади, зокрема, яким чином та у який спосіб відповідач має забезпечити прийняття майна і як, власне, будуть відновлені та/або захищені права/інтереси держави внаслідок зобов`язання відповідача до виконання не ідентифікованих за способом виконання дій.

5. Попередити Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про наслідки, передбачені ст. ст. 131, 132 ГПК України, у випадку невиконання вимог суду та процесуальних обов`язків, у тому числі і шляхом подання пояснень, тотожних за змістом позовній заяві та/або заяві про усунення недоліків.

6. Прокурор та позивач вправі надати суду у письмовій формі у строк до 29.07.2024: додаткові докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

7. Протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов, а також у строк до 29.07.2024 - заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

8. Довести до відома учасників справи, що у разі подання до суду заяв по суті, зокрема відзиву, відповіді на відзив та/або клопотань з процесуальних питань, до таких заяв та клопотань додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

9. Роз`яснити учасникам справи, що згідно приписів ст. 118 Господарського процесуального кодексу України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

10. Повідомити учасників справи про можливість:

- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, у тому числі через на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

- отримати інформацію в справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: ko.arbitr.gov.ua/sud5012/.

11. Повідомити учасників справи про обов`язок вказувати у заявах, клопотаннях поясненнях відомості про наявність зареєстрованого електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема