Рішення

від 11.07.2024 по справі 691/341/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/341/24

провадження № 2/691/280/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що 15 січня 2013 року надала ОСОБА_2 позику 7400 доларів США зі строком повернення 15 липня 2021 року, що підтверджується розпискою від 15 січня 2013 року. За змістом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 виданий 18 жовтня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , одержала 15 січня 2013 року в борг від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області 27 грудня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 7 400 доларів США в якості позики. Вказану суму боргу ОСОБА_2 зобов`язувалась повернути до 15 липня 2021 року. У разі недотримання свого обов`язку, зобов`язувалась передати їй у власність належну земельну ділянку площею 3,7420 га., кадастровий номер 7120386000:02:001:0554, в рахунок виконання зобов`язань за розпискою. На підтвердження наміру про передачу нерухомого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 7120386000:02:001:0554, в разі невиконання боргового зобов`язання, передала оригінал Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року, зареєстроване в реєстрі за №2-3245, та яке підтверджує право власності на земельну ділянку площею 3,7420 га., кадастровий номер 7120386000:02:001:0554. У випадку передачі їй у власність земельної ділянки, зобов`язання за умовами даної розписки є припиненими. Дана розписка прочитана та підписана ОСОБА_2 при повному розумінні її змісту без застосування до неї будь-якого примусу. ОСОБА_2 у визначений термін кошти в сумі 7400 доларів США, які брала в борг до 15 липня 2021 року не повернула. Розпискою від 15 січня 2013 року передбачена умова, що у разі невиконання свого зобов`язання по поверненню коштів, ОСОБА_2 зобов`язується передати у її власність належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7120386000:02:001:0554. В зв`язку з вищевикладеним, прийняла рішення звернутися в суд за захистом своїх прав та інтересів(а.с.1-4).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 29 березня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову, розміщено повідомлення на сайті Городищенського районного суду Черкаської області в розділі «Судова влада» на виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про надходження до провадження суду цивільної справи, з оголошенням про виклик та правом ознайомитися із судовими рішеннями (а.с.15-16).

В підготовчому засіданні 08 травня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду з повідомленням відповідача про прийняте судом рішення на виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (а.с.23).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи вчасно та належним чином повідомленою не з`явилася, подала заяву від 08 травня 2024 року за вхідним №2509/24 про розгляд справи без її участі, вказавши на підтримання позовних вимог в повному обсязі та їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 , інформована, на виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про надходження до провадження Городищенського районного суду Черкаської області цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, викликано її у підготовче та судове засідання, шляхом розміщення оголошень та повідомлень 03 квітня 2024 року, 06 червня 2024 року на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судові засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду, заперечення позовних вимог позивача.

З врахуванням вищезазначеного, неявка сторін у справі не перешкоджає розглядові позовних вимог позивача по суті, так як повідомлені вчасно та належним чином, і суд приймає рішення про можливість судового розгляду справи у їх відсутність з повідомленням про прийняте судове рішення у справі.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи, розглянувши подане клопотання позивача про слухання без її участі, виконавш вимоги ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосовно виклику відповідача, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості, п. 2 ч.1 ст. 1046 ЦК України. Особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі, що згідно паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України (а.с.6-7). Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у виді розписки із зазначенням даних про народження, паспортів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків (а.с.8). Згідно вказаної розписки, позивач ОСОБА_1 надала відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7400 доларів США (а.с.8). Розписка написана і підписана відповідачем ОСОБА_2 власноручно (а.с.8). Вказану суму боргу у розписці, відповідач ОСОБА_2 зобов`язувалась повернути до 15 липня 2021 року, та у разі недотримання свого обов`язку, зобов`язувалась передати належну їй земельну ділянку площею 3,7420 га., кадастровий номер 7120386000:02:001:0554 (а.с.8). На підтвердження виконання умов розписки, в разі передачі нерухомого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 7120386000:02:001:0554, відповідач передала позивачу оригінал Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3245, яке підтверджує право власності на земельну ділянку площею 3,7420 га, кадастровий номер 7120386000:02:001:0554 (а.с.8). Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року, відповідач ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 3,7420 га, яка знаходиться на території Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, Серія ІІ-ЧР №018069, виданного Петриківською сільською радою Городищенського району Черкаської області 24 січня 2002 року, на підставі рішення виконавчого комітету Петриківської сільської ради від 17 січня 2002 року №5, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних Актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №260207500, кадастровий номер земельної ділянки 7120386000:02:001:0554 (а.с.9). Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року є зареєстрованим, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26 грудня 2012 року №32959380 (а.с.11). Відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЧР №018069, кадастровий номер 7120386000:02:001:0554, вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 (а.с.10). Згідно Витягу №НВ-9933597792024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7120386000:02:001:0554 становить 83899, 31 грн. (а.с.12).

Сторони самостійно, на свій розсуд визначили умови договору у виді розписки, виконання яких в подальшому були для сторін обов`язковими. Відповідач ОСОБА_2 , написавши розписку, погодилася з усіма її умовами, які були письмо зафіксовані, а саме сума грошових коштів, строк повернення, та в разі не виконання умов зобов`язалася передати у власність позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку. В судовому засіданні оглянуто оригінал розписки, який був наданий позивачем, та яка відповідає ксерокопії в матеріалах цивільної справи (а.с. 8).

Судом встановлено, за матеріалами цивільної справи та змісту досліджених письмових доказів, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , тобто знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року, а договірні відносини між сторонами відбулися 15 січня 2013 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України. Суди згідно із встановленою цим Законом підсудністю та відповідно до вимог процесуального законодавства здійснюють розгляд справ та вирішують процесуальні питання, які виникають після ухвалення судового рішення. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, суд допускає, що відмовідач, може перебувати на тимчасово окупованій території України, і це могло унеможливити як її прибуття до суду, так і відобразитися на належному виконанні зобов`язання за борговою розпискою, але з огляду на обізнаність із загальновідомими фактами щодо тимчасової окупації території України і не повідомлення позивача про наміри виконання зобов`язання, слід вжити заходів до захисту порушених прав позивача у справі, шляхом постановлення судового рішення.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський Суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах незаборонених законом.

Суд, з метою захисту прав позивача, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, остільки задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб. Земельна ділянка, яка є предметом судового розгляду, не перебуває під заставою, не належить іншим особам. Відповідач не повернула позивачу отримані в борг грошові кошти і, слід розуміти, що в забезпечення виконання грошового зобов`язання свідомо передала належні ій оригінали документів про право власності на земельну ділянку (пай).

Позивачем, згідно квитанції від 27 березня 2024 року №3093-4436-2434-4872 сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за розгляд цивільної справи в суді з позовною вимогою майнового характеру, який слід залишити за нею, без відшкодування сторонами, про що зазначено у позовній заяві.

Позовні вимоги підтверджуються: копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 ; копією розписки від 15 січня 2013 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року реєстр №2-3245; копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26 грудня 2012 року №32959380; копією Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЧР №018069; копією Витягу №НВ-9933597792024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; квитанцією про сплату судового збору від 27 березня 2024 року №3093-4436-2434-4872.

Керуючись ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ч. 1 ч.2 ст.16, ст.328, ч.1 ст.509, 525, ч.1 ст.526, 610, ч.1 ст. 626, 627, 628, 629, ч.1 ст.638, ч.2 ст.640, ч.1 ст.1046, ст.1047, ч.1 ст.1049, ЦК України, ст.125 ЗК України,суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 3,7420 га, кадастровий номер 7120386000:02:001:0554, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Відповідач: особа 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_3 .

Суддя О. М. Савенко