Рішення

від 09.07.2024 по справі 904/1910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1910/24За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Садівничого товариства "Утес", сільрада Новоолександрівська Дніпровського району Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Афанасьєв Р.Г., ордер серія АЕ №1279362, адвокат

Від відповідача: Кустов С.В., ордер серія АЕ №1258337 від 22.05.2024; Чумаченко В.В., виписка з ЄДР, керівник

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Утес", у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить (формулювання наводяться відповідно до протоколів):

1. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес", оформлене протоколом загальних зборів Садівничого товариства "Утес" від 19.09.2022, а саме:

- "Затвердити оплату за 1 сотку землі по 300 грн за 2022 рік і подальші роки; за 1 квт ел.енергії - 2 грн 50 коп. За самовільне відключення або підключення до ел. мережі штрафний внесок в касу Садівничого товариства "Утес" 1000 грн (в тім числі і порушення цілісності пломби).

- Відключення та підключення до електромережі боржників після повного внеску боргу та оплати 500 грн за роботи.

- Прийняте рішення про оплату праці охорони в місяць 8000 грн";

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес", оформлене протоколом загальних зборів Садівничого товариства "Утес" від 20.05.2023, а саме:

- "2. Підтвердити оплату за 1 с землі по 300 грн за 2022-2023 р.р., а за 1 кВт ел. енергії - 2 грн 50 коп.

3. Прийняте рішення: оплату праці охоронцю в місяць 8000 грн. Чотири охоронці по 8000 грн дорівнює 32 000 грн в місяць. Охорона працює цілодобово з 01.11.2023 по 01.05.2024 без пільг на будь-які затрати.

4. Відключення або підключення до ел. мережі боржників після повного внесення боргу та оплати 500 грн за роботу.

5. Штрафні внески в касу за зірвання пломби 1000 грн.

6. Зробити обов`язково збір коштів на розвиток Садівничого товариства "Утес" 2000 грн. Додаткове голосування на опрісниках на протязі місяця.

7. Збори (2000 грн) проводити кожен рік, починаючи з 2023 і до закінчення робіт."

3. Судові витрати стягнути з відповідача.

Позовні вимоги тим, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам законності та прийняті з порушенням Статуту товариства.

Відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки вважає, що позов підписано особою без достатніх повноважень. Відповідач зазначає, що відповідно до відомостей, розміщених у соціальних мережах Facebook Колповська А.М. проживає з 2022 року в Королівстві Данія. З 24.12.2023 вона працює в м. Копенгаген. На думку відповідача вказані відомості дають беззаперечні сумніви у підписанні позивачкою договору від 25.04.2024 про надання правової допомоги №25-04/2024-1. До того ж, відповідач звертає увагу на місце укладенні вказаного договору (м. Дніпро), а вказані відомості унеможливлювали фізичне знаходження сторін у м. Дніпрі у зазначену дату, а саме 25.04.2024.

Щодо суті спору, відповідач зауважує, що позивачка не оспорює процедуру скликання зборів, а лише зазначає про відсутність правомочності прийняття рішень. При цьому відповідач зауважує, що позивачка не скористалася своїм правом, як член товариства, на участь в управлінні господарською організацію шляхом участі в загальних зборах, яка є однією зі складових корпоративних прав.

До відзиву на позов відповідачем додане клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_1 державного кордону у період з 01.04.2024 по теперішній час. Також відповідач подав клопотання про визнання обов`язкової явки позивачки у судове засідання для дачі особистих пояснень у даній справі для підтвердження чи спростування сумнівів у підписанні договору від 25.04.2024 про надання правової допомоги №25-04/2024-1.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із запереченнями відповідача, вказує, що оспорюваними рішеннями загальних зборів порушені п.п. 5.10, 12.2.8, 12.2.10, 12.2.2.7 Статуту Товариства. Представник позивача зазначає, що відповідач жодним чином не спростовує наведені порушення порядку прийняття рішень загальними зборами.

Також відповідач подав заперечення проти клопотань відповідача щодо витребування доказів та про визнання обов`язкової явки позивача. Щодо повноважень представника позивача, останній зазначає, що після початку у лютому 2022 року повномаштабного вторгнення ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми виїхала до Королівства Данія, де і перебуває зараз. Фактично спілкування між позивачем та її представником (адвокатом Афанасьєвим Р.Г.) відбувалося за допомогою месенджерів. Після досягнення домовленостей, адвокатом було направлено ОСОБА_1 текст договору про надання правової допомоги в електронному вигляді, який остання роздрукувала, підписала та передала своїй матері ОСОБА_2 , а остання передала його адвокату. Представник позивача стверджує, що такий порядок укладення договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього повністю відповідає загальним умовам укладення договорів, встановлених ст. 638-648 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що підставою для представництва є ордер адвоката. Адвокат несе відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

Враховуючи надані представником позивача пояснення щодо укладення договору на надання правової допомоги, у яких фактично підтверджено перебування ОСОБА_1 , за кордоном, суд не вбачає підстав для витребовування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_1 державного кордону у період з 01.04.2024 по теперішній час та визнання її явки у судове засідання обов`язковою.

Таким чином, протокольними ухвалами від 05.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про визнання обов`язкової явки позивача в судове засідання. З викладених вище обґрунтувань судом також відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи документів стосовно кількості членів Садівничого товариства "Утес" станом на 18.09.2022 та на 20.05.2023.

Від позивача надійшла заява у якій зазначає, що відповідно до наданих відповідачем документів щодо кількості учасників Садівничого товариства "Утес" станом на дати проведення спірних загальних зборів, а саме 314 осіб, що свідчить про неможливість ухвалення правомочних рішень загальними зборами відповідача через відсутність необхідної мінімальної кількості членів Садівничого товариства "Утес", які мали бути присутніми на цих загальних зборах.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 09.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин проведення оспорюваних загальних зборів, наявність/відсутність кворуму під час проведення зборів, наявність/відсутність підстав для визнання оспорюваних рішень недійсними.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.03.2003 зареєстроване Садівниче товариство "Утес", вид діяльності 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний).

Позивач, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки кадастровий номер 1221481500:01:025:0691 площею 0,04 га з цільовим призначенням для колективного садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 23.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. (реєстровий номер 1654) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 164573632 від 23.04.2019) (а.с.26, 27).

Також ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування садового будинку від 23.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. (реєстровий номер 1649) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 164574878 від 23.04.2019) (а.с.28, 29).

Відповідно до наявних у справі списків членів Садівничого товариства "Утес" ОСОБА_1 станом на 18.09.2022 та 20.05.2023 була членом Садівничого товариства "Утес" (а.с.98-111).

18.09.2022 відбулися загальні збори членів Садівничого товариства "Утес", прийняті рішення за результатами яких оформлені протоколом від 19.09.2022 (19.09.2022 - дата зазначена вверху протоколу, 18.09.2022 - дата, зазначена біля підписів). На зборах було присутні 81 особа. Збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес" (купівля-продаж) за 2022 рік: ОСОБА_3 №41, ОСОБА_4 , №39, ОСОБА_5 №58, ОСОБА_6 , №125;

2. Звіт голови Садівничого товариства "Утес" ОСОБА_7 ;

3. Звіт ревізійної комісії;

4. Затвердити рішення правління Садівничого товариства "Утес": ціна 1 кВт ел.ен. 2,50 грн, 1 сотки 300 грн;

5. Прийняти рішення про роботу охорони Садівничого товариства "Утес" на 2022-2023 роки;

6. Помісячна оплата охорони = 4 чол.х8000 грн, оплата ел.енергії 250 грн затвердити.

На зборах прийняті наступні рішення:

1. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес" (заяви та копії офіційного придбання участку та будинку здані в управління);

2. Затвердити оплату за 1 сотку землі по 300 грн за 2022 рік і подальші роки; за 1 квт ел.енергії - 2 грн 50 коп. За самовільне відключення або підключення до ел. мережі штрафний внесок в касу Садівничого товариства "Утес" 1000 грн (в тім числі і порушення цілісності пломби).

3. Відключення та підключення до електромережі боржників після повного внеску боргу та оплати 500 грн за роботи.

4. Прийняте рішення про оплату праці охорони в місяць 8000 грн". Охорона працює цілодобово, чотири охоронці; без пільг на будь-які затрати.

Суд звертає увагу, що збори відбулися 18.09.2022, проте протокол містить дату 19.09.2022 зверху та 18.09.2022 біля підписів. Фактично прийняті на зборах, які відбулися 18.09.2022 рішення, оформлені протоколом від 19.09.2022

20.05.2023 відбулися загальні збори учасників Садівничого товариства "Утес". На зборах буди присутні 60 осіб. Збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Підготовка та відкриття сезону 2023 року.

2. Звіт голови правління про роботу правління 2022-2023 роки (звіт додається).

3. Звіт скарбника за 2022 рік (звіт додається).

4. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес": ділянка 41 ОСОБА_8 , ділянка 97 ОСОБА_9 , ділянка 209 ОСОБА_10 , ділянка 217 ОСОБА_11 , ділянка 242 ОСОБА_12 , ділянка 244 ОСОБА_13 , ділянка 233/234 ОСОБА_14 , ділянка 196 ОСОБА_15 .

5. Проект "Вода" збір коштів, пропозиції, затвердження, установка лічильників.

6. Звіт члена ревізійної комісії ОСОБА_16 на вибори нового члена рев. комісії.

7. Пропозиції та інші питання садоводів Садівничого товариства "Утес".

На зборах прийняті наступні рішення:

1. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес" (заяви та копії офіційного придбання участку здані в правління).

2. Підтвердили оплату за 1 с землі по 300 грн за 2022-2023 р.р., а за 1 кВт ел. енергії - 2 грн 50 коп.

3. Прийняте рішення: оплату праці охоронцю в місяць 8000 грн. Чотири охоронці по 8000 грн дорівнює 32 000 грн в місяць. Охорона працює цілодобово з 01.11.2023 по 01.05.2024 без пільг на будь-які затрати.

4. Відключення або підключення до ел. мережі боржників після повного внесення боргу та оплати 500 грн за роботу.

5. Штрафні внески в касу за зірвання пломби 1000 грн.

6. Зробити обов`язково збір коштів на розвиток Садівничого товариства "Утес" 2000 грн. Додаткове голосування на опрісниках на протязі місяця.

7. Збори (2000 грн) проводити кожен рік, починаючи з 2023 і до закінчення робіт (обсяг робіт додається).

Позивач зазначає, що рішення, на загальних зборах прийняті з порушенням встановленого Статутом порядку їх прийняття; вказує, що загальні збори не були правомочними у зв`язку з відсутністю мінімальної необхідної кількості членів, які брали участь у зборах; порядок денний, визначений в оголошеннях не відповідав порядку денному, викладеному у протоколах, відповідно прийняті рішення з питань не включених до порядку денного в оголошенні. Вказане і стало причиною виникнення спору. Позивач просить визнати недійсними рішення, прийняті на загальних зборах.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та пункту 8.1 Статуту Садівничого товариства "Утес" одним з основних прав члена товариства є брати участь в обговоренні питань, внесених на загальні збори членів товариства, в тому числі пов`язаних з його діяльністю або поведінкою; обирати і бути обраним головою, членом правління ревізійної або іншої комісії товариства.

Згідно з пунктом 12.1 Статуту Садівничого товариства "Утес" органами управління товариства є: загальні збори членів товариства, правління товариства. Вищим органом управління товариства є загальні збори членів товариства. До компетенції загальних зборів членів товариства належить:

- затвердження Статуту товариства, внесення змін до нього та прийняття інших рішень, що стосуються діяльності товариства;

- утворення органів управління та органів контролю товариства , інших органів товариства;

- заслуховування звітів його органів управління та органів контролю;

- визначення розмірів вступного і членського внесків та розміру цільових внесків;

- визначення розмірів, порядку формування та використання фондів товариства;

- затвердження внутрішніх положень товариства;

- затвердження кошторису фінансово-господарської діяльності товариства;

- затвердження річного звіту та балансу товариства;

- затвердження рішення правління товариства або голови про прийняття нових членів та припинення членства;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

- утворення спеціальних комісій;

- прийняття рішень про вступ товариства до громадських об`єднань (садівників, тощо);

- прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію товариства (п. 12.2.2.1-12.2.2.13 Статуту).

Відповідно до п. 12.2.4 Статуту чергові загальні збори членів товариства скликаються правлінням товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Про дату, час, місце проведення та порядок денний зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (12.2.15).

Пунктом 12.2.8 Статуту визначено, що загальні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів товариства. Кожний член товариства (власник земельної ділянки) має один голос, і не право може бути передане іншій особі (уповноваженій), яка дії в його інтересах (п. 12.2.9 Статуту).

Рішення загальних зборів членів товариства приймається відповідно до Статуту відкритим голосуванням (п. 12.2.11 Статуту).

Відповідно до наявних у матеріалах справи Списків членів Садівничого товариства "Утес", наданих відповідачем, станом на 18.09.2022 та на 20.05.2022 було 314 членів, серед яких і позивач.

Як зазначено у протоколі загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес" від 19.09.2022 на зборах зареєстровано 81 членів, а відповідно до протоколу від 20.05.2023 60 членів.

З урахуванням наведеного господарський суд погоджується із доводами позивача, що спірні загальні збори, які відбулися 18.09.2022 (протокол від 19.09.2022) та 20.05.2023 були неправомочними вирішувати питання, оскільки на них було присутні менше половини членів товариства.

До того ж, на спірних загальних зборах прийняті рішення з питань, які не включені до порядку денного, зокрема, на загальних зборах, оформлених протоколом від 19.09.2022 прийняте рішення про "3. Відключення та підключення до електромережі боржників після повного внеску боргу та оплати 500 грн за роботи", проте такого питання не було в порядку денному.

А загальні збори від 20.05.2023 мали відбутися з порядком денним:

"1. Підготовка та відкриття сезону 2023 року.

2. Звіт голови правління про роботу правління 2022-2023 роки (звіт додається).

3. Звіт скарбника за 2022 рік (звіт додається).

4. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес": ділянка 41 ОСОБА_8 , ділянка 97 ОСОБА_9 , ділянка 209 ОСОБА_10 , ділянка 217 ОСОБА_11 , ділянка 242 ОСОБА_12 , ділянка 244 ОСОБА_13 , ділянка 233/234 ОСОБА_14 , ділянка 196 ОСОБА_15 .

5. Проект "Вода" збір коштів, пропозиції, затвердження, установка лічильників.

6. Звіт члена ревізійної комісії ОСОБА_16 на вибори нового члена рев. комісії.

7. Пропозиції та інші питання садоводів Садівничого товариства "Утес"".

Однак, на зборах прийняті наступні рішення:

"1. Затвердити нових членів Садівничого товариства "Утес" (заяви та копії офіційного придбання участку здані в правління).

2. Підтвердили оплату за 1 с землі по 300 грн за 2022-2023 р.р., а за 1 кВт ел. енергії - 2 грн 50 коп.

3. Прийняте рішення: оплату праці охоронцю в місяць 8000 грн. Чотири охоронці по 8000 грн дорівнює 32 000 грн в місяць. Охорона працює цілодобово з 01.11.2023 по 01.05.2024 без пільг на будь-які затрати.

4. Відключення або підключення до ел. мережі боржників після повного внесення боргу та оплати 500 грн за роботу.

5. Штрафні внески в касу за зірвання пломби 1000 грн.

6. Зробити обов`язково збір коштів на розвиток Садівничого товариства "Утес" 2000 грн. Додаткове голосування на опрісниках на протязі місяця.

7. Збори (2000 грн) проводити кожен рік, починаючи з 2023 і до закінчення робіт (обсяг робіт додається) ".

Таким чином, на спірних загальних зборах прийняті рішення, з питань, які не включені до порядку денного.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Утес", оформлених протоколом від 19.09.2022 та від 20.05.2023.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 6056,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на надання правової (правничої) допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

На підтвердження надання адвокатом правової допомоги позивачу, позивачем надано договір про надання правової допомоги №25-04/2024-1 від 25.04.2024 укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Афанасьєвим Ростиславом Георгієвичем (адвокат), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Вартість наданої правової допомоги адвоката складається з гонорару та компенсації витрат на виконання замовлення клієнта (у тому числі, але не обмежуючись, транспортні витрати (у разі виконання замовлення клієнта за межами м. Дніпра), сплата належних з клієнта обов`язкових платежів та зборів, витрати на поштові послуги, оплата експертних послуг тощо). Розмір гонорару, порядок його сплати та сплати компенсації витрат, викладені у додаткових угодах до даного договору та є невід`ємною його частиною (п. 4.1, 4.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.

25.04.2024 сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №25-04/2024-1 від 25.04.2024, відповідно до якої клієнт замовляє та оплачує правову допомогу, а адвокат надає правову допомогу на наступних умовах: надання правової допомоги клієнту при складанні позовної заяви до Садівничого товариства "Утес" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 19.09.2022 та 25.05.2023 та представлення інтересів клієнта з цього питання у відповідних судах, включаючи можливе представлення інтересів клієнта з цього питання у судах апеляційної та касаційної інстанцій (п.1 додаткової угоди).

Згідно з п. 2 додаткової угоди гонорар адвоката за цією додатковою угодою визначається адвокатом самостійно в залежності від обсягу правової допомоги та її складності та доводиться до клієнта. Попередньо сторони узгодили, що вартість надання правової допомоги (гонорар адвоката) у суді першої інстанції визначається у фіксованому розмірі та складає 5 000,00 грн. У випадку збільшення обсягу надання правової допомоги розмір гонорару може бути переглянутий за погодженням сторін.

Гонорар адвоката, зазначений у п. 2 цієї додаткової угоди, сплачується клієнтом протягом 3 днів з моменту отримання відповідної вимоги адвоката (п.3 додаткової угоди).

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що витрати, пов`язані із розглядом справи (наприклад, щодо відправлення поштової кореспонденції, призанчення судової експертизи, сплата судового збору тощо), клієнт несе самостійно та сплачує у встановлені строки.

Як вбачається з акту від 19.06.2024 здачі-прийняття наданої правової допомоги за додатковою угодою від 25.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 25-04/2024-1 від 25.04.2024 адвокатом надано, а клієнтом прийнято правову допомогу відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 25-04/2024-1 від 25.04.2024 та додаткової угоди від 25.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 25-04/2024-1 від 25.04.2024 (з урахуванням доповнення від 19.06.2024). Правова допомога - правовий аналіз документів, наданих клієнтом, з метою визначення правової позиції клієнта та можливості подання позову про визнання недійсними рішень загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес" (ідентифікаційний код 26368234), оформлених протоколами загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес" від 19.09.2022 та 20.05.2023; підготовка позовної заяви з додатками; підготовка відповіді на відзив у справі №904/1910/24; підготовка та подання клопотань, заяв, заперечень під час розгляду справи №904/1910/24 у Господарському суді Дніпропетровської області; участь у судових засіданнях по справі № 904/1910/24, які відбулися 23.05.2024, 05.06.2024, 19.06.2024.

Вартість правової допомоги (гонорар адвоката) за додатковою угодою від 25.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 25-04/2024-1 від 25.04.2024 визначено сторонами у фіксованому розмірі та становить 5 000,00 грн, які були фактично сплачені клієнтом.

Суд зауважує, що дана справа не є складною, позовна заява не містить розрахунків, відповідач сам надав переліки учасників товариства станом на дати проведення спірних зборів. Кількість судових засідань пов`язана у тому числі з необхідністю надання часу представнику позивача для надання інформації щодо представництва. Також, враховуючи статус відповідача, компенсація судових витрат відбуватиметься фактично за рахунок внесків учасників. Таким чином, на підставі викладеного, беручи до уваги право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу та баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача - 3000,00 грн.

Суд вважає за необхідне скористатися правом суду і не розподіляти витрати на правову допомогу в іншій частині на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Утес" про визнання недійсним рішення загальних зборів задовольнити.

Визнати недійсними наступні рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес", оформлені протоколом загальних зборів Садівничого товариства "Утес" від 19.09.2022 (19.09.2022 - дата зазначена вверху протоколу, 18.09.2022 - дата, зазначена біля підписів):

- "Затвердити оплату за 1 сотку землі по 300 грн за 2022 рік і подальші роки; за 1 квт ел.енергії - 2 грн 50 коп. За самовільне відключення або підключення до ел. мережі штрафний внесок в касу Садівничого товариства "Утес" 1000 грн (в тім числі і порушення цілісності пломби).

- Відключення та підключення до електромережі боржників після повного внеску боргу та оплати 500 грн за роботи.

- Прийняте рішення про оплату праці охорони в місяць 8000 грн".

Визнати недійсними наступні рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Утес", оформлені протоколом загальних зборів Садівничого товариства "Утес" від 20.05.2023:

- "2. Підтвердити оплату за 1 с землі по 300 грн за 2022-2023 р.р., а за 1 кВт ел. енергії - 2 грн 50 коп.

3. Прийняте рішення: оплату праці охоронцю в місяць 8000 грн. Чотири охоронці по 8000 грн дорівнює 32 000 грн в місяць. Охорона працює цілодобово з 01.11.2023 по 01.05.2024 без пільг на будь-які затрати.

4. Відключення або підключення до ел. мережі боржників після повного внесення боргу та оплати 500 грн за роботу.

5. Штрафні внески в касу за зірвання пломби 1000 грн.

6. Зробити обов`язково збір коштів на розвиток Садівничого товариства "Утес" 2000 грн. Додаткове голосування на опрісниках на протязі місяця.

7. Збори (2000 грн) проводити кожен рік, починаючи з 2023 і до закінчення робіт."

Стягнути з Садівничого товариства "Утес" (52043, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Новоолександрівка, ідентифікаційний код 26368234) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість грн 00 коп) та витрати на надання правової (правничої) допомоги у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.07.2024

Суддя О.М. Крижний