Ухвала

від 21.02.2024 по справі 757/59398/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59398/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮК «Траєкторія права» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000000707, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮК «Траєкторія права», в якому він просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 (справа №757/31387/23-к), на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Колабріс ко» № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «РВС БАНК», у розмірі 168 000 грн.

Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що ТОВ «ЮК» Траєкторія права» 22.08.2023 помилково здійснило перерахунок коштів у розмірі 168 000,00 грн з зі свого рахунку на рахунок ТОВ «Колабріс ко» (ЄДРПОУ: 44135406), а саме на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «РВС БАНК». Перерахунок коштів був здійснений за платіжною інструкцією №95 від 22.08.2023. Після виявлення помилки Товариство направило на адресу ТОВ «Колабріс ко» лист про помилкове зарахування коштів з проханням їх повернення. 22.12.2023 Товариство отримало лист від ТОВ «Колабріс ко» про те, що останнє розуміє факт помилкового перерахування коштів на його рахунок, однак не може повернути відповідні помилково перераховані кошти через те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/31387/23-к від 24.07.2023 (кримінальне провадження №42023000000000707) було накладено арешт на рахунок ТОВ «Колабріс ко» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «РВС БАНК». Таким чином, помилкове зарахування коштів на відповідний рахунок ТОВ «Колабріс ко» від ТОВ «ЮК» Траєкторія права» відбулось вже після арешту відповідного рахунку, останнє не має жодного відношення до кримінального провадження №42023000000000707, що вбачається з матеріалів кримінального провадження. 27.03.2019 в рамках справи №202/1452/18 Велика Палата Верховного Суду підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час, місце та дату судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, причини неприбуття не повідомив, жодних заяв на адресу суду не направив.

Прокурор в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду клопотання Офіс Генерального прокурора повідомлений завчасно та належним чином. Будь-яких заяв на адресу суду не надходило.

З урахуванням викладеного, принципів диспозитивності кримінального провадження та розумності строків, слідчий суддя вважає, що сторонам було надано достатньо часу та можливостей для реалізації свого права для участі в розгляді клопотання або ж повідомлення своєї процесуальної позиції по суті клопотання шляхом подання до суду письмової позиції, а тому обґрунтовані підстави для відкладення розгляду відсутні, неявка учасників провадження, що повідомлені належним чином, розгляду клопотання по суті не перешкоджає.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

В клопотанні адвокат зазначає, що арешт на спірне майно накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 у справі №757/31387/23-к. Водночас особою, яка звернулася із клопотанням, до матеріалів не долучено зазначену ухвалу про накладення арешту на майно, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити, у зв`язку із розслідуванням яких фактів, з якою метою та на яких підставах слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для арешту грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Колабріс ко».

З урахуванням вказаного, слідчий суддя вважає недоведеним адвокатом, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, а тому не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1