Постанова

від 11.07.2024 по справі 200/455/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року справа №200/455/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєв Е.Г., Гайдар А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 200/455/24 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

У С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Технології Природи зареєстроване Татарбунарською районною державної адміністрації Одеської області, наразі перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, при цьому за товариством обліковується податкова заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб. Позивач вказав, що звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих платника, проте у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках, платіжні інструкції повернені банківськими установами без виконання. Оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1 715 412,15 грн, а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, у контролюючого органу наявні всі правові підстави для звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 200/455/24 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Технології Природи, місце знаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 66, код ЄДРПОУ 36713415, зареєстровано як юридична особа 13.10.2009, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис №13841020000002468, та знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

При цьому, у період з 26.11.2018 по 22.01.2021 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, що вбачається з даних про зміну місцезнаходження, що пов`язані із зміною адміністративного району.

Згідно з довідками про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника, податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб станом на 26.05.2023 становить 1 715 412,15 грн.

Інформація про наявну заборгованість відповідача станом на березень 2024 року позивачем не надана.

Так, заборгованість, що підлягає сплаті по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті:

нарахування по податковій декларації №14020111 від 30.01.2019 року на загальну суму 1 714 935,96 грн (основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форми Ш) №0079975206 від 17.06.2019 року на загальну суму 6 178,00 грн (штрафна санкція);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форми Ш) №0079985206 від 07.06.2019 року на загальну суму 12 501,50 грн (штрафна санкція).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про опис майна платника у податкову заставу №64/10/15-32-52-08 від 02.04.2019.

27.04.2019 податковим керуючим на підставі рішення №64/10/15-32-52-08 від 02.04.2019 проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено акт опису майна №23/10/15-32-13-05-18.

07.05.2019 здійснено державну реєстрацію обтяження податкової застави боржника ТОВ Технології Природи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №26610858.

Відповідно до вимог ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ Технології Природи засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми Ю №194672-52 від 15.06.2020, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих платника.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №420/13098/20 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технології Природи на користь держави суму податкового боргу у сумі 1 745 116,10 грн.

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ Технології Природи щодо списання з розрахункових рахунків товариства суму податкового боргу, проте платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) були повернуті банківськими установами у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Посилаючись на наведені обставини, та оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 87.2. статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст.89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 ст.89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З аналізу даних правових норм слідує, що основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому акт опису майна повинен містити вартість описаного майна, та позивач зобов`язаний вказати, на погашення якої суми боргу за рахунок майна боржника контролюючий орган просить надати дозвіл.

Так, згідно з актом опису майна 27.04.2019 №23/10/15-32-13-05-18 податковим керуючим проведено опис такого майна:

1. Вантажний автомобіль FIAT DOBLO типу ФУРГОН МАЛОВАНТАЖНИЙ-В 2013 року випуску, д/н НОМЕР_1 , вінкод ZFA22300005739417, який був у використанні;

2. Вантажний автомобіль FIAT DOBLO типу ФУРГОН МАЛОВАНТАЖНИЙ-В 2013 року випуску, д/н НОМЕР_2 , вінкод ZFA22300005739383, який був у використанні.

Суд зазначає, що у порушенні вимог ст. 89 ПК України, акт опису майна від 27.04.2019 №23/10/15-32-13-05-18 на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, не містить обов`язкові дані, а саме: дані про вартість майна, що передбачено ст. 89.2 ПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом складений акт опису майна без дотримання обов`язкових вимог, визначених ст. 89.2 ПК. Відтак, надання судом дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на підставі вказаного акта опису майна, буде втручанням у права відповідача не на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 200/455/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 200/455/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 11 липня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв