Рішення

від 01.07.2024 по справі 912/499/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа № 912/499/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002) в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41 м. Кропивницький, 25022)

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Чуркіної Анни Олексіївни ( АДРЕСА_1 ),

відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Катеринич Людмили Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ),

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" (просп. Правди, 28 кім. 4, м. Кропивницький, 25009)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін:

від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення № 075368 від 01.03.2023;

від позивача - Мельніченко Б.В., самопредставництво, витяг з ЄДР;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від відповідача 3 - Мойсеєць Б.В., ордер АС № 1098688 від 17.06.24 (поза межами), адвокат та Ляшенко-Гаркуша О.В., адвокат, ордер серія ВА №1076078 від 22.03.24, адвокат;

слухач -Гербова Є.В.

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Кропивницької міської ради, яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Чуркіної Анни Олексіївни, Фізичної особи-підприємця Катеринич Людмили Анатоліївни та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" (далі - ТОВ "ХХІ-ВІК") про таке:

- усунути перешкоди власнику - Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання фізичних осіб - підприємців Чуркіну Анну Олексіївну, ОСОБА_1 та ТОВ "ХХІ-ВІК" звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а саме земельну ділянку загальною площею 0,5484 га, за адресою: вул. Євгена Тельнова, 28, у м. Кропивницькому, яку огороджену парканом, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, та земельної ділянки, площею 0,2328 га, без присвоєння кадастрового номеру та демонтувати металевий паркан навколо земельної ділянки, два каркасних басейни, які облаштовані на металевих опорах без влаштування фундаменту, дитячий майданчик, три тимчасові переносні споруди для провадження підприємницької діяльності, тандир вмонтований на бетонній основі, станцію фільтрації в металевому корпусі.

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

- скасувати державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №63845121 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047449.

- скасувати державну реєстрацію обтяження (арешт нерухомого майна) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 69837174 від 20.10.2023, номер запису про обтяження 52201101.

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

- скасувати державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 63844786 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047158, з покладанням на відповідачів витрат на судовий збір.

Ухвалою від 04.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.04.2024.

22.03.2024 та 25.03.2024 до суду від ТОВ "ХХІ-ВІК" надійшов відзив на позовну заяву.

27.03.2024 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив ТОВ "ХХІ-ВІК".

02.04.2024 та 03.04.2024 до суду від ТОВ "ХХІ-ВІК" надійшла заява про застосування строку позовної давності.

02.04.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.04.2024.

03.04.2024 до суду від ТОВ "ХХІ-ВІК" надійшло заперечення на відповідь на відзив.

12.04.2024 до суду від прокуратури надійшло заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.

Також 12.04.2024 до суду від прокуратури надійшла позиція щодо заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

15.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення Кропивницької міської ради.

16.04.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

16.04.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про залишення без розгляду клопотання відповідача 3 про витребування інформації.

16.04.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.04.2024.

25.04.2024 до суду від прокуратури надійшло заперечення на клопотання відповідача 3 про залучення третьої особи.

30.04.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.05.2024.

23.05.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.05.2024.

30.05.2024 було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2024. Резервна дата - 11.06.2024.

11.06.24 до суду надійшло клопотання Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому" про залучення підприємства до участі у справі, в якості третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

11.06.2024 господарським судом відхилено клопотання щодо залучення Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. У судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2024.

17.06.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про відкладення судового розгляду справи.

17.06.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.06.2024.

25.06.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

25.06.2024 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "ХХІ-ВІК". Відповідач 3 у поданих поясненнях зазначає, що враховуючи позицію Великої Палата Верховного Суду викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурором не доведено підстави представництва інтересів Кропивницької міської ради у суді, а тому на підставі п.54 наведеної постанови - позовна заява Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області підлягає залишенню без розгляду. Щодо відсутності доказів наявності перешкод у користуванні земельними ділянками Відповідач 3 зазначає наступне:

"Однією із позовних вимог Кропивницькою окружною прокуратурою є: "Усунути перешкоди власнику Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Відповідачів звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а саме земельну ділянку …та демонтувати металевий паркан навколо земельної ділянки, два каркасних басейни, які облаштовані на металевих опорах без влаштування фундаменту, дитячий майданчик, три тимчасові переносні споруди для провадження підприємницької діяльності, тандир вмонтований на бетонній основі, станцію фільтрації в металевому корпусі."

Відповідач 3 зазначає, що прокурором в межах подання позовної заяви та підстав позову в даній частині не наведено доказів приналежності майна, яке нібито, створює перешкоди у користуванні, жодному із відповідачів по справі; не конкретизований перелік майна належного кожному із відповідачів окремо, а також на думку відповідача не доведено факту перебування вказаних, нібито об`єктів на території спірних земельних ділянок; доказами наявності майна та приналежності відповідачів до нібито ведення будь-якої діяльності на території спірних земельних ділянок є:

- протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні №4202312201000216 від 20.06.2022;

- зображення на 6 арк. з матеріалів кримінального провадження №42023122010000216 від 20.06.2022;

- протокол огляду від 03.07.2023 з матеріалів кримінального провадження №42023122010000216 від 20.06.2024;

- звіт від ФОП Смолін С.Ю. від 03.07.2023 з матеріалів кримінального провадження №42023122010000216 від 20.06.2022.

На думку відповідач 3, вказані матеріали отримані органом досудового розслідування (не позивачем) в період червня-липня 2023 року, в той же час позовна заява №51-78-2234ВИХ-24 датована 23.02.2024 та наявні всі підстави стверджувати про те, що на дату подання позовної заяви прокурором не доведено факт наявності "перешкод", а саме об`єктів які підлягають демонтажу відповідачами у випадку задоволення позовної заяви. Відповідач зазначає, що відсутність таких матеріалів вказує на відсутність зазначених об`єктів на території спірних земельних ділянок станом на дату подання позовної заяви, а тому відсутність підстав позову в даній частині, як і порушеного права органу місцевого самоврядування та підтвердженням наведеного є відсутність будь-яких матеріалів щодо здійснення нагляду за охороною земель та проведення відповідних перевірок ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Зокрема перше звернення Кропивницької окружної прокуратури до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області датоване 11.12.2023, що підтверджується листом №51-78-13095ВИХ-23 від 11.12.2023. Аналогічна ситуація спостерігається із безпосереднім користувачем земельних ділянок Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради", з боку якого відсутні будь-які претензії щодо наявності майна у природоохоронній зоні, яке б спричиняло перешкоди у користуванні таким майном останнім.

Відповідач 3 вказує про недопустимість будь-яких матеріалів долучених до матеріалів справи, отриманих в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000216 від 20.06.2022, на підставі ч. 2 ст. 77 ГПК України.

25.06.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2024.

26.06.2024 від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області надійшов лист. До поданого листа прокурор додає копію ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі №404/5180/23 1-кс/404/2347/23 від 07.09.2023 та копію ухвали Кропивницького апеляційного суду по справі № 11- с/4809/510/23 від 21.12.2023 про арешт земельної ділянки загальною площею 0,5484 га, що знаходиться за адресою вул. Євгена Тельнова, 28 м. Кропивницький на території Парку культури та відпочинку ім. 50-річчя Жовтня (Дендропарк), які знаходяться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

27.06.24 до суду надійшло клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про визнання доказів недопустимими. Обґрунтовуючи подане клопотання, товариство зазначає, що на підтвердження обставин викладених у позові, позивачем надано до суду матеріали кримінального провадження (вибірково) №42023122010000216 від 20.06.2023 року та в ході судового розгляду, стороною позивача вказано, що вказане кримінальне провадження не завершено, в межах даного кримінального провадження не прийнято рішення по суті (не має вироку чи ухвали суду).

ТОВ "ХХІ-ВІК" просить суд визнати недопустимими докази, надані стороною позивача.

27.06.2024 господарський суд відхилив клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження. У судовому засіданні 27.06.2024 досліджено докази у справі та оголошено перерву до 01.07.2024.

01.07.2024 представник відповідача 3 подав клопотання про долучення листа про технічну інвентаризацію парку. Господарський суд ухвалою від 01.07.2024 постановив у задоволенні клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" від 01.07.2024 про поновлення процесуальних строків для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи - відмовити, клопотання ТОВ "ХХІ-ВІК" від 01.07.2024 залишити без розгляду.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 участі в судовому засіданні 01.07.2024 не брали.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання: ухвалу-повідомлення суду від 27.06.2024 направлено на адресу місцезнаходження відповідачів, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зазначена ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали суду по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п. 46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою незатягування розгляду справи та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачами 1, 2 та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто їх власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідачі 1, 2 мали можливість отримати інформацію по справі, що розглядається на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідачі 1, 2 вважаються повідомленими про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представників відповідачів у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач 1 та відповідач 2 не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Докази у справі досліджено у судовому засіданні 27.06.2024 та 01.07.2024 суд продовжив розгляд справи зі стадії, на якій було перервано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Прокурор зазначає що, з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду та раціонального використання природніх ресурсів. Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і пересуває під особливою охороною держави. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі ст. 5 "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною (преамбула Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки України тощо (ч. 4 ст. З Закону України "Про національну безпеку").

Законом України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" зазначено, що процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів. Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку.

Прокурор зазначає, що твердження про те, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" висловлене і Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 10.11.2004. Вказані висновки знайшли своє відображення у правовій позиції Верховного Суд України по справі № 6-92цс13, в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Проаналізувавши ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор стверджує, що надавши прокурору повноваження представництва, законодавець визначив можливість органів прокуратури захищати державні інтереси, якщо уповноважений орган не здійснює або належним чином здійснює захист законних інтересів держави. Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи, проте аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. Виконання субсидіарної ролі щодо заміни відповідного органу, який неналежно здійснює захист інтересів держави, є конституційним обов`язком прокурора вживати заходів щоб інтереси держави не залишалися незахищеними.

Прокурор зазначає, що надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 02.10.2018 у справі №4/166 "Б", від 17.10.2018 № 910/11919/17, від 08.02.2019 № 915/20/18, від 19.03.2019 № 925/1381/16).

"Нездійснення захисту" проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. У своїй Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Як зазначає прокурор, зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України (ст. 13, 14) визначає, що земля, водні та інші природні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прокурор зазначає, що з огляду на положення ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Кропивницька міська рада. Територіальна громада міста Кропивницький, як власник землі, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") в м. Кропивницькому делегує Кропивницькій міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.

Органом, уповноваженим захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах є Кропивницька міська рада. Кропивницька міська рада з часу прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 13.02.2014 та достовірно знаючи, що на території Парку-пам`ятки розташовані земельні ділянки протиправно віднесені до земель житлової та громадської забудови, жодних заходів до усунення порушень територіальної громади міста не вжила.

На лист Кропивницької окружної прокуратури від 31.08.2023 №51-78- 9213ВИХ-23 Кропивницька міська рада повідомила, що контроль за використанням та охороною земель не відноситься до повноважень Кропивницької міської ради. Інформація щодо факту самовільного зайняття земельної ділянки на адресу Кропивницької міської ради не надходила. Разом з тим, підтвердила, що спеціалісти Кропивницької міської ради були залучені для участі в огляді земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033 стосовно знаходження на ній капітальних споруд або малих архітектурних форм в межах кримінального провадження № 42023122010000216.

У відповіді Кропивницька міська рада зазначає, що відсутні правові підстави для вжиття Кропивницькою міською радою заходів щодо припинення підприємницької діяльності на вказаній земельній ділянці. Вказані обставини не відповідають інтересам держави та суспільства щодо охорони навколишнього природного середовища та ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

20.02.2024 Кропивницькою окружною прокуратурою у порядку, визначеному ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за № 51-78-2066ВИХ-24 скеровано повідомлення до Кропивницької міської ради.

Кропивницька міська рада, як власник і розпорядник землі, захист порушених локальних інтересів, як частини державного інтересу, якими є інтереси територіальної громади як інституту держави, свідомо не здійснює, хоча усвідомлює їх порушення, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

З огляду на вищевикладене, за наявності беззаперечних порушень інтересів держави та невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, судом встановлено наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Кропивницькою окружною прокуратурою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023122010000216 від 20.06.2023 за ч. 4 ст. 197-1 КК України виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, що полягає у фактичній зміні цільового призначення, виділених із площ земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, двох земельних ділянок, розташованих на території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк"), та зареєстрованих у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру та віднесенням їх до категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Також встановлено, що на одній із них продовжує здійснюватися підприємницька діяльність з частковим захопленням інших земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,5484 га без жодних погоджувальних документів.

Згідно зі ст. 152 ЗК України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

З огляду на цільове призначення спірних земельних ділянок як земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, на вказаних територіях, не може здійснюватись підприємницька діяльність без жодних погоджувальних документів, нібито це землі житлової та громадської забудови. Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. При цьому використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду можливе лише за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з протиправною реєстрацією, за ініціативою ТОВ "ХХІ-ВІК", шляхом використання недійсних документів, двох земельних ділянок із площі земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення з віднесенням їх до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, а також протиправне використання відповідачами однієї з них для здійснення підприємницької діяльності з частковим захопленням інших земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,5484 га без жодних погоджувальних документів.

Враховуючи, що оспорювані землі не вибули із володіння їх власника - територіальної громади, у такому разі позовну вимогу про зобов`язання звільнити земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07.09.2023 у справі №404/5180/23 за клопотанням прокурора Кропивницької окружної прокуратури накладено арешт шляхом встановлення заборони Фізичній особі - підприємцю Чуркіній А.О. та Фізичній особі - підприємцю Катеринич Л.А. користуватися земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, по вулиці Є. Тельнова, 28 у м. Кропивницькому, власником якої є Кропивницька міська рада. У задоволенні решти клопотання відмовлено.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.12.2023, ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07.09.2023 частково скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт шляхом заборони Фізичній особі - підприємцю Чуркіній А.О. та Фізичній особі - підприємцю Катеринич Л.А. та ТОВ "ХХІ-ВІК" користуватися земельною ділянкою загальною площею 0,5484 га, що знаходиться за адресою: вулиця Є. Тельнова, 28 у м. Кропивницькому на території Парку культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня (Дендропарк), власником якої є територіальна громада в особі Кропивницької міської ради, в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, та земельна ділянка, площею 0,2328 га без кадастрового номеру.

Доказів порушення чи не виконання вимог зазначених вище судових рішень відповідачами матеріали справи не містять.

Крім того, відсутні докази того, що Кіровоградською міською радою вчинялися будь-які дії з повернення спірної земельної ділянки, яка була передана в оренду ТОВ "ХХІ-ВІК", а відповідачами вчинялися дії, що перешкоджали її поверненню чи її використанню власником.

Що стосується посилання прокурора на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно відповідачів, суд зазначає наступне.

На підтвердження зазначеної вище обставини прокурор посилається на матеріали кримінального провадження, зокрема, на протокол огляду місцевості від 03.07.2023 та протоколи допиту свідків від 11.08.2023 в рамках кримінального провадження №42023122010000216, які були складені до подання позову 23.02.2024.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б підтверджували перешкоджання у користуванні спірними земельними ділянками відповідачами чи знаходження їхнього майна на території спірних земельних ділянок.

Що стосується інших вимог прокурора щодо скасувати державної реєстрації земельних ділянок та скасування права власності Кіровоградської міської ради, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у 2019 році за клопотанням ТОВ "ХХІ-ВІК", комунальним підприємством "Кіровоградський земельно-кадастровий центр" згідно з договором на виконання робіт від 13.05.2019 № 239, на підставі договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 26.05.2006 за № 99 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення аквапарку (на базі штучно створених озер), площею 0,6586 га. (Код класифікації видів цільового призначення земель 03.17 (Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення); категорія земельної ділянки за основним цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови) (т.1 а.с. 114 - 127).

Відповідно до виготовленої технічної документації із землеустрою відновлено межі двох земельних ділянок, площею 0,3430 га та 0,3156 га. На підставі вказаної технічної документації за заявою ТОВ "ХХІ-ВІК" 22.10.2019 відділом у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснено державну реєстрацію двох земельних ділянок та присвоєно кадастровий номер, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, форма власності - комунальна, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 3.17 для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення, вид використання для розміщення аквапарку (на базі штучно створених озер) та земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, форма власності - комунальна, цільове призначення: 3.17 для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення, що відповідає категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

10.06.2022, за заявою ТОВ "ХХІ-ВІК", державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Клюшник А.О., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кропивницькою міською радою зареєстровано право власності на вищезазначені земельні ділянки: а саме на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 63845121 від 13.06.2022 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га (номер запису про право власності 47047449) та право оренди цієї ж земельної ділянки за ТОВ "ХХІ-ВІК" (ЄДРПОУ: 32967649), на підставі договору оренди від 26.05.2006 (номер запису про інше речове право 47047492), цільове призначення - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення; а також на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 63844786 від 13.06.2022 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,343 га (номер запису про право власності 47047158) та право оренди цієї ж земельної ділянки за ТОВ "ХХІ-ВІК" (ЄДРПОУ: 32967649), на підставі договору оренди від 26.05.2006 (номер запису про інше речове право 47047303), цільове призначення - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення.

07.02.2023 державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради зареєстровано припинення іншого речового права (право оренди) на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1786/13 (т.1 а.с. 160-185).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014, (яке, у відповідності до ст. 75 ГПК України, має преюдиційне значення для даної справи) у справі №912/1786/13 за позовом Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" до Кіровоградської міської ради та ТОВ "ХХІ-ВІК" про визнання недійсним та скасування пункту 44 рішення Кіровоградської міської ради №1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Кіровоградською міською радою і ТОВ "ХХІ-ВІК" від 16.05.2006 №162, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано пункт 44 рішення Кіровоградської міської ради №1691 від 31.01.2006 року "Про регулювання земельних відносин". Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 16.05.2006 року № 162, укладений між Кіровоградською міською радою та ТОВ "ХХІ-ВІК", зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 року за № 99. Дане рішення набуло законної сили 14.03.2014.

Доказів отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо спірних земельних ділянок ТОВ "ХХІ-ВІК" до суду не надало.

Частинами 1 та 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України. їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ч. 1, 4 та 9 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Статтями 16, 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, мають відповідати законодавству.

Крім того, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:

-встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

-відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

-відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

-відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

-наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

-наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявник; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Враховуючи, що державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:37:309:0033, 3510100000:37:309:0073 здійснено відділом у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, розробленої на підставі недійсного договору оренди, укладеного на виконання п. 44 рішення Кіровоградської міської ради від 31.01.2006 № 1691, яким затверджено проект землеустрою про відведення земельної ділянки та надання ТОВ "ХХІ-ВІК" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,6586 га, який визнано недійсним та скасований рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1786/13, наявні підстави для скасування державної реєстрації вказаних вище земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо спірних земельних ділянок та скасуванням їх кадастрових номерів у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги.

Крім того, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 встановлено, що земельна ділянка 3510100000:37:309:0033, загальною прощею 0,6586 га, яку було передано в оренду ТОВ "ХХІ-ВІК" за договору оренди земельної ділянки від 16.05.2006 №162, яка в подальшому була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3510100000:37:309:0033, 3510100000:37:309:0073, відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а отже спірні земельні ділянки не можуть відноситись до земель житлової та громадської забудови та існувати у встановлених межах.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки спірні земельні ділянки сформовані за наслідками неправомірних дій ТОВ "ХХІ-ВІК" та на підставі недійсних документів (недійсного договору оренди від 16.05.2006 року № 162), то сама реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі здійснена незаконно та порушує права й інтереси її власника, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ "ХХІ-ВІК", судовий збір покладається на відповідача 3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

Скасувати державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №63845121 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047449.

Скасувати державну реєстрацію обтяження (арешт нерухомого майна) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 69837174 від 20.10.2023, номер запису про обтяження 52201101.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

Скасувати державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 63844786 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047158.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" (просп. Правди, 28 кім. 4, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 32967649) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, розрахунковий рахунок UА 848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 15 140,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Кропивницькій окружній прокуратурі, Кропивницькій міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" через систему "Електронний суд"; Фізичній особі-підприємцю Чуркіній Анні Олексіївні ( АДРЕСА_3 ); Фізичній особі-підприємцю Катеринич Людмилі Анатоліївні ( АДРЕСА_4 ).

Повне рішення складено 11.07.2024.

Суддя М.С. Глушков