Рішення

від 10.07.2024 по справі 910/5662/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/5662/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Н.З.Техно» (вул. Бережанська, 14, кв. 7, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 30682900)

до Приватного вищого навчального закладу «Інститут загальної практики-сімейної медицини» (вул. Раїси Окіпної, буд. 8Б, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 34875712)

про стягнення 533 033, 78 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Н.З.Техно» (далі за текстом ТОВ «ТПК «Н.З.Техно», Позивач, Продавець) з позовом до Приватного вищого навчального закладу «Інститут загальної практики-сімейної медицини» (далі за текстом - ПВНЗ «Інститут загальної практики-сімейної медицини», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості в розмірі 529 000 грн за договором № 09-07 від 16.09.2020 (далі за текстом Договір), нарахованих 3 % річних 2 479, 71 грн та інфляційних втрат 1 554, 07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено поставку товару, за який Відповідачем здійснено розрахунки не у повному обсязі, що спричинило виникнення у останнього заборгованості та стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала від 10.05.2024 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 11.05.2024 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 10.05.2024 о 22:39.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, судом встановлено, що 13.05.2024 ухвала суду від 10.05.2024 належним чином вручена Відповідачу.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.2024 у справі № 910/5662/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.09.2020 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 умов якого Продавець зобов`язується поставити (передати) у власність Покупця товар визначений в специфікації до Договору, а Покупець в порядку та на умовах. Визначених цим Договором зобов`язується прийняти і оплатити його в повному обсязі.

Згідно пункту 2.1 Договору його ціна становить 6 376 237, 99 грн, що на момент укладання даного договору є еквівалентом 227 235, 85 доларів США за офіційним курсом продажу долара США, встановленим НБУ (28.06 грн за 1 долар США).

Відповідно до пункту 2.3 Договору перелік устаткування та ціни окремих позицій вказані у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2 Договору закріплено наступний порядок здійснення оплати:

-10 % від загальної суми цього Договору, що складає 637 623, 79 грн Покупець перераховує на поточний рахунок Продавця впродовж 5 банківських днів з моменту отримання устаткування згідно видаткової накладної;

-90 % загальної суми цього Договору, що складає 5 738 614, 20 грн Покупець перераховує Продавцю після підписання сторонами видаткової накладної на устаткування один раз в квартал в наступних розмірах та строки: до 06.01.2021 573 861, 42 грн; до 06.04.2021 573 861, 42 грн; до 06.07.2021 573 861, 42 грн; до 06.10.2021 573 861, 42 грн; до 06.01.2022 - 573 861, 42 грн; до 06.04.2022 - 573 861, 42 грн; до 06.07.2022 - 573 861, 42 грн; до 06.10.2022 - 573 861, 42 грн; до 06.01.2023 - 573 861, 42 грн; до 06.04.2023 - 573 861, 42 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами (пункту 10.4. Договору).

Згідно доводів Позивача устаткування за Договором поставлено Відповідачу в три етапи, на підтвердження чого до позову додано накладні:

№ 02011 від 21.02.2022 на суму 162 700 грн.;

№ 11022 від 25.11.2020 на суму 5 317 768 грн;

№ 01010 від 25.01.2021 на суму 895 769, 99 грн.

Судом встановлено, що накладні № 11022 від 25.11.2020 та № 01010 від 25.01.2021 підписані сторонами Договору без зауважень та претензій.

Видаткова накладна № 02011 від 21.02.2022 не містить підпису представника Відповідача, а заперечення останнього в частині не поставки устаткування в матеріалах справи відсутні.

В подальшому між Позивачем та Відповідачем 20.10.2023 укладено додаткову угоду до Договору, в пункті 1 якої сторонами погоджено, що заборгованість Покупця станом на 20.10.2023 за Договором становить 2 993 573, 98 грн.

Крім того, пунктом 2 такої угоди сторонами погоджено строки та новий графік погашення заборгованості, зокрема 31.12.2023 400 000 грн; 31.03.2024 400 000 грн; 30.06.2024 400 000 грн; 30.09.2024 400 000 грн; 31.12.2024 400 000 грн; 31.03.2025 400 000 грн; 30.06.2025 400 000 грн; 30.09.2025 193 573, 98 грн.

Згідно доводів Позивача, які не заперечуються Відповідачем, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем не сплачено 129 000 грн по першому траншу та 400 000 грн по другому, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми основного боргу - 529 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією № 001/20.03.2024 від 20.03.2024 в досудового порядку про сплату заборгованості в розмірі 129 000 грн, яка залишена Відповідачем без відповіді.

Крім того, згідно наданого Позивачем розрахунку ним на підставі частини 2 статті 625 ЦК України здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з урахування часткових проплат Відповідача у грудні 2023 року та січні 2024 року.

Заперечення Відповідача щодо здійснених Позивачем нарахувань відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що Відповідачем допущено порушення зобов`язання за Договором в частині здійснення розрахунків за товар, а відтак заявлена до стягнення сума основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з Відповідача.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суд зазначає, що здійснені нарахування є обґрунтовані та такі, що не порушують права Відповідача, окрім нарахувань 3 % річних по п`ятому період на суму 529 000 грн.

Так, суд зазначає, що нарахування 3 % річних на суму 529 000 грн може починатися з періоду 01.04.2024, оскільки строк для оплати другого платежу в розмірі 400 000 грн згідно пункту 2 додаткової угоди 20.10.2023 встановлено до 31.03.2024 (включно), тобто прострочення відбулося з 01.04.2024.

З огляду на викладене в цій частині обґрунтованою та арифметично вірною сумою нарахування 3 % річних є 1 387, 54 грн, що відповідно свідчить про часткове задоволення вимог в цій частині.

При цьому судом враховано відсутність будь яких заперечень від Відповідача в частині здійснених ним часткових оплат.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов`язання Відповідачем в частині строків оплати поставленого товару, а відтак Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог та наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу наразі судом не вирішуються в силу зазначення Позивачем про подання додаткових доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Н.З.Техно» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Інститут загальної практики-сімейної медицини» (вул. Раїси Окіпної, буд. 8Б, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 34875712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Н.З.Техно» (вул. Бережанська, 14, кв. 7, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 30682900) основний борг 529 000 (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч), інфляційні втрати - 1 554 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 07 коп., 3 % річних 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 35 коп та судовий збір 7 934 (сім тисяч дев`ятсот тридцять чотири тисячі) грн 35 коп.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.07.2024

Суддя Антон ПУКАС