Постанова

від 03.07.2024 по справі 676/1690/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1690/22

Провадження № 22-ц/4820/1181/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Дияк Я. А.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року (суддя Вдовичинський А. В., повне судове рішення складено 23.02.2024) у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Жванецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національний природний парк «Подільські Товтри», Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання недійсним рішення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що рішенням Рудської сільської ради від 21.12.2012 № 05 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку» ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1246 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0065, яка розташована в селі Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. На підставі цього рішення 11.07.2013 ОСОБА_4 зареєстрував право власності на об`єкт нерухомого майна. В подальшому 30.01.2015 на підставі договору дарування земельної ділянки ОСОБА_4 подарував вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , право власності якого зареєстровано у встановленому законом порядку 30.01.2015.

Рішення Рудської сільської ради щодо передачі у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 підлягає визнанню недійсним, оскільки вона перебуває в межах земель природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі Державного акта на право постійного користування землею.

Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96 створено Національний природний парк «Подільські Товтри», установлено площу земель - 261316 га, у тому числі 3015 га, що надаються у постійне користування. Територія НПП «Подільські Товтри» входить до об`єктів Смарагдової мережі України (площа 261521 га) і підпадає під охорону на підставі Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 року, яка ратифікована Україною у 1996 році та є частиною законодавства. Факт перебування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду підтверджується збірними кадастровими планами, виготовленими сертифікованими спеціалістами і відомостями Публічної кадастрової карти. Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту. Передана ОСОБА_4 земельна ділянка є територією природно-заповідного фонду, належала до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, та перебувала у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», отже не могла надаватись у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Сморич, яка відноситься до Дністровського водосховища. Згідно з вимірюваннями ТОВ «Джафар» та інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 20.12.2021 спірна земельна ділянка перебуває в зоні затоплення. Земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

Тому прокурор просив: визнати недійсним рішення Рудської сільської ради № 05 від 21.12.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів. що посвідчують право на земельну ділянку» щодо передачі ОСОБА_4 у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельної ділянки площею 0,1246 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0065, що розташована в с. Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; визнати незаконною та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1246 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку; визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 площею 0,1246 га державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року з урахуванням додаткового рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2024 року позов задоволено частково. Ухвалено ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,1246 га, що розташована в с. Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 площею 0,1246 га, що розташована в с. Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1246 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822486800:03:001:0065, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 123903468224, дата державної реєстрації: 30.01.2015, номер запису про право власності: 8559603, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Суд не взяв до уваги те, що при укладенні договору дарування попередній власник земельної ділянки не попередив його про належність ділянки до земель природно-заповідного фонду та водного фонду. Виявити таку приналежність під час візуального огляду ділянки неможливо, оскільки відсутні будь-які межові або інформаційні знаки, які б свідчили про те, що земельна ділянка перебуває в користуванні НПП «Подільські Товтри» та знаходиться в межах прибережної захисної смуги. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він повинен був знати про розташування ділянки на території природно-заповідного та водного фонду з огляду на об`єктивні, видимі природні ознаки земельної ділянки. Крім того, на час набуття у власність спірної ділянки суміжні ділянки були забудовані, вона знаходиться в межах населеного пункту, а наявність доріг з твердим покриттям, дорожніх знаків та залізобетонних опор свідчить про її віднесення до земель громадської та житлової забудови. Згідно з витягом із ДЗК будь-які відомості про обмеження у використанні спірної земельної ділянки на час укладення договору дарування не були зареєстровані, ділянка відносилась до земель житлової та громадської забудови-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Суд не надав оцінку тому факту, що на ділянці розташований належний йому будинок і виконати рішення суду про повернення земельної ділянки буде неможливо з огляду на принцип нерозривного існування земельної ділянки та нерухомого майна на ній. Збірний кадастровий план є недостовірним і недопустимим доказом. Виготовлений ТОВ «Джафар» кадастровий план не є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, тому не може бути окремим документом, який би підтверджував накладення земельної ділянки. Висновку експерта з цього питання матеріали справи не містять. Акт обстеження земельної ділянки також не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки такий виготовлений на підставі збірних кадастрових планів, виготовлених ТОВ «Джафар». Крім того, в матеріалах справи відсутня землевпорядна документація щодо організації і встановлення меж НПП «Подільські Товтри». Земельна ділянка відводилась у постійне користування НПП «Подільські Товтри» за рахунок земельної ділянки лісового фонду без зміни цільового призначення. Проведені 15.12.2022 землевпорядною організацією ТОВ «Кайлас-К» заміри урізу води на березі річки Смотрич вказують на розташування спірної земельної ділянки поза межами прибережної захисної смуги, оскільки відстань від урізу води до межі ділянки становить 50,25 м, що перевищує допустиму. Суд першої інстанції обґрунтовує рішення робочим проектом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС від 1988 року, проте цей проект не встановлює ні площу, ні розмір прибережної захисної смуги, а містить виключно інформацію щодо місць заліснення та залужнення водоохоронної зони на момент його проектування.

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 31 травня 2024 року та 06 червня 2024 року відзиви Кам`янець-Подільської окружної прокуратури залишені без розгляду.

У засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав. Прокурор заперечила проти її задоволення.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96 на території, зокрема, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області створено Національний природний парк «Подільські Товтри» з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Установлено площу земель Національного природного парку «Подільські Товтри» - 261316 гектарів, у тому числі - 3015 гектарів, що надаються у постійне користування, та 258301 гектар, що включаються до його складу.

Рішенням Хмельницької обласної ради № 11 від 16.12.1998 «Про вилучення та надання земель лісового фонду у постійне користування Національному природному парку «Подільські Товтри» визначено загальний розмір території парку та землі, що входять до його складу, зокрема, землі Рудської сільської ради (а.с. 175-176, т. 1).

Технічна документація на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт для видачі державного акта на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри» (на території Рудської СР) виготовлено Кам`янець-Подільським філіалом ДП «Поділля геодезкартографія» в 2001 році на підставі договору № 20 від 15.11.2000 (а.с. 177-199, т. 1).

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 28.12.2001 серії ІІ-ХМ №002530 НПП, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 7, «Подільські Товтри» у постійне користування для природоохоронного та рекреаційного призначення надано земельну ділянку площею 104,14 га відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16.12.1998 № 11 (а.с. 33-34, 197, т. 1).

Рішенням 16 сесії 6 скликання Рудської сільської ради № 05 від 21.12.2012 затверджено матеріали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_4 в с. Цвіклівці Перші, та передано ОСОБА_4 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1246 га, дозволено виготовити Державний акт на право власності (а.с. 13, т. 1).

На підставі цього рішення 11.07.2013 ОСОБА_4 зареєстрував право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 (а.с. 14-16, т. 1).

В подальшому на підставі договору дарування від 30.01.2015 ОСОБА_4 подарував земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 ОСОБА_1 . Право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна зареєстровано 30.01.2015 (а.с. 154-155, 156, т. 1).

ОСОБА_1 після набуття у власність земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 площею 0,1246 га збудував на ній житловий будинок загальною площею 72,4 кв. м (а.с. 157-159, т. 1).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов в частині вимог про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що частина земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_4 , є територією природно-заповідного фонду, належить до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, і перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» та належить до земель водного фонду, тому не могла надаватись у приватну власність і підлягає поверненню державі.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

До особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (частина 1 статті 150 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (абзац другий преамбули до цього Закону).

Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина 2 статті 45 ЗК України).

На підставі частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України (частини 1 і 2 статті 20 Закону).

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 28.12.2001 серії ІІ-ХМ №002530 НПП «Подільські Товтри» у постійне користування для природоохоронного та рекреаційного призначення надано земельну ділянку площею 104,14 га відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16.12.1998 № 11 (а.с. 197, т. 1).

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом від 17.12.2021 повідомила, що в ході проведення Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області перевірки встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 розташована на вилученій території НПП «Подільські Товтри» в кварталі 24 виділ 5 та у прибережній захисній смузі річки Смотрич. Вказані обставини зафіксовані в акті обстеження земельної ділянки від 08.12.2021 №73/01, оригінал якого додано прокурором до позовної заяви та схемою розрахунків кутів крутизни схилу прибережної захисної смуги (а.с. 17, 18-22, т. 1).

Згідно з листом НПП «Подільські Товтри» від 19.11.2021 № 661 земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0065 разом з іншими є землею природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Адміністрація НПП «Подільські Товтри» не надавала погодження на вилучення зазначених земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду. Службою державної охорони природно-заповідного фонду Парку було встановлено факт незаконного використання земель природно-заповідного фонду, які надані у постійне користування НПП «Подільські Товтри». Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки № 12А/2021 від 17.11.2021, проведеного представниками НПП «Подільські Товтри» (а.с. 31-35, т. 1).

ТОВ «Джафар» надало матеріали кадастрової зйомки, за результатами проведення на замовлення Кам`янець-Подільської окружної прокуратури виготовлено збірні кадастрові плани зі схематичним зображенням земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 та копію Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» згідно з Державним актом ІІ-ХМ № 002530 на право постійного користування землею. ТОВ «Джафар» вказало, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», також вона розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища (а.с. 222-241, т. 1., а.с. 32-41, т. 2).

Суд першої інстанції підставно визнав вказані докази належними і допустимими, оскільки кадастровий план виготовлений спеціалістом.

Доказів на його спростування відповідач не надав.

Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина 2 статті 21 зазначеного Закону).

З огляду на наведені приписи Закон України «Про природно-заповідний фонд» не допускає можливість будівництва та обслуговування садового будинку, садівництва у національних природних парках.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на землях природно-заповідного фонду суперечить наведеним вимогам закону.

Тому Рудська сільська рада і ОСОБА_4 , а в подальшому і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати, проявивши розумну обачність щодо місця розташування спірної земельної ділянки, про неможливість передання її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Поведінка відповідачів не була добросовісною.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЗК України, статті 4 ВК України в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин, до земель водного фонду належать землі, зайняті водосховищами, прибережними захисними смугами вздовж річок.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Статтею 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

В силу частини 4 статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Випадки передачі земель водного фонду у приватну власність громадян передбачені положеннями частини 2 статті 59 ЗК України.

На підставі частини 4 статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно зі статтею 60 ЗК України, статтею 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтею 60 ЗК України та статтею 89 ВК України.

Відповідно до статті 61 ЗК України та статті 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

На підставі статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Отже, існування прибережних захисних смуг є законодавчо визначеним, а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водоохоронної зони, зокрема, станом на час вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

За відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до зазначеного Порядку.

За змістом наведених норм права землі у межах прибережних захисних смуг вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України. На неможливість перебування такого виду об`єктів майна у приватній власності, крім випадків, передбачених у статті 59 ЗК України, вказує також і розташування земель водного фонду.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 22.05.2018 в справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 в справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 в справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 в справі № 487/10132/14-ц, які апеляційний суд на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до інформації регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 16.12.2021 № 1967 земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 знаходиться на правому березі нижньої течії річки Смотрич (басейн р. Дністер), яка є частиною Дністровського водосховища (а.с. 27, т. 1).

В листі від 13.12.2024 Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет повідомило, що за результатами співставлення розташування земельних ділянок з Публічною кадастровою картою України, Проектом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дніпровської ГЕС встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 знаходиться на відстані орієнтовно 25-27 м від урізу води Дністровського водосховища (а.с. 29-30, т. 1).

На виконання ухвали суду від 14.07.2023 Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет надало суду додаткові докази, а саме копію Робочого проекту (розділ 1 загальна пояснювальна записка) водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС з відповідними картографічними матеріалами (а.с. 46-64, т. 2).

Згідно зі схемою розрахунку кутів крутизни схилу прибережної захисної смуги, складеною ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 010028), земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0065 розташована на відстані 26,89 м від урізу води річки Смотрич, яка відноситься до Дністровського водосховища. Кут крутизни схилу прибережної захисної смуги відносно вказаної земельної ділянки становить 14,6 градусів (а.с. 23, т. 1, а.с. 34, т. 2).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).

Для повернення земельної ділянки, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про відмову в позові про скасування рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 5 від 24.07.2015 про передачу земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.

Належним та ефективним способом захисту права власності на землі природно-заповідного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на таку вимогу не поширюється позовна давність.

Позовна вимога щодо повернення земельної ділянки сформульована у позовній заяві як вимога зобов`язального характеру - зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

Відтак саме боржник в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову в цій частині зобов`язаний вчинити певні дії відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», норми якої регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Дії виконавця полягають у відкритті виконавчого провадження та наданні боржнику 10 робочих днів для його добровільного виконання; перевірці виконання рішення боржником і накладення на боржника штрафу в разі невиконання без поважних причин ним рішення та попередження про кримінальну відповідальність, направлення повідомлення до органу досудового слідства про вчинення боржником кримінального правопорушення.

При цьому за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт цивільних прав (земельну ділянку), очевидно, що в разі невиконання боржником рішення про повернення земельної ділянки, воно не може бути виконано в примусовому порядку без участі боржника, що матиме наслідком надсилання виконавцем до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчення виконавчого провадження згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» і свідчить про неефективність вказаного способу захисту.

В свою чергу, саме державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 перешкоджає позивачу повернути земельну ділянку на користь держави, як земельної ділянки природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації) та земельної ділянки водного фонду.

Відтак з врахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідача у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На підставі частини 13 статті 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду, що повернення Хмельницькій обласній державній адміністрації спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки.

Відповідно до абзацу третього преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Тому на землях природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (частина 3 статті 7 цього Закону).

Дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки природно-заповідного фонду, з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 117)).

З огляду на вказане у втручанні держави у право мирного володіння спірною земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

У справі суспільний інтерес у поверненні земельної ділянки державі в особі Хмельницької ОДА спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на цю земельну ділянку, яка належить до земель природно-заповідного фонду, у недопущенні забороненої законом діяльності на території НПП «Подільські Товтри» та на землях водного фонду.

Контроль за використанням земельних ділянок природно-заповідного та водного фонду є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади зокрема. Загальний інтерес у контролі за використанням спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації, безумовно, переважає приватний інтерес однієї особи у збереженні права власності на цю ділянку, отриманої з метою, що прямо суперечить закону.

Посилання в апеляційній скарзі на неможливість візуального віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного та водного фондів є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, міг і повинен бува знати про те, що ділянка розташована на території природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», інформація про який є загальновідомою, мав можливість співвіднести близькість земельної ділянки до об`єкта водного фонду із чіткими законодавчими заборонами на можливість бути її власником. Відповідач міг ознайомитись зі змістом земельного, природоохоронного та водного законодавства (норми якого щодо отримання в власність земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності міг отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в власність спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_1 міг і повинен був розуміти, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного та водного фонду і її отримання у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.

Будівництво ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка набута у незаконний спосіб, будинку не може слугувати підставою для відмови в позові про її повернення, оскільки відповідач не позбавлений права просити про відшкодування завданої шкоди у разі заподіяння такої.

З урахуванням наведеного вище не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.

Посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку доказів не ґрунтується на законі.

За змістом положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 не надав належних, допустимих і достатніх доказів на спростування доказів, наданих прокурором.

При розгляді справи відповідач розпорядився своїми процесуальними правами та не заявив відповідних клопотань про призначення у справі судової експертизи.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта