Ухвала

від 11.07.2024 по справі 340/4565/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4565/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Міфаль Оіл" (25491, м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Перша Виставкова, 37В, код ЄДРПОУ 39680440)

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міфаль Оіл", через адвоката Полудня Є.О., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним рішення №2149935/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язати зареєструвати податкову накладну №4 від 19.10.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством України (в порядку п. 56.23 ст.56 ПК України);

- визнати протиправним рішення №2149934/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язати зареєструвати податкову накладну №5 від 20.10.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством України (в порядку п. 56.23 ст.56 ПК України);

- визнати протиправним рішення №2149932/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язати зареєструвати податкову накладну №6 від 22.10.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством України (в порядку п. 56.23 ст.56 ПК України).

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За правилами частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Всупереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не вказані відомості про наявність електронного кабінету у позивача - юридичної особи приватної форми власності, який відповідно до частини 6 статті 18 КАС України повинен зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору в даній справі є законність рішень №2149935/39680440 від 18.11.2020 року, №2149934/39680440 від 18.11.2020 року, №2149932/39680440 від 18.11.2020 року, прийнятих комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доказів того, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та оскаржував вказані рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня матеріали позову не містять.

Тож позивач, який звернувся до суду з цим позовом у липні 2024 року, пропустив шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч цій нормі позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність електронного кабінету у ТОВ "Міфаль Оіл";

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

3. Зобов`язати позивача зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС відповідно до статті 18 КАС України та подати до суду відповідні докази такої реєстрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ