Рішення

від 02.07.2024 по справі 916/1208/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1208/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 14925,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області про:

- виселення відповідача з нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за договором оренди нежилого приміщення № 500 від 26.06.2018 р. в сумі 14495,63 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне. Громадській органіці Федерація кіокушинкай карате в Одеській області згідно з договором оренди від 26 червня 2018 № 500, укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, надано у строкове платне користування нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому відповідно до п. 1.3 договору термін його дії визначено до 26.06.2019 року. Також позивач зауважує, що додатковим договором від 11.06.2019 року строк дії договору було продовжено до 11.06.2020 року та внесені зміни в частині розрахунку орендної плати, а саме сторони домовилися, що за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 01.06.2019 р. по 31.08.2019 р. в розмірі 14,43 грн., що розрахована на 01.06.2019 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), та є базовою ставкою орендної плати за місяць; а з 01.09.2019 р. в розмірі 115,41 грн., що розрахована на 01.06.2019 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Поряд з цим, посилаючись на ч. 4 ст. 284 ГК України, позивач зазначає, що термін дії договору оренди від 26 червня 2018 р. № 500 продовжено в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ на 1 рік, а саме до 11.06.2021 року. Так, відповідно до п. 7.9 договору оренди дія договору припиняється, серед іншого, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приймаючи до уваги, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів оренди, а майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, позивач вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Крім того, з посиланнями на п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ст. 626, ч. 1 ст. 627, ст.ст. 631, 651, 759, 763, 765 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 283, ч.ч. 1, 4 ст. 284, ст. 291 ГК України позивач звертає увагу суду, що з 01.02.2020 Закон № 2269-ХІІ втратив чинність внаслідок набрання чинності Законом України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 (далі Закон України № 157-ІХ), який введений в дію 01.02.2020. За загальним принципом, як вказує позивач, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. В п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду державного та комунального майна зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Між тим позивач зазначає, що ст. 18 Закону України № 157-ІХ встановлено новий порядок продовження договору оренди, а саме продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, посилаючись на ч.ч. 2, 3, 8 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 р., Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 р. № 483, позивач наголошує, що орендарем не було подано у встановлені строки відповідних заяв (шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі) разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку та звітом про оцінку майна. З огляду на вказане, позивач вказує, що продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, а тому термін дії договору закінчився 31.12.2020 р., тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

В свою чергу, за ствердженнями позивача, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди. При цьому позивач наголошує, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди орендар фактично не виконує зобов`язання щодо повернення об`єкту оренди.

Так, позивач зазначає, що невиконання передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору є порушенням умов договору, що обумовлює застосування відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, у зв`язку з невчасним виконанням орендарем зобов`язання щодо повернення Департаменту орендованого майна за актом приймання-передачі, відповідачу в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 12.06.2020 по 31.03.2024, яка складає 14495,63 грн.

Додатково позивач повідомляє, що Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області скеровано на адресу Департаменту лист від 26.05.2020 на продовження договору, однак станом на момент звернення до суду вищезазначене приміщення за актом приймання-передачі не повернуто, а також повний пакет документів на включення до Переліку другого типу не надано.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 66 Закону України Про виконавче провадження, вказує, що відповідач підлягає виселенню з нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2024 р. вказану позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх. № 1237/24) залишено без руху, оскільки в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 ГПК України до матеріалів позову не додано доказів, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме доказів направлення на адресу відповідача претензії від 04.10.2023 р. № 01-13/2209, а також не надано додатку до самої претензії розрахунку заборгованості, при цьому про неможливість подання таких доказів позивачем не зазначено у позові.

28.03.2024 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 13024/24), до якої позивачем додано копії фіскального чеку № 4000353148 від 10.10.2023 р., списку згрупованих відправлень № 10.10.2023рек1 від 10.10.2023 р., розрахунку заборгованості за період з 12.06.2021 р. по 30.09.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2024 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1208/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 24.04.2024 р. о 10:30 год.

У підготовчому засіданні господарського суду 24 квітня 2024 року по справі № 916/1208/24 було протокольно оголошено перерву до 07 травня 2024 року об 11:00 год. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

25.04.2024 р. від відповідача Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до господарського суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 16960/24).

07.05.2024 р. від Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до господарського суду надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. № 18442/24), в якій відповідач просить суд відмовити у позові в частині грошових позовних вимог, нарахованих за період поза межами трирічного строку позовної давності.

Також 07.05.2024 р. відповідачем подана до господарського суду заява про продовження строку на подання відзиву (вх. № 18444/24).

У підготовчому засіданні господарського суду 07 травня 2024 року по справі № 916/1208/24 було протокольно оголошено перерву до 20 травня 2024 року о 10:30 год. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

16.05.2024 р. від відповідача Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19845/24), в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що стягнення неустойки позивач обґрунтовує положеннями статті 785 ЦК України, цитуючи наступні норми матеріального права, викладені у вказаній статті: 1. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 2. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наразі відповідач зауважує, що саме така редакція статті 785 ЦК України була чинною протягом дії договору, саме така редакція статті наводиться у позовній заяві, відповідно, саме вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Таким чином, за ствердженнями відповідача, підставою для нарахування неустойки за статтею 785 ЦК України є саме факт користування річчю протягом періоду прострочення, з огляду на що саме даний факт треба встановити під час розгляду даної справи та вирішення питання про стягнення або відмови у стягненні неустойки.

Між тим відповідач додає, що позивачем даний факт презюмується. Разом з тим відповідач наголошує, що із відзивом ним надаються докази неможливості користування приміщеннями, що були предметом оренди за договором, протягом строку, за який нараховано неуйстоку. Так, листом Одеського ліцею № 59 Одеської міської ради від 07.05.2024 року повідомлено, що з урахуванням карантину та обмежувальних заходів школа, у якій знаходяться орендовані приміщення, у період з 12.06.2020 року по 20.02.2022 року не відкривалась, а відтак, за ствердженнями відповідача, Громадська організація ФККОО використовувати орендоване приміщення не мала реальної можливості та дійсно не використовувала його. В подальшому ж, як зазначає відповідач, в період з 21.02.2022 року по 14.03.2022 року ГО ФККОО не допускалась в орендоване приміщення за відсутності пролонгації договору оренди від 26.06.2018 року № 500 з 12.06.2021 року. Крім того, наказом директора навчального закладу від 10.03.2022 року № 17-О з 14.03.2022 року школа переведена на дистанційну форму навчання з 14.03.2022 року у зв`язку із введенням режиму воєнного стану, в якому знаходиться і по цей час. Наведений факт, як наголошує відповідач, унеможливлює використання орендованого приміщення ГО ФККОО в цей період. Таким чином, відповідач зазначає, що з моменту закінчення строку дії договору оренди відповідач у справі з об`єктивних, незалежних від нього причин, не користувався та не мав реальної можливості користування відповідними приміщеннями, з огляду на що відсутні підставі для стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України.

Водночас, відповідач вказує, що у випадку, якщо суд не погодиться із позицією відповідача щодо відсутності підстав для стягнення неустойки, відповідач із посиланнями на положення ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України просить зменшити її розмір до 1000,00 грн. При цьому відповідач зазначає, що протягом усього періоду після закінчення строку дії договору орендоване приміщення не могло навіть гіпотетично бути зданим в оренду, оскільки школа, у якій воно розташовується, була зачинена з різних підстав, а відтак жодних збитків позивач не поніс та не міг понести. У свою чергу, як вказує відповідач, враховуючи те, що користування майном було неможливим, жодних майнових та немайнових благ не отримав. Тобто, на думку відповідача, для сторін даного спору у контексті користування / не користування спірними приміщеннями у майновому плані нічого б не змінилось, якщо припустити, що акт повернення майна був би підписаний вчасно.

Стосовно вимоги про виселення відповідач зауважує, що станом на момент судового засідання по даній справі відповідачем вже буде подано на адресу позивача підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до суду окремим документом буде подано клопотання про закриття провадження у справі у частині позовних вимог.

17.05.2024 р. від Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19866/24), в якому відповідачем викладено аналогічну позицію, яку було висловлено у відзиві на позов від 16.05.2024 р. за вх. № 19845/24.

Також 17.05.2024 р. від відповідача до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 19961/24), до яких відповідачем надано докази відправки відзиву на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Крім того, 17.05.2024 р. від представника позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Мікуленко В.В. до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 19964/24), згідно з якою позивач просить суд відкласти засідання по справі № 916/1208/24, яке призначено на 20.05.2024 о 10:30 год., та призначити розгляд зазначеної справи на іншу дату з повідомленням Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про наступне судове засідання.

20.05.2024 р. від відповідача Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про закриття провадження у частині позовних вимог (вх. № 20078/24), в якому відповідач просить суд закрити провадження у частині позовних вимог про виселення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1208/24 на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 04 червня 2024 р. о 15:30.

22.05.2024 року від позивача до господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 20596/24), в якій позивач зазначає, що ним до позовної заяви надано розрахунок від 14.03.2024 року, з якого вбачається, що неустойка за прострочення повернення об`єкта за період з 12.06.2020 по 31.03.2024 складає 14495,63 грн. При цьому позивач зауважує, що на виконання умов договору, що відповідають положенням чинного законодавства щодо повернення майна у належному стані за атом приймання-передачі, 30.04.2024 орендар здав приміщення, про що складено та підписано відповідний акт. Таким чином, позивач вказує, що з відповідача підлягає стягнення неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 12.06.2020 по 30.04.2024 року в сумі 14925,87 грн. відповідно до розрахунку від 17.05.2024 року.

Також 22.05.2024 року від представника позивача до господарського суду надійшла заява про закриття провадження у справі в порядку ст. 231 ГПК України (вх. № 20598/24), згідно з якою заявник просить суд закрити провадження у справі № 916/1208/24 в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення у зв`язку з відсутністю предмету спору. У поданій заяві позивач повідомляє про добровільне повернення відповідачем 30.04.2024 р. орендованого об`єкта, а саме нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі. Крім того, у поданій заяві Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України просить суд повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір за вимогу про виселення відповідача з нежитлового приміщення.

У підготовчому засіданні 04.06.2024 р. представник позивача підтримав подані заяви про збільшення позовних вимог та закриття провадження у справі в частині вимоги про виселення відповідача з нежитлового приміщення. Так, позивач просить прийняти збільшені позовні вимоги в частині стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди по день повернення орендарем об`єкта оренди. Також у підготовчому засіданні 04.06.2024 р. представник позивача просить суд закрити провадження у справі № 916/1208/24 в частині вимоги про виселення відповідача з нежитлового приміщення у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 04.06.2024 р. представник відповідача підтвердив повернення орендованого майна за актом прийому-передачі від 30.04.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2024 р. провадження у справі № 916/1208/24 в частині позовної вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області про виселення з нежитлового приміщення закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору; повернуто Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з державного бюджету України частину судового збору в сумі 3028,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2024 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1208/24 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 14925,87 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13 червня 2024 р. об 11:45 год.

05.06.2024 р. від представника позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Мікуленко В.В. до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 22372/24), в якій позивач зазначає, що під час розгляду справи Департаментом подано заяву про збільшення позовних вимог з додатками (розрахунок неустойки від 17.05.2024 та актом приймання-передачі від 30.04.2024), у прохальній частині якої допущено описку, а саме помилково вказано про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 16685,37 грн. та пені в сумі 2151,24 грн., з огляду на що позивач просить суд вважати за вірне наступний виклад прохальної частини: Стягнути з Громадської організацію Федерація кіокушинкай карате в Одеській області на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 14925,87 грн..

Так, у судовому засіданні господарського суду 13 червня 2024 року по справі № 916/1208/24 було протокольно оголошено перерву до 28 червня 2024 року об 11 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

При цьому, у судовому засіданні господарського суду 28 червня 2024 року по справі № 916/1208/24 було протокольно оголошено перерву до 02 липня 2024 року о 15 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 02.07.2024 р. представником відповідача надані суду для огляду та для залучення до матеріалів справи додаткові докази.

Також під час розгляду справи у судовому засіданні 02.07.2024 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, натомість відповідач заперечував проти задоволення позову та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

26 червня 2018 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 500, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м (8 годин на місяць), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (КУ Одеська загальноосвітня школа № 59).

Ринкова вартість об`єкта оренди становить 981500,00 грн. (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди складений ФЛП ОСОБА_3 Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 168/16, виданий 26.02.2016 р. Фондом державного майна України.

Згідно з п. 1.2 договору передача в оренду об`єкту, зазначеного у п. 1.1 цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України Про оренду державного та комунального майна та наказу директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 26.06.2018 р. № 266 Про затвердження результатів вивчення попиту на об`єкт оренди та укладання договору оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення другого поверху загальною площею 108,3 кв.м. що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (ОЗОШ № 59), з громадською організацією (ГО) Федерація кіокушинкай карате в Одеській області.

В п. 1.3 договору встановлено строк його дії, а саме: з 26 червня 2018 року до 26 червня 2019 року.

За умовами п. 2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.19995 року зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов`язується оплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 105,34 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до п. 2.3 договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

Згідно п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В пункті 2.5 договору передбачено, що за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

За положеннями п. 3.4. договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду нежиле приміщення згідно п. 1.1 договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

За умовами п. 4.1 договору вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно під розміщення організації, що проводить заняття з карате.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору питання, не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 7.3 договору при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні орендарем наданих йому приміщень за цим договором, приміщення вважаються не освоєними і договір підлягає розірванню відповідно до чинного законодавства України.

Положеннями п. 7.4 договору передбачено, що суперечки, що виникають між сторонами у ході виконання умов договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не досягнуто, справа передається на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до п. 7.8 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Пунктом 7.11 договору сторони передбачили, що його дія припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

В пункті 7.13 договору передбачено, що вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі вказаного приміщення.

За умовами п. 7.14 договору передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада міста Одеси.

У розділі 8 договору визначено, що до нього додається:

- 8.1 Акт прийому-передачі.

- 8.1 Розрахунок орендної плати.

Як свідчать матеріали справи, 26 червня 2018 року відповідною комісією (орендодавець) та Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) був складений та підписаний акт приймання-передачі нежилого приміщення до договору оренди № 500 від 26.06.2018 р., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (Одеська загальноосвітня школа № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області) на підставі ст. 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна?, відповідно до якого орендареві передано нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (Одеська загальноосвітня школа № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області), на підставі наказу директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 26 червня 2018 р. № 226.

Також із матеріалів справи вбачається, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) було погоджено розрахунок орендної плати до договору оренди № 500 від 26.06.2018 р., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 89 (Одеська загальноосвітня школа № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області) відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (з наступними змінами), відповідно до якого розмір орендної плати визначено в сумі 126,41 грн. (в т.ч. ПДВ 21,07 грн.).

Додатковим договором № 1 від 11.06.2019 р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 500 від 26.06.2018 р. були внесені зміни, а саме пункт 1.3 розділу 1 Предмет договору доповнено наступним: 1.1. Продовжити термін дії цього договору на рік, а саме з 11 червня 2019 року до 11 червня 2020 року.

Пунктом 1.4 додаткового договору № 1 пункт 2 Порядок розрахунків п.п. 2.2 договору оренди № 500 від 26 червня 2018 р. викладено в новій редакції:

3.1. За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату наступним чином:

-з 01 червня 2019 р. по 31 серпня 2019 р. - в розмірі 14 грн. 43 грн., що розрахована на 01.06.2019 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), та є базовою ставкою орендної плати за місяць;

- з 01 вересня 2019 р. - в розмірі 115 грн. 41 коп., що розрахована на 01.06.2019 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Отже, судом встановлено, що за вказаним договором оренди нежилого приміщення № 500 від 26.06.2018 р. між позивачем та відповідачем виникли орендні правовідносини щодо нерухомого майна, яке є комунальною власністю. Адже, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 193172513 від 16.12.2019 р. нежитлова будівля (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1987893751101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, яка в цілому складається з основного приміщення А, складу Д, огорожі 1-3, загальною площею 2991,70 кв.м.; підстава виникнення права власності: розпорядження про присвоєння адреси № 491 від 25.11.2019, видавник: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради; рішення про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об`єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одеса № 121 від 28.03.2019 р., видавник: Виконавчий комітет Одеської міської ради; лист № 05-13-02553 від 17.05.2016 р., видавник: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що 26.05.2020 р. Громадська організація Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) звернулася до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (орендодавця) із заявою, в якій орендар просив пролонгувати договір оренди № 500 від 26.06.2018 (пролонгований 11.06.2019 р.) терміном на 3 роки на нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Одеська спеціалізована школа № 59 І-ІІІ ступенів олімпійського резерву Одеської міської ради Одеської області. Зі змістом вказаної заяви директор Одеської СШ № 59 ОСОБА_4 ознайомлена та не заперечує. Так, вказану заяву отримано Департаментом 27.05.2020 за вх. № 01-14/2040, про що свідчить відмітка останнього на вказаній заяві.

Як встановлено судом, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 10.10.2023 року надіслано на адресу Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області претензію № 01-13/2209 від 04.10.2023 р. з вимогою сплатити у місячний строк в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в розмірі 11956,56 грн., у разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк, Департамент буде змушений звернутися до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Одеси.

Між тим, за ствердженнями позивача, відповідач всупереч п.п. 4.7, 7.11 договору оренди та ч. 2 ст. 785 ЦК України не виконав належним чином зобов`язання за вказаним договором оренди щодо своєчасного повернення об`єкту оренди за актом приймання-передачі після припинення чинності договору оренди 11.06.2020 р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, у зв`язку з чим йому нараховано неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 12.06.2020 р. по 30.04.2024 р. включно в розмірі 14925,87 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Господарський суд зазначає, що правовідносини з оренди комунального майна у цій справі врегульовані положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про оренду державного та комунального майна, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483, та договором оренди нежилого приміщення від 26.06.2018 року № 500, укладеним між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (частина 1 статті 284 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною другою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У частині другій статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992, який був чинним станом на момент укладення між сторонами договору оренди, визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Системний аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє зробити висновок, що для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність своєчасного письмового повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Наразі господарський суд зазначає, що у пункті 1.3 договору № 500 від 26.06.2018 визначено строк його дії до 26.06.2019, при цьому з метою пролонгації орендних правовідносин за вказаним договором було підписано додатковий договір № 1 від 11.06.2019 р., згідно з яким продовжено термін дії договору на рік, а саме до 11 червня 2020 року.

Водночас, 03.10.2019 було прийнято Закон України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX, у розділі Прикінцеві та перехідні положення якого передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про оренду державного та комунального майна (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Ураховуючи опублікування тексту Закону України № 157-IX в офіційному друкованому виданні Голос України 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі Прикінцеві та перехідні положення).

При цьому за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже, порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 має застосовуватися порядок продовження, визначений цим Законом.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20 та від 19.07.2022 у справі № 924/852/21 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992, в тому числі й у період після втрати вказаним законом чинності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 (в редакції, чинній станом на 11 червня 2020 року) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Крім того, в п. 7.8 договору оренди сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 26.05.2020 р. Громадська організація Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) звернулася до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (орендодавця) із заявою, в якій орендар просив пролонгувати договір оренди № 500 від 26.06.2018 (пролонгований 11.06.2019 р.) терміном на 3 роки на нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Одеська спеціалізована школа № 59 І-ІІІ ступенів олімпійського резерву Одеської міської ради Одеської області. Зі змістом вказаної заяви директор Одеської СШ № 59 ОСОБА_4 ознайомлена та не заперечує. Так, вказану заяву отримано Департаментом 27.05.2020 за вх. № 01-14/2040, про що свідчить відмітка останнього на вказаній заяві.

При цьому господарський суд зазначає, що матеріали даної господарської справи не містять доказів звернення орендодавця Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до орендаря ГО Федерація кіокушинкай карате в Одеській області із відповідною заявою в порядку ч. 2 ст. 17 Закону № 2269-XII від 10.04.1992 року та п. 7.8 спірного договору про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, а саме після 11 червня 2020 року.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що термін дії договору оренди нежитлового приміщення № 500 від 26.06.2018 р. було продовжено в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 року строком на 1 рік, а саме до 11.06.2021 року.

Між тим господарський суд зазначає, що про продовження спірного договору оренди № 500 від 26.06.2018 р. в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 року строком на 1 рік до 11.06.2021 року зазначається й самим позивачем у позовній заяві (а.с. 1). Враховуючи викладене, господарський суд зауважує, що твердження позивача є взаємо суперечливими, оскільки спочатку у поданому позові позивач зазначає, що термін дії спірного договору продовжено до 11.06.2021 року, а потім вказує, що строк дії договору закінчився 31.12.2020 р., при цьому неустойку нараховує з 12.06.2020 р.

Оскільки строк дії договору оренди № 500 від 26.06.2018 року фактично було продовжено до 11.06.2021 року, відповідно вже після 01.07.2020 року до спірних орендних правовідносин сторін у даній справі слід застосовувати положення Закону України Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У частині другій статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019 передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

В силу частини третьої статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

За умовами абзацу 2 частини четвертої, частини п`ятої статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Частиною сьомою статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 передбачено, що договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

У частині восьмій статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019 визначено, що орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Наразі Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, що набрала чинності 17.06.2020, було затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, який містить механізм продовження договору оренди за результатами (шляхом) проведення аукціону або без проведення аукціону у випадках, що передбачені Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

За положеннями п. 135 цього Порядку орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

За умовами п. 136 Порядку заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Таким чином, для продовження договору оренди комунального майна орендар зобов`язаний надати орендодавцю в установлений строк (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди) відповідну заяву, яка, починаючи з 01.10.2020 подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення ГО Федерація кіокушинкай карате в Одеській області до позивача не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (11.06.2021) із заявою про продовження дії договору оренди нежитлового приміщення.

Разом з тим господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять також належних та допустимих доказів виконання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради вимог абзацу 2 пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483 щодо повідомлення орендаря не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди про припинення договору та про необхідність звільнення орендованого приміщення та підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що спірний договір оренди нежилого приміщення № 500 від 26.06.2018 р. є таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Так, додатковим договором № 1 від 11.06.2019 р. сторонами було продовжено термін вказаного договору на рік, а саме до 11 червня 2020 року, при цьому в подальшому термін дії такого договору було продовжено в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 року строком ще на 1 рік, а саме до 11.06.2021 року. Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах даної господарської справи № 916/1208/24 доказів продовження сторонами строку дії вказаного договору оренди нежилого приміщення № 500 від 26.06.2018 р. після 11.06.2021 року, відповідно строк дії такого договору закінчився 11 червня 2021 року.

Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що нарахування Департаментом комунальної власності Одеської міської ради орендарю Громадській організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України з 12.06.2020 року є неправомірним, оскільки, як встановлено судом, договір оренди № 500 у вказаний період був чинним та строк його дії закінчився лише 11.06.2021 року, з огляду на що суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з ГО Федерація кіокушинкай карате в Одеській області неустойки за період з 12.06.2020 р. по 11.06.2021 р. саме з підстав чинності спірного договору оренди № 500 у цей період.

Крім того, із наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 127) вбачається, що орендарем до 18.05.2021 року включно ще сплачувалася орендна плата за договором № 500, а саме: 16.06.2020 р. у розмірі 430,87 грн., 24.12.2020 р. 506,43 грн., 15.02.2021 р. 292,36 грн., 16.03.2021 р. 148,60 грн., 18.05.2021 р. 303,31 грн., у загальному розмірі 1681,57 грн.

Відповідно до п. 4.7 договору оренди після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Таким чином, враховуючи положення пункту 4.7 договору оренди нежилого приміщення від 26.06.2018 року № 500, відповідач повинен був передати позивачу об`єкт оренди за договором у строк до 26.06.2021 року (включно). Водночас, матеріали даної господарської справи не містять доказів на підтвердження повернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у вказаний строк об`єкта оренди на підставі акту приймання-передачі.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду даної справи, 30 квітня 2024 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області (орендар) був підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 26.06.2018 р. № 500, відповідно до якого комісія у складі: начальника орендного відділу Картавцевої А.М., головного спеціалісту орендного відділу Решилової О.С. в присутності президента Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області ОСОБА_2 , згідно зі ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна, склали цей акт передачі орендодавцю нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за згодою сторін. При передачі приміщення комісією встановлено (технічний стан приміщення та наявність майна): технічний стан приміщення - задовільний; майно комунальної власності відсутнє.

Таким чином, господарським судом встановлено, що вказаним актом від 30.04.2024 року Громадською організацією Федерація кіокушинкай карате в Одеській області повернуто орендодавцю нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку із поверненням 30.04.2024 р. відповідачем позивачу орендованого на підставі такого договору приміщення другого поверху після звернення позивача до суду із заявленим позовом, предмет спору між сторонами у вказаній частині позову про виселення з нежитлового приміщення відсутній, з огляду на що ухвалою суду від 04.06.2024 р. провадження у справі № 916/1208/24 у вказаній частині позову було закрито.

Стосовно вимог позивача про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкту оренди за період з 12.06.2021 р. по 30.04.2024 р. господарський суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання кредитор право на стягнення з боржника неустойки, якщо її сплата передбачена договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Наразі господарський суд зазначає, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок негайно повернути наймодавцеві річ. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 910/9438/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 15.11.2022 у справі № 910/13166/21.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 та постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 910/11692/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 31.08.2021 у справі № 914/1050/20.

Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 08.12.2022 у справі № 910/16396/21, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.

Так, відповідно до положень пункту 4.10 договору оренди нежилого приміщення від 26.06.2018 р. № 500 у випадку припинення дії цього договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції до дня підписання акту приймання-передачі приміщення.

Таким чином, і договором оренди нежилого приміщення від 26.06.2018 року № 500, і положеннями чинного законодавства встановлена майнова відповідальність орендаря за неправомірне користування майном, яке було передане в оренду.

Також господарський суд зазначає, що сам факт невикористання об`єкта оренди орендарем не звільняє відповідача від виконання обов`язку повернути об`єкт оренди на підставі акта прийому-передачі після припинення строку дії договору. Водночас у кожному конкретному випадку суд повинен дослідити та встановити обставини щодо наявності вини орендаря у неповерненні об`єкта оренди та наявності можливості у орендаря виконати свій обов`язок щодо повернення об`єкта оренди.

При цьому суд зазначає, що при здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Водночас згідно із частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої наведеною нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди належать обставини, пов`язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій із повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Аналогічна за змістом правова позиція наведена, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17, постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/19019/20, від 19.07.2023 у справі № 924/746/22.

При розгляді цієї справи господарським судом встановлено, що Громадська організація Федерація кіокушинкай карате в Одеській області на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 500 від 26.06.2018 року орендувала у Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться безпосередньо в приміщенні Одеської загальноосвітньої школи № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

Із наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу директора Одеського ліцею № 59 Одеської міської ради № 21А-О від 12.03.2020 року Про запровадження освітнього процесу в період карантину вбачається, що в Одеській СШ № 59 Одеської міської ради запроваджено з 13.03.2020 року до закінчення карантину з учнями школи дистанційну роботу.

В подальшому, відповідно до Витягу з наказу директора Одеського ліцею № 59 Одеської міської ради № 25-О від 18.02.2022 року Про відновлення освітнього процесу за очною формою навчання у Одеській СШ № 59 відновлено освітній процес за очною формою навчання з 21.02.2022 року для учнів 1-11 класів Одеській СШ № 59.

Надалі, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу директора Одеського ліцею № 59 Одеської міської ради № 17-О від 10.03.2022 року Про організацію освітнього процесу в Одеській СШ № 59 на період воєнного стану, забезпечено з 14.03.2022 року організацію освітньої діяльності в Одеській СШ № 59:

- 1.1 за дистанційною формою навчання;

- 1.2 за індивідуальною формою навчання (екстернатною, сімейною (домашньою) відповідно до заяв одного з батьків учнів.

З огляду на викладене, в Одеській загальноосвітній школі № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області у період з 13.03.2020 року по 20.02.2022 року (включно) у зв`язку із карантином з учнями школи запроваджено дистанційну форму роботи, а з 14.03.2022 року дистанційну та індивідуальну форму навчання у зв`язку із введенням воєнного стану. Таким чином, вказана загальноосвітня школа почала працювати в очному режимі лише з 21.02.2022 року. Водночас, загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України. Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні).

Більш того, в період з 21.02.2022 по 14.03.2022 ГО ФККОО не допускалося в орендоване приміщення за відсутності пролонгації договору оренди від 26.06.2018 р. № 500 з 12.06.2021 р.

Так, із наявного в матеріалах справи листа директора Одеського ліцею № 59 Одеської міської ради Ганни Чернухіної від 07.05.2024 р. за вих. № 117, адресованого ГО Федерація кіокушинкай карате в Одеській області вбачається, що Одеська спеціалізована школа № 59 І-ІІІ ступенів олімпійського резерву Одеської міської ради Одеської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 березня 2020 року, наказу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11.03.2020 р. № 71/ОД, наказу Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 12.03.2020 № 61, на підставі рішення педагогічної ради від 12.03.2020 (протокол № 5) наказом директора від 12.03.2020 № 21А-0 переведена з 13.03.2020 і до закінчення карантину, спричиненого розповсюдженням короновірусу СОVID-19 на дистанційну форму навчання; наказом від 18.02.2022 № 15-0 в навчальному закладі відновлено освітній процес за очною формою навчання з 21.02.2022 р. Виходячи із вищезазначеного, адміністрація ліцею повідомила, що школа на період з 12.06.2020 по 20.02.2022 не відкривалась, а це означає, що Громадська організація ФККОО використовувати орендоване приміщення не мала реальної можливості і дійсно не використовувала його. В подальшому, наказом директора навчального закладу від 10.03.2022 № 17-0 школа з 14.03.2022 переведена на дистанційну форму навчання з 14.03.2022р. у зв`язку з введенням режиму воєнного стану, в якому знаходиться і по цей час. Відтак, директор ліцею вказав, що наведений факт унеможливлює використання орендованого приміщення ГО ФККОО в цей період. Крім того, адміністрація ліцею у вказаному листі зазначила, що в період з 21.02.2022 по 14.03.2022 ГО ФККОО не допускалося в орендоване приміщення за відсутності пролонгації договору оренди від 26.06.2018 р. № 500 з 12.06.2021 р.

З огляду на викладене, господарським судом встановлено, що у орендаря Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області доступу до орендованого приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться безпосередньо в приміщенні Одеської загальноосвітньої школи № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, не було, а відтак організація не могла його використовувати як для проведення занять з карате, так і здійснити заходи з повернення такого майна орендодавцю.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд наголошує на тому, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Разом з тим, як встановлено судом, дії орендаря Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області щодо неповернення спірного нежилого приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, яке знаходиться безпосередньо в приміщенні Одеської загальноосвітньої школи № 59 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 89, позивачу-орендодавцю не є результатом його недобросовісної поведінки, які були би спрямовані на умисне утримання орендованого майна у своєму володінні та створення орендодавцю перешкод в доступі до спірного майна, оскільки відповідач сам не мав доступу до такого приміщення з підстав не допуску його з 12.06.2021 р. адміністрацією такої школи з огляду на закінчення строку дії договору оренди № 500, а також з підстав того, що загальноосвітня школа № 59 весь час не працювала в очному режимі з огляду на запровадження карантину та введення воєнного стану.

Таким чином, вказане свідчить про відсутність вини відповідача у довготривалому процесі по оформленню акту прийому-передачі нежитлового приміщення з оренди.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача на листи від 29.03.2021 р. та від 05.03.2022 р., якими ГО Федерація кіокушинкай карате в Одеській області зверталася до директора КУ Центр фінансування господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси із проханнями не нараховувати орендну плату та комунальні платежі з 20.03.2021 р. та до закінчення карантину, а також з 01.04.2022 р. у зв`язку із воєнним станом та неможливістю використання орендованого приміщення, оскільки вказана комунальна установа не є власником та орендодавцем орендованого відповідачем майна. Вказані листи підтверджують повідомлення громадської організації про неможливість використання ним нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 108,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (КУ Одеська загальноосвітня школа № 59), що свідчить про те, що поведінка орендаря не була пасивною

Більш того господарський суд наголошує, що орендодавець Департамент комунальної власності Одеської міської ради за період з 12.06.2021 р. по 04.10.2023 р., а відтак протягом майже 2,5 років, не звертався до орендаря Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області як із запитами стосовно підстав неповернення останнім орендованого майна, так і з вимогами/претензіями стосовно виконання передбаченого спірним договором та законодавством обов`язку з повернення об`єкту оренди.

Отже, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення із Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 12.06.2021 р. по 30.04.2024 р., оскільки порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення об`єкту оренди за актом прийому-передачі у строк, визначений договором оренди нежилого приміщення № 500 від 26.06.2018 р., відбулось не в результаті недобросовісної поведінки відповідача та не з його вини.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, суд зазначає наступне.

Визначення поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відповідний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Федерація кіокушинкай карате в Одеській області про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 14925,87 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 11 липня 2024 р.

Суддя В.С. Петров