Постанова

від 02.07.2024 по справі 520/33888/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 р. Справа № 520/33888/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 11.03.24 року та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі № 520/33888/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3079887 грн;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 520/33888/23 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00353380719 від 08.11.2023 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3079887 грн.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 21472 грн 00 коп.

01.03.2024 р. позивачем до суду першої інстанції подано заяву про винесення додаткового рішення у справі, в якій просив суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі № 520/33888/23 задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальність «КРОНОС ЕЛІТБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на правничу допомогу у розмірі 35000грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 520/33888/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують використання бетону у кількості 278,45 м3 в господарській діяльності підприємства, а саме актів виконаних робіт за формами КБ-2 та КБ-З, не можливо підтвердити залишки бетону у кількості 278,45 м3 на суму 627864,8 грн, ПДВ - 125573 грн у господарській діяльності підприємства (при виконанні будівельно-монтажних робіт). У зв`язку із неможливістю встановити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду по рахунку бухгалтерського обліку 205 «Будівельні матеріали» не підтверджено залишки товарно-матеріальних цінностей на суму 627864,8 грн, ПДВ 125573 гривень. Вважає, що відсутнє документальне підтвердження надходження товарів на склад. Таким чином, в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, та п.п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України ТОВ «КРОНОС ЕЛІТБУД» занижено податкові зобов`язання на загальну суму 125573 грн за липень 2023 року.

Також відповідачем зазначено, що перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» за липень 2023 року у сумі 11854235 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у сумі 2954314 грн за липень 2023 року. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Крім того, відповідач не погодившись з додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі № 520/33888/23, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн. є значно завищеним, та відповідно заява є такою, що не підлягає задоволенню, просить суд апеляційної інстанції додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволення заяви ТОВ «КРОНОС ЕЛІТБУД» щодо розподілу судових витрат відмовити.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату клієнтом цих доручень.

Вказує, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжується і по цей час. Майже усі кошти держава спрямовує на потреби Збройних сил України, українських захисників на передовій та на подолання соціальних та економічних проблем, викликаних війною. Водночас, за рахунок саме податкових платежів формується більша частина доходів, з яких першочергово кошти спрямовуються на виплати військовим. ГУ ДПС є державним органом, який фінансується виключно з Державного бюджету, а тому стягнення з відповідача, як з державного органу, суми 35000,00 грн призведе до зайвих (додаткових) бюджетних втрат.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», перебуває на обліку у Головного управління ДПС у Харківській області.

Основними видами діяльності позивача є 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна (основний) 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

У період з 26.09.2023 по 04.10.2023 на підставі направлень від 26.09.2023 № 8469, № 8470 виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області та наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 3946-п та від 29.09.2023 № 4194-п, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами перевірки було складено акт від 11.10.2023 № 30649/20-40-07-19-05/42775359, яким встановлено наступні порушення: заниження податкових зобов`язань на загальну суму 125573 грн за липень 2023, чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України; завищення податкового кредиту на загальну суму 2954314 грн за липень 2023 року, чим порушено пп. «а» п. 198.1 абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України.

Порушення податкового законодавства, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3079887,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 08.11.2023 № 00353380719, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08.11.2023 р, суд першої інстанції виходив з того, що отримання позивачем послуг від контрагента, здійснення розрахунків, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки, у зв`язку з чим відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.11.2023 № 00353380719 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому за правилами п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.198.5 ст.198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 196.1.7пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбаченихпунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимогЗакону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З матеріалів справи встановлено, що у межах здійснення господарської діяльності позивач на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 21.03.2019 № 1373, №1376, №1379, №1382, №1385, №1389, укладених з ТОВ Компанія «Фінпром.Буд», придбав нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 81 та буд. 83.

Для здійснення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку позивач уклав з ПрАТ «Харківстальконструкція» договір генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, відповідно до якого ПрАТ «Харківстальконструкція» - генеральний підрядник бере на себе зобов`язання виконати з використанням своїх матеріалів та засобів весь комплекс будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт по новому будівництву першого пускового комплексу багатоквартирного житлового будинку по вул. Чернишевського, 81-83 в м. Харкові згідно погодженої та затвердженої проектно-кошторисної документації, у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил, та здати об`єкт в експлуатацію.

Відповідно до пп. 6.4.3 п. 6.4 Договору генерального будівельного підряду Замовник має право поставляти будівельні матеріали та обладнання, необхідні для будівництва Об`єкта на вигідних для себе умовах, в т. ч. за ціною, що відрізняється від ціни Генерального Підрядника, що в свою чергу може змінювати договірну ціну. При цьому будівельні матеріали та устаткування, поставлені безпосередньо Замовником, повинні відповідати технічним умовам та проекту.

Так, для здійснення будівельних робіт за Договором генерального будівельного підряду позивачем передавався генеральному підряднику бетон, придбаний позивачем за договором поставки від 28.08.2020 №2508/2020, який був укладений з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Еталон» (т. 1, а.с. 242-245).

Передачу бетону від позивача до генерального підрядника оформлено актами прийому-передачі: акт прийому-передачі (безоплатний) №3 від 19 січня 2022 р. (кількість бетону 2,5 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №4 від 21 січня 2022 р. (кількість бетону 135 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №5 від 29 січня 2022 р. (кількість бетону 23 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №6 від 31 січня 2022 р. (кількість бетону 5 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №7 від 02 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №8 від 02 лютого 2022 р. (кількість бетону 13,5 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №9 від 03 лютого 2022 р. (кількість бетону 6 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №10 від 04 лютого 2022 р. (кількість бетону 3,25 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №11 від 04 лютого 2022 р. (кількість бетону 7,3 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №12 від 05 лютого 2022 р. (кількість бетону 2,5 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №13 від 09 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №14 від 09 лютого 2022 р. (кількість бетону 29,75 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №15 від 10 лютого 2022 р. (кількість бетону 4 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №16 від 11 лютого 2022 р. (кількість бетону 130,5 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №17 від 14 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №18 від 17 лютого 2022 р. (кількість бетону 3,3 м3), акт прийому-передачі (безоплатний) №19 від 17 лютого 2022 р. (кількість бетону 23 м3).

Відповідно до рахунку 20 «Виробничі запаси» № 291 на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

Так, відповідно до відомостей рахунку бухгалтерського обліку 205 «Будівельні матеріали» позивач отримав бетон, у наступній кількості: 06.01.2022 - бетон у кількості 7 м3 на суму 15633,38 грн. 11.01.2022 - бетон у кількості 3 м3 на суму 7183,35 грн., 19.01.2022 - бетон у кількості 2,5 м3 на суму 6125 грн., 21.01.2022 - бетон у кількості 135 м3 на суму 301500,9 грн., 29.01.2022 бетон кількості 23 м3 на суму 51366,82 грн., 31.01.2022 бетон у кількості 5 м3 на суму 11166,7 грн., 02.02.2022 - бетон у кількості 7 м3 на суму 16537,5 грн., 02.02.2022 бетон у кількості 13,5 м3 на суму 30150,09 грн. 03.02.2022 бетон у кількості 6 м3 на суму 13400,04 грн., 04.02.2022 - бетон у кількості 3,25 м3 на суму 6665,62 грн., 04.02.2022 бетон у кількості 7,3 м3 на суму 16303,38 грн., 05.02.2022 бетон у кількості 2,5 м3 на суму 6187,5 грн., 09.02.2022 бетон у кількості 7 м3 на суму 15633,38 грн., 09.02.2022 бетон у кількості 29,75 м3 на суму 70284,38 грн., 10.02.2022 бетон у кількості 4 м3 на суму 9175 грн., 01.08.2023 бетон у кількості 130,5 м3 на суму 291450,87 грн. (11.02.2022), 01.08.2023 бетон у кількості 23м3 на суму 51366,82 грн. (17.02.2022); 01.08.2023 бетон у кількості 3,3 м3 на суму 7698,34 грн. (17.02.2022); 01.08.2023 бетон у кількості 7м3 на суму 15866,69 грн. (14.02.2022).

Отже, загальна кількість бетону, що обліковується за даними рахунку бухгалтерського обліку 205 «Будівельні матеріали», складає 419,6 м3.

Придбаний позивачем за договором поставки від 28.08.2020 №2508/2020 бетон: 1) за видатковою накладною №31 від 06.01.2022 - 7 м3 на суму 15633,38 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №1 від 06.01.2022; 2) за видатковою накладною № 90 від 11.01.2022 - 3 м3 на суму 7183,35 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №2 від 11.01.2022; 3) за видатковою накладною № 306 від 19.01.2022 - 2,5 м3 на суму 6125 грн. передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №3 від 19 січня 2022 р. (кількість бетону 2,5 м3); 4) за видатковою накладною №360 від 21.01.2022 - у кількості 135 м3 на суму 301500,9 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №4 від 21 січня 2022 р. (кількість бетону 135 м3); 5) за видатковою накладною №572 від 29.01.2022 - 23 м3 на суму 51366,82 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №5 від 29 січня 2022 р. (кількість бетону 23 м3); 6) за видатковою накладною №620 від 31.01.2022 - 5 м3 на суму 11166,70 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №6 від 31 січня 2022 р. (кількість бетону 5 м3); 7) за видатковою накладною №683 від 02.02.2022 - 7 м3 на суму 16537,5 грн.- передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №7 від 02 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3); 8) за видатковою накладною № 696 від 02.02.2022 бетон у кількості 13,5 м3 на суму 30150,09 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом акт прийому-передачі (безоплатний) №8 від 02 лютого 2022 р. (кількість бетону 13,5 м3); 9) за видатковою накладною №735 від 03.02.2022 6 м3 на суму 13 400,04 грн.- передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №9 від 03 лютого 2022 р. (кількість бетону 6 м3); 10) за видатковою накладною № 745 від 04.02.2022 - 3,25 м3 на суму 6665,62 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №10 від 04 лютого 2022 р. (кількість бетону 3,25 м3); 11) за видатковою накладною № 763 від 04.02.2022 7,3 м3 на суму 16303,38 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №11 від 04 лютого 2022 р. (кількість бетону 7,3 м3); 12) за видатковою накладною №780 від 05.02.2022 2,5 м3 на суму 6187,50 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №12 від 05 лютого 2022 р. (кількість бетону 2,5 м3); 13) за видатковою накладною № 898 від 09.02.2022 7 м3 на суму 15633,38 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №13 від 09 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3); 14) за видатковою накладною №899 від 09.02.2022 29,75 м3 на суму 70284,38 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №14 від 09 лютого 2022 р. (кількість бетону 29,75 м3); 15) за видатковою накладною №936 від 10.02.2022 4 м3 на суму 9175 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №15 від 10 лютого 2022 р. (кількість бетону 4 м3); 16) за видатковою накладною №968 від 11.02.2022 130,5 м3 на суму 15866,69 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №16 від 11 лютого 2022 р. (кількість бетону 130,5 м3); за видатковою накладною № 1022 від 14.02.2022 - 7 м3 на суму 15866,69 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №17 від 14 лютого 2022 р. (кількість бетону 7 м3); 18) за видатковою накладною №1157 від 17.02.2022 - 3,3 м3 на суму 7698,34 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №18 від 17 лютого 2022 р. (кількість бетону 3,3 м3); 19) за видатковою накладною №1164 від 17.02.2022 - 23 м3 на суму 51366,82 грн. - передано генеральному підряднику для виконання робіт за договором генерального будівельного підряду від 15.06.2020 №04/20, що оформлено актом прийому-передачі (безоплатний) №19 від 17 лютого 2022 р. (кількість бетону 23 м3).

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства виконані роботи передаються замовнику шляхом оформлення акта, при цьому, обов`язкової форми акта не встановлено. У свою чергу, передання замовником підряднику матеріалів, обладнання, необхідних для виконання робіт, на практиці оформлюється актами прийому-передачі.

Колегія суддів встановила, що надані позивачем акти прийому-передачі мають обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, а тому довід апеляційної скарги про відсутність актів виконаних робіт за формою КБ-2 та довідки за формою КБ-3 є безпідставним, та їх відсутність не спростовує використання бетону у господарській діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги про відсутність доказів використання бетону у господарській діяльності товариства та неможливість підтвердити залишки бетону у кількості 278,45 м3 на суму 627864,80 грн. в тому числі ПДВ-125572 грн., оскільки судом першої інстанції на підставі матеріалів справи зроблено висновки, що позивач придбав бетон для будівництва, передав його за актами приймання-передачі підряднику та бетон було використано в господарській діяльності. Колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано відповідні висновки, апеляційна скарга не містить жодних аргументів на спростування відповідних висновків.

Стосовно доводу апеляційної скарги, що перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» за липень 2023 року у сумі 11854235 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у сумі 2954314 грн за липень 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів встановила, що причиною виникнення від`ємного значення є придбання нежитлових приміщень, будівельних матеріалів (бетон, арматура та інше) та будівельно-монтажних робіт/послуг для будівництва власного приміщення за адресою: вул. Чернишевська, буд. 81 та буд. 83.

Основним постачальником ТОВ «КРОНОС ЕЛІТБУД» у періоді, що перевірявся, є ПРАТ «ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Податковим органом в акті перевірки від 11.10.2023 № 30649/20-40-07-19-05/42775359 зазначено, що згідно наданих до перевірки документів, а саме: актів прийняття/приймання виконаних робіт не підтверджено взаємовідносини ПРАТ «ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» з наступними субпідрядниками:

ТОВ «ХАЙ-ТЕК» Високотехнологічна проектно-будівельна група» (податковий номер 41031208) на суму 8475784,57 грн, ПДВ 1695156,91 грн., на загальну суму з ПДВ 10170941,48 грн за період вересень, жовтень, грудень 2021 року, лютий 2022 року.

TOB «СК СТРОЙ-ЮА» (податковий номер 41284138) на суму 4559917,96 грн, ПДВ 911983,60 грн., на загальну суму з ПДВ 5471901,56 грн за період грудень 2021 року, лютий 2022 року;

ТОВ «СТРОЙБІЗ» (податковий номер 38160450) на суму 1591284,98 грн, ПДВ 318257,00 грн., на загальну суму з ПДВ 1909541,98 грн за період серпень, листопад 2020 року, березень, квітень 2021 року.

ТОВ «ОБРІЙ-18» (податковий номер 41925908) на суму 144583,85 грн, ПДВ 28916,77грн., на загальну суму з ПДВ 173500,62 грн за період лютий 2022 року.

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу звітності вказаних вище підприємств встановлено, що вони не мають достатньої кількості ресурсів для здійснення діяльності, платником не придбавались та не залучались сторонні підприємства для виконання зазначених будівельних робіт тощо, отже, податковим органом зроблено висновок про не підтвердження задекларованих господарських операції з субпідрядниками.

Колегія суддів не приймає зазначені висновки податкового органу, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2023р. по справі №420/7367/19 зазначив, що посилання контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.Чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 р. у справі №816/315/18 зазначено, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Верховний Суд у постанові від 11.08.2023р. по справі №640/6374/21 також не прийняв до уваги посилання податкового органу на відсутність у контрагентів платника податків необхідних трудових ресурсів для провадження господарської діяльності, зазначивши, що згідно висновків Верховного Суду, висловлених, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, відсутність у контрагента трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Тобто, вказана обставина мала бути перевірена контролюючим органом, аби стверджувати, що контрагенти контрагента позивача дійсно не мали можливості виконати взяті на себе зобов`язання перед генпідрядником.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення зустрічних звірок або податкових перевірок контрагентів ПРАТ «ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1232.

Більше того, актом перевірки не ставиться під сумнів, що роботи за адресою: м.Харків, вул. Чернишевська, 81, 83, виконані фактично.

Позивачем зазначено, що ТОВ «ХАЙ-ТЕК» мало оформлених 6 працівників, при тому що відповідач в акті перевірки зазначав, що для виконання такого обсягу робіт при 12-годинному робочому дні було достатньо 3 особи, при 10-годинному достатньо 4 особи. ТОВ «СТРОЙБІЗ» мало оформлених 51 працівника, відповідач не надав взагалі жодних відомостей про те, чому конкретно 51 особи було недостатньо для виконання робіт за 4 місяці на загальну суму 1591284,98 грн. ТОВ «СТРОЙ-ЮА» мало оформлених 10 працівників, ТОВ «ОБРІЙ-18» мало оформлених 18 працівників. Доказів на спростування вищенаведених обставин відповідачем не надано. Крім того, відповідачем не спростовано можливість залучення вказаними контрагентами працівників за цивільно-правовими договорами та залучення субпідрядників.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ПРАТ «ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи, які документи бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Контролюючим органом, у свою чергу, не надано належних доказів та не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не подано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, недостовірні або суперечливі.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних та інших документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладеного договору генерального будівельного підряду, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено факт порушення позивачем норм законодавства України по взаємовідносинам з контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00353380719 від 08 листопада 2023 р.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі по тексту - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом часу.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1023, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1159498 від 23.11.2023 р., договір про надання правничої допомоги від 14.11.2023 р., акт надання послуг від 01.03.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 14.11.2023 р., платіжну інструкцію №1269 від 01.03.2024 р. (т. 1, а.с. 16, 17, т. 3, а.с. 6-10).

Згідно наданих документів встановлено, що 14.11.2023 року між ТОВ «КРОНОС ЕЛІТБУД» (клієнт) та Адвокатським бюро «Святослава Халабурдіна» (бюро) укладений договір про надання правничої допомоги (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги бюро зобов`язується власними та/або залученими силами надати клієнту правову допомогу у зв`язку з визнанням протиправним та скасуванням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3079887 грн., а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога за Договором може включати: дослідження обставин винесення Головним управлінням ДІЮ у Харківській області (на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України) податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р., його юридична оцінка й аналіз пов`язаних з цим документів; надання клієнту консультацій та роз`яснень з правових питань, пов`язаних з оскарженням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р.; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р., для її підписання клієнтом і подання до суду; представництво клієнта в суді в рамках розгляду справи за позовом клієнта до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р. з необхідними для того повноваженнями, наданими законом учаснику справи, зокрема: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам; складати та подавати заяви, клопотання, відводи, процесуальні та інші документи, натавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору за надання правової допомоги за Договором клієнт сплачує бюро винагороду (гонорар) в розмірі 35000 грн. Оплата проводиться протягом 5 робочих днів після ухвалення рішення судом першої інстанції у безготівковій формі на банківський рахунок бюро.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з акту надання послуг від 01.03.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 14.11.2023 р. в рамках правової допомоги за Договором бюро надало, а клієнт отримав такі послуги узгодженої сторонами вартості: дослідження обставин винесення Головним управлінням ДПС у Харківській області податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р„ його юридична оцінка й аналіз пов`язаних з цим документів; консультації та роз`яснення для клієнта з правових питань, пов`язаних з оскарженням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00353380719 від 08 листопада 2023 р. та подання її до суду, за якою ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року відкрито провадження у справі № 520/33888/23; представництво клієнта в суді в рамках розгляду справи № 520/33888/23 за позовом ТОВ «КРОНОС ЕЛІТБУД» до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення. Вартість послуг складає 35000 грн.

Згідно платіжної інструкції №1269 від 01.03.2024 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС ЕЛІТБУД» перерахувало Адвокатському бюро «Святослава Халабурдіна» кошти у розмірі 35000 грн. Призначення платежу: Оплата юридичних послуг, представництво суді, згідно з договором від 14.11.2023.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на умови договору про надання правничої допомоги від 14.11.2023, враховуючи складання і підписання адвокатом документів від імені і в інтересах позивача (позовної заяви, відповіді на відзив), витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є підтвердженими матеріалами справи. У даній справі розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постановах від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 року у справі №640/24023/21.

Щодо відсутності детального опису робіт (розрахунку) на виконання положень ч. 4ст. 134 КАС Українисуд апеляційної інстанції з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат, в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвокатського бюро встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Довід апеляційної скарги стосовного того, що позивачем не надано акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги та платіжне доручення на оплату послуг адвоката, колегія суддів не приймає, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційна у розмірі 35000 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Головне управління ДПС у Харківській області є державним органом та фінансується з Державного бюджету України, колегія суддів не приймає, оскільки дані посилання не можуть бути підставою для надання будь-яких привілей стороні у справі лише з огляду на те, що вона є державним органом та не є обставиною, що звільняє відповідача від відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо необхідності стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 35000 грн.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 520/33888/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 520/33888/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 11.07.24 р.