Рішення

від 10.07.2024 по справі 916/567/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/567/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452)

До відповідача: Комунального закладу КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 186, код ЄДРПОУ 20988108)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с\з Корчевський М.Ю.

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Газопостачальна компанія Нафтогаз України, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального закладу (далі КЗ) КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ про стягнення основного боргу у розмірі 17 152 грн 80 коп., пені у розмірі 2 077 грн 14 коп., інфляційних втрат у розмірі 5 667 грн 19 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Позивач ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав , зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 19.03.2024р.

Відповідач КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.03.2024р.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017р. № 880 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Як зазначив позивач, 26 жовтня 2021р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №809 і від 09.12.2020р. № 1236», п.2 якої визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ є бюджетною установою (у значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень п. 2 глави 5 розд. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021р. автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Також, позивач зазначив, що 24 грудня 2019р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1378/27823.

Відповідно до положень п. 5 глави 1 розд. І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Позивач вважає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: - листом оператора ГТС від 15.11.2023р. № ТОВВИХ-23-16379 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000KRG3000O; - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10); - відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІСкодом 56XS0000KRG3000O (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Також, позивач зазначив, що відповідно до п. 1 розд. VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015р., договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розд. IV Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 7 розд. XIІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, як зазначає позивач, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Позивач зазначив, що з 01.10.2021р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №809 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102).

Цією ж Постановою на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням податку на додану вартість.

Разом із цим, відповідно до п. 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Позивач зазначає, що на виконання вказаного пункту ним направлявся на адресу відповідача відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу за листопад 2021р. на суму 17 152 грн 80 коп., однак оплату за спожитий природний газ відповідач не здійснював взагалі.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений п. 4.4 Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, позивач вважає, що укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за Договором у строк та у порядку, передбаченому Договором та за листопад 2021р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,02100 тис.куб.м на загальну суму 17 152 грн 80 коп.

Відповідачем за цей період споживання спожитий газ не сплачено, у звязку із чим існує заборгованість у розмірі 17 152 грн 80 коп.

Щодо посилання відповідача на неотримання природного газу з ресурсу позивача протягом листопада 2021р. та укладення договору на постачання природного газу №14-1066/21-БО-Т від 08.11.2021р. з ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», позивач зауважив, що відповідно до п.3 розділу ІІІ Правил №2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом ГТС. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді , не погодженому зі споживачем.

Згідно п. 1 розділу ІІ Правил №2496 підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Зазначені положення повністю кореспондуються з п.п. 1-2 глави 5 розділу ІУ Кодексу ГТС.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що постачальник, крім постачальника «останньої надії» , не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді , не погодженому зі споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим ( крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи) , здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі Оператора ГТС за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його обєкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі .

Позивач зазначив, що у звязку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю оператора газорозподільних систем обєми природного газу , спожитого відповідачем з 20.11.2021р. по 11.11.2021р. автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і відповідно , спожитий природний газ віднесено до обємів , поставлених позивачем.

Позивач зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» у період з 10.11.2021р. по 11.11.2021р.

Як зазначив позивач, відповідно до п. 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», згідно яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач зазначає, що КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ не виконувало належним чином свої зобов`язання щодо оплати у повному обсязі у встановлені Договором строки вартості спожитого природного газу, у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.01.2022р. по 30.06.2022р. у розмірі 2 077 грн 14 коп.

Позивач також зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу у зазначений строк, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування 3% річних у розмірі 1 029 грн 17 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5 667 грн 19 коп., які також просить суд стягнути на свою користь.

Позивач в обґрунтування позову посилається на положення п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідно до якого підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Також позивач зазначив, що в силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Щодо застосування судом приписів ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, позивач зазначив, що право на зменшення ( за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій , які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобовязань, кореспондується з обовязком сторони , до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 Господарського кодексу України обставини того, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдавали значних збитків контрагенту, на підставі належних та допустимих доказів.

Позивач вважає, що КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ до матеріалів справи не надано доказів на обгрунтування своїх тверджень щодо наявності підстав для зменшення неустойки.

Щодо застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені позивач зазначив, що позовна заява подана ним до Електронного суду 25.01.2024р.

Відповідно до положень п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину , встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу , продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлений карантин з 12.03.2020р. , який скасований з 24 год 00 хв 30.06.2023р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. №651.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан , який станом на даний час не скасований.

Згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» ) у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану строки , визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини») у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України ««Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-ІХ , перебіг позовної давності , визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За таких обставин, позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду, зокрема, з вимогами про стягнення пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 3.1 Договору №193(21) АГ загальний об`єм постачання природного газу у 2021р. за договором складає 128 600 м. кубічних. При цьому, даним пунктом Договору встановлений графік щомісячного споживання газу. Аналізуючи графік споживання, можна дійти до висновку, що станом на дату укладання Договору №193(21) АГ, споживач планував споживати газ у наступних періодах 2021 року: лютий - квітень, жовтень - грудень.

Згідно п. 3.2. Договору №193(21) АГ обсяги газу щодо кожного газового місяця , вказані в пункті 3.1. даного Договору є орієнтовними та можуть змінюватися як більшу так і в меншу сторону до укладання сторонами подобового графіку постачання газу та замовлення бронювання потужності на відповідний газовий місяць.

23 квітня 2021р., працівниками Овідіопольського управління експлуатації газового господарства АТ «Одесагаз» (Оператор ГРМ на території Одеської області), по усіх об`єктах КЗ «КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», було припинено газопостачання.

Відповідач стверджує, що підставою для припинення газопостачання на об`єктах відповідача було завершення опалювального сезону, а безпосередньо фізичне перекриття потоку газового палива відбулось шляхом перекриття крану з його подальшим пломбуванням. Підтвердженням факту того, що з 23.04.2021р. відповідач не споживав газ є акт №309 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) від 23 квітня 2021 року, який був складений та підписаний працівниками газорозподільного підприємства та засвідчений уповноваженим представником відповідача.

Відповідач зазначає, що 16.09.2021р. сторони Договору №193(21) АГ уклали додаткову угоду №9, відповідно до умов якої сторони погодились внести зміни до п.3.1. Договору №193(21) АГ та відкоригувати плановий обсяг споживання газу у 2021р. Так, у розрахункових періодах: лютий - квітень 2021р. були зафіксовані фактично спожиті обсяги газу, а у періоді жовтень - грудень 2021р. сторони проставили символ - «», що означає те, що відбір газу Споживачем в цьому періоді за Договором №193(21) АГ відбуватись не буде.

Аналогічні символи були проставлені в літній період, тоді коли постачання газу не відбувалось.

28 жовтня 2021р. відповідач в електронній системі опублікував переговорну процедуру закупівлі товару, а саме природного газу , код за ДК -09120000-6 Газове паливо (номенклатурна назва товару: 09123000-7-природний газ) та того ж дня в електронній системі закупівель сформував повідомлення про намір укласти договір з ТОВ ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ, що відповідач вважає акцептом до укладання договору з цим постачальником , та про було відомо новому постачальнику.

Відповідач зазначає, що після дотримання строків на оскарження оголошеної переговорної закупівлі між ним та ТОВ ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ було укладено договір на постачання природного газу №14-1066/21-БО-Т від 08.11.2021р. , предметом якого є постачання споживачеві природного газу на умовах цього договору. Строк дії договору- до 31.12.2022р. включно, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Постачання природного газу мало розпочатися в листопаді 2021р.

10 листопада 2021р., у зв`язку з значним пониженням температури та початком опалювального сезону відповідач звернувся до місцевого відділення АТ «Одесагаз» з заявкою про відновлення газопостачання, та того ж дня, у присутності відповідального працівника відповідача, працівниками газорозподільного підприємства відбулось зняття встановленої пломби, а газопостачання було відновлено. Вищенаведене підтверджується актом №307 від 10.11.2021р.

Відповідач вважає, що вузли комерційного обліку газу (лічильники) обладнані коректорами, що надає змогу фіксувати щодобове споживання газу. Окрім цього, наведене газове обладнання оснащене спеціальним програмним комплексом МСопСог, що надає змогу коректору не тільки фіксувати, а й складати звіти добового споживання газу Відповідачем.

При цьому, відповідач звернув увагу суду на те, що у період з 23.04.2021р. по 10.11.2021р. споживання ним газу взагалі не здійснювалось, споживання газу відбулось тільки після акцептування пропозиції нового постачальника - ТОВ ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ, та лише після підписання з ним Договору (08.11.2021р.). Враховуючи це, у ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України не було правових підстав для постачання газу у якості постачальника «останньої надії» .

Відповідач також заперечує щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних , посилаючись на те, що відбір газу не здійснювався у постачальника «останньої надії», між сторонами не було укладено типовий договір, у зв`язку з чим права позивача не були порушені, а тому зазначені нарахування є необгрунтованими.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем невірно, без урахування п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України , зроблено розрахунок пені.

Також, відповідач зауважив, що КЗ «КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» є неприбутковим та фінансується з бюджету , вся фінансова та господарська діяльність закладу здійснюється на основі його кошторису , який затверджується галузевим управлінням Департаментом освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Враховуючи відсутність фінансування для оплати штрафів та неустойки, відповідач просить суд у разі задоволення позову щодо стягнення штрафних санкцій , зменшити їх на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За матеріалами справи, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017р. № 880 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26 жовтня 2021р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №809 і від 09.12.2020р. № 1236», п. 2 якої визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ є бюджетною установою (у значенні Бюджетного кодексу України).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1378/27823.

У відповідності до положень п. 2 глави 5 розд. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

Відповідно до п. 2 глави 7 розд. XIІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Відповідно до положень п. 5 глави 1 розд. І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24 грудня 2019р. НКРЕКП прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ».

Відповідно до п. 1 розд. VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р. договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розд. IV типового Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Правил №2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом ГТС. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді , не погодженому зі споживачем.

Згідно п.1 розділу ІІ Правил №2496 підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Зазначені положення повністю кореспондуються з п.п. 1-2 глави 5 розділу ІУ Кодексу ГТС.

При цьому, постачальник, крім постачальника «останньої надії» , не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді , не погодженому зі споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим ( крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи) , здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі Оператора ГТС за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його обєкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі .

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021р. автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» у період з 10.11.2021р. по 11.11.2021р.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: - листом оператора ГТС від 15.11.2023р. № ТОВВИХ-23-16379 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000KRG3000O; - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10); - відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІСкодом 56XS0000KRG3000O (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, суд погоджується з тим, що було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за Договором у строк та у порядку, передбаченому Договором та за листопад 2021р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,02100 тис.куб.м.

Слід зауважити, що з 01.10.2021р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №809 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102).

Цією ж Постановою на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням податку на додану вартість.

Отже, природний газ у спірний період відповідачу було поставлено на загальну суму 17 152 грн 80 коп.

Порядок здійснення оплати визначений п. 4.4 Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Разом із цим, відповідно до п. 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Договору позивачем направлявся на адресу відповідача відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу за листопад 2021р. на суму 17 152 грн 80 коп., однак оплату за спожитий природний газ відповідач не здійснив.

За п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до п. 4.4. Типового договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з КЗ КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ заборгованості у розмірі 17 152 грн 80 коп.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами п. 4.5 Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є вірним, і розмір пені, що підлягає стягненню становить 2 077 грн 14 коп.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є вірним і стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 1 029 грн 17 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 667 грн 19 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені суд зазначає, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину , встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362 , 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу , продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлений карантин з 12.03.2020р., який скасований з 24 год 00 хв 30.06.2023р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. №651.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан , який станом на даний час не скасований.

Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» ) у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану строки , визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини») у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України ««Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-ІХ , перебіг позовної давності , визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду, зокрема, з вимогами про стягнення пені.

Щодо застосування судом приписів ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України суд дійшов наступного висновку.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, при розгляді питання щодо зменшення неустойки судом повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але, відповідачем не наведено винятковості обставин, які б могли бути враховані судом для зменшення пені, адже, відсутність фінансування не може бути розцінено судом як виняткову обставину.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, відсутні підстави для зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи ненадання відповідачем у справі доказів належного виконання умов Договору оренди землі від 03.09.2017р. щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, позовна заява Роздільнянської міської ради Одеської області підлягає задоволенню.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Комунального закладу «КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» про стягнення основного боргу у розмірі 17 152 грн 80 коп.; пені у розмірі 2 077 грн 14 коп.; 3 % річних у розмірі 1 029 грн 17 коп., інфляційних втрат у розмірі 5 667 грн 19 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу «КАРОЛІНО-БУГАЗЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІЦЕЙ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 186, код ЄДРПОУ 20988108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452, електронна адреса: info@gas.ua) основний борг у розмірі 17 152 грн 80 коп.; пеню у розмірі 2 077 грн 14 коп.; 3% річних у розмірі 1 029 грн 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 667 грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10 липня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога