Рішення

від 10.07.2024 по справі 714/335/24

ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/714/140/24

ЄУН: 714/335/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Костишин Н.Я.

секретар судового засідання Ротар М.В.

за участі: позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Прескуре А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як органу опіки та піклування, про повернення дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Герцаївськогорайонного судуЧернівецької областівід 12.06.2023р. у неї відібрано малолітніх дітей,без позбавленнябатьківських прав, так як вона не в повній мірі турбувалася про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечувала належні умови для їх хачування, проживання та лікування.Рішеннямвиконавчого комітетуОстрицької сільскоїради №91від 09.03.2023 р. дітей тимчасово влаштованодо сім`ї дідуся ОСОБА_5 . Наразі позивачка просить повернути їй дітей посилаючись на те, що вона переосмислила своє життя, зробила висновки, змінила спосіб життя, який призвів до відібрання у неї дітей та запевняє, що буде докладати максимум зусиль для того, щоб діти мали належне виховання, були матеріально забезпечені, а їх права захищені.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як органу опіки та піклування ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала, обгрунтовуючи це тим, що згідно висновку служби у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 08.02.2024 р. недоцільне повернення малолітніх дітей матері.

Свідок ОСОБА_7 усудовомузасіданні показала,що є старостою с.ГорбоваЧернівецькогорайонуЧернівецької області, де проживає сім`я позивачки ОСОБА_1 . Позивачка останнім часом змінила спосіб життя в кращу сторону, не вживає спиртні напої, створила умови для нормального проживання дітей (ремонт в будинку, ванну кімнату, огорожу від проблемних сусідів). Вона не впевнена чи ОСОБА_1 справиться з дітьми, однак за те щоб кожна дитина проживала зі своєю матір`ю.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що є дружиною ОСОБА_5 , який є дідусем малолітніх ОСОБА_9 і ОСОБА_10 і, наразі, опікуном останніх. Діти проживають з нею та її чоловіком. Хоча ОСОБА_1 і створила більш-менш нормальні умови для проживання дітей, підстав для повернення їй дітей не вбачає ОСОБА_1 має народжувати іншу дитину, доходів ніяких немає. Побоюється, що після народження дитини позивачка повернеться до того способу життя, який призвів до відібрання у неї дітей знову почне пиячити і ігноруватиме потреби дітей. У неї з чоловіком кращі умови для виховання та матеріального забезпечення дітей.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона є бабусею позивачки ОСОБА_1 . Онучка виправилась (перестава вживати спиртні напої), вона хороша мама, поїхала в Італію, де заробила грошей і зробила ремонт в будинку. Запевнила, що у разі повернення позивачці дітей, допоможе їй з доглядом за останніми.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він є дідусем дітей і наразі їхнім опікуном. Донька перестала зловживати спиртним, створила необхідні умови для комфортного проживання дітей у будинку. Зазначив, що у кожної людини є шанс виправитись, питання про повернення дітей доньці покладає на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що є матір`ю позивачки ОСОБА_1 . У її доньки рішенням суду було відібрано дітей, зокрема, через зловживання останньою спиртними напоями і відсутність з її боку турботи про дітей. На даний час донька виправилась більше року не п`є, ними спільно створено умови для дітей, донька буде докладати максимум зусиль для того, щоб діти мали належне виховання. Свідок приїхала з Італії і певний час буде проживати з донькою, допомагати з дітьми, згодом планує забирати доньку з онуками до себе в Італію, у нею там є житловий будинок, вона одружена, матеріально добре забезпечена, допомагатиме доньці з вихованням дітей.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12.06.2023 р. у позивачки відібрано малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_13 без позбавлення батьківських прав, так як позивачка не в повній турбувалася про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечувала належні умови для їх хачування, проживання та лікування, не цікавилася їхнім життям та здоров`ям.

Згідно рішеннямвиконавчого комітетуОстрицької сільскоїради №91від 09.03.2023 р. ОСОБА_5 призначено опікуном малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_13 .

Позивачка просить повернути їй дітей, мотивуючи тим, що переосмислила своє життя, зробила висновки, змінила спосіб життя, який призвів до відібрання у неї дітей та запевняє, що буде докладати максимум зусиль для того, щоб діти мали належне виховання, були матеріально забезпечені, а їх права захищені.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.170 Сімейного Кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбаченихпунктами 2-5 частини першої статті 164цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Судом встановлено, що позивачка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , станом на 31.01.2024 р. характеризується за місцем проживання задовільно.

Згідно довідки ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №211 від 25.01.2024 р., ОСОБА_1 станом на 25.01.2024 р. в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» не зареєстрована, в медичному закладі не лікувалась, за наркологічною допомогою не зверталась.

Відповідно до акту обстеження умов проживання позивачки, складених комісією служби у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецького району Чернівецької області від 30.01.2024 р., позивачкою частково створені умови для проживання дітей.

На засіданні виконкому Острицької міської ради №14 від 08.02.2024 р. було затверджено висновок про недоцільність повернення малолітній дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матері.

Як вбачається з висновкуслужби у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області 07.02.2024 р. прийнято висновок про недоцільність повернення малолітній дітей позивачці.

Згідно до ст.111 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18.12.2008 р. №39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08.04.2004 р. №11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедецтною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по - друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що незважаючи на висновок відповідача про не доцільність повернення малолітніх дітей позивачці, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що позивачка дійсно прагне виховувати дітей, піклуватися про них, для чого змінила спосіб життя, який призвів до відібрання у неї дітей і створює відповідні умови, а відтак є можливість повернення матері дітей, які були відібрані за рішенням суду.

Керуючись ст.ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.151,163,170 СК України, ст.ст.6-13,76,82,89,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як органу опіки та піклування, про повернення дітей задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані за рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12.06.2023 року, без позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Чернівецького апеляційного суду протягом 30днів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 12.07.2024 р.

Суддя