Рішення

від 10.07.2024 по справі 420/3973/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3973/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000008/2 від 22.01.2024 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.07.2022 року між компанією «RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (покупець) укладений контракт №1, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього контракту.

З метою митного оформлення товару за контрактом від 18.07.2022 року №1 декларантом до «ВМО №1 м/п «Одеса» Одеської митниці подана митна декларація від 22.01.2024 року №24UA500020000566U7, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема: контракт від 18 липня 2022 року №1, пакувальний лист б/н від 20.10.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) №65 від 20.10.2023 року, домашній коносамент №BW23110592А від 30.11.2023 року, автотранспортну накладну №701 від 16.01.2024 року, сертифікат про походження товару №24С700000074/00054 від 09.01.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3773/2 від 17.01.2024 року, доповнення до контракту від 19.07.2022 року, від 26.12.2022 року, від 02.01.2023 року, від 06.01.2023 року, 06.02.2023 року, від 31.12.2023 року, договір про надання послуг митного брокера №БР-518 від 21.07.2023 року, договір про перевезення №21072023-01 від 21.07.2023 року, договір про перевезення №COM-1 від 09.01.2024 року, акт про зважування від 22.01.2024 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 22.01.2024 року №24UA500020000566U7 та доданих до неї документів Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500020/2024/000025.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Пунктом 5.1 Контракту від 18.07.2022 №1 та інвойсом від 20.10.2023 №65 передбачено пакування товару, однак не вказана сума пакування, що унеможливлює розрахувати митну вартість товарів; 2) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано. Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 28.11.2023 №3749/3 не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування; 3) згідно п. 3.2. Контракту від 18.07.2022 №1 поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні, також відсутні відомості щодо оплати за товар; 4) фактурна вартість в валюті по ВМД (53469,7864) та відповідно інвойсу від 20.10.2023 №65 відрізняється від суми фактурних вартостей в валюті по товарах (53469,7844).

З огляду на вищевикладене, декларанта зобов`язано відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; експортну декларацію та відповідно до ст. 254 МКУ переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митного органу, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Позивач не погодився із правомірністю рішення Одеської митниці №UA500020/2024/000008/2 від 22.01.2024 року про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості товару, тощо.

Щодо такої складової вартості товару як упаковка та пакування, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Крім того, в інвойсі передбачено, що здійснено пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну (наступний рядок після таблиці з переліком товарів).

Щодо витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Для підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу від 17.01.2024 року, яка містить інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця.

Частина 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.

Тобто, надані декларантом довідки є належними документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 28.11.2023 року №3749/3 не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування, оскільки відповідно до додаткової угоди від 19.07.2022 року до контракту №1 від 18.07.2022 року умови поставки товару за цим контрактом - FOB, про що також зазначено в інвойсі (FOB Ningbo).

Щодо тверджень митного органу про те, що поставка товару здійснювалася на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні, то суд вказує, що вказані обставини не впливають на визначення митної вартості товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.

Щодо відомостей про оплату за товар, то позивачем було сплачено вартість товарів за інвойсом №65 згідно з платіжною інструкцією №148 від 29.11.2023 року, яка надавалась до митного органу.

Відповідач в оскаржуваному рішенні вказує, що фактурна вартість в валюті по ВМД (53469,7864) та відповідно інвойсу від 20.10.2023 №65 відрізняється від суми фактурних вартостей в валюті по товарах (53469,7844), однак не зазначає, яким чином це впливає на визначення митної вартості товарів.

В свою чергу, позивач зазначає, що продавцем було виставлено інвойс №65 з переліком товарів на загальну суму 53469,7864 доларів США, а з урахуванням правил округлення цифрових значень позивачем було сплачено зазначену вартість товарів за інвойсом №65 у розмірі 53469,79 доларів США, будь-які інші відомості щодо вартості в документах відсутні.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. Також наявний платіжний документ, який підтверджує фактичну оплату вартості товарів. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (пл. Грецька, 1, оф. 201-Б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000008/2 від 22.01.2024 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000008/2 від 22.01.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (пл. Грецька, 1, оф. 201-Б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) сплачений судовий збір у розмірі 11284,49 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА