Рішення

від 11.07.2024 по справі 242/1065/24

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1065/24

Провадження № 2-а/242/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Носаль А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верченко Ольга Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 19.06.2024 за ч. 2ст. 210-1 КУпАПвідносно ОСОБА_1 , який мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримав повістку № 1910/06м про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.06.2024 року на 09:00 годину, та у вказаний день та час з`явився за викликом, але прочекавши цілий день у черзі аж до закінчення робочого часу так і не потрапив до кабінету № 23 як було зазначено в повістці. Після наведених подій позивач отримав повістку на 18.06.2024 року для явки у ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явився як і в попередній раз за викликом, але у вказаний день на нього було складено протокол № 10121 про адміністративне правопорушення в якому ОСОБА_1 надав пояснення, що у вказаний час з`явився за викликом, але прочекавши цілий день у черзі аж до закінчення робочого часу так і не потрапив до кабінету № 23 як було зазначено в повістці, та після закінчення робочого часу поїхав додому. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 19.06.2024 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковник ОСОБА_2 пояснення вказані у протоколі ОСОБА_1 , не перевірив, та не врахував під час винесення оскаржуваної постанови. Доказів того, що ОСОБА_1 не з`являвся за повісткою 03.06.2024 року матеріали про адміністративне правопорушення не містять. Наведене вказує на незаконність оскаржуваної постанови. Просить визнати протиправною та скасувати постанову № 09/4826 про адміністративне правопорушення від 19.06.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 2 статті 210-1 КУпАП, та накладено на нього штраф у сумі 17 000 грн.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2024 № 09/4826 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 210-1 КУпАПз накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн. З постанови вбачається, що з 24.02.2022 року по 19.06.2024 року під час дії особливого періоду і воєнного стану військовозобов`язаний Збройний Сил України ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.06.2024 року після отримання повістки про виклик без поважних на те причин, порушивши тим самим зобов`язання покладені на нього вищезазначеними нормами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Як вбачається з до протоколу № 10121 від 18.06.2024 року, складеного за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 щодо неприбуття за повісткою 03.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім надані пояснення, що він 03.06.204 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де була велика черга. Прочекавши цілий день у черзі аж до закінчення робочого часу та після закінчення робочого часу поїхав додому.

Згідно з ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Так, за визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із абзацом одинадцятимстатті 1 Закону України «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 роз`яснив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року, після оприлюдненняУказу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 рокуУказами Президента України №64/2022введений в Україні воєнний стан, №65/2022 в Україні оголошена загальна мобілізація.

Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частина 1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частина 2 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормамиКУпАП.

Згідно положеньстатті 235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.1ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Слід зазначити, що відповідач доводи позивача жодним чином не спростував, належних та беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надав.

За таких умов сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин викладених у ній, не дають підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова № 09/4826 від 19.06.2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. винесена за відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верченко Ольга Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 09/4826 від 19.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Г. Черков