Рішення

від 10.07.2024 по справі 909/480/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/480/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76004)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 114 161, 36 гривень,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У травні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю в сумі 114 161, 36 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 24.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 26.06.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 26.06.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 10.07.2024.

7. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

8. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 24.05.2024 та від 26.06.2024.

9. Ухвала суду від 24.05.2024 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0600924540726. Означене поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

10. Ухвала суду від 26.06.2024 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом за № 0600936561311. Згідно з трекінгом з офіційного сайту АТ "Укрпошта" означене поштове відправлення не вручене під час доставки.

11. В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

12. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

13. Станом на 10.07.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

14. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

15. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

16. Згідно приписів частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

17. Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

18. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

20. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

21. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.

22. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

23. За правилами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

24. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

25. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

26. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

27. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

28. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

29. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 набувши право власності на об`єкти нерухомого майна склади-холодильники, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:009:0420 комунальної форми власності з 21.06.2021 по 30.06.2023, належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на цю земельну ділянку. Відповідно, протягом цього часу не вносив плату за користування землею в розмірі, встановленому законодавством, внаслідок чого, вважає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки - Івано-Франківської міської територіальної громади зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати за період з 28.06.2022 по 30.09.2023 в розмірі 114 161, 36 гривень, які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивує приписами статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, статтею 206 Земельного кодексу України.

30. Позиція відповідача. Відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості до суду не надав.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

31. Відповідно до статей 12, 83 Земельного кодексу України, "Положення про Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства" Івано-Франківської міської ради", затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради в редакції від 10.06.2022 № 101-25, "Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади", затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.06.2022 № 99-25, 16.05.2023 проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:20:009:0420 за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет фактичного використання земельної ділянки без належних на те правових підстав (наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та/або державної реєстрації прав на неї), а також щодо здійснення плати за користування нею в належному розмірі.

32. Повідомлення (вих. № 172/34.3-02/19в від 05.05.2023) про проведення обстеження в період з 15.05.2023 по 24.05.2023 направлялось на адресу відповідача, як землекористувача та власника нерухомого майна рекомендованим листом (фіскальний чек від 08.05.2023).

33. 16.05.2023, за результатами цього обстеження провідним спеціалістом відділу контролю земельних відносин управління контролю та правового забезпечення Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Перегінець Світланою Іванівною, в присутності свідків, складено акт № 54 обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових приміщень.

34. В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження, зокрема, встановлено таке:

- відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є підприємцем, який на час обстеження не перебуває в стані припинення;

- Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 330750762 від 01.05.2023) за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано нерухоме майно: склад-холодильник, загальною площею 976, 2 кв. м., реєстраційний номер № 1966135626101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації 01.11.2019. Підстава свідоцтво про право власності, б/н, 27.12.2006, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради;

- Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 330750890 від 01.05.2023) за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровано нерухоме майно: склад-холодильник, загальною площею 760, 4 кв. м., реєстраційний номер № 1966139926101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації 01.11.2019;

- Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 330750972 від 01.05.2023) за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстровано нерухоме майно: склад-холодильник, загальною площею 456, 3 кв. м., реєстраційний номер № 1968358026101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації 07.11.2019;

- Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка розташована в східній частині міста, прямокутної форми, не огороджена. Заїзд на земельну Ділянку здійснюється з ОСОБА_3 ;

- Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0700440552022 від 28.06.2022 земельна ділянка сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі 28.06.2022 їй присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:009:0420. Площа земельної ділянки становить 0, 3045 га. Цільове призначення земельної ділянки 11.02. Для розміщення та експлуатації основних та підсобних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта (номер 332719208 від 18.05.2023) власником земельної ділянки площею 0, 3045 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2714606926101) є Івано-Франківська міська рада. Дата державної реєстрації права власності: 30.03.2023. Номер відомостей про речове право: 49786946. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67036427 від 03.04.2023. Документи, подані для державної реєстрації: рішення "Про земельні питання", серія та номер: 53-34, видане 10.03.2023 видавник: Івано-Франківська міська рада, ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням", серія та номер: 233-VII від 14.05.2013. Форма власності комунальна;

- Земельна ділянка межує: з північно-східної сторони із земельною ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер 2610100000:20:009:0065), з південно-західної сторони із земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер 2610100000:20:009:0052), з усіх інших сторін з землями Івано-Франківської міської ради;

- На час обстеження на земельній ділянці ведеться господарська діяльність;

- На день проведення обстеження в Департаменті комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів на право користування даною земельною ділянкою зокрема, що стосується укладеного договору оренди земельної ділянки із землекористувачем;

- Згідно інформації Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (лист № 6972/5/09-19-24-05-05 від 30.05.2023) ФОП ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 0, 3045 га (кадастровий номер 2610100000:20:009:0420) за період 2022 - 2023 років плату не здійснював.

35. Відтак, ФОП ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 2610100000:20:009:0420) комунальної форми власності в спірний період з 28.06.2022 по 30.09.2023, належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на цю земельну ділянку, як це передбачено статтями 125, 126 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі". Відповідно, протягом цього періоду не вносив плату за користування землею у розмірі, встановленому законодавством, внаслідок чого без достатньої правової підстави зберіг в себе грошові кошти у обсязі орендної плати.

36. Згідно з розрахунком сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади становила 94 254, 94 гривень (розрахунок суми додано позивачем до позовної заяви).

37. З метою досудового врегулювання спору, 03.11.2023 за вих. № 1173/01-18/19в позивач звернувся до відповідача з претензією про добровільну сплату суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська за період з 28.06.2022 по 30.09.2023 в розмірі 94 254, 94 гривень. Претензія направлялася позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом (фіскальний чек від 07.11.2023).

38. Проте, надіслана позивачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

39. В подальшому, позивачем, відповідно до Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 15075 від 28.11.2022 та № 3846 від 11.05.2023, наданих Головним управлінням Дсржгеокадастру в Івано-Франківській області, здійснено повторний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади в період з 28.06.2022 по 31.12.2023, згідно з якого визначено, що означена сума становить 114 161, 36 гривень (розрахунок суми додано позивачем до позовної заяви).

40. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

41. Статтею 14 Конституції України врегульовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

42. Згідно пункту "б" статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

43. Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

44. За правилами пункту 11 статті 120 Земельного Кодексу України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

45. Статтею 206 Земельного Кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

46. За змістом підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

47. Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72., 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

48. Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

49. Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

50. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного Кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

51. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України). Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

52. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

53. За змістом вказаних положень Цивільного кодексу України та Земельного Кодексу України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

54. Натомість, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

55. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

56. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

57. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

58. Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

59. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

60. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

61. Згідно із частинами 1 - 5, 9 статті 79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

62. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

63. Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного Кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

64. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0700440552022 від 28.06.2022 земельна ділянка площею 0, 3045 га, кадастровий номер 2610100000:20:009:0420, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки 11.02. Для розміщення та експлуатації основних та підсобних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, сформована як об`єкт цивільних прав - 28.06.2022.

65. Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

66. Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

67. Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

68. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

69. Так, згідно з даними зазначеними у витязі із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 22.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:20:009:0420 становить 2 289 218, 32 гривень.

70. Згідно з даними зазначеними у витязі із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 11.05.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:20:009:0420 становить 2 632 546, 22 гривень.

71. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.06.2019 № 148-27 "Про затвердження Порядку передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську" затверджено Порядок передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську, в додатку 3 до якого встановлено ставки річної орендної плати, зокрема за "Інші види цільового призначення земельної ділянки, не зазначені вище" - 3 % річних.

72. Означене рішення Івано-Франківської міської ради опубліковане на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради, та знаходиться у вільному доступі.

73. Розрахунок суми безпідставно збережених коштів перевірено судом та встановлено його відповідність вимогам законодавства. Отже, розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0, 3045 га, кадастровий номер 2610100000:20:009:0420, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 28.06.2022 по 31.12.2023 становить 114 161, 36 гривень.

74. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

75. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

76. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

77. У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

78. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

79. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

80. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 3 028, 00 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 114 161, 36 гривень задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76004; ідентифікаційний код: 33644700) 114 161, 36 гривень (сто чотирнадцять тисяч сто шістдесят одну гривню тридцять шість копійок) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, а також 3 028, 00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 12.07.2024.

Суддя В. В. Михайлишин