Постанова

від 09.07.2024 по справі 300/8478/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8478/23 пров. № А/857/7197/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Єршової Ю. С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (головуючий суддя: Гомельчук С.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складення повного судового рішення 07.03.2024) у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Вишнів» до Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Вишнів», 11.12.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 19.05.2023 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ПСП «Вишнів»;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6000 га, яка розташована за адресою в с. Вишнів, вул. Гора, 238, на території Букачівської селищної ради Івано-Франківської області Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 16 грудня 2021 року підприємство звернулося до Букачівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Під час засідання десятої сесії Букачівської селищної ради восьмого скликання заяву було розглянуто, рішення не прийнято. Позивач оскаржив до суду бездіяльність відповідача, та рішенням суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22 визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язано розглянути вказану заяву та прийняти відповідне рішення. На виконання рішення суду 19.05.2023 на пленарному засіданні Букачівської селищної ради розглянуто питання про звернення ПСП «Вишнів». Проте, рішення по заяві не було прийнято. Вважає, що у позивача наявні всі необхідні документи та погодження для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Букачівської селищної ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб та строк заяви Приватного сільськогосподарського підприємства «Вишнів» від 15.12.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га, яка розташована за адресою с. Вишнів, вул. Гора, 238 на території Букачівської селищної ради Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295.

Зобов`язано Букачівську селищну раду розглянути заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Вишнів від 15.12.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га, яка розташована за адресою с. Вишнів, вул. Гора, 238 на території Букачівської селищної ради Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295 та прийняти рішення з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Букачівської селищної ради на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Вишнів» сплачений судовий збір в розмірі 1073,6 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у цій справі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення, резолютивна частина якого, повністю співпадає з рішенням того ж суду за участю тих же сторін з тих же підстав та предмету, але двома роками раніше (справа № 300/2558/22), яке набрало законної сили. Про існування такого рішення суду було відомо, оскільки позивач додав його як доказ по справі. Враховуючи наведене, вважає, що є правові підстави для закриття провадження у цій справі.

Представник позивача, 18.06.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники сторін, у судовому засіданні 18.06.2024 надавали пояснення по суті справи, однак в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2024.

Представник позивача Сторожук А.Л., 08.07.2024 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням. Однак, суд апеляційної інстанції відхилив це клопотання, як з неповажних причин, оскільки підтверджуючих документів про хворобу надано не було.

Сторони в судове засідання 09.07.2024 не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття по заяві ПСП «Вишнів» мотивованого рішення у відповідності до норм діючого законодавства свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а для ефективного захисту прав і інтересів позивача, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною бездіяльності Букачівської селищної ради щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб та строк заяви позивача від 15.12.2021 та зобов`язав відповідача розглянути вказану заяву із прийняттям мотивованого рішення з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.12.2021 позивач звернувся до Букачівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га, яка розташована за адресою с. Вишнів, вул. Гора, 238 на території Букачівської селищної ради Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295.

Під час засідання десятої сесії Букачівської селищної ради восьмого скликання, 22.12.2021 вказану заяву було розглянуто. За результатами обговорення рішення не прийнято, а запропоновано ПСП «Вишнів» звернутись до проектної організації для внесення змін до проекту землеустрою.

Позивач оскаржив до суду бездіяльність відповідача та рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22 визнано протиправною бездіяльність Букачівської селищної ради щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб та строк заяви ПСП «Вишнів» від 15.12.2021, зобов`язано відповідача розглянути вказану заяву та прийняти рішення з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.

На пленарному засіданні дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Букачівської селищної ради, 19.05.2023, на виконання рішення суду, винесено питання про розгляд звернення ПСП «Вишнів».

Проте, рішення по заяві не було прийнято, що послугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

У відповідності до підпунктів 9, 10 пункту б частини 1 статті 33 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до пунктів «а» - «в» частини 1 статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно з частиною 1 та 4 вищезазначеної статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб…

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що відповідач наділений виключною компетенцією щодо передачі земельних ділянок територіальних громад у власність чи користування громадян та юридичних осіб, вказані питання вирішує на сесіях ради, яка скликаються не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно ч. 6 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.12.2021 позивач звернувся до Букачівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га, яка розташована за адресою с. Вишнів, вул. Гора, 238 на території Букачівської селищної ради Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295.

Під час засідання десятої сесії Букачівської селищної ради восьмого скликання, 22.12.2021 вказану заяву було розглянуто.

Однак, за результатами обговорення рішення не прийнято, а запропоновано ПСП «Вишнів» звернутись до проектної організації для внесення змін до проекту землеустрою.

Позивач оскаржив до суду бездіяльність відповідача та рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22, яке набрало законної сили 29.12.2022, визнано протиправною бездіяльність Букачівської селищної ради щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб та строк заяви ПСП «Вишнів» від 15.12.2021, зобов`язано відповідача розглянути вказану заяву та прийняти рішення з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у межах розгляду справи № 300/2558/22, встановлено, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, у той час як останній протиправно цього не зробив.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22, відповідач на пленарному засіданні дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Букачівської селищної ради, 19.05.2023, виніс питання про розгляд звернення ПСП «Вишнів» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га.

Однак, згідно витягу з протоколу засідання Букачівської селищної ради від 19.05.2023, рішення не прийнято (а. с. 119 том 1).

У подальшому, вважаючи незаконними дії відповідача позивач звернувся з розглядуваним судом апеляційної інстанції позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 19.05.2023 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ПСП «Вишнів»;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10,6000 га, яка розташована за адресою в с. Вишнів, вул. Гора, 238, на території Букачівської селищної ради Івано-Франківської області Рогатинського району Івано-Франківської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2624481301:01:001:0295.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що по суті, підставою для звернення до суду у розглядуваних спірних правовідносинах, є незгода позивача з діями відповідача при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22, яке набрало законної сили 29.12.2022.

Тобто, позивач покликається на неналежне виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Розділ IV КАС України врегульовує процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім цього, необхідно зазначити, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутися до суду в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (ст. 382 КАС України) або із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду (ст. 383 КАС України), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, позовні вимоги позивача, у зв`язку рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, які вчинені (не вчинені), на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22, яке набрало законної сили 29.12.2022, не може розглядатися в окремому провадженні.

Отже, проаналізувавши предмет спору у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 300/2558/22.

Натомість, позивач у цій справі обрав не вірний спосіб захисту своїх прав шляхом подання нового позову, оскільки, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що у свою чергу, унеможливлює задоволення позову у цій справі.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у КАС України наявні спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, що виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання нового позову, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та відмовити у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення, прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 313, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 300/8478/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 10.07.24