Рішення

від 10.07.2024 по справі 340/910/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/910/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська машинобудівна група» (код ЄДРПОУ:39994438, 28006, Кіровоградська область, м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, 8-Б) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 39816845, 25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська машинобудівна група» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № ПШ 015205 від 26 грудня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф за перевезення вантажів за відсутності протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та без оформлення товарно-транспортної накладної. Позивач вказує, що ТОВ «Олександрійська машинобудівна група» належним чином не було повідомлено про розгляд справи та зазначає, що транспортний засіб MAN, д.н.з. НОМЕР_1 використовується в порядку та на умовах, визначених договором суборенди транспортного засобу №26/02 від 26 лютого 2019 року, виключно для поїздок в службових цілях товариства та не здійснює перевезення вантажів, не є перевізником, що зазначається в основних видах діяльності товариства.

Ухвалою судді від 19.02.2024 відкрито спрощене провадження без виклику сторін, в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході рейдової перевірки 06.11.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено перевезення вантажу транспортним засобом марки MAN, н.з. НОМЕР_1 без оформлення документів, передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт". Так, водій транспортного засобу ОСОБА_1 не надав протокол про перевірку та адаптацію тахографу до транспортного засобу. За результатами перевірки складено акт №АР 005193 від 06.11.2023. На підставі цього акту прийнято постанову №ПШ 015205 від 26.12.2023 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.11.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 916 км.+897 м., проводилась рейдова перевірка, за результатами якої виявили, що у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та належить ОСОБА_2 , згідно ТТН №AL-07 від 06.11.2023 автомобільний перевізник ТОВ «Олександрійська машинобудівна група», здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

За результатами проведення перевірки складено акт проведення перевірки від 06.11.2023 №АР005193, яким встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.

Листом від 13.12.2023 №97870/30/24-23 відповідач повідомив позивача про розгляд справи на 26.12.2023. Даний лист позивач отримав особисто 21.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом відстеження АТ «Укрпошта».

Таким чином, дововоди позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

26.12.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанову №ПШ 015205 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн за перевезення вантажу за відсутності, на момент проведення перевірки документів, передбачених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 (далі Положення № 340).

За правилами пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385 перевізники це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340). вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340).

За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Водночас, пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 40, передбачено, що пункт 6.1. Положення № 340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.

Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції № 385 та Положення № 340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21.

Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визнано необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

Таким чином суд дійшов висновку, що для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Своєю чергою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас спірним у цій справі є питання чи є ТОВ Олександрійська машинобудівна група автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону в частині наявності при перевезенні вантажу документів, передбачених Інструкцією № 385 (протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія).

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу ТТН №AL-07 від 06.11.2023, де автомобільним перевізником було зазначено ТОВ Олександрійська машинобудівна група.

Таким чином, позивач, як юридична особа, використовуючи найману працю водія здійснював перевезення вантажу.

Необхідно зазначити, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.

Будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме ТОВ Олександрійська машинобудівна група було автомобільним перевізником згідно ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки позивачем не надано.

При цьому, посилання позивача на неправомірність застосування до нього відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III з огляду на те, що у особи відсутній такий вид економічної діяльності як здійснення вантажних перевезень є помилковими, позаяк сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи суд дійшов висновку про те, що ТОВ Олександрійська машинобудівна група є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність, визначену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу, у зв`язку з чим оскаржувана постанова №ПШ 015205 про застосування адміністративно-господарського штрафу згідно із абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 17 000,00 грн за даними акта проведення перевірки від 06.11.2023 №АР005193 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у законний спосіб, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, у задоволенні яких належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська машинобудівна група» (код ЄДРПОУ:39994438, 28006, Кіровоградська область, м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, 8-Б) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 39816845, 25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА