Постанова

від 02.07.2024 по справі 925/1213/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 925/1213/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Сергута Г.О. самопредставництво;

від позивача 2: Сидоренко О.В. самопредставництво;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1 на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи 2 на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача 1: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква (правонаступником якого є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси)

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 (повний текст складено 31.01.2022)

у справі №925/1213/19 (суддя Хабазня Ю.А.)

за позовом 1. Міністерства оборони України та 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (правонаступника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква)

до 1. Черкаської районної державної адміністрації (правонаступника Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна корпорація України",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивачів - 1. Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та 2. Військової частини НОМЕР_1

на стороні відповідача-1 - Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області

про визнання недійсними результатів земельних торгів та договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Міністерство оборони України (далі - позивач 1, Міноборони) та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква, правонаступником якого став Квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси (далі - позивач 2, КЕВ), звернулись у Господарський суд Черкаської області з позовом до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач 1, Смілянська РДА), правонаступником якої стала Черкаська районна державної адміністрації, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна корпорація України" (далі - відповідач 2, Товариство) та просили суд:

- визнати недійсними результати земельних торгів, проведені Смілянською РДА та оформлені протоколом від 29.09.2009 № 1

- визнати недійсним договір оренди землі від 05.10.2009, укладений між Смілянською РДА та Черкаською філією Товариства, зареєстрований 16.10.2009 у Державному реєстрі земель за № 040979200039.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно оспорюваних земельних торгів та договору Черкаській філії Товариству передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 56,00 га, з яких 44,66га - землі громадського призначення, 11,36 га - пасовища, які розташовані в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. І разом із зазначеними земельними ділянками передано частину земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 площею 17,5 га.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.05.2020 позов задоволено повністю; визнано недійсними результати земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 56,00 га, розташованої в адміністративних межах Сунківської сільської ради за межами населеного пункту с. Сунки Смілянського району Черкаської області, оформлені протоколом земельного аукціону № 1 від 29.09.2009; визнано недійсним договір оренди землі від 05.10.2009, укладений між Смілянською РДА та Черкаською філією Товариства, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 за №040979200039.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 рішення суду змінено в частині розподілу судового збору, в іншій частині - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2021 скасовані зазначені постанова Північного апеляційного господарського суду і рішення Господарського суду Черкаської області, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставини справи щодо наявності у Смілянської райдержадміністрації правових підстав для проведення аукціону з передачі у користування земельної ділянки та укладення договору за результатами такого аукціону, також не з`ясували питання щодо доведення позивачами наявності порушення їх прав належними та допустимими доказами; також суди не з`ясували питання стосовно втручання у право користування ТОВ "Аграрна корпорація Україна" земельною ділянкою, отриманою ним за результатами проведеного органом державної влади земельного аукціону та укладеного договору у 2009 році за вимогою Міністерства оборони України та КЕВ м. Білої Церкви, заявленими наприкінці 2019 року.

Згідно висновку Верховного Суду висновок судів попередніх інстанції є передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх зібраних у справі доказів на підтвердження наявності, чи навпаки, відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивачів, а доводи скаржника про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 17.04.2019 у справі №363/3096/15-ц щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою, знайшли підтвердження, тому судові рішення у справі належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2021 року у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами, належними і допустимими доказами, не доведено факт порушення їх прав оспорюваними земельними торгами та договором оренди, а обраний спосіб захисту права, яке вони вважають порушеним, є неефективним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки позивачами надано докази того, що частина переданої в оренду земельної ділянки відноситься до земель оборони, однак така передача могла здійснитися лише за умови належного припинення права користування цією земельною ділянкою попереднього користувача, яким є КЕВ; посилаючись на недоведеність позовних вимог, суд необґрунтовано відмовив у проведенні комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; судом без достатніх підстав відмовлено у задоволенні усного клопотання позивачів про залучення до справи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; судом безпідставно відхилено клопотання Березняківської сільської ради про залучення її в якості правонаступника Сунківської сільської ради; позивачем обраний належний і ефективний спосіб захисту порушеного права.

Міноборони у письмових поясненнях повністю підтримала доводи, які викладені у апеляційній скарзі КЕВ м.Біла Церква.

В процесі розгляду апеляційної скарги позивач 2 - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква був замінений правонаступником - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, відповідач 1 - Смілянська районна державна адміністрація був замінений правонаступником - Черкаською районною державною адміністрацією, а також залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - військову частину НОМЕР_1 .

КЕВ м.Черкаси було подане клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27 червня 2023 року вирішено, у тому числі: призначити у справі судову земельно-технічну експертизу; проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; надати в розпорядження експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №925/1213/19; у зв`язку з призначенням судової експертизи зупинити апеляційне провадження у справі до отримання висновку експерта.

20.07.2023 від завідувача Черкаського відділення Київського НДІСЕ надійшов лист від 14.07.2023 з доданим клопотанням судового експерта О.Шишкіна, у якому він просить надати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду клопотання судового експерту.

05.10.2023 від представника позивача 2 надійшов лист, у якому вказано, що оригінал Державного акту на земельну ділянку площею 233,1 необхідний для постійної роботи, тому може бути наданий по першій вимозі експерта для зняття копій та інших дій, необхідних для проведення експертизи. Також надає завірену технічну документацію по інвентаризації земель, вилучених із користування В/ч НОМЕР_3 в адмінмежах Сунківської сільської ради, в якій наявний каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування КЕВ міста Черкаси.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року задоволено клопотання завідувача Черкаського відділення Київського НДІСЕ про погодження строку проведення експертизи та клопотання експерта О.Шишкіна про витребування доказів, витребувані докази від позивачів та зупинено апеляційне провадження у справі до отримання висновку експертизи.

13.10.2023 від завідувача Черкаського відділення Київського НДІСЕ надійшов лист про залишення експертизи без виконання у зв`язку із призовом на військову службу судового експерта, який проводив експертизу, і відсутністю інших експертів відповідної спеціалізації.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.11.2023.

02.11.2023 від КЕВ м.Черкаси надійшло клопотання про витребування доказів від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки на запит позивача йому було відмовлено у наданні каталогу координат земельної ділянки з посиланням на те, що під час воєнного стану зазначені документи можуть бути надані лише на запит уповноважених органів, зокрема, суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2023 року відкладено розгляд справи та витребувані докази від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

17.11.2023 від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ним ініційоване питання про дострокове розірвання спірного договору оренди землі.

07.12.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на виконання вимог ухвали суду надійшла копія документу "Технический отчет по восстановлению окружных границ Черкасской КЕЧ района, ІНФОРМАЦІЯ_1 в/ч НОМЕР_4 , в АДРЕСА_1 и выдаче государственного акта на право пользования землей".

25.01.2024 року від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги для узгодження відмови від позову у зв`язку з урегулюванням спору в позасудовому порядку.

У клопотанні міститься інформація про дострокове припинення спірного договору оренди землі між відповідачами додатковою угодою від 05.01.2024, укладеною на підставі рішення Березняківської сільської ради від 22.12.2023 №43-3/VІІІ.

У подальшому відмови від позову не надійшло.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 березня 2024 року вирішено призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, надати в розпорядження експертів матеріали справи, зобов`язати сторони надати оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів, оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси, у зв`язку з призначенням судової експертизи зупинити апеляційне провадження у справі до отримання висновку експерта.

05.06.2024 від директора Київського НДІСЕ надійшов лист від 21.05.2024 "Про направлення клопотання" з доданим клопотанням експертів В.Салтановою та О.Дощечкіна, у якому вони просять надати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи. Також у клопотанні експертами зазначено, що у разі незадоволення їх клопотання у строк 45 календарних днів ухвала суду від 28.03.2024 буде залишена без виконання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 року поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02 липня 2024 року, зобов`язано позивачів у двадцятиденний термін з дати отримання ухвали надати суду документи, які необхідні для проведення судової експертизи, перелік яких наведений у мотивувальній частині даної ухвали.

10.06.2024 від КЕВ м.Черкаси надійшло повідомлення про неможливість подати доказ, який витребовує суд. Рахунок за проведення експертизи позивачем не оплачений.

За клопотанням представника позивача 2 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Сторони і треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду до їх електронних кабінетів.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд на підставі ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів і третіх осіб.

Оскільки позивачами не було надано доказів, які просили надати судові експерти, що унеможливлює проведення судової експертизи, апеляційним господарським судом було ухвалено продовжити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Представники позивачів у судовому засіданні просили відкласти розгляд справи для подальшого вирішення питань проведення експертизи, а також підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Клопотання представників позивачів про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки саме позивачі на неодноразові клопотання експертів не надали всіх необхідних для проведення експертизи документів і не оплатили її вартість, а безпідставне відкладення розгляду справи призводить до порушення розумних строків вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників позивачів, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у 1979 році Виконавчим комітетом Смілянської районної ради видано Черкаській КЕЧ (квартирно-експлуатаційній частині) району КЧВО Державний акт на право постійного користування землею Б №015264, відповідно до якого за землекористувачем (Черкаською КЕЧ району КЧВО) закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 233.1 га землі в межах згідно планом землекористування. Землю надано для використання за призначенням - ІНФОРМАЦІЯ_2 в/ч НОМЕР_4 в АДРЕСА_2.

02.02.2001 рішенням Сунківської сільської ради №15-4 "Про вилучення та передачу земель в/ч НОМЕР_5 до складу земель запасу сільської ради" на підставі п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та враховуючи спільне засідання колегії Держкомзему України та Міністерства оборони від 23.11.1993р 58-ІІ, на підставі ст.27.п.2, 29, 80 Земельного кодексу України вилучено земельну ділянку площею 155,9 га в тому числі 121,7 га ріллі, 18,2 га пасовища, 16 га лісових площ з користування військової частини НОМЕР_5 та передано в землі запасу Сунківської сільської ради.

13.10.2006 згідно з Актом передачі-прийому в натурі земельної ділянки, передано КЕВ м.Черкаси до складу вільних земель запасу в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району м.Сміла (начальник ІНФОРМАЦІЯ_5, начальник КЕМ м.Черкаси та інженер управління передали, а перший заступник голови Смілянської райдержадміністрації та начальник районного відділу земельних ресурсів прийняли), на виконання рішення Міністра оборони України від 02.10.2006 №220/3792 КЕВ м.Черкаси передало, а Смілянська районна державна адміністрація прийняла земельну ділянку площею 56,0 га військового містечка №21 Смілянського району до складу земель запасу Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області.

15.07.2009 управління Держкомзему у Смілянському районі Черкаської області видало довідку про те, що земельна ділянка, яка розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради площею 56,0001га має кадастровий номер 7123788500:02:001:0560.

29.09.2009 згідно з протоколом земельного аукціону від 29.09.2009 № 1, організатором аукціону (розпорядником землі) - Смілянською райдержадміністрацією, та виконавцем аукціону - Товарною біржею Агропромислового комплексу центральних областей України проведено земельні торги за лотом №1: земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 56,00 га, розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради за межами населеного пункту с.Сунки, Смілянського району Черкаської області. Переможцем аукціону визнано учасника № 1 - Черкаську філію ТОВ "Аграрна корпорація України". Земельна ділянка надана в довгострокову оренду на 49 років.

05.10.2009 між Смілянською районною державною адміністрацією та Черкаською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна корпорація України", відповідно до протоколу земельного аукціону від 29.09.2009 №1, укладено договір оренди землі. Договір зареєстровано у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 №040979200039. Цим договором передбачено такі умови:

- відповідно до пункту 1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення, розташовану в адміністративних межах Сунківської сільської ради;

- відповідно до пунктів 2, 5 зазначеного договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 56 га, сільськогосподарські землі, у тому числі: 44,64 га земель громадського призначення, 11,36 га - пасовища. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 149706,00 грн (в цінах 2009 року);

- договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору оренди землі орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору);

- річна земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарської діяльності (пункт 14 договору);

- цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарно- сільськогосподарського виробництва (пункт 15 договору);

- передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою з передачі земельної ділянки в оренду шляхом проведення аукціону. Підставою розроблення технічної документації з передачі земельної ділянки в оренду є розпорядження райдержадміністрації. Організація розроблення технічної документації і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендодавця (пункт 17 договору);

- передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 19 договору);

- на орендованій земельній ділянці встановлено обмеження (обтяження) - розпочати будівельно-монтажні роботи не пізніше трьох років після укладення договору та інші права третіх осіб (заборона на передачу в суборенду) (пункт 25 договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками юридичних осіб, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства"Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 № 040979200039.

05.10.2009 складено Акт приймання-передачі, згідно з яким Черкаській філії товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна корпорація України" передано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 56,00 га.

01.07.2013 №Д-322/1/2 спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України розформовано КЕВ м.Черкаси Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, та визначено його правонаступником КЕВ м. Білої Церкви.

06.08.2013 начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління збройних Сил України видано наказ №102 "Про організацію роботи щодо розформування квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси", відповідно до якого наказано Начальнику КЕВ м. Черкаси: здійснити ліквідацію військового та фінансового господарства відповідно до вимог відповідних наказів Міністра оборони України (…) ліквідаційні акти та архівні документи здати до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України; фонди та будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 (…), ІНФОРМАЦІЯ_4 (…), "ІНФОРМАЦІЯ_5 - 9 військових містечок (в/м НОМЕР_8 АДРЕСА_3)", ІНФОРМАЦІЯ_6 (…) передати правонаступнику - начальнику квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква (далі КЕВ м. Біла Церква); прийняти договори оренди згідно книги обліків договорів та після прийняття зробити додаткові угоди щодо зміни орендодавця; а також здійснити інші заходи щодо передачі печаток штампів, документів та звільнення працівників (а.с.61, т.1).

16.11.2015 розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації №659 надано КЕВ м. Біла Церква дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,1 га, із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої в адміністративних межах Сунківської сільської ради, за межами населеного пункту, з подальшим наданням її в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

13.09.2017 Міськрайонним управлінням в Смілянському районі та м.Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надано КЕВ м. Біла Церква довідку №1624/179-17 із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, відповідно якої в адміністративних межах Сунківської сільської ради знаходиться земельна ділянка площею 17,15 га, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, ділянка не передана у власність та не надана у користування.

15.06.2018 Міськрайонним управлінням в Смілянському районі та м.Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надано КЕВ м. Біла Церква довідку вих.№987/179-18 із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, відповідно до якої із земельної ділянки площею 21,1 га: земельна ділянка орієнтовною площею 3,95 га перебуває в користуванні в/ч НОМЕР_7 ; а земельна ділянка орієнтовною площею 17,15 га перебуває в користуванні ТОВ "Аграрна корпорація України" на підставі договору оренди землі від 16.10.2009 №040979200039 на 49 років в складі земель загальною площею 56,0 га.

24.07.2018 КЕВ м. Біла Церква листом №2/377 звернувся до Міськрайонного управління в Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання копії договору оренди землі від 16.10.2009 №040979200039 ЧФ ТОВ "Аграрна корпорація України" та копії рішення або розпорядження, згідно якого зазначена площа була передана в оренду.

27.08.2018 Міськрайонне управління в Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області листом №480/119-18 надало відповідь на запит від 24.07.2018 №2/377 та вказало на неможливість надати необхідну інформацію, оскільки КЕВ м. Біла Церква не є стороною договору.

12.02.2019 листом №21-316вих.-19 та 13.02.2019 листом № 21-352 вих.-19 Військова прокуратура ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області та до Міськрайонного управління в Смілянському районі та м.Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання копії договору оренди землі від 16.10.2009 №040979200039, яким земельна ділянка площею 17,5 га передана в оренду ЧФ ТОВ "Аграрна корпорація України".

28.02.2019 Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області листом №01-30/722 у відповідь Військовій прокуратурі Черкаської області пояснила, що запит на отримання інформації не містить обґрунтувань щодо наявності обставин, які б свідчили про нездійснення відповідним суб`єктом владних повноважень чи здійснення неналежним чином захисту законних інтересів держави, тому у задоволенні клопотання відмовила.

У 2019 році Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 16.11.2015 №659 розроблено Проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 21,0998 га КЕВ м.Біла Церква у постійне користування за рахунок земель державної власності для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, розташованої в адміністративних межах Сунківської сільської ради, за межами населеного пункту, згідно з яким земельна ділянка за основним цільовим призначенням віднесена до категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код 900), згідно Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) - землі під військовими базами, об`єктами, фортецями, фортами укріплення (015.01).

24.09.2019 експерт державної експертизи Петрик Л.В. надав Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.09.20219 №8092/0/182-19, відповідно до якого поданий на розгляд Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п.1) не погоджується (п.10), оскільки не відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (п.8); матеріали проекту стосовно площі земельної ділянки містять суперечливу інформацію (п.9).

28.10.2019 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру надала інформацію про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно якої земельна ділянка площею 44,64 га, кадастровий номер 7123788500:02:004:0001, знаходиться в адміністративних межах Сунківської сільської ради та перебуває в оренді у ЧФ ТОВ "Аграрна корпорація України".

У зв`язку із викладеними обставинами позивачі звернулись до суду із даним позовом та просили суд визнати недійсними результати земельних торгів, проведені Смілянською РДА та оформлені протоколом від 29.09.2009 №1, а також визнати недійсним договір оренди землі від 05.10.2009, укладений між Смілянською РДА та Черкаською філією Товариства, зареєстрований 16.10.2009 у Державному реєстрі земель за № 040979200039.

Звертаючись з позовом до суду, позивачі акцентували увагу на тому, що Смілянська райдержадміністрація перевищила свої повноваження щодо надання земельної ділянки віськового містечка № 21 площею 17,5 га в оренду Черкаській філії ТОВ "Аграрна корпорація України", порушивши при цьому права та законні інтереси Міністерства оборони України та КЕВ м. Білої Церкви.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові вказав, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене у ній, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 316 ГПК України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виконавши вказівки Верховного Суду, виходив з того, що позивачами, належними і допустимими доказами, не доведено факт порушення їх прав оспорюваними земельними торгами та договором оренди, а обраний позивачами спосіб захисту права, яке вони вважають порушеним, є неефективним.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 14 Конституції України, яка кореспондується з положеннями ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України (у редакції, чинній час на час виникнення спірних правовідносин - 2009 рік, так і на час звернення до суду) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результат аукціону.

Отже, за змістом частини 2 статті 124 ЗК України та частини 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" (у редакціях, які діяли на час виникнення спірних правовідносин - 2009 рік) у разі набуття права оренди землі на конкурсних засадах підставою для укладення договору є результати аукціону.

Позивачі вважають, що, уклавши оспорюваний договір, Смілянська РДА незаконно розпорядилася землями державної власності, які належать до земель оборони, за відсутності доказів відмови попереднього користувача від земельної ділянки, а також за відсутності підстав для переходу права землекористування та з порушенням порядку встановлення і зміни цільового призначення земель.

Згідно із частиною 1 статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Особливості правового режиму земель оборони визначені ст.77 ЗК України відповідно до частини 1 якої (станом на час проведення аукціону та укладення договору) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідне регулювання міститься також у статті 1 Закону України "Про використання земель оборони" (у відповідній редакції), за змістом якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (стаття 2 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЗК України землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

За загальним правилом, наведеним у пункті 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, чинній на час проведення аукціону та укладення спірного договору - 2009 рік) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного вище Закону відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

За змістом статті 19 ЗК України, якою передбачений поділ земель за основним цільовим призначенням на категорії (зокрема, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення пункт "ж" частини 1 зазначеної норми) земельні ділянки кожної категорії, як не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 вказаної норми).

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Так, як вірно встановив суд першої інстанції, у справі наявне фотографічне зображення Технічної документації із землеустрою, для передачі земельної ділянки площею 56,0000 га в оренду… із фотокопією розпорядження голови Смілянської райдержадміністрації від 17.06.2009 №177 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які плануються для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах)". Однак вказаних документів, як належним чином засвідчених копій (тобто як доказів) у справу не надано, оскільки посвідчувальний напис представника ТОВ "Аграрна корпорація України", адвоката В.Глібко, не містить відмітки про те, що копії відповідають оригіналам, а клопотання про залучення доказів від 27.10.2020 не містить вказівки на те, що оригінали документів, з яких виготовлені копії, міститься у ТОВ "Аграрна корпорація України". Відповідно до ч.5 ст.91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії лише того письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього. Із змісту ж цих документів вбачається, що їх оригінали містяться у Смілянській райдержадміністрації, отже виготовити і посвідчити копії цих документів могла лише Смілянська райдержадміністрація, а не відповідач.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка належить КЕВ м.Біла Церква, як правонаступнику КЕВ м.Черкаси, якому вона була передана у постійне користування, отже для виконання вказівки Верховного Суду сторони (а саме ТОВ "Аграрна корпорація України", як зацікавлена у цьому сторона) мали надати суду докази вилучення усієї земельної ділянки площею 56,0001 га із постійного користування КЕВ м.Черкаси чи щонайменше її спірної на даний час частини у розмірі або 17,5 га або 17.15 га.

Також у справі взагалі відсутні будь-які докази тому, що земельна ділянка площею 56 га є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що вона не перебуває у постійному користуванні інших юридичних осіб чи є землями запасу.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що фотографічне зображення рішення Сунківської сільської ради №15-4 "Про вилучення та передачу земель в/ч НОМЕР_5 до складу земель запасу сільської ради" не є належним доказом, оскільки ніким не посвідчений, а по суті - він містить відомості про вилучення 155,9 га, з яких 121,7 га ріллі, 18,2 га пасовища, 16 га лісових площ з користування військової частини НОМЕР_5 , в той час як предметом спору є земельна ділянка площею 56 га, з яких 44,66 га - земель громадського призначення та 11,36 га пасовища, яка перебувала у власності КЕВ м.Черкаси ІНФОРМАЦІЯ_2 в/ч НОМЕР_4 - тобто ні по площі, ні по складу, ні по користувачу вони не співпадають, отже це є різні земельні ділянки.

Таким чином, у справі відсутнє рішення уповноваженого органу про вилучення у КЕВ м.Черкаси чи про припинення права користування земельною ділянкою КЕВ м.Черкаси площею 56 га.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи неможливо встановити чи дійсно спірна земельна ділянка площею 17,5 га:

є частиною земельної ділянки площею 233,1 га згідно з Державним актом на право користування землею серії Б №015264, або

є частиною земельної ділянки площею 21,1 га, яка перебуває на обліку у КЕВ м. Біла Церква, з яких земельна ділянка орієнтовною площею 3,95 га перебуває в користуванні в/ч НОМЕР_7 ; а земельна ділянка орієнтовною площею 17,15 га перебуває в користуванні ТОВ "Аграрна корпорація України", або

є частиною земельної ділянки площею 21.1 га, щодо якої розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 16.11.2015 №659 надано КЕВ м. Біла Церква дозвіл на розроблення проекту землеустрою для її відведення з подальшим наданням її в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, або

є частиною земельної ділянки площею 56,00 га (розташованої в адміністративних межах Сунківської сільської ради за межами населеного пункту с. Сунки Смілянського району Черкаської області), яка передана згідно з протоколом земельного аукціону №1 від 29.09.2009 та договором оренди землі від 16.10.2009 №040979200039 ТОВ "Аграрна Корпорація України".

Навіть розбіжність у поясненнях учасників справи щодо площі (або 17,5 га або 17,15 га) вказує на те, що факт її розміру позивачами не доведено.

Тобто, з наданих у справу доказів неможливо встановити: чи дійсно спірна земельна ділянка площею 17.5 га (чи 17.15 га) належала (належить) на праві постійного користування КЕВ м.Біла Церква та перебуває у складі земель, на які у 1979 році видано Державний акт на право постійного користування землею Б №015264; чи було здійснено вилучення цієї земельної ділянки у встановленому порядку згідно із чинним на момент її вилучення законом або чи була відмова від неї і передача до земель запасу. У зв`язку з цим неможливо встановити чи було допущено порушення прав позивачів та у який саме момент таке порушення (якщо воно було) відбулося.

Враховуючи, що предметом доказування у даній справі є факт належності спірних земельних ділянок до земель оборони, які передані позивачу 2 за Державним актом, а у спорі існують суперечності щодо цього, для розв`язання яких потрібні спеціальні знання, апеляційним господарським судом призначалась судова земельно-технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи накладається спірна частина земельної ділянки, що перебуває в користуванні КЕВ м.Черкаси згідно Державного акту на право користування землею серії Б №015264 на ділянку з кадастровим номером 7123788500:02:004:0001, яка перебуває на праві оренди у ЧФ ТОВ "Аграрна корпорація України"?

- чи входить земельна ділянка з кадастровим номером 7123788500:02:004:0001 до складу земельного масиву, що перебуває в користуванні КЕВ м.Черкаси згідно Державного акту на право користування землею серії Б №015264? Якщо так, то яка саме площа земельної ділянки входить до його складу?

Однак, вказана експертиза не була проведена, оскільки позивачами не надані документи, які, згідно клопотання судових експертів, необхідні для її проведення, та не оплачено її вартість на підставі рахунків експертів.

Частиною 4 ст. 102 ГПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За вказаних обставин, враховуючи ухилення позивачів від подання на вимогу суду матеріалів, необхідних для проведення експертизи, суд відмовляє у визнанні обставини, що спірна частина земельної ділянки, яка перебуває в користуванні КЕВ м.Черкаси накладається на ділянку з кадастровим номером 7123788500:02:004:0001, яка перебуває на праві оренди у Черкаської філії Товариства.

Не доведення належними і допустимими доказами порушення своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові обох позивачів.

Крім цього, прилюдні торги є особливою формою багатостороннього правочину. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

До підстав визнання торгів недійсними належить порушення правил проведення прилюдних торгів, у тому числі законодавчих вимог щодо їх організації та безпосереднього проведення, правил оформлення результатів прилюдних торгів, які є суттєвими і вплинули на формування результатів торгів та продаж майна боржника. Дослідженню та доказуванню підлягають факти порушення норм закону під час підготовки, проведення торгів та оформлення їх результатів (зокрема, чи є ці порушення істотними і чи вплинули вони на результат торгів), порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладено висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові від 24.01.2023 у справі № 916/3156/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також зазначив, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас, вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначитися з ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 сформулювала висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України, згідно якого позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Предметом позову у даній справі є вимога позивачів до відповідачів про визнання недійсними результатів земельних торгів та про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами.

Тобто позивачі не є учасниками прилюдних торгів та не є стороною договору оренди землі, отже є вірним висновок суду першої інстанції про те, що у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач (КЕВ) як користувач земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Отже, ані позовна вимога про визнання недійсними результати земельних торгів від 29.09.2009, ані позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2009 не відповідають належному і ефективному способу захисту у цій справі.

Обрання позивачами неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їх прав, а також обрано неналежний і неефективний спосіб захисту права, яке вони вважають порушеним, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки клопотання позивача 2 про призначення судової експертизи було обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, зокрема: заявивши вказане клопотання, позивач 2 відмовився нести витрати (здійснювати оплату) на проведення експертизи.

Також суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання Березняківської сільськрї ради про заміну третьої особи - Сунківської сільської ради її правонаступником, у зв`язку з відсутністю будь яких доказів обставин правонаступництва (зокрема, передавального акту, у якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються чи й будь-якого іншого документа, що засвідчує факт правонаступництва).

Твердження апелянта про те, суд безпідставно відмовив у задоволенні його усного клопотання про залучення до участі у справі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, апеляційним господарським судом не беруться до уваги, оскільки ним не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Держгеокадастру щодо однієї із сторін.

За таких обставин, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції виконав вказівки Верховного Суду, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.07.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко