Ухвала

від 11.07.2024 по справі 911/1660/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1660/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Керівника Смілянської окружної прокуратури (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Ю. Кондратюка, буд. 25) в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради (20722, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Балаклея, вул. Незалежності, буд. 2, код: 26489731)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А, код: 45015258)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 145443,59 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Керівником Смілянської окружної прокуратури через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області 26.06.2024 сформовано позовну заяву в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», в якій прокурор просить суд:

- визнати недійсними додаткові угоди від 26.02.2021 № 2, від 04.04.2021 № 4, від 30.08.2021 № 5, від 30.08.2021 № 6, від 27.09.2021 № 7, від 13.10.2021 № 8, від 15.11.2021 № 9, від 24.11.2021 № 10, від 24.11.2021 № 11 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 № 21-Е, укладеного між Балаклеївською сільською радою з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Балаклеївської сільської ради кошти у сумі 145443,59 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладаючи оспорювані додаткові угоди, сторони договору керувались коливанням ціни товару на ринку, що не було обґрунтовано сторонами та документально належним чином не підтверджено, а експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не свідчать про коливання ціни у бік збільшення у відповідному відсотковому пропорційному відношенні упродовж дії договору, що вказує на порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставну зміну істотних умов договору. А тому оспорювані додаткові угоди на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 217 Цивільного кодексу України мають бути визнанні недійсними у судовому порядку, а зайво сплачені грошові кошти у розмірі 145443,59 гривень, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Балаклеївської сільської ради.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У відповідності до ч. ч. 2-4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Суд зазначає, що додані прокурором до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме договір про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 № 21-Е надані з порушенням наведених вище положень законодавства, адже подані в нечитабельному вигляді, та в яких частково відсутній текст документа, з яких неможливо дослідити зміст таких документів.

Також, суд зауважує, що прокурором заявлено вимогу про визнання недійсною додаткової угоди від 04.04.2021 № 4. Втім, всупереч вимогам процесуального законодавства прокурором до позовної заяви не долучено копії оскаржуваного правочину, а також не подано клопотання про його витребування.

Також, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за позовом прокурора, поданим в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, за змістом частин 1, 3, 4 вказаної статті представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19 та від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Отже прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

До того ж у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради прокурор посилається на те, що останньою не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

До позовної заяви Керівника Смілянської окружної прокуратури від 26.06.2024 долучено лист від 26.06.2024 № 52-4224вих-24 щодо звернення прокурором з позовом до суду, адресований Балаклеївській сільській раді, проте прокурор не зазначив якими саме доказами підтверджується направлення цього листа Балаклеївській сільській раді та не навів відповідних доказів у переліку документів, що додаються до позовної заяви. Також прокурор не зазначив, що докази повідомлення компетентного органу (відправлення чи вручення) не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Зазначений лист, як свідчить квитанція від 26.06.2024 № 1285179 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС Балаклеївської сільської ради, надісланий одночасно з позовом.

Таким чином, в порушення положень статті 164 Господарського процесуального кодексу України та абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не надав до суду доказів на підтвердження попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України, має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (висновок, викладений у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, суд доходить висновку, що прокурором при зверненні до суду порушено приписи ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Смілянської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Запропонувати прокурору усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду:

- засвідчених належним чином, належної якості копій документів, долучених до позовної заяви, а саме: договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 № 21-Е;

- оскаржуваного правочину, а саме: додаткової угоди від 04.04.2021 № 4, або обґрунтоване належним чином клопотання про його витребування;

- зазначення доказів, якими підтверджується попереднє (до звернення до суду) надіслання (вручення) Балаклеївській сільській раді листа від 26.06.2024 № 52-4224вих-24. За наявності відповідних доказів надання їх суду в належним чином засвідчених копіях;

3. Попередити прокурора про те, що у разі якщо виявлені недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала складена та підписана 11.07.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Р.М. Колесник