Рішення

від 10.07.2024 по справі 917/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 Справа № 917/666/24

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ОД (вул. Архітектора Паученка, 113,Кропивницький, Кіровоградська область, 25000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул.Халаменюка, 8, офіс 526, Кременчук, Полтавська область, 39600)

про стягнення 144870,28 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ОД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" про стягнення 144870,28 грн. заборгованості за Договором на виконання робіт №070823 від 10.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Копію даної ухали доставлено до електронного кабінету відповідача 09.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/666/24.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ОД» (надалі іменується Позивач, «Виконавець») та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНЧЕР" уклали Договір про виконання робіт №070823 від 10.08.2023 року (надалі іменується «Договір»), згідно п.1., п.1.2. якого виконавець зобов`язується своїми силами, засобами, матеріалами у встановлений цим Договором строк виконати роботи по: «Облаштування приміщень під зону приготування гасі та облаштування санітарних приміщень на АЗС №117, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Мала Виска вул.Велігіна, 165», (далі - Робота), а Замовник - прийняти, належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Об`єкт: АЗС №117, що розташований за адресою:Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Велігіна 165.

Відповідно до розділу 5 вказаного Договору, замовник згідно отриманого від Підрядника рахунку, здійснює передоплату на придбання матеріалів, у розмірі 70% від визначеної сторонами варостості, остаточний розрахунок між сторонами здійснюєтбся протягом п`яти днів з моменту підписання сторонами акту прийому- передачі робіт.

Позивач вказує, що взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконання будівельних робіт №1 за вересень 2023 року, локальними кошторисами.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору та чинного законодавства Замовник не виконав свої грошові зобов`язання перед Виконавцем, на його банківський рахунок кошти від Відповідача не надійшли за вказаний розрахунковий період, проте за інші періоди оплата була здійснена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 144 870,28 грн.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, локальними кошторисами, актом приймання виконання будівельних робіт №1 за вересень 2023 року, в якому відсутні зауваження до виконаних будівельних робіт.

Відповідачем не спростовано, що виконані позивачем роботи не відповідають вимогам, встановленим Договором.

Пунктами 5.3, 5.4 Договору встановлено, що 5.3.Остаточний розрахунок між сторонами здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, згідно з підписаними Замовником актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та наданого Виконавцем рахунку-фактури. Терміниоплати: протягом п`яти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк здійснення оплати робіт відповідачем за договором, то згідно ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, оскільки Акт приймання виконаних робіт №1 за вересень 2023 підписано 16.10.23 та відповідач має сплатити Виконавцю кошти протягом протягом п`яти календарних днів з моменту його підписання.

Доказів сплати виконаних робіт у розмірі 144 870,28 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При розгляді даної справи відповідач не спростував факту наявності заборгованості перед позивачем та не надав належних, вірогідних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позові.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 144870,28 грн. заборгованості за Договором на виконання робіт №070823 від 10.03.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 3208,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЧЕР» код ЄДРПОУ 42556531 (вул.Халаменюка, 8, офіс 526, Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ОД» код ЄДРПОУ 37059107 (вул. Архітектора Паученка, 113,Кропивницький, Кіровоградська область, 25000) заборгованість в сумі 144 870,28 грн. та 3208,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.07.2024р.

Суддя Киричук О.А.