Рішення

від 11.07.2024 по справі 420/6596/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6596/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Левченко А.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Рахнянської С.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28.02.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області № 89 від 19.01.2024 року про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

2. Зобов`язати відповідача та третю особу вилучити наказ № 89 від 19.01.2024 року про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції дисциплінарного стягнення у вигляді догани з її особової справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 з 2018 року проходить службу у Національній поліції України. На посаді слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області) працює з 06.02.2023. Наказом від 19 січня 2024 року за №89, ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за результатами службового розслідування позивачу - слідчому слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Так, наказом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06 грудня 2023 року №1604 призначено службове розслідування на підставі доповідної записки начальника відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 щодо виявлення інспектором слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області факту порушення в базі ІПН «Домашній арешт», відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був підозрюваним по кримінальному провадженню №12023162510000719 за ч.4 ст.185 КК України. За два місяці до вищевказаного наказу вироком суду від 29.09.2023 ОСОБА_5 був засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік. Фактично на час ініціювання службового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 вже відбував покарання, а тому ставити питання про дисциплінарну відповідальність чи то слідчого, чи то іншої особи, яка начебто не відправила ухвалу суду про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації не те, що не мало сенсу, воно виглядало дещо дивним, оскільки за вироком суду від 29.09.2023 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2023 стосовно ОСОБА_5 слід вважати таким, що втратив свою дію. Оскільки позивачка усвідомлювала, що її вини в даному випадку не має і їй потрібна буде допомога адвоката, вона звернулася з листом до голови дисциплінарної комісії ОСОБА_6 в якому виклала прохання надати їй розумний строк для підготовки довідки про рух кримінального провадження та забезпечити можливість скористатися правовою допомогою адвоката при подані пояснення. Вказаний лист було отримано 18.12.2023 в канцелярії ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Надалі службове розслідування відносно неї було продовжено наказом від 20 грудня 2023 року №1653 до 04.01.2024. Вже через 3 робочих дні позивачці знову надійшов лист голови дисциплінарної комісії про необхідність надання пояснення у строк до 23.12. чи 25.12 2023, проте за такий короткий час позивачка не мала змоги об`єктивно вирішити питання щодо захисту своїх інтересів оскільки не встигала укласти відповідну угоду з адвокатом. Службове розслідування відносно позивача проведене з порушенням вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС № 893 від 07.11.2018, що призвело до грубого порушення її права як на подачу свого пояснення так і на захист від можливих зловживань в ході проведення службового розслідування. Такі дії службових осіб свідчать про зловживання з боку суб`єкта владних повноважень та підриву авторитету органів державної влади. Можливості ознайомитися з матеріалами службового розслідування, як того гарантує Закон України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядок проведення службових розслідувань (№893 від 07.11.2018), ні позивачці, ні адвокату так й не надали. Надали можливість лише сфотографувати наказ від 19.01.2024 №89 про накладення на дисциплінарного стягнення у виді догани. Поставити свій підпис на наказі можливості не надали. В той же час позивачку зобов`язали розписатися про ознайомлення з наказом у відомості, яка ні Дисциплінарним статутом ні Порядком №893 не передбачена. Вказаний наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення є протиправним, необ`єктивним, упередженим і таким, що підлягає скасуванню, оскільки прямої вини слідчої ОСОБА_1 в порушені вимог ст.181 КПК України чи інших відомчих нормативно-правових актів не має. Її вина за наслідком службового розслідування не доведена. А викладені у висновку службового розслідування факти та обставини нічим не підтверджені і ґрунтуються лише на припущеннях.

04.03.2024 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання дій протиправними, залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

11.03.2024 до канцелярії суду (вхід. № 10178/24) надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви у якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області № 89 від 19.01.2024 про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

2. Зобов`язати відповідача вилучити наказ № 89 від 19.01.2024 про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції дисциплінарного стягнення у вигляді догани з її особової справи.

18.03.2024 суддя ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрити провадження у адміністративній справі; розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу; призначити підготовче засідання на 10 квітня 2024 року об 12 год. 00 хв; у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити; витребувати з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області матеріали службового розслідування за наслідками якого прийнято наказ №89 від 19.01.2024 та наказ №89 від 19.01.2024.

10.04.2024 підготовче засідання відкладене на 25.04.2024.

Підготовче засідання призначене на 25.04.2024 було перенесено у зв`язку з повітряною тривогою та призначено на 15.05.2024.

15.05.2024 підготовче засідання відкладено на 22.05.2024.

22.05.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.06.2024.

10.04.2024 до суду (вх.№ЕС/14575/24) від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшли пояснення у яких третя особа просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та вказує, що з 27.06.2023 по теперішній час не повідомила ані щодо постановлення ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ані щодо її отримання. Під час дисциплінарного провадження позивачці було надано можливість надати пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

18.06.2024 судове засідання відкладене на 10.07.2024.

10.07.2024 у судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягала, представник третьої особи заперечувала проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до посвідчення Головного управління Національної поліції в Одеській області ОДП №027406 від 02.03.2023 (а.с.14), старший лейтенант поліції ОСОБА_1 є слідчим.

Матеріали справи містять посадову інструкцію слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Савченко Юлії Володимирівни від 17.06.2023 (а.с.41-44, 182-185), відповідно до якої при виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний:

- під час досудового розслідування дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків;

- виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;

- забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;

- не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;

- не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості;

- у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України;

- за дорученням керівництва ГУНП, СУ ГУНП здійснювати керівництво слідчою (слідчо-оперативною) групою;

- вести облік кримінальних проваджень, які перебувають в провадженні, а також забезпечити ведення за ними контрольно-наглядових проваджень;

- здійснювати планування розслідування у кожному кримінальному провадженні. Вести облік майна та цінностей, вилучених під час досудового розслідування, на які накладено арешт, з метою забезпечення відшкодування завданих злочинами збитків та можливої їх конфіскації;

- відповідно до вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 №139, забезпечувати своєчасне (у визначені строки) внесення об`єктивних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідність внесених даних кодам довідників та класифікаторів для заповнення документів первинного обліку (про кримінальне правопорушення, місце, час його вчинення, правову кваліфікацію правопорушення, у т.ч. додаткові відмітки щодо кваліфікації, ступінь тяжкості, класифікації видів економічної діяльності, дані про особу правопорушника, предмети посягання, відомості про розмір заподіяних та відшкодованих збитків тощо, про рух кримінальних проваджень);

- у разі виявлення помилок при внесенні даних в форми первинного обліку в ЄРДР, спільно з уповноваженими прокурорами організувати негайне внесення відповідних виправлень цих відомостей в ЄРДР;

- розглядати і вирішувати відповідно до законодавства звернення громадян, установ, організацій і підприємств, що надходять у зв`язку з провадженням досудового слідства у кримінальних провадженнях;

- дотримуватись дисципліни і законності, не допускати надзвичайних подій за своєю та інших осіб участю, постійно підвищувати свій рівень професійної майстерності;

- не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять слідчого і можуть викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості. Не допускати учинення дій на свою користь або в інтересах інших осіб, пов`язаних з використанням службового становища всупереч інтересам служби, перевищенням службових повноважень.

Рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника слідчого підрозділу, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов`язковими для виконання слідчим.

При незгоді з рішенням, дією чи бездіяльністю прокурора у відповідному досудовому провадженні слідчий в установленому порядку подає скаргу до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

Слідчий має право в порядку, передбаченому КПК України, доручати відповідним уповноваженим оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання.

Матеріали справи містять біографічну довідку (а.с.177-178) та довідку щодо результатів роботи слідчого ОСОБА_1 (а.с.179).

Слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси постановив ухвалу від 27.06.2023 у справі №522/12755/23 (а.с.142-145), відповідно до якої розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Павловим В.В., у кримінальному провадженні №12023162510000719 від 22.05.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановив: Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Савченко Ю.О., яке погоджено з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Павловим В.В., у кримінальному провадженні №12023162510000719 від 22.05.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного задовольнити. Застосувати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце проживання у період часу з 21 години до 06 години. Покласти на ОСОБА_5 , виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 2)повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та місця роботи. Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Строк дії ухвали слідчого судді становить два місяці у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 серпня 2023 року.

Відповідно до наказу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.01.2023 №45 (а.с.146), призначено відповідальним за перебування затриманих осіб у ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області інспектора слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 та покладено на відповідальну особу, у т.ч. ведення бази Інформаційного порталу Національної поліції (ЦУНАМІ) «Домашній арешт».

Матеріали службового розслідування містять пояснення ОСОБА_7 (а.с.195-196) у яких вона зазначає, що 11.09.2023, зробивши перевірку статистичних даних в базі ІПНП №Домашній арешт», виявила недолік щодо не постановки на облік в базу підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки слідча ОСОБА_1 не скерувала ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до відповідного органу Національної поліції на виконання. Підкреслює, що слідчій ОСОБА_1 неодноразово наголошувалось про необхідність спрямувати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 на виконання за належністю. Вказане й призвело до допущених порушень зі сторони слідчого ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з баз даних (а.с.147), особи, які відсутні у базі «Домашній арешт», значиться й ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12023162510000719 (а.с.148-152), слідчим ОСОБА_1 28.06.2023 відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення та міститься інформація про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 27.06.2023. Прикріплені файли щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відсутні.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування №12023162510000719 від 22.05.2023 відносно ОСОБА_5 (а.с.153-154), наявна інформація щодо ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 27.06.2023 та щодо засудження ОСОБА_5 за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 29.09.2023 (а.с.155).

Начальник слідчого відділення відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в області майор поліції ОСОБА_8 звернулась до начальника ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області із рапортом від 18.09.2023 (а.с.140) у якому зазначила, що під час перевірки встановлено, що відповідно до бази ІПНП «Домашній арешт» ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12023162510000719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.05.2023 не перебуває на обліку. Станом на теперішній час причини не внесення відомостей до бази ІПНП «Домашній арешт» не відомі, що вбачає склад дисциплінарного проступку.

Матеріали справи містять доповідну записку (а.с.139), начальника відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_9 на адресу начальника Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, із посиланням на інформацію, що зазначена у рапорті від 18.09.2023, з проханням призначити склад дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування за вказаним фактом.

Начальник Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області прийняв наказ від 06.12.2023 №1604 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії» (а.с.15-17, 132-132), у якому зазначено, що до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ОРУП №1 ГУНП в області) надійшла доповідна записка начальника відділу поліції №2 (далі ВП №2) ОРУП №1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_9 , для організації службового розслідування та вжиття заходів реагування щодо виявленого інспектором слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області факту порушення в базі ІПНП «Домашній арешт», відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є підозрюваним по кримінальному провадженню №12023162510000719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме 27.06.2023 ухвалою Приморського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.08.2023.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 №893, наказано призначити за вказаним фактом службове розслідування в порядку письмового провадження, проведення якого доручити дисциплінарній комісії.

Начальник Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області прийняв наказ від 20.12.2023 №1653 (а.с.18-20, 135-136), яким продовжено термін проведення службового розслідування до 04.01.2024.

На лист ОРУП №1 ГУНП в області від 20.12.2023 №60/10806 (а.с.162-163), ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області надало відповідь від 29.12.2023 №60.2вх9465 (а.с.164), відповідно до якої повідомляється, що відповідно до журналу реєстрації вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023 (справа №522/12755/23, провадження №1-кс/522/4071/230) про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною покидати місце проживання у період часу з 21 години до 06 годин, строком до 22.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_11 , в рамках кримінального провадження №12023162510000719 від 22.05.2023 до канцелярії не надходила.

ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в області надало відповідь на адресу ОРУП №1 ГУНП в області від 22.12.2023 (а.с.167), відповідно до якої повідомляється, що з 27.06.2023 по теперішній час ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.203 (справа №522/12755/23, провадження №1-кс/522/4071/230) про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та подальшого контролю за діями підозрюваного ОСОБА_5 до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в області не надходили.

ОРУП №1 ГУНП в області скерувало на адресу ОСОБА_1 лист від 15.12.2023 №60-17583 (а.с.21-22, 168-169) у якому просило прибути 18.12.2023 для опитування. До листа додана копія наказу від 06.12.2023 №1604 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії».

На вказаний лист ОСОБА_1 скерувала відповідь від 18.12.2023 (а.с.25, 172), у якій просила перенести опитування на іншу дату.

За наслідками не прибуття ОСОБА_1 для надання пояснень, складено акт про відмову надати пояснення від 18.12.2023 (а.с.171).

ОРУП №1 ГУНП в області скерувало на адресу ОСОБА_1 лист від 21.12.2023 №60-10831 (а.с.23-24, 173-174) у якому просило прибути 23.12.2023 або 25.12.2023 для опитування. До листа додана копія наказу від 20.12.2023 №1653.

За наслідками не прибуття ОСОБА_1 для надання пояснень, складено акт про відмову надати пояснення від 23.12.2023 (а.с.176).

На вказаний лист скерував лист від 25.12.2023 (а.с.30) адвокат Максим Боднар у якому зазначив, що ОСОБА_1 є його клієнтом, та просив призначити опитування не раніше 29.12.2023.

Також, адвокат Максим Боднар скерував на адресу ОРУП №1 ГУНП в області лист від 01.01.2024 (а.с.31) у якому просив закрити відносно ОСОБА_1 службове розслідування за відсутності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також за спливом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності шість місяців з дня постановлення ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023).

ОСОБА_1 скерувала на адресу ОРУП №1 ГУНП в області лист від 04.01.2024 (а.с.32) до якого додала пояснення від 03.01.2024 та довідку по кримінальному провадженню №12023162510000719 від 22.05.2023.

Так, у поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що орган поліції, слідчим підрозділом кого здійснюється досудове розслідування стосовно підозрюваного, до якого застосовано домашній арешт, невідкладно з використанням засобів факсимільного зв`язку або електронної пошти повідомляє про постановлення ухвали слідчого судді орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Підкреслює, що на слідчого такий обов`язок не покладений. Зазначає, що їй не доводили про те, що слідчий має діяти певним чином при отриманні ухали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Із посиланням на ст.21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вказує, що дисциплінарне стягнення не може бути застосоване.

Матеріали службового розслідування містять службову характеристику слідчого слідчого відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в області (а.с.180-181), відповідно до якої, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з посереднього боку. За період служби заохочень не має, до дисциплінарної відповідальності притягувалась 3 рази «зауваження».

Дисциплінарною комісією ОРУП №1 ГУНП в області, розглянувши матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ОРУП №1 ГУНП в області від 06.12.2023 №1604 складено висновок від 26.12.2023 (а.с.205-221) службового розслідування внаслідок виявлення порушень вимог чинного законодавства України слідчим ОРУП №1 ГУНП в області ОСОБА_1 щодо незабезпечення застосування ОСОБА_10 , підозрюваному по кримінальному провадженні №12023162510000719 від 22.05.2023, обраного судом запобіжного заходу у вигляді «Домашній арешт» (далі Висновок).

Дисциплінарною комісією встановлено, із посиланням на доповідну записку ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області від 21.11.2023 за фактом порушення в базі ІПНП «Домашній арешт» відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12023162510000719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.05.2023, в якому проведення досудового розслідування доручено слідчому Савченко Ю.О.

Слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси постановив ухвалу від 27.06.2023 у справі №522/12755/23, відповідно до якої постановив застосувати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце проживання у період часу з 21 години до 06 години.

28.06.203 складено та у той же день затверджено Приморською окружною прокуратурою м.Одеси обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023162510000719 та спрямовано до Приморського районного суду м.Одеси. 29.09.2023 вироком Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно відомостей ІПНП «Домашній арешт» слідчий ОСОБА_1 про отримання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023 у справі №522/12755/23, через керівництво управління, слідчий СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області відповідальну особу, яка закріплена за цим напрямком роботи інспектора слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_12 не повідомила та не повідомила про постановлення ухвали слідчого судді орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

В подальшому, в ході перевірки відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що ОСОБА_13 допущені порушення КПК України під час внесення відомостей щодо проставлення фактичного часу вручення повідомлення про підозру. Крім того, після відкриття матеріалів у ЄРДР, слідчим у Форму-2 «Правопорушник» внесено відомості щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але фактично вказана дія повинна була виконана до виконання вимог статті 290 КПК України. Проте у вказаному випадку, рішення було обліковано після виконання вищевказаних вимог. Також, слідчим не вірно обліковано відомості щодо адреси місця проживання, а саме району проживання підозрюваного.

На підставі зібраних матеріалів дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_13 порушила вимоги пунктів 1, 2, 9 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, частини 1 статті 9, частини 2 статті 21, частини 1 статті 40, статті 181 КПК України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 18 частини 1 статті 26, статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII, пункту 5 розділу І наказу МВС України №575 від 07.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», підпункту 5 пункту 1 розділу ІІІ, пункту 5 розділу VI Положень про слідчі підрозділи Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570 «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за №918/30786, абзацу 1 пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2016 за №1087/29217, абзацу 1 пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу 10 пунктів 1, 2 глави 1 розділу І, абзацу 10 пункту 1 глави 7 розділу І, абзацу 11 пункту 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом від 06.04.2016 №139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за №680/28810, що виразилось у недотриманні положень законі України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, на професійному виконанні своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, неналежній підтримці рівня своєї підготовки (кваліфікації), необхідного для виконання службових повноважень, не оволодінні теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань, самоусуненні від виконання та неналежне ставлення до своїх службових обов`язків, повноважень, у особистій недисциплінованості, низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування, грубому ігноруванні наказів та доручень МВС України, національної поліції України щодо дотримання службової дисципліни, неналежному виконанні вимог ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023 (справа №522/12755/23, провадження №1-кп/522/4071/23), недостовірний облік відомостей у ЄРДР під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023162510000719.

В ході службового розслідування обставин, що пом`якшують та обтяжують вину лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлено.

Ураховуючи викладене, комісія вважала би службове розслідування закінченим. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування такими, що знайшли своє підтвердження та за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 9 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, частини 1 статті 9, частини 2 статті 21, частини 1 статті 40, статті 181 КПК України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 18 частини 1 статті 26, статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII, пункту 5 розділу І наказу МВС України №575 від 07.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», підпункту 5 пункту 1 розділу ІІІ, пункту 5 розділу VI Положень про слідчі підрозділи Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570 «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за №918/30786, абзацу 1 пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2016 за №1087/29217, абзацу 1 пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу 10 пунктів 1, 2 глави 1 розділу І, абзацу 10 пункту 1 глави 7 розділу І, абзацу 11 пункту 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом від 06.04.2016 №139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за №680/28810 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128806) слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

ОРУП №1 ГУНП в області прийняло наказ від 19.01.2024 №89 «Про застосування дисциплінарного стягнення до слідчого слідчого відділення відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » (а.с.37-39, 127-129), у якому зазначено, що до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ОРУП №1 ГУНП в області) надійшла доповідна записка начальника відділу поліції №2 (далі ВП №2) ОРУП №1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_9 , для організації службового розслідування та вжиття заходів реагування щодо виявленого інспектором слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області факту порушення в базі ІПНП «Домашній арешт», відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є підозрюваним по кримінальному провадженню №12023162510000719, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме 27.06.2023 ухвалою Приморського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.08.2023.

Відповідно до положень ст.181 КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Однак, слідчий слідчого відділення ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , у провадженні якої перебувало вищевказане кримінальне провадження, проігнорувала положення статті 181 КПК України і не спрямувала ухвалу Приморського районного суду м.Одеси на виконання до відповідного органу Національної поліції.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами статей 13, 16, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказано: «За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 9 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, частини 1 статті 9, частини 2 статті 21, частини 1 статті 40, статті 181 КПК України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 18 частини 1 статті 26, статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII, пункту 5 розділу І наказу МВС України №575 від 07.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», підпункту 5 пункту 1 розділу ІІІ, пункту 5 розділу VI Положень про слідчі підрозділи Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за №918/30786, абзацу 1 пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2016 за №1087/29217, абзацу 1 пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу 10 пунктів 1, 2 глави 1 розділу І, абзацу 10 пункту 1 глави 7 розділу І, абзацу 11 пункту 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом від 06.04.2016 №139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за №680/28810, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128806), слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (п.1).

З наказом від 19.01.2024 №89 ОСОБА_1 ознайомлена 17.02.2024 (а.с.40, 130).

Вважаючи спірний наказ протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до частини першої статті 1 якого Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

У відповідності до вимог статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника. Дисциплінарне стягнення на поліцейського може накладатися не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Як вбачається зі спірного наказу від 19.01.2024 №89 «Про застосування дисциплінарного стягнення до слідчого слідчого відділення відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », дисциплінарне стягнення до позивача застосовано з підстав того, що ОСОБА_1 «проігнорувала положення статті 181 КПК України і не спрямувала ухвалу Приморського районного суду м.Одеси на виконання до відповідного органу Національної поліції».

ОСОБА_1 однією з підстав протиправності спірного наказу, із посиланням на приписи статті 21 Дисциплінарного статуту, зазначає те, що дисциплінарне стягнення накладено пізніше шести місяців з дня його вчинення (з 27.06.2023).

Отже, при розгляді даної справи, окрім іншого дослідженню підлягає початок перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та чи є правопорушення триваючим.

Так, у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення», проте, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Суд враховує, що ст.181 КПК України не визначено конкретний строк, протягом якого слід передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, а відтак суд приходить до переконання, що бездіяльність позивача, про яку зазначає відповідач та за наслідками якої застосовне дисциплінарне стягнення є триваючим правопорушенням, а відтак посилання позивача на те, що дисциплінарне стягнення накладено пізніше шести місяців з дня його вчинення (27.06.2023) суд відхиляє.

Щодо тверджень позивача про те, що вироком суду від 29.09.2023 ОСОБА_5 був засуджений, а тому ставити питання про дисциплінарну відповідальність до слідчого, яка начебто не відправила ухвалу суду про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації не мало сенсу, суд зазначає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків та не є метою припинення дисциплінарного проступку, а відтак зазначені твердження суд відхиляє також.

Щодо посилань позивача на те, що службове розслідування проведено з порушеннями, а саме ОСОБА_1 була позбавлена можливості надати пояснення щодо предмету службового розслідування, суд зазначає, що відповідно до п.2 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі Порядок №893), поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право надавати пояснення.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 була обізнана з наказом про призначення службового розслідування та пропозицією відповідача надати відповідні пояснення та докази щодо предмету перевірки службового розслідування, а відтак суд відхиляє вказані доводи.

Водночас щодо тверджень дисциплінарної комісії, що викладені у Висновку, про не сприяння ОСОБА_1 проведенню службового розслідування, то суд зазначає, що законодавчо визначеного обов`язку у їх наданні у позивача немає. В той же час висновки щодо несприяння позивачем у проведенні службового розслідування фактично зводяться до ненадання пояснень. Суд вважає, що такі доводи є необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача, що дисциплінарне стягнення у виді догани було застосовано без порядку черговості застосування стягнень (від найменш суворого до найбільш), суд теж відхиляє та зазначає таке.

Так, Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

У пункті 1 розділу II Порядку 893, зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку № 893).

Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з приписами розділу VI та VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з підстав того, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , у провадженні якої перебувало кримінальне провадження, проігнорувала положення статті 181 КПК України і не спрямувала ухвалу Приморського районного суду м.Одеси на виконання до відповідного органу Національної поліції.

Надаючи оцінку складу проступку, вчинення якого поставлено у вину позивача, суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За змістом ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Суд наголошує, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є протиправна поведінка суб`єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв`язок між ними та діями особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, з урахуванням дій чи бездіяльності інших посадових осіб, а також дослідження фактів, викладених у письмових поясненнях.

Суд враховує, що усі зазначені у наказі порушені позивачем норми стосуються службових обов`язків, натомість з приводу наявності цих порушень, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч.3 ст.181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до статті 181 КПК України та з метою забезпечення належної організації роботи органів Національної поліції щодо виконання ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про заміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, наказом МВС України від 13.07.2016 № 654 затверджено Інструкцію про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, яка визначає порядок та організацію виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та ухвал слідчого судді, суду про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (далі - ухвала слідчого судді, суду) (далі Інструкція №654).

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №654, терміни, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення: органи Національної поліції - головні управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, підпорядковані їм територіальні управління, відділи, відділення поліції.

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №654, ухвала слідчого судді, суду підлягає негайному виконанню органом Національної поліції після її оголошення підозрюваному, обвинуваченому.

Орган поліції, слідчим підрозділом якого здійснюється досудове розслідування стосовно підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано домашній арешт, невідкладно з використанням засобів факсимільного зв`язку або електронної пошти повідомляє про постановлення ухвали слідчого судді, суду орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

При застосуванні домашнього арешту, за умовами якого забороняється залишати житло цілодобово, до підозрюваного, обвинуваченого, якого було затримано, на виконання вимог частини третьої статті 202 КПК України орган поліції, уповноваженою службовою особою якого затримано підозрюваного, обвинуваченого, забезпечує його негайне звільнення з-під варти та доставляння до місця проживання.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу ІІ Інструкції №654, облік підозрюваних, обвинувачених, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, ведеться в базі даних, що входить до єдиної інформаційної системи МВС України (далі - база даних МВС), яка створена відповідно до вимог чинного законодавства. До бази даних МВС забезпечується цілодобовий доступ працівників поліції, якими здійснюється контроль за поведінкою осіб, які перебувають під домашнім арештом.

Інформація до бази даних МВС негайно вноситься працівником органу Національної поліції, якому доручено здійснювати безпосередній контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого. Якщо працівник не є авторизованим користувачем бази даних МВС, відомості негайно вносяться керівником або, за його дорученням, уповноваженою особою структурного підрозділу, яка є авторизованим користувачем.

Як вбачається з наведених положень, саме на орган поліції, слідчим підрозділом якого здійснюється досудове розслідування стосовно підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано домашній арешт, покладено обов`язок невідкладно повідомити про постановлення ухвали слідчого судді, суду орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, а не на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Суд підкреслює, що посадова інструкція слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Савченко Юлії Володимирівни не містить обов`язку забезпечувати взаємодію між органами Національної поліції, прокуратури та суду, а у матеріалах справи відсутні належні докази щодо обізнаності слідчого з необхідністю вчинення конкретних дій при постановленні ухвали слідчого судді, суду про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд зазначає, що ані Висновок, ані спірний наказ не містить посилання на конкретні посадові обов`язки, які порушені позивачем.

В свою чергу, спірний наказ містить посилання на загальні положення статей та пунктів, проте за їх змістом відсутня деталізація вчинених позивачем порушень.

Під час розгляду справи судом не встановлено допущення позивачем протиправної бездіяльності як обов`язкового елементу складу дисциплінарного проступку, оскільки відповідачем не визначено, а судом не встановлено, якими нормативно-правовими актами, керівними документами або посадовими інструкціями передбачено вчинення дій позивачем щодо спрямування ухвали Приморського районного суду м.Одеси на виконання до відповідного органу Національної поліції.

Суд враховує, що за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, яку висловлено у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, як об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

На переконання суду, у даному випадку саме орган Національної поліції мав організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання положень Інструкції №654.

Окремо суд зазначає, що у пункті 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (надалі - Порядок № 893), зазначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з`ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.

В даному ж випадку, Висновок містить тези щодо недотримання ОСОБА_1 положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, на професійному виконанні своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, неналежній підтримці рівня своєї підготовки (кваліфікації), необхідного для виконання службових повноважень, не оволодінні теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань, самоусуненні від виконання та неналежне ставлення до своїх службових обов`язків, повноважень, у особистій недисциплінованості, низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування, грубому ігноруванні наказів та доручень МВС України, національної поліції України щодо дотримання службової дисципліни, неналежному виконанні вимог ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2023 (справа №522/12755/23, провадження №1-кп/522/4071/23), недостовірний облік відомостей у ЄРДР під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023162510000719.

У Висновку зазначено, що в подальшому, в ході перевірки відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що ОСОБА_13 допущені порушення КПК України під час внесення відомостей щодо проставлення фактичного часу вручення повідомлення про підозру. Крім того, після відкриття матеріалів у ЄРДР, слідчим у Форму-2 «Правопорушник» внесено відомості щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але фактично вказана дія повинна була виконана до виконання вимог статті 290 КПК України. Проте у вказаному випадку, рішення було обліковано після виконання вищевказаних вимог. Також, слідчим не вірно обліковано відомості щодо адреси місця проживання, а саме району проживання підозрюваного.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст.181 КПК України ухвала підлягає виконанню органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Суд підкреслює, що службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.

Більш того, зазначені вище висновки не знайшли свого відображення й у спірному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у т.ч. щодо порушень позивачем вимог абзацу 1 пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу 10 пунктів 1, 2 глави 1 розділу І, абзацу 10 пункту 1 глави 7 розділу І, абзацу 11 пункту 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом від 06.04.2016 №139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за №680/28810.

Отже, суд взагалі не надає оцінку зазначеним висновкам дисциплінарної комісії щодо наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого воно не було призначено, у т.ч. щодо порушень позивачем вимог абзацу 1 пункту 4 глави 1 розділу І, абзацу 10 пунктів 1, 2 глави 1 розділу І, абзацу 10 пункту 1 глави 7 розділу І, абзацу 11 пункту 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом від 06.04.2016 №139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за №680/28810, як таким, що встановлені службовим розслідуванням не з приводу, з якого його було призначено.

Суд зазначає, що якщо під час службового розслідування орган Національної поліції встановив склад дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського не з приводу, з якого службове розслідування було призначено, він не був позбавлений можливості ініціювати проведення іншого службового розслідування з приводу виявлених порушень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90 КАС України, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини фактичної дійсності з`ясував неповно, не взяв до уваги усіх суттєвих поза розумним сумнівом аспектів, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи, унаслідок чого подія вчинення заявником дисциплінарного проступку підлягає кваліфікації у якості недоведеної, а відтак суд вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати спірний наказ, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування наказу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області № 89 від 19.01.2024 про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати відповідача та третю особу вилучити наказ № 89 від 19.01.2024 про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції дисциплінарного стягнення у вигляді догани з її особової справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.05.2016 №377 (далі Порядок №377), особова справа є документом, в якому відображається проходження служби поліцейським. До особової справи вноситься автобіографічна інформація поліцейського та членів його сім`ї, інформація про проходження служби, трудову діяльність та інша інформація, що характеризує професійні, освітні та особисті якості особи, місце її проживання, а також інша необхідна інформація, визначена законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів пункту 1 розділу ІІ вищевказаного Порядку особова справа поліцейського складається з п`яти частин. Зокрема, у четвертій частині якої (архівні матеріали), поміж іншого, зберігаються витяги висновки дисциплінарних комісій, матеріали службових розслідувань (за потреби), копії наказів про застосування дисциплінарних стягнень з особистим підписом поліцейського про ознайомлення з цим наказом (оригінал акта про відмову особи від ознайомлення з наказом).

Пунктами 5, 6 та 8 Порядку №377 визначено, що з метою оновлення матеріалів особової справи (анкетних даних) поліцейські у п`ятиденний строк повідомляють безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення про зміни сімейного стану (одруження, розлучення, народження дітей тощо), місця проживання (реєстрації), отримання освіти тощо з наданням підтвердних документів.

Інформація про всі заохочення та дисциплінарні стягнення поліцейського вноситься до послужного списку в семиденний строк з дня її надходження до підрозділу кадрового забезпечення органу поліції згідно з цим Порядком.

Внесення до особових справ змін та доповнень, що не підтверджені відповідними документами, не допускається.

Таким чином, у разі набрання даним судовим рішенням законної сили, у відповідача виникне обов`язок внести відповідні зміни до особової справи позивача в частині, що стосується скасування судом висновку та наказу.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 26.02.2024 (а.с.10).

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області № 89 від 19.01.2024 про застосування до ОСОБА_1 , слідчого ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Одеське районне управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15, корп. А, код ЄДРПОУ 41411524);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15, корп. А, код ЄДРПОУ 41411524).

Повний текст рішення суду складений 11.07.2024.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА