Рішення

від 02.07.2024 по справі 904/617/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024м. ДніпроСправа № 904/617/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, с. Вербки, Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення збитків у сумі 1 279 888 грн 93 коп.

Представники:

від позивача: Горбатенко О.О., виписка з ЄДР, представник;

від відповідача: Носков Є.В., ордер, адвокат;

від відповідача: Нікешин Г.М., виписка з ЄДР, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 02.02.2024 № 181/0/2-24, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" збитки в розмірі 1 279 888 грн 93 коп.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, проведеної Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області та відображеної в акті ревізії від 03.10.2023 № 12.3-05/5, встановлено факт спричинення позивачу збитків у розмірі 1 279 888 грн 93 коп., завданих в результаті протиправних дій відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 вказану вище позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 164 Господарського процесуального кодексу України.

26.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 28.03.2024.

19.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 14.03.2024, в якому останній вказує про те, що на час підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, як і на час оплати цих робіт у позивача, як замовника не було жодних претензій до відповідача щодо виконання, не виконання або неналежного виконання умов спірних договорів.

Позивач тривалий час з моменту повного виконання договорів, термін дії яких закінчився 31.12.2021, після остаточного розрахунку, не мав жодних претензій щодо умов їх виконання відповідачем.

Відповідач вважає, що акт ревізії № 12.3-05/5 від 03.10.2023, проведеної Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, який позивачем використано як єдиний доказ обґрунтованості своїх позовних вимог до відповідача, є суперечливим, а контрольні обміри, проведені аудиторами під час ревізії, є некоректними та упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.03.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання №452/0/2-24 від 20.03.2024 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2024 підготовче засідання відкладено на 18.04.2024.

У підготовчому засідання 18.04.2024 позивач підтримав раніше подані клопотання про проведення судової експертизи та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані до суду документи, без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Клопотання позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи залишено на вирішені у суду.

У підготовчому засіданні 18.04.2024 представники сторін не заперечували щодо застосування розумних строків при розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 18.04.2024 вирішено застосувати розумні строки при розгляді даної справи та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.06.2024.

09.05.2024 позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив на позов, в якому останній вказує на те, що станом на сьогодні, уповноваженим органом державного фінансового контролю за результатами проведеної ревізії, встановлено обставини неналежного виконання відповідачем умов договорів, що полягають у виконанні робіт на об`єкті не в повному обсязі та отриманні оплати за фактично не виконані роботи у сумі 994 256 грн 98 коп., а також отриманні оплати робіт за ціною, вищою ніж визначено твердим кошторисом у розмірі 285 631 грн 95 коп.

Таким чином, позивач вважає, що твердження відповідача стосовного того, що останнім були виконані будівельні роботи на об`єкті у повному обсязі відповідно до умов спірних договорів та проектно-кошторисної документації, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Крім того, позивач наголошує на тому, що складені додатки до акту ревізії від 03.10.2023 № 12.3-05/5, а саме акти проведеного контрольного обміру виконаних будівельних робіт, а також акти завищених обсягів та вартості виконаних будівельних робіт на об`єкті, були підписані представником відповідача без жодних зауважень.

Отже, на думку позивача, відповідач своїми діями підтвердив правильність і достовірність фактів встановлених під час інспектування та відображених у акті ревізії від 03.10.2023 № 12.3-05/5 органом державного фінансового контролю, а також повністю погодився із зробленими висновками.

Більш того, станом на сьогодні дії Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області та вимога вих. № 201203-13/1155-2023 від 12.10.2023 за результатами проведеної ревізії, щодо відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок виплат при завищенні обсягу, а також вартості виконаних робіт, ніким не оскаржено та не скасовано.

В той же день, від позивача, поштовим засобом зв`язку до канцелярії суду, надійшло уточнене клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 18.06.2024 позивачем заявлено усне клопотання про залишення клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи без розгляду.

Судом, без виходу до нарадчої кімнати, оголошено протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи .

Ухвалою господарського суду від 18.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 02.07.2024.

21.06.2024 відповідачем до канцелярії суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній, посилаючись на умови спірних договорів, вказує на те, що позивач, як замовник, мав можливість та усі необхідні інструменти для того, щоб вчасно та належним чином контролювати якість виконаних підрядником робіт, та, у разі необхідності, при виявлені недоліків у повному обсязі та/або якості виконаних будівельних робіт, відреагувати на це належним чином.

Відповідач наголошує на тому, що представник ТОВ «Гемма», будучи залученим до проведення деяких контрольних обмірів, під час ревізії постійно зауважував на тому, що обміри проведено не коректно, а висновки ревізорів не відповідають дійсності, проте підписав додатки до акту ревізії без заперечень, будучи введеним в оману представниками органу контролю, які запевнили його в тому, що його особистий підпис свідчить лише про те, що він ознайомлений із вказаними документами, а не про те, що він з ними згодний чи не згодний.

Щодо оскарження чи не оскарження вимоги №201203-13/1155-2023 від 12.10.2023 Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, відповідач зазначає про те, що посилання позивача на цей факт, як на доказ, взагалі є не зрозумілим та безпідставним, оскільки ТОВ «Гемма» зазначену вимогу взагалі не отримувало, так як її було адресовано виключно виконавчому комітету Вербківської сільської ради. Відтак очевидно, що про існування цієї вимоги відповідачу взагалі не було відомо, отже вона жодним чином не порушила законні права та інтереси ТОВ «Гемма» та, відповідно, не могла бути оскарженою товариством.

У судовому засіданні 02.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити; представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях .

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є доведення обставин завдання відповідачем позивачу збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма» (далі відповідач, підрядник) був укладений договір підряду № 1125 від 18.09.2019 (далі договір 1, а. с. 17-20 том 1).

Відповідно до п.1. договору 1, замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами виконати роботу зазначену в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт: Код ДК 021:2015 45454000-4 «Реконструкція будівлі Вербківської сільської ради шляхом добудови другого поверху за адресою: вул.Матросова, 20 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов, що вказані в цьому договорі.

Найменування об`єкта - Код ДК 021:2015 45454000-4 «Реконструкція будівлі Вербківської сільської ради шляхом добудови другого поверху за адресою: вул.Матросова,20 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування».

Склад та обсяги робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї).

Згідно п.2.1. договору 1, підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, склад яких відповідає проектній документації, а якість - вимогам національних стандартів, будівельних норм і правил.

Загальна сума цього Договору становить 7200000,00 грн., в тому числі ПДВ: 432000,00грн. (п. 3.1. договору 1).

Згідно п.3.4. договору 1, договірна ціна зазначена у відповідності до чинних національних стандартів в будівництві.

Пунктом 4.1. договору 1 визначено, що замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) протягом десяти робочих днів на реєстраційний рахунок підрядника.

За змістом п.5.1. договору 1, підрядник зобов`язується виконати роботи до 31.12.2020 року.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 договору 1 замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкту відповідно до мети, зазначеної у технічній документації та договорі, і не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою.

У відповідності до п.6.3. договору 1, підрядник зобов`язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї).

Пунктом 11.1. Договору 1 сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання договору 1, в частині приймання-передачі виконаних робіт сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт форма №КБ-2В, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, а саме: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2021 року (а.с. 26-71 том 1).

В результаті приймання виконаних будівельник робіт за договором 1, позивачем здійснено їх оплату та перераховано кошти відповідачу відповідно до платіжних доручень: №3529 від 26.11.2019, №4416 від 10.12.2019, №1048 від 21.04.2020, №1271 від 19.05.2020, №1753 від 10.07.2020, №1927 від 03.08.2020, №2634 від 02.10.2020, №1069 від 26.04.2021, №1992 від 29.08.2022, на загальну суму 7 200 000,00 грн. (а.с. 94-98, 100).

Також, сторонами внесено зміни до договору 1 та укладено відповідні додаткові угоди: додаткова угода №1 від 20.09.2019, додаткова угода №2 від 27.11.2019, додаткова угода №3 від 21.04.2020, додаткова угода №4 від 10.07.2020, додаткова угода №5 від 26.04.2020 (а.с. 21-25 том 1).

В подальшому між сторонами був укладений договір № 242 від 03.06.2021 (надалі-договір 2) (а.с.72-75 том 1).

Відповідно до п.1.1. договору 2, замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами виконати роботу зазначену в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт: «Реконструкція будівлі Вербківської сільської ради шляхом добудови другого поверху за адресою: вул.Матросова, 20 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування».

Згідно п.2.1. договору 2, договірна ціна становить 2 547 561,70 грн., в тому числі ПДВ: 424 593,61 грн.

Договірна ціна зазначена у відповідності до чинних національних стандартів в будівництві (п.2.4. договору 2).

У відповідності до п.3.1. договору 2, замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) протягом 10 робочих днів на реєстраційний рахунок підрядника.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) готує підрядник на паперових носіях і передає для підписання уповноваженому представнику замовника (п.3.2. договору 2).

За змістом, п.5.1. договору 2, підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, склад яких відповідає проектній документації, а якість - вимогам національних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 договору 1 замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкту відповідно до мети, зазначеної у технічній документації та договорі, і не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до п.6.3. договору 2, підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 5 цього договору.

Невід`ємною частиною цього договору є : договірна ціна, графік виконання робіт (п.14.1. Договору 2).

На виконання договору 2, в частині приймання-передачі виконаних робіт сторонами було підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021року (а.с. 76-94 том 1).

В результаті приймання виконаних будівельних робіт та підписання сторонами відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, позивачем здійснено розрахунок з відповідачем шляхом перерахування коштів відповідно до платіжних доручень : №2637 від 27.08.2021, №3307 від 22.10.2021, №1993 від 29.08.2022, на загальну суму 2 357 295,85 грн. (а.с. 98, 99 том 1).

Окрім того, сторонами внесено зміни до договору 2 та укладено відповідну додаткову угоду №1 від 20.10.2021 про зменшення договірної ціни на 190 265,85 грн. і встановлено її у розмірі 2 357 295,85грн. (а.с. 79 том 1).

Відповідно до пункту 2.2.7.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за період з 01 січня 2018 по 31 липня 2023 року.

За результатами проведеної ревізії, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області складено акт ревізії від 03.10.2023р. № 12.3-05/5 (а.с. 101-150 том 1).

Відповідно до наведеного акту, в ході ревізії проведено контрольний обмір фактично виконаних робіт по об`єкту: «Реконструкція будівлі Вербківської сільської ради шляхом добудови другого поверху за адресою вул. Матросова, 20 с. Вербки, Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування».

Контрольним обміром встановлено розбіжності фактично виконаних обсягів робіт по об`єкту з обсягами робіт, врахованими у актах форми КБ-2в за Договором 1, які зазначені в Акті контрольного обміру.

Під час ревізії проведено перерахунок вартості завищених підрядником ТОВ «Гемма» робіт за договором 1, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до якого вартість робіт безпідставно включених до актів склала 652 339 грн 72 коп., у тому числі ПДВ.

Включення до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) робіт, які фактично не підтверджені є порушенням вимог пунктів 6.4.3 та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та пункту 2 статті 322 ГК України, призвело до завищення вартості робіт чим завдано матеріальної шкоди (втрат) виконкому Вербківської сільської ради на загальну суму 652 339 грн 72 коп.

Окрім того, під час ревізії проведено вибіркову перевірку (обсяг вибірки вказаний далі за текстом та у додатку до акта) питання правильності включення вартості робіт та матеріалів, які виконувались по договору 1.

Так, порівнянням вартості робіт та матеріалів встановлені розбіжності між вартістю визначеною договірною ціною (тверда договірна ціна) до договору 1 та вартістю робіт і матеріалів вказаних у актах приймання виконаних будівельних робіт.

Загалом проведеним порівнянням встановлено перевищення вартості робіт та матеріалів на суму 285 631 грн 95 коп.

Включення до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) робіт та матеріалів за ціною, вищою ніж визначено твердим кошторисом є порушенням вимог пунктів 3.17, 6.3.2.2, 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, пункту З статті 844 ЦК України, пункту 4 статті 321 ГК України, та призвело до завищення вартості робіт чим завдано матеріальної шкоди (втрат) виконкому Вербківської сільської ради на загальну суму 285 631 грн 95 коп.

Також, контрольним обміром встановлено розбіжності фактично виконаних обсягів робіт по об`єкту з обсягами робіт, врахованими у актах форми КБ-2в за договором 2, які зазначені в Акті контрольного обміру.

Під час ревізії проведено перерахунок вартості завищених підрядником ТОВ «Гемма» робіт за договором 2, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до якого вартість робіт безпідставно включених до актів склала 341 917 грн 26 коп., у тому числі ПДВ.

Включення до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) робіт, які фактично не підтверджені є порушенням вимог пунктів 6.4.3 та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та пункту 2 статті 322 ГК України, призвело до завищення вартості робіт чим завдано матеріальної шкоди (втрат) виконкому Вербківської сільської ради на загальну суму 341 917 грн 26 коп.

За результатами проведеної ревізії, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області складено акт ревізії, який було надано позивачу.

Про виявлену, за результатами проведеної ревізії спричинену матеріальну шкоду, а також необхідність її відшкодування, позивачем листом вих.2278 від 11.10.2023, було повідомлено відповідача (а.с. 151 том 1).

Крім того, на адресу позивача, за вих.№201203-13/1155-2023 від 12.10.2023 надійшов лист Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області з вимогою забезпечити відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок виплат при завищені обсягу виконаних робіт (а.с. 152-154 том 1).

У зв`язку з чим, позивач, шляхом досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з претензією від 01.11.2023 №2407 щодо відшкодування збитків за фактично невиконані, але оплачені роботи у сумі 994 256 грн 98 коп. та оплачені роботи виконані за ціною, вищою ніж визначено твердим кошторисом, у сумі 285 631 грн 95 коп. (а.с. 155-157 том 1).

22.11.2023 за вх.№4392/0/1-23 позивачем отримано відповідь на претензію, з проханням надати відповідачу копію акту ревізії від 03.10.2023 № 12.3-05/5 та повідомлено, що за результатами розгляду запитуваних документів буде прийнято рішення щодо відшкодування спричиненої шкоди (а.с. 158 том 1).

Позивачем було задоволено прохання відповідача і направлено лист вих.2555/0/2-23 від 01.12.2023, з відповідними копіями документів (159-160 том 1).

Вищевказані вимоги позивача зазначені в претензії, залишено відповідачем без відповіді та без задоволення, що й стало причиною виникнення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Внаслідок укладення договорів підряду № 1125 від 18.09.2019 та № 242 від 03.06.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірних договорів, відповідач виконав роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, а позивач, в свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується за договором 1: актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року, актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року, актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2021 року (а.с. 26-71 том 1), та за договором 2: актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021року, актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року, актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021року (а.с. 76-94 том 1), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку та здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у загальному розмірі 9 557 295 грн 85 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 94 100 том 1).

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У відповідності до п.3.1, 4.1 договоруів, замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) протягом 10 робочих днів на реєстраційний рахунок підрядника.

Господарський суд звертає увагу на те, що позивач акти приймання виконаних будівельних робіт підписав без зауважень та заперечень, а також здійснив оплату за виконані й прийняті роботи в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності недоліків у виконаних відповідачем й прийнятих позивачем роботах на об`єкті: «Реконструкція будівлі Вербківської сільської ради шляхом добудови другого поверху за адресою вул. Матросова, 20 с. Вербки, Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування», які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт чи були приховані відповідачем.

Відтак, підписавши акти приймання-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень, позивач в силу вимог ст. 853 ЦК України, пп. 6.2.3 п. 6.2 спірних договорів втратив своє право посилатись на відступи від умов договорів чи недоліки у виконаній роботі (навіть у разі їх наявності) в подальшому.

За змістом статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2).

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3).

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4).

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5).

Аналогічні норми містить і ст. 321 Господарського кодексу України.

Тобто, за змістом вказаних положень твердий кошторис може змінюватися за згодою сторін договору, зокрема і у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.

Господарський суд звертає увагу, що відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи та сплачені на загальну суму в розмірі 9 557 295 грн 85 коп., яка була погоджена сторонами умовами спірних договорів. Таким чином, Суд зазначає, що сума виконаних робіт підрядником не перевищує ціну договорів, яка є твердою.

З огляду на наведене, акти приймання виконаних будівельних робіт підтверджують фактичні обсяги виконаних робіт, а посилання позивача на те, що такі обсяги є завищеними, враховуючи підписання сторонами без зауважень відповідних актів, судом відхиляються.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1 279 888 грн 93 коп.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

За приписами ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Про існування жодного із вказаних порушень або інших порушень умов договорів з боку відповідача у позовній заяві не наведено.

Отже, оскільки заявлені до стягнення кошти відповідач набув за наявності правової підстави - договору №1125 від 18.09.2019 та договору № 242 від 03.06.2021 як оплату за виконані роботи, то такі кошти не можуть вважатися збитками.

Аналогічний правовий висновок про застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 та від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17.

Що стосується посилань позивача на акт ревізії від 03.10.2023р. № 12.3-05/5, складений Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, суд зазначає наступне.

Так, вказаний Акт ревізії не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання виконаних робіт.

Акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.

Таким чином, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати, тому посилання позивача на зазначений вище акт ревізії як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірними договорами.

При цьому, як вже було вказано, позивач, підписавши акти виконаних робіт, тим самим підтвердив обставини належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами.

За таких підстав, суд зазначає, що позивачем в установленому статтями 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді завищення вартості робіт за договорами, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача, оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні позивачем, які і не доведено, що позивачем вчинялись дії на їх уникнення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 1 279 888 грн 93 коп., вини відповідача у заподіянні збитків.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма про стягнення збитків у сумі 1 279 888 грн 93 коп., є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма про стягнення збитків у сумі 1 279 888 грн 93 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.07.2024.

Суддя І.А. Рудь