Рішення

від 09.07.2024 по справі 320/2458/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року № 320/2458/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Рітейл груп» до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія Рітейл груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко К.О., які виявились у винесенні постанови від 27.06.2023 про відкриття виконавчого провадження неправомірними;

- постанову про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко К.О. від 27.06.2023 - скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.06.2023 року постановою головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назаренко К.О. відкрито виконавче провадження № 72116864 на підставі постанови № ТД/ФС-22 виданої Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці 02.05.2023 року.

Зазначає, що Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було направлено світлокопію постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-22, без належного посвідчення. В даній копії постанови № ТД/ФС-22 відсутні відомості щодо отримання ТОВ «Вікторія Рітейл груп» даної постанови, зокрема матеріали виконавчого провадження № 72116864 також не містять докази направлення Центральним міжрегіональним управління Міністерства юстиції постанови до ТОВ «Вікторія Рітейл груп».

Наголошує, що постанова № ТД/ФС-22 в строки визначені у постанові (до 02.08.2023 року) ТОВ «Вікторія Рітейл груп» не направлялась та під підпис не вручалась, тому законні підстави для відкриття виконавчого провадження № 72116864 у головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назаренко К.О. були відсутні.

Таким чином, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.06.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі № 320/2458/24 та призначено розгляд справи провести без повідомлення учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про доставку документів в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача та на електронну адресу представника позивача.

Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у строк встановлений судом надано відзив на адміністративний позов ТОВ «Вікторія Рітейл груп», в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 72116864, відкрите на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу у розмірі 67000,00 гривень.

27.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома, що підтверджується копією реєстру № 129 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 28.06.2023 року. Також 27.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про розмір витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт коштів боржника в межах суми боргу для забезпечення виконання рішення суду.

29.06.2023 державним виконавцем винесено та скеровано до AT КБ «Приватбанк» платіжну інструкцію, з метою списання коштів з рахунку боржника.

14.07.2023 на депозитний рахунок Обухівського відділу ДВС надійшли кошти в розмірі 73969,00 грн, за рахунок яких було погашено: - витрати виконавчого провадження в сумі 269,00 грн; - виконавчий збір у розмірі 6700,00 грн; - штраф заснований на підставі постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року в сумі 67000,00 грн.

14.07.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, у зв`язку з чим, оригінал виконавчого документу, а саме постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу у розмірі 67000,00 гривень повернуто до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, з відміткою про його фактичне виконання.

11.08.2023 представник позивача, адвокат Мисилюк С.В. ознайомився з матеріалами завершеного виконавчого провадження № 72116864, про що свідчить відмітка про ознайомлення, тому посилання у позовній заяві на те, що Центральним МРУ державної служби з питань прані до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції було направлено світлокопію постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-22 є безпідставним.

На підставі викладеного відповідач вважає, що здійснив дії в рамках Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, тому просив відмовити у задоволені позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія Рітейл груп» (далі ТОВ «Вікторія Рітейл груп»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37474117.

02.05.2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову № ТД/ФС-22 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до якої накладено на ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штраф у розмірі 67000,00 гривень. В постанові № ТД/ФС-22 зазначено:

- дата набрання постановою законної сили з 13.05.2023 року;

- строк пред`явлення постанови до виконання до 02.08.2023 року.

Також в постанові № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року зазначено, що постанову надіслано листом з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання, роботодавцю 03.05.2023 року.

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 12.06.2023 року № Ц/2/16345-23 про пред`явлення постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року до виконання.

27.06.2023 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72116864 щодо примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 виданої 02.05.2023 року про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу в розмірі 67000,00 гривень.

14.07.2023 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116864 щодо примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 виданої 02.05.2023 року про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу в розмірі 67000,00 гривень на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі.

Вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72116864 винесену 27.06.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають, серед іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ визначені вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок

Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в т. ч.: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Суд встановив, що 02.05.2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову № ТД/ФС-22 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до якої накладено на ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штраф у розмірі 67000,00 гривень.

27.06.2023 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72116864 щодо примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 виданої 02.05.2023 року про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу в розмірі 67000,00 гривень.

Згідно пунктів 4, 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2832/5), виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа (пункт 4). У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (пункт 5).

Таким чином, у разі наявності підстав передбачених статтею 4 Закону №1404-VІІІ, державний виконавець повинен повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку, що за наслідками перевірки виконавчого документа на відповідність встановленим Законом № 1404-VIII вимогам у випадку відповідності встановленим вимогам у державного виконавця виникає імперативно встановлений обов`язок відкрити виконавче провадження та, у випадку необхідності, вчинити усі передбачені законодавством дії з метою забезпечення виконання такого виконавчого документа.

Судом встановлено, що в силу приписів Закону № 1404-VIII, постанова Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню та має всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» реквізити та відомості.

Враховуючи відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, відповідачем було винесено постанову від 27.06.2023 року ВП № 72116864 про відкриття виконавчого провадження та з метою забезпечення реального виконання рішення вчинено передбачені ст. 18 Закону 1404-VIII дії.

Більш того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що постанова Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року оскаржувалася в судовому порядку та була скасована за результатами судового розгляду.

Щодо посилання представника позивача на аргумент не направлення в строки визначені в постанові № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року як підставу скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року її складено у двох примірниках, один із яких був надісланий листом з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання, роботодавцю - тобто ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» 03.05.2023 року, у зв`язку з чим твердження представника позивача про не направлення зазначеної постанови ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» є необґрунтованими та відхиляються судом.

Більш того, суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» на державного виконавця не покладено обов`язок з`ясовувати питання направлення та отримання боржником виконавчого документа на підставі якого буде здійснюватися примусове виконання відповідно до Закону №1404-VІІІ.

Щодо посилання представника позивача на аргумент направлення світлокопії постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року, а не його оригіналу, як підставу скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає таке.

14.07.2023 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116864 щодо примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ТД/ФС-22 виданої 02.05.2023 року про стягнення з ТОВ «Вікторія Рітейл Груп» штрафу в розмірі 67 000,00 гривень на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 39 Закону №1404-VІІІ у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Отже після фактичного виконання виконавчого документа, оригінал постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року разом з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116864 від 14.07.2023 року був повернутий до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, з відміткою про його фактичне виконання.

Таким чином під час ознайомлення представника позивача 11.08.2023 року з матеріалами виконавчого провадження № 72116864 в матеріалах виконавчого провадження знаходилася копія постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року, оскільки оригінал постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року був повернутий до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці разом з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116864 від 14.07.2023 року, у зв`язку з чим твердження представника позивача про направлення на примусове виконання світлокопії постанови № ТД/ФС-22 від 02.05.2023 року не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинялись неправомірні дії.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права позивача у сфері публічних правовідносин не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Рітейл груп» до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 липня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.