Рішення

від 12.07.2024 по справі 910/3850/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2024Справа № 910/3850/24За позовом Фізичної особи-підприємця Меметова Расіма Наільовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗИТ АВТОЛІДЕР"

про стягнення заборгованості у сумі 201400,33 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗИТ АВТОЛІДЕР" (далі - відповідач) на користь Фізичної особи-підприємця Меметова Расіма Наільовича (далі - позивач) боргу та санкцій за договором перевезення вантажів №0612/3 від 06.12.2023 та Заявки №07/12-1 від 07.12.2023, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити надані йому послуги з перевезення.

Вказану позовну заяву 17.04.2024 судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Відповідач в порушення вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на його поштову адресу, яка також вказана як юридична адреса згідно ЄДРЮОФОПГФ (м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39). Однак, конверт з ухвалою повернувся не врученим з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між відповідачем як Замовником та позивачем як Перевізником/Експедитором було укладено Договір перевезення вантажів № 0612/3, від 06.12.2023 (далі - Договір), за умовами якого перевізник зобов`язався за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання транспортних послуг по перевезенню та доставці вантажів при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами внутрішніх перевезень територією України.

Відповідно до п. 2.2 Договору виконання транспортних послуг по перевезенню та доставці вантажів здійснюється на підставі погоджених Перевізником письмових заявок Замовника, які є невід`ємною частиною цього Договору. Заявка є дійсною, якщо вона засвідчена печатками сторін та підписана уповноваженими особами. Заявка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору в заявках на перевезення вантажу сторони погоджують вид та найменування вантажу, пункти відправлення (завантаження) та призначення (доставки, розвантаження) вантажу, дату завантаження, термін доставки, вартість послуг тощо.

Відповідно до п. 2.4 Договору підтверджена Заявка є обов`язковою для виконання Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору. Факсова чи сканована копія заявки має силу оригіналу до моменту обміну її на оригінальну.

Відповідно до п. 2.5 Договору доказом виконання кожного перевезення є товарно-транспортна накладна (ТТН чи CMR), або її копія з відмітками вантажоодержувача про прийняття вантажу. По закінченню організації та виконання перевезення Сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість послуги узгоджується Сторонами в Заявці, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата послуг Перевізника здійснюється шляхом перерахування коштів Замовником на розрахунковий рахунок Перевізника на підставі виставленого останнім рахунку-фактури, у розмірі, вказаному в погодженій Заявці.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки по цьому Договору здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Замовником сум, зазначених в заявці платіжним дорученням на поточний рахунок Перевізника протягом 10-ти днів, якщо інше не погоджено в Заявці на перевезення, після надання останнім оригіналів наступних документів, які підтверджують виконання перевезення:

а) при здійсненні внутрішніх перевезень - Заявки на перевезення вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг, товарно-транспортної накладної, рахунку на оплату перевезення;

б) при здійсненні міжнародних перевезень - Заявки на перевезення вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), рахунку на оплату перевезення.

На виконання умов Договору між сторонами було підписано Заявку № 07/12-1 від 07.12.2023 (далі - Заявка).

У цій Заявці сторонами були погоджені дата завантаження - 11.12.2023; Маршрут -

м. Ереглі (Туреччина) - м. Дніпро (Україна); Плановий термін доставки - 18.12.2023; Сума оплати - 5100 USD безготівковий; Форма оплати і терміни - до 10 банківських днів після отримання оригіналів: Договору, Рахунку, Акта виконаних робіт TTH/CMR з відміткою про одержання вантажу.

Відповідна Заявка містить підписи та печатки обох сторін.

На підставі Договору та укладеної Заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується копією міжнародною товарно-транспортною накладною №845755.

З метою отримання оплати за здійснену послугу з перевезення, позивачем, було направлено підписані Договір, Рахунок-фактуру №1 від 20.12.2023, Акт виконаних робіт (надання послуг) №1 від 20.12.2023, CMR з відміткою про одержання вантажу № 845755.

Як зазначає позивач, відповідний пакет документів засобами поштового зв`язку «Нова Пошта» був направлений єдиним відправленням № 59001075367900, від 22.12.2023 на ім`я контактної особи відповідача - Ігнатенка Івана Борисовича.

Дане поштове відправлення було отримано 26.12.2023 о 17:30, що підтверджується скріншотом із за стосунку Нова Пошта (інформація про посилку). Втім, відповідач не розрахувався з позивачем за надану послугу з перевезення.

Позивач зазначає, що 07.02.2024 ним було направлено відповідачу лист-вимогу щодо виконання Договору, однак самого тексту цього листа позивачем не було надано суду, лише долучено опис вкладення у цінний лист та накладну.

26.03.2024 позивач направив на юридичну адресу ТОВ "ТРАНЗИТ АВТОЛІДЕР" (м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39) пакет документів згідно опису: Договір, Заявка, Рахунок-фактуру №1 від 20.12.2023, Акт виконаних робіт (надання послуг) №1 від 20.12.2023, CMR № 845755, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (6108567711940).

Позивач у своєму позові стверджує що відповідачем було надіслано засобами електронного зв`язку гарантійний лист у якому він гарантував повну оплату до 30.01.2024, однак до позову не було долучено відповідних доказів.

Позивач каже, що станом на день звернення до суду з даним позовом відповідач так і не сплатив погоджену за умовами Заявки вартість послуги з перевезення товару, яку виконано позивачем, хоча повний пакет документів був отриманий його представником ще 26.12.2023.

Позивач на суму боргу 200071,98 грн нарахував 1328,35 грн 3% річних за період з 06.01.2024 по 26.03.2024.

Відповідачем жодних заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог не було надано.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

У частині 4 цієї статті вказано, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Крім того, з аналізу ч. 1 ст. 929 ЦК випливає, що за предметом договори транспортного експедирування поділяються на договори з виконання послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, договори з організації виконання таких послуг, а також договори, у яких обов`язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер.

Матеріали справи містять докази (CMR № 845755, яка має відмітку одержання вантажу ТОВ «Максима Метал Сервіс») на виконання позивачем як перевізником так і експедитором своїх обов`язків з доставки вантажу відповідно до Заявки укладеної між сторонами до Договору.

Як було вказано вище, за умовами Заявки оплата транспортних послуг у сумі 5100 доларів США буде протягом до 10 банківських днів після отримання оригіналів: Договору, Рахунку, Акта виконаних робіт, CMR з відміткою про одержання вантажу.

Позивачем на підтвердження факту направлення відповідачу визначеного пакету документів було надано суду копії інформаційної довідки з застосунку Нової Пошти.

Суд зауважує, що з цих доказів неможливо встановити, які саме документи були направлені, а також позивачем не доведено жодними достовірними та допустимими доказами, що фізична особа Ігнатенко І.Б. , якому здійснювалось направлення документів є уповноваженим представником відповідача, чи, що сторонами погоджувались такі умови направлення документів саме цій особі. Так, надана позивачем з позовом копія скірншоту з телефону, не може вважатися належним та допустимим доказом погодження направлення документів відповідачу за адресу фізичної особи Ігнатенко І.Б. , оскільки з цього доказу неможливо встановити номери телефонів між якими велась переписка, і що ці номери належать позивачу та відповідачу.

Згідно з ч.ч.1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, суд приймає до уваги наданий позивачем опис вкладення (6108567711940), фіскальний чек та накладну датовані 26.03.2024, якими підтверджується факт направлення на юридичну адресу відповідача (м. Київ, вул. маккейна Джона, 39) пакету необхідних документів для оплати послуг за Заявкою.

Проте, як підтверджується інформацією за крекінговим номером 6108567711940 конверта у якому направлено відповідачу повний пакет усіх документів, останній повернувся не врученим за закінченням терміну зберігання.

Натомість, суд розцінює таку поведінку відповідача як ухилення від виконання свого обов`язку, враховуючи, що позивач вже раніше направляв на адресу відповідача рекомендованим листом вимогу про оплату грошових коштів (07.02.2024) та вказаний лист також був повернутий за закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд враховує, що подаючи цей позов, до якого також долучено необхідний перелік документів, які надсилалися відповідачу разом з позовом (6108567711983), та неотримання його останнім, підтверджує ухилення відповідача від своїх зобов`язань.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження виникнення обов`язку у відповідача оплатити надані йому послуги з перевезення вантажу є більш вірогідними та такими, які зі сторони відповідача жодними чином не спростовані, а тому позовні вимоги в частині стягнення 200071,98 грн (5100 доларів США * 39,2298 грн станом на 26.03.2024 за НБУ), що є платою за здійснене позивачем перевезення, підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що станом на день ухвалення рішення, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спірної суми боргу.

Разом з тим, заявлені до стягнення з відповідача 1328,35 грн 3% річних на період прострочення виконання ним грошового зобов`язання судом відхиляються, оскільки позивачем не доведено належними доказами період такого прострочення, який зокрема, ним відображено у таблиці розрахунків долученої до позову. Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачу було направлено повний пакет документів лише 26.03.2024.

Судові витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогами.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗИТ АВТОЛІДЕР" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39; ідентифікаційний код 42682081) на користь Фізичної особи-підприємця Меметова Расіма Наільовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 200071 (двісті тисяч сімдесят одну) грн 98 коп. заборгованості та 3008 (три тисячі вісім) грн 03 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.