Рішення

від 03.07.2024 по справі 914/1009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024 Справа № 914/1009/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», місто Львів

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Хмельницького 245», місто Львів

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом; встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту.

За участю представників:

від позивача: Трофимчук О.В. - адвокат (за довіреністю від 27.12.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001529 від 12.06.2019);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Хмельницького 245» про 1) зобов`язання усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом, шляхом надання до нього доступу позивачу для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку; 2) встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Представник позивача в судове засідання 03.07.2024 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги, підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 03.07.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.04.2024, протокольні ухвали про відкладення підготовчого засідання від 13.05.2024 та від 27.05.2024, про закриття підготовчого засідання від 17.06.2024 надсилались відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта», зокрема, поштове відправлення за номером 0600932979257 вручене особисто адресату/відповідачу 24.06.2024.

Також, всі зазначені вище ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.04.2024, протокольні ухвали про відкладення підготовчого засідання від 13.05.2024 та від 27.05.2024, про закриття підготовчого засідання від 17.06.2024 були доставлені відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 17.06.2024 явка представників сторін у справі в судове засідання 03.07.2024 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.07.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до голови правління ОСББ «Б. Хмельницького 245» про встановлення загальнобудинкового вузла обліку гарячої води в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, мешканці будинку разом з головою ОСББ згоди не надали та не допустили працівників підприємства для виконання покладених на них обов`язків, про що складено акт від 20.03.2024.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Основними завданнями ЛМКП «Львівтеплоенерго» - задоволення потреб населення в послугах з централізованого опалення та гарячого водопостачання, юридичних осіб у тепловій енергії та послугах з гарячого водопостачання. Виконання робіт, надання послуг та реалізації продукції з метою отримання доходу.

Пунктом 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго.

Основними видами діяльності ЛМКП «Львівтеплоенерго» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, комбіноване виробництво ТЕЦ-1 (виробництво теплової та електричної енергій).

На виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 (далі - Порядок), ЛМКП «Львівтеплоенерго» направило на адресу власників (співвласників) будинку по АДРЕСА_1 повідомлення від 22.12.2021 про намір оператора зовнішніх інженерних мереж встановити вузол комерційного обліку гарячої води у вказаному будинку.

Окрім того, відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

На виконання вищезазначеного Порядку, на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» (https://lmkp.lte.lviv.ua) 22.12.2021 було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи наявний акт від 20.03.2024, з якого вбачається, що працівники позивача, в присутності голови правління ОСББ Русин О.О., прибули за адресою: АДРЕСА_1 для проведення робіт по встановленню вузла комерційного обліку гарячої води відповідно до Закону України» Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Ухвали Львівської міської ради №6009 від 12.12.2019 «Про затвердження Програми оснащення житлових будинків м.Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води» у приміщенні зазначеного житлового будинку. Однак, виконавців робіт по встановленню загально будинкового комерційного вузла не було допущено до приміщення. Вказаний акт підписаний представниками позивача та головою правління ОСББ з приміткою про те, що мешканці будинку наполягають на винесення рішення про надання допуску для встановлення лічильників на загальні збори, які заплановані на червень 2024.

Позивач зазначає, що такі дії відповідача, що проявилися у свідомій відмові та перешкоджанні у надані доступу до будівлі для встановлення вузла комерційного обліку гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим він просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом, шляхом надання до нього доступу позивачу для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку; встановити безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк: теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом; гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено наказом Мінрегіону від 09.08.2018 № 206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку» (далі по тексту Порядок).

Відповідно до пункту 13 цього Порядку, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.

Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.

В матеріалах справи наявний акт від 20.03.2024, з якого вбачається, що працівники позивача, в присутності голови правління ОСББ Русин О.О., прибули за адресою: АДРЕСА_1 для проведення робіт по встановленню вузла комерційного обліку гарячої води відповідно до Закону України» Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Ухвали Львівської міської ради №6009 від 12.12.2019 «Про затвердження Програми оснащення житлових будинків м.Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води» у приміщенні зазначеного житлового будинку. Однак, виконавців робіт по встановленню загально будинкового комерційного вузла не було допущено до приміщення. Вказаний акт підписаний представниками позивача та головою правління ОСББ з приміткою про те, що мешканці будинку наполягають на винесення рішення про надання допуску для встановлення лічильників на загальні збори, які заплановані на червень 2024.

Згідно абзацу 4 частини 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Пунктом 2 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 статті 402 Цивільного кодексу України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (частина 3 статті 402 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 5 статті 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом частин 1, 3 статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом з`ясовано, що встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.

Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за № 1502/32954.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Засоби вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання об`єму води, повинні відповідати Технічному регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016р. № 163 та включені до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки з діючою відміткою про проведення повірки в паспорті приладу обліку (до закінчення терміну дії повірки має залишатися не менше половини міжповірочного інтервалу).

Вузол комерційного обліку послуги з постачання гарячої води повинен складатися із:

- лічильників води з імпульсним виходом, встановлених на прямих ділянках подавального та циркуляційного (за наявності) трубопроводів гарячого водопостачання. При цьому, слід витримати довжини прямих ділянок до і після лічильників, не допускати: порушення цілісності труби, встановлення запірної арматури, будь-яких пристроїв, зварних і фланцевих з`єднань на прямих ділянках трубопроводу (до і після лічильників);

- запірної трубопровідної арматури;

- фільтра або іншого обладнання для очищення води;

- контрольних засобів вимірювальної техніки тиску і температури;

У вузлах комерційного обліку має бути передбачено джерело автономного живлення або можливість відокремленого живлення 220 В від щита електроживлення будівлі.

Лічильник гарячої води повинен мати:

- антимагнітний захист та/або датчик використання магніту з дистанційною передачею сигналу про втручання в роботу приладу; захист від сторонніх втручань;

- ступінь захисту від зовнішніх факторів не нижче ІР65;

- повністю герметичний рахунковий механізм для виключення можливості попадання вологи (конденсату), всі складові частини вузла обліку повинні бути захищені від корозії;

- міжповірочний інтервал повинен складати не менше 4 років, термін експлуатації - не менше 12 років.

Обрані вимірювальні прилади повинні забезпечувати роботу вузла обліку у всьому діапазоні експлуатаційних витрат та забезпечувати метрологічну точність вимірювань у будь-яких режимах роботи в будь-який час.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що закуплений позивачем лічильник гарячої води, який запланований для встановлення в будинку, не відповідає технічному регламенту лічильників води та приписам вищезазначених нормативних актів.

Позивачем повідомлено, що контрольні засоби вимірювальної техніки тиску та температури, встановлені в ЦТП позивача (вулиці Б.Хмельницького, 245), від якого здійснюється подача гарячої води до будинку відповідача.

Відповідач доказів того, що вказаний вузол комерційного обліку може бути встановлений в іншому місці не надав, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на АДРЕСА_1 та зважаючи на перешкоди відповідача - зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні вказаним тепловим вводом, шляхом надання до нього доступу позивачу для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на АДРЕСА_1 та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 6 056,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №8155 від 15.04.2024 на суму 3 028,00 грн та №8156 від 15.04.2024 на суму 3 028,00 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на вулиці Б.Хмельницького, 245, місто Львів.

3.Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Хмельницького 245» (79037, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 245; ідентифікаційний код юридичної особи 44047294) усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом будинку, шляхом надання до нього доступу Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку на АДРЕСА_1 та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку.

4.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Хмельницького 245» (79037, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 245; ідентифікаційний код юридичної особи 44047294) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) 6 056,00 грн судового збору.

5.Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 11.07.2024

СуддяСухович Ю.О.