КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2024 року м.Київ № 320/30589/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, за рахунок майна платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" що перебуває у податковій заставі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", який передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
В свою чергу, суд в контексті вказаного звертає увагу, що Верховний Суд, в своїй постанові від 14.05.2018 у справі №805/4441/16-а, дійшов висновку, що звернення податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника не є майновим спором.
Вказане дає підстави суду для висновку, що позивач, який являється податковим органом звільнений від сплати судового збору у випадках подання до суду позовної заяви щодо майнового спору про стягнення сум податкового боргу. Натомість, в даній справі позивач просить не стягнути суми боргу, а надати дозвіл на реалізацію майна.
Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2023 у справі № 640/4970/22, та в постановах від 04.10.2023 у справі № 560/13598/22, від 28.07.2023 у справі № 560/13604/22 дійшов наступних правових висновків, які є обов`язкові до застосування в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України:
"…Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір», доповнено пунктом 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроєкт розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.
Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду в яких є, зокрема, стягнення податкового боргу…".
Натомість, предметом спору у даній справі є дозвіл на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі. Відтак, відсутні підстави для застосування до позивача пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивач не навів.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/30589/24), Київський окружний адміністративний суд.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п`яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві без руху.
Надати позивачу п`ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя Донець В.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120323916 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Донець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні