Ухвала

від 11.07.2024 по справі 320/25401/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2024 року м. Київ № 320/25401/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків щодо збільшення (визначення) суми грошового зобов?язання АТ «АЙБОКС БАНК» за платежем «Податок на прибуток банківських установ»

(код платежу 11020600) на 26 205 743,75 грн;

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків щодо збільшення (визначення) суми грошового зобов?язання АТ «АЙБОКС БАНК» з податків та зборів на доходи фізичних осіб (код платежу 11010400) на 6 656 558 333,01 грн;

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків щодо збільшення (визначення) суми грошового зобов?язання АТ «АЙБОКС БАНК» з податків та зборів з військового збору (код платежу 11011000) на суму 554 730 190,41 грн;

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до АТ «АЙБОКС БАНК» за платежем «Адмін. штрафи та інші санкції» (код платежу 21081101) на суму 2720,00 грн;

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до АТ «АЙБОКС БАНК» за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» (код платежу 11010100) на суму 1020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частинами першою - другою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона подана ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк».

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Щодо представництва, суд зазначає, за визначенням, наведеним у частинах першій та третій статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За загальним правилом, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (частина третя статті 55 КАС України).

Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною четвертою статті 87 ЦК України визначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом №755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 цього Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону №755-IV.

Так, згідно частин першої, третьої статті 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк» (код ЄДРПОУ 21570492) перебуває у стані припинення, з 08.03.2023 керівник - ОСОБА_2 (Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Айбокс Банк»).

Відомості щодо ОСОБА_1 як особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 21570492 відсутні, а матеріали справи таких доказів не містять.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, перешкоджає подальшому розгляду справи, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати до суду належні докази на підтвердження права звернення до суду ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк».

Крім того, згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Абзацом 1 пункту 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 28.04.2023 №169/Ж1 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Айбокс Банк», за наслідками якої складено Акт від 21.07.2023 №1621/Ж5/31-00-07-03-01-15/21570492 про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Айбокс Банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, та єдиного внеску на обов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 31.12.2022.

Згідно висновків Акту перевірки від 21.07.2023 №1621/Ж5/31-00-07-03-01-15/21570492 відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20, які є предметом оскарження у даній справі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження щодо податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20 та за наслідками розгляду скарги прийнято рішення від 04.10.2024 №29622/6/99-00-06-01-02-06, на підставі якого винесено нове податкове повідомлення-рішення по податку на прибуток, у зв`язку із зменшенням розміру штрафу, податкові повідомлення-рішення по податку на доходи фізичних осіб та військового збору залишені без змін.

Відтак, строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20 становить 1 місяць.

Разом з тим, у поданій позовній заяві позивач не зазначає про застосування процедури адміністративного оскарження щодо податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20 та від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20, доказів цього не надано.

Отже, у спірних правовідносинах, в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20 та від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20, застосовується строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, який становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21).

У своїй постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду остаточно визначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20 позивач звернувся до суду 03.06.2024, тобто:

- поза межами місячного строку в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №1800/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1801/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1802/Ж10/31-00-07-03-01-20, який слід обчислювати з дати вручення рішення, прийнятого за наслідками проведення процедури адміністративного оскарження;

- поза межами шестимісячного строку в частині оскарження податкових повідомлень-ріщень від 23.08.2023 №1803/Ж10/31-00-07-03-01-20, від 23.08.2023 №1804/Ж10/31-00-07-03-01-20, який слід обчислювати з дати вручення таких рішень.

Водночас, позивачем не подано до суду відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску з метою оцінки підстав його пропуску на предмет поважності.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження права звернення до суду ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк»;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких строк звернення до суду було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку;

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.