Рішення

від 02.07.2024 по справі 912/1175/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуСправа № 912/1175/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу №912/1175/24 від 21.05.2024

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (далі - ТОВ "ОМГ"), код ЄДР 39994438, проїзд Поліграфістів, 8-Б, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28006

до відповідача: WORKER MACHINES S.R.L, код ЄДР 40807159, проспект Джорджа Кошбука, 251А, кв. 62, Галац, Румунія, 800121 (Street G. Cosbuc 251A, blok Italian 1, ap. 62, Galati, Romania)

про стягнення 68 850 євро,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Мух К.Б., ордер серія ВА №1080305 від 08.05.2024;

від відповідача - участі не брали.

У підготовчому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "ОМГ" до WORKER MACHINES S.R.L з вимогами:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" до Іноземної юридичної особи, яка зареєстрована за законодавством Румунії - WORKER MACHINES S.R.L про стягнення коштів та відкрити провадження у справі.

2. Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" до Іноземної юридичної особи, яка зареєстрована за законодавством Румунії - WORKER MACHINES S.R.L про стягнення коштів.

3. Стягнути з WORKER MACHINES S.R.L (Street G. Cosbuc 251A, cam. 62, Galati, Romania; EUID ROONRC.J17/686/2019; Fiscal Code 40807159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (ЄДРПОУ: 39994438, 28006, Кіровоградська обл., м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, будинок, 8б) грошові кошти в розмірі 68 850 (шістдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) євро.

4. Стягнути з WORKER MACHINES S.R.L (Street G. Cosbuc 251A, cam. 62, Galati, Romania; EUID ROONRC.J17/686/2019; Fiscal Code 40807159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (ЄДРПОУ: 39994438, 28006, Кіровоградська обл., м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, будинок, 8б) судовий збір в розмірі 34 955 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривні 45 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов контракту №60 від 14.11.2023 в частині здійснення поставки товару.

Ухвалою від 21.05.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1175/24, ухвалив справу №912/1175/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.11.2024 - 11:00 та зупинив провадження у справі №912/1175/24 до надходження відповіді від компетентного органу Румунії на судове доручення про вручення документів. Крім того, відповідно до п. 8. вказаної ухвали суд зобов`язав позивача в строк до 25.06.2024 надати суду нотаріально засвідчений переклад позовної заяви з додатками, заяви на усунення недоліків, а також оригіналів цієї ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на румунську мову в двох примірниках, переклади румунською мовою мають бути прошиті та скріплені нотаріусом, завірену копію документа, який підтверджує право перекладача займатися перекладацькою діяльністю. Також, згідно з п. 10. зазначеної ухвали суд встановив позивачу строк для здійснення перекладу на українську мову після надходження від компетентного органу Румунії до Господарського суду Кіровоградської області матеріалів судового доручення.

23.05.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Білоуса Сергія Юрійовича надійшла заява №б/н від 22.05.2024 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи). До вказаної заяви додано ордер серії ВІ №1219898 від 22.05.2024, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №АО/01-2024 від 22.05.2024. У вказаному ордеру, поданому в електронній формі, у реквізитах щодо прізвища, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога зазначено "WORKER MACHINES S.R.L".

Зазначений ордер містить підпис адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписами ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Відповідно до п. 4, 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (із змінами, далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

У п. 12. Положення передбачені реквізити, які має містити ордер.

Як встановлено судом, ордер серії ВІ №1219898 від 22.05.2024, поданий в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, містить всі передбачені пунктом 12. Положення реквізити.

Отже, вказаний ордер є належним та допустимим доказом, що посвідчує повноваження адвоката Білоуса С.Ю. на надання правової допомоги відповідачу - WORKER MACHINES S.R.L у розумінні приписів ч. 4 ст. 60 ГПК України.

Таким чином, відповідач, що є іноземною юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством Румунії - WORKER MACHINES S.R.L, має на території України представника.

Відповідно до п. 3.27. постанови Верховного Суду від 15.05.2023 у справі №914/86/22 в Україні існує усталена судова практика (зокрема, постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/5257/21), згідно якої судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК України, або має офіційне представництво на території України.

29.05.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 28.05.2024 з проханням здійснювати повідомлення та вручення документів відповідачу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" до Іноземної юридичної особи, яка зареєстрована за законодавством Румунії - WORKER MACHINES S.R.L про стягнення коштів, через його представника - адвоката Білоуса С.Ю.

30.05.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли:

- клопотання №б/н від 30.05.2024 з проханням долучити до матеріалів справи №912/1175/24 докази направлення позовної заяви з додатками представнику відповідачу - адвокату Білоусу С.Ю.;

- клопотання №б/н від 30.05.2024 з проханням долучити до матеріалів справи докази отримання позовної заяви з додатками відповідачем - Іноземною юридичною особою, що зареєстрована за законодавством Румунії - WORKER MACHINES S.R.L.

31.05.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Білоуса С.Ю. надійшло клопотання №б/н від 30.05.2024 про долучення доказів, а саме копії договору про надання правової допомоги №АО-1/2024 від 22.05.2024, укладеного між АО "Леджіт" та компанією WORKER MACHINES S.R.L з метою підтвердження наявності повноважень на здійснення представництва компанії WORKER MACHINES S.R.L адвокатом Адвокатського об`єднання "Леджіт" Білоусом Сергієм Юрійовичем.

За таких обставин, за наявності на території України представника відповідача, необхідність у вчинені дій, зазначених у пунктах 8, 10 ухвали суду від 21.05.2024, наразі відсутня, відповідно вказані пункти ухвали суду слід визнати нечинними.

З урахуванням викладеного, для збереження розумного балансу між приписами щодо належного повідомлення відповідача та розгляду справи у розумні строки, суд використовує передбачені чинним законодавством України способи повідомлення WORKER MACHINES S.R.L шляхом направлення судових рішень у справі представнику відповідача.

Ухвалою від 03.06.2024 господарський суд провадження у справі №912/1175/24 поновив, пункти 8, 10 ухвали суду від 21.05.2024 визнав нечинними, підготовче засідання призначив на 02.07.2024 - 15:00 год.

28.06.2024 до господарського суду від представника відповідача - адвоката Білоуса С.Ю. через систему "Електронний суд" двічі надійшла заява №б/н від 27.06.2024 про визнання позову з вимогами:

1. прийняти заяву про визнання заявлених позовних вимог ТОВ "Олександрійська машинобудівна група" до WORKER MACHINES S.R.L про стягнення грошових коштів в розмірі 68 850 (шістдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) євро як попередньої оплати за товар, що не був поставлений.

2. вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Прошу розглядати справу №912/1175/24 за відсутності представника відповідача.

Наслідки визнання позову відомі, зрозумілі і окремих роз`яснень не потребую.

У підготовчому засіданні 02.07.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду відповідача обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалами.

Господарський суд враховує, що за правилами п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч. 3-4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, передбаченим ч. 9 ст. 165 ГПК України, водночас подав заяву про визнання позову.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, зокрема, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 191 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Судом встановлено, що заява №б/н від 27.06.2024 відповідача про визнання позову, яка надійшла через систему "Електронний суд", підписана КЕП представника відповідача адвоката Білоуса Сергія Юрійовича на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1219898 від 22.05.2024, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги №АО/01-2024 від 22.05.2024, відповідно до ордеру повноваження адвоката не обмежуються.

Пунктом 3.2. Договору №АО/01-2024 про надання професійної правової (правничої) допомоги від 22.05.2024 передбачено, що для цілей виконання цього Договору Адвокат має право представляти інтереси Клієнта у органах досудового розслідування (слідчих підрозділах Національної поліції, Державному бюро розслідувань, Служби безпеки України, слідчих підрозділах органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки) та їх оперативних підрозділах, органах прокуратури, судах усіх інстанцій.

Для цілей виконання цього Договору Адвокат уповноважений представляти інтереси Клієнта в усіх органах судової влади, в тому числі, зокрема, місцевих господарських, для цього Адвокат, на усіх стадіях судового розгляду, має право: зокрема, готувати та подавати заяви по суті справи, у тому числі заяви про відмову від позову або заяви про визнання позову (п. 3.3. Договору № АО/01-2024).

По наявних в матеріалах справи доказам судом не встановлено обмежень повноважень представника відповідача на визнання позову від імені відповідача, а також не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 02.07.2024.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

ТОВ "ОМГ" (Покупець) та WORKER MACHINES S.R.L, яке зареєстроване за законодавством Румунії (Продавець) укладено Контракт №60 від 14.11.2023 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1-1.2. якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити обладнання та їх частини, що надалі іменуються "Товар", на умовах, у порядку та в строки, встановлені цим Контрактом.

Відповідно до п. 1.2. Контракту повне найменування, кількість та ціна Товару, що постачається відповідно до цього Контракту, визначається Інвойсами та Специфікаціями, що додаються до Контракту та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1.-2.3. Контракту ціни Товару вказуються в Інвойсі та Специфікаціях, що додаються до Контракту та є його невід`ємною частиною. Валюта Контракту - Євро. Зміна ціни, зазначеної в Інвойсі, не допускається.

Відповідно до п. 3.1. Контракту Продавець поставляє Товар на базисній умові СРТ згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010. Усі вантажні роботи включені у вартість Товару.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що Покупець здійснює передоплату на банківський рахунок Продавця у розмірі 100% вартості відповідно до специфікацій.

Відповідно до п. 5.1. Контракту у разі прострочення поставки товару з причин, що винятково залежать від Продавця, Продавець зобов`язаний за письмовою вимогою сплатити Покупцю штрафні санкції в розмірі 0.1% від вартості непоставленого в строк товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом усього періоду прострочення незалежно від його тривалості. Якщо Продавець не може здійснити узгоджену Сторонами поставку товару протягом визначеного терміну у Специфікації, Продавець зобов`язаний негайно повернути Покупцю отриману попередню оплату (якщо товар повністю або частково оплачений). У цьому випадку Покупець має право розірвати цей Контракт в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Продавця, без відшкодування Продавцю будь-яких витрат або збитків, викликаних розірванням цього контракту. У разі прострочення платежів за Контрактом Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% простроченого платежу але не більше ніж 1% вартості простроченого платежу.

Згідно з п. 10 Контракту цей Контракт набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2024 року. Якщо будь-яка зі Сторін або обидві Сторони не виконають або виконають неналежним чином свої зобов`язання згідно із цим контрактом, строк його дії продовжується до моменту належного виконання таких зобов`язань.

Контракт підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди від 01.12.2023 до Контракту №60 від 14.11.2023 Сторони дійшли згоди, що права та обов`язки Сторін по Контракту №60 від 14.11.2023 регулюються законодавством України. Усі спори, що виникають з цього Контракту, підлягають остаточному вирішенню Господарським судом Кіровоградської області (м. Кропивницький, Україна), із застосуванням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідно до Специфікації №1 від 14.11.2023, Специфікації №2 від 20.11.2023, Специфікації №3 від 23.11.2023, Специфікації №4 від 01.12.2023, відповідач повинен був поставити товар: привід коси 8483402309 загальною кількістю 85 шт. по ціні 810 євро/шт.

Відповідно до Специфікації №1 від 17.11.2023, строк постачання Товару 40 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати 100%.

Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 17 820,00 євро 21.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №23JBKLNB від 21.11.2023.

Отже, постачання Товару за Специфікацією №1 повинно було відбутися не пізніше 16.01.2024.

Відповідно до Специфікації №2 від 20.11.2023, строк постачання Товару 40 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати 100%.

Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 17 010,00 євро 27.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №25JBKLNB від 27.11.2023.

Отже, постачання Товару за Специфікацією №2 повинно було відбутися не пізніше 22.01.2024.

Відповідно до Специфікації №3 від 23.11.2023, строк постачання Товару 40 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати 100%.

Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 14 580,00 євро 28.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №26JBKLNB від 28.11.2023.

Отже, постачання Товару за Специфікацією №3 повинно було відбутися не пізніше 23.01.2024.

Відповідно до Специфікації №4 від 01.12.2023, строк постачання Товару 40 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати 100%.

Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 19 440,00 євро 05.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №29JBKLNС від 05.12.2023.

Отже, постачання Товару за Специфікацією №4 повинно було відбутися не пізніше 30.01.2024.

За твердженням позивача відповідач, у встановлені строки постачання товару не здійснив.

07.05.2024 позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про розірвання контракту в односторонньому порядку та вимогою про повернення повної попередньої оплати за товар у зв`язку із нездійсненням поставки товару в обумовлені строки.

Позивач вказує, що відповідач ані товар не поставив на суму попередньої оплати у розмірі 68 850 євро, ані повернув повністю суму попередньої оплати.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. (ст. 365 ГПК України)

Правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли приватноправові відносини з іноземним елементом.

Статтею 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом (ч. 1-2 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. (п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право")

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди від 01.12.2023 до Контракту №60 від 14.11.2023 Сторони дійшли згоди, що права та обов`язки Сторін по Контракту №60 від 14.11.2023 регулюються законодавством України. Усі спори, що виникають з цього Контракту, підлягають остаточному вирішенню Господарським судом Кіровоградської області (м. Кропивницький, Україна), із застосуванням норм матеріального та процесуального права України.

Отже, Господарський суд Кіровоградської області є компетентним у розгляді даної справи, а спір підлягає вирішенню відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України)

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою (ч. 1 ст. 377 Господарського кодексу України).

Приписами ч. 1-2 ст. 382 Господарського кодексу України суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України)

Укладений між сторонами Контракт за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 фізичні та юридичні особи - резиденти вправі укладати угоди з нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, в іноземній валюті.

За змістом ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання за Договором щодо перерахування відповідачу оплати в сумі 68 850 євро виконав, що підтверджуються наявними матеріалами справи.

З врахуванням умов поставки, зазначених у Специфікаціях, строки виконання зобов`язання відповідачем за договором настали.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивач направив відповідачу Повідомленням про розірвання контракту в односторонньому порядку з 08.05.2024 та вимогою про негайне повернення повної попередньої оплати за товар.

Відповідач відповідно до листа від 07.05.2024 зазначив, що здійснить повернення попередньої оплати за Контрактом №60 від 14.11.2023 у найближчий час.

Проте, згідно умов Контракту, відповідач повинен негайно повернути Покупцю отриману попередню оплату (якщо товар повністю або частково оплачений).

Отже, враховуючи, що Контрактом №60 від 14.11.2023 та специфікаціями до нього передбачено обов`язок поставки товару протягом 40 робочих днів з дня отримання повної плати, відповідач свої зобов`язання з поставки Товару фактично не виконав та не надав господарському суду доказів поставки позивачу товару, що відповідач не заперечив.

Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України (ст. 35 Закону України "Про Національний банк України").

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1-2 ст. 192 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені ст. 193, ч. 4 ст. 524 Цивільного кодексу України, Законом України від 16 квітня 1991 року "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 2.2. Контракту валюта Контракту Євро.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. При цьому, заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлений законом (ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України). Частина 3 ст. 533 Цивільного кодексу України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16.01.2019 у справах №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18). Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц вказано, що суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Як вже зазналось вище, відповідачем заявлено про визнання позову, про що подано суду заяву №б/н від 27.06.2024.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 191 ГПК України, відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що заява про визнання позову підписана КЕП представника відповідача - адвоката Білоуса Сергія Юрійовича та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позову в повному обсязі.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 68 850 Євро. Відтак позов відлягає задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягненню із відповідача підлягає судовий збір у розмірі 17 477,73 грн, поверненню позивачу з державного бюджету підлягає судовий збір у розмірі 17 477,72 грн (50% сплаченого позивачем судового збору).

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Господарським судом враховано, що 08.05.2024 позивачем подано до суду заяву №б/н від 08.05.2024 про встановлення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи та визначення порядку подання доказів щодо понесених судових витрат по справі (в порядку застосування ч. 8 ст. 129 ГПК України) з вимогами:

1. Прийняти заяву Позивача - ТОВ "Олександрійська машинобудівна група", в порядку застосування ч. 8 ст. 129 ГПК України, про визначення порядку подання доказів щодо понесених судових витрат по справі в суді першої інстанції та залучити її до матеріалів справи.

2. Вирішення питання про стягнення остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу, здійснити на підставі заяви про ухвалення Додаткового рішення та погодження обсягу отриманої позивачем - ТОВ "Олександрійська машинобудівна група", професійної правничої допомоги у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 191, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з WORKER MACHINES S.R.L (Street G. Cosbuc 251A, cam. 62, Galati, Romania; EUID ROONRC.J17/686/2019; Fiscal Code 40807159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (код ЄДР 39994438, проїзд Поліграфістів, 8-Б, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28006) грошові кошти в розмірі 68 850,00 євро.

Стягнути з WORKER MACHINES S.R.L (Street G. Cosbuc 251A, cam. 62, Galati, Romania; EUID ROONRC.J17/686/2019; Fiscal Code 40807159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (код ЄДР 39994438, проїзд Поліграфістів, 8-Б, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28006) судовий збір в розмірі 17 477,73 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (код ЄДР 39994438, проїзд Поліграфістів, 8-Б, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28006) судовий збір в розмірі 17 477,72 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2064 від 08.05.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу та представнику відповідача - адвокату Білоусу С.Ю.

Повне рішення складено 11.07.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.