Постанова

від 25.06.2024 по справі 904/5325/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5325/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Підлужний В.М. (в залі суду) адвокат;

від відповідача: Риженко М.С. (в залі суду) - самопредставництво, виписка з ЄДР;

представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/5325/23

за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради

до Дніпровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліона"

про визнання пунктів рішення недійсними та визнання права постійного користування на земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд:

- визнати недійсним пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона" по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна";

- визнати недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона" по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна".

21.11.2023 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд вважати позовні вимоги у справі № 904/5325/23 заявленими у наступній редакції:

- визнати недійсним пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га;

- визнати недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна;

- визнати право постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23 закрито провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га - у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Закрито провадження у справі в частині визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га - у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позов задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна.

Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 044972 (а.с. 17), зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033, Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради") було надано у постійне користування земельну ділянку площею 8,1900 га по фактичному розміщенню лікарні.

12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона (покупець) та територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 302 (а.с. 152-154), на підставі якого ТОВ Еліона набуло у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: місто Дніпро, площа Соборна, згідно опису, яке , в свою чергу, згідно п. 1.1. договору, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 площею 8,1900 га, постійним землекористувачем якої був позивач.

У зв`язку із набуттям у власність Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, а також з метою передання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна в оренду ТОВ Еліона, за адресою: площа Соборна, 14, було сформовано дві земельні ділянки:

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с.94);

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068, загальною площею 8,0651 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с. 100).

Право постійного користування позивачем частиною земельної ділянки, на якій розміщені відчужені об`єкти нерухомості та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, припиняється автоматично в силу закону.

З огляду на викладене, право постійного користування КП ДОКЛ ім. І.І. Мечникова ДОР земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 по пл. Соборній, 14, було частково припинено, у зв`язку з набуттям у власність ТОВ Еліона нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці

З моменту прийняття Дніпровською міською радою рішення № 202/43 від 22.11.2023р., пунктом 8 якого, Дніпровською міською радою вирішено внести зміни до рішення міської ради від 31.01.2018 № 196/29, а саме:

Замінити у пункті 1 рішення слова та цифри площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) словами та цифрами площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068) (п. 8.1. рішення № 202/43);

Доповнити пункт 2 рішення словами та цифрами в частині меж земельної ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067) (п. 8.2. рішення № 202/43).

Доповнити пунктами 10, 11 у наступній редакції:

10. Внести зміни до рішення міської ради від 29.07.2011 № 297/14:

10.1. Замінивши у пункті 1.2. слова та цифри площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) словами та цифрами площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068).

10.2. Доповнивши пункт 2 словами та цифрами: Віднести земельну ділянку, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), за основним цільовим призначенням Землі житлової та громадської забудови.

11. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 8.3. рішення № 202/43).

На виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою. Відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради. Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70631841 від 11.12.2023, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Є.А., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 357841179 від 11.12.2023.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, між сторонами було врегульовано спірне питання в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га. Отже предмет спору в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га наразі є відсутнім.

Оскільки на виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради; опис об`єкта іншого речового права: кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70631841 від 11.12.2023, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Є.А., господарський суд вважає, що спірне питання в частині позовних вимог про визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га також було врегульовано. Отже предмет спору в частині позовних вимог щодо визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га наразі є відсутнім.

Дніпровською міською радою жодних змін до пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, не вносилось.

Підстави для припинення права постійного користування позивача на всю земельну ділянку, яка була надана КП ДОКЛ ім. І.І. Мечникова ДОР в постійне користування відповідно до акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 №044972 були відсутні, в зв`язку із чим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що п. 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018, яким державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнано таким, що втратив чинність не відповідає закону і порушує права позивача.

Позивач з позовом до суду звернувся 06.10.2023р. З огляду на продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а також на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності, у зв`язку із чим заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Щодо застосування строків позовної давності.

Враховуючи, що предметом оскарження даної судової справи є пункти 2, 3 рішення Дніпровської міської ради від 31.01.2018 № 196/29, а датою звернення Позивача з даним позовом є 06.10.2023 - визначений процесуальними нормами термін позовної давності порушено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позовна заява Комунальним підприємством «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» подана з порушенням строку позовної давності для звернення до суду з позовом, що було підставою для відмови у його задоволенні, а посилання СОVID-19 та запровадження воєнного стану є безпідставним та неаргументованим. У свою чергу судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, а саме залишено поза увагою відсутність клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду з відповідною позовною заявою та відсутність поважних причин для його пропуску зважаючи на статус Позивача- медичний заклад, який безперервно виконував покладенні на нього функції, як у період дії карантинних обмежень спричинених СОУЮ-19 та у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні.

Щодо визнання недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 «Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ «Еліона», код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, а саме: «Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнати таким, що втратив чинність».

Зважаючи на те, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 видавався безпосередньо на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0057, яка шляхом поділу припинила своє існування як об`єкт цивільних відносин, а також той факт, що жодна норма права не передбачає можливості внесення змін до державних актів, зокрема, здійснення виправлень, дописів тощо, а також беручи до уваги те, що законодавство з 01.01.2013, у зв`язку з запровадженням у дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не передбачала можливість видачу державних актів як посвідчення здійсненої державної реєстрації, державний акт на право користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 044972 від 28.12.2011, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033 було визнано таким, що втратив чинність.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у своїй апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду по справі законним і обґрунтованим. Позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 29.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5325/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/5235/23.

01.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 94/5325/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.06.2024 об 10:00 год.

25.06.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 044972 (а.с. 17) зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033, Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради") (надалі - лікарня) було надано у постійне користування земельну ділянку площею 8,1900 га по фактичному розміщенню лікарні.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради", затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 14.02.2020 за № 564-21/VІІ, Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" було утворене у результаті перетворення Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" та є її правонаступником усіх майнових та немайнових прав.

12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона (покупець) та територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 302 (а.с. 152-154).

На підставі укладеного договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю Еліона набуло у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: місто Дніпро, площа Соборна. 14. Опис об`єкта нерухомого майна: літ. Щ-1 - гаражні бокси з оглядовою ямою загальна площа 43,5 кв.м, літ. Ш-1 - віварій - загальна площа 23 кв.м, літ. Я-1 - ангар західний - загальна площа 424,1 кв.м, літ. Ч-1 - гаражний бокс - загальна площа 134,7 кв.м. Згідно змісту п. 1.1. договору купівлі-продажу набуті у власність об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 площею 8,1900 га, постійним землекористувачем якої був позивач.

Учасниками справи не заперечується, що у зв`язку із набуттям у власність Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, а також з метою передання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна в оренду ТОВ Еліона, за адресою: площа Соборна, 14, було сформовано дві земельні ділянки:

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с.94);

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068, загальною площею 8,0651 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с. 100).

13.03.2018 між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона (орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрований в реєстрі за № 140 (а.с. 177-180). На підставі укладеного договору оренди землі відповідач передав ТОВ Еліона у строкове платне користування на п`ять років земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, яка розташована по пл. Соборній, 14, з кадастровим номером 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га. Підставою для укладання договору оренди землі було рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018.

Додатковою угодою від 15.06.2023 до договору оренди землі, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованою в реєстрі за № 379 (а.с. 182-184) строк дії договору оренди землі продовжено на п`ять років, починаючи з 14.03.2023.

31.01.2018 Дніпровською міською радою було прийнято рішення "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона", код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна" за № 196/29 (а.с. 19), яким вирішено:

- зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067), площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), по пл. Соборній, 14 за територіальною громадою м.Дніпра, в собі Дніпровської міської ради) (п.1 рішення);

- право постійного користування Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечиикова", код ЄДРПОУ 01985423, земельною ділянкою, площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), по пл. Соборній, 14 вважати таким, що припинилось (п.2 рішення);

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнати таким, що втратив чинність (п.3 рішення).

Під час розгляду справи судом першої інстанції Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 202/43 від 22.11.2023, пунктом 8 якого, Дніпровською міською радою вирішено внести зміни до рішення міської ради від 31.01.2018 № 196/29, а саме:

Замінити у пункті 1 рішення слова та цифри площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) словами та цифрами площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068) (п. 8.1. рішення № 202/43);

Доповнити пункт 2 рішення словами та цифрами в частині меж земельної ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067) (п. 8.2. рішення № 202/43).

Доповнити пунктами 10, 11 у наступній редакції:

10. Внести зміни до рішення міської ради від 29.07.2011 № 297/14:

10.1. Замінивши у пункті 1.2. слова та цифри площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) словами та цифрами площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068).

10.2. Доповнивши пункт 2 словами та цифрами: Віднести земельну ділянку, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), за основним цільовим призначенням Землі житлової та громадської забудови.

11. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 8.3. рішення № 202/43).

На виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою. Відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради. Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70631841 від 11.12.2023, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Є.А., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 357841179 від 11.12.2023.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га та визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим, Дніпровською міською радою жодних змін до пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, не вносилось.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 95 вказаного Кодексу).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Колегія суддів зауважує, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Водночас, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 18.11.2020 № 904/6059/19

Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, неусунення допущених порушень законодавства, конфіскації земельної ділянки, примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст.79-1 Земельного кодексу України ).

Відповідно до ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У частині 6 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16; Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

Відповідно до висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду 02.10.2019 по справі № 308/7411/17, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують речове право (право користування земельною ділянкою).

Доводи апеляційної скарги стосовного того, що: «…державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 видавався безпосередньо на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0057, яка шляхом поділу припинила своє існування як об`єкт цивільних відносин, а також той факт, що жодна норма права не передбачає можливості внесення змін до державних актів, зокрема, здійснення виправлень, дописів тощо, а також беручи до уваги те, що законодавство з 01.01.2013, у зв`язку з запровадженням у дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не передбачала можливість видачу державних актів як посвідчення здійсненої державної реєстрації, державний акт на право користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 044972 від 28.12.2011, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033 було визнано таким, що втратив чинність.

Так, судом першої інстанції зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е)набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

У редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на дату прийняття оскаржуваного рішення міської ради зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.1).

Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону, результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав є отримання заявником рішення державного реєстратора та витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, які надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Необхідно зазначити, що матеріалами судової справи підтверджується наявність речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0068 за Позивачем, а саме міською радою було долучено до справи копію витягу з Державного реєстру прав від 11.12.2023 № 357841179, який містить інформацію про державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування земельною ділянкою за Комунальним підприємством «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради», що виникло на підставі: рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №297/14, рішення Дніпровської міської ради від 31.01.2018 № 196/29 та рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43.

Крім того, необхідно звернути увагу суду, що матеріали судової справи не містять будь-якої інформації про наявність рішень міської ради, які б містили відомості про припинення права постійного користування за позивачем на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0068 та/або визнання ї такими, що втратили чинність, а саме - це рішення органу місцевого самоврядування на підставі яких речові права на земельну ділянку по фактичному місцю розташування об`єктів нерухомого майна, які перебувають на праві оперативного управління у Позивача. З огляду вищевикладеного, рішення суду першої інстанції ґрунтується виключно на припущеннях….» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку із набуттям у власність Товариством з обмеженою відповідальністю Еліона об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, право постійного користування КП ДОКЛ ім. І.І. Мечникова ДОР земельною ділянкою площею 0,1249 га припинилось.

Однак підстави для припинення права постійного користування позивача на всю земельну ділянку, яка була надана останньому в постійне користування відповідно до акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 №044972 були відсутні.

У разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не змінюється, у зв`язку з чим зміна кадастрового номера, здійснена з дотриманням норм закону, не є правовою підставою, передбаченою положеннями статті 141 Земельного кодексу України для, припинення права постійного користування земельною ділянкою (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанова від 18.11.2020 у справі №904/6059/19).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанії в частині визнання недійсним пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна вірним та обґрунтованим.

Щодо посилання апелянта на застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне:

Згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частин 2-5 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач довідався про порушення свого права 31.01.2018 (дата прийняття відповідачем спірного рішення). Відповідно позивач мав змогу звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права у строк до 31.01.2021.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до постанови КМУ №211 від 11.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 було введено режим карантину. Постановою Кабінету Міністрів № 651 від 30.06.2023 дія карантину відмінена на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. Таким чином, на період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на території України діяв карантин. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, Президент України підписав Указ № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, на підставі указу президента України №734/2023, указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: «…позовна заява Комунальним підприємством «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» подана з порушенням строку позовної давності для звернення до суду з позовом, що було підставою для відмови у його задоволенні, а посилання СОУЮ-19 та запровадження воєнного стану є безпідставним та неаргументованим. У свою чергу судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, а саме залишено поза увагою відсутність клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду з відповідною позовною заявою та відсутність поважних причин для його пропуску зважаючи на статус Позивача- медичний заклад, який безперервно виконував покладенні на нього функції, як у період дії карантинних обмежень спричинених СОУЮ-19 та у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні….».

Вищенаведене дає підстави колегії суддів погодитися з висновком місцевого суду в частині того, що з огляду на продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а також на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Дніпровської міської ради на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі №904/5325/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн покласти на Дніпровську міську раду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв