Рішення

від 01.07.2024 по справі 916/763/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/763/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, Київ 70, 04070) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" (пр. Шевченка, буд. 4Д, Одеса, Одеська область, 65044) про стягнення 1110622,17 грн.

за участю представників:

від позивача: Тодирець А.О. - по довіреності

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

АТ "УКРСИББАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" 1110622,17 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем генерального договору про кредитування № 11528898000 від 23.12.2021 року з додатковою угодою №1 від 23.12.2021 року

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/763/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2024р., яке суд постановив відкласти на 29.04.2024р.

Ухвалою від 29.04.2024р. суд постановив підготовче провадження закрити; розгляд справи по суті призначити на 10.06.2024р.

10.06.2024 р. було оголошено перерву до 01.07.2024 р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за адресою яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвали суду у справі направлялись судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.2024р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

АТ "УКРСИББАНК" (надалі Позивач) та Товариство з обмеженою відповід альністю "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" (надалі Позичальник, Відповідач), уклали генеральний договір про кредитування № 11528898000 від 23.12.2021 року з додатковою угодою №1 від 23.12.2021 року (надалі генеральний договір).

Відповідно до умов генерального договору та заяви позичальника від 24.12.2021 року Позивач надав Відповідачу кредит (грошові кошти) у розмірі 955200.00 грн. в межах ліміту кредитної лінії шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача

Відповідач зобов`язався повернути кредит у повному розмірі в термін не пізніше 22.12.2022 року , та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов пунктів 1.3.1, 1.3.2 Генерального договору.

За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 11.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми основного боргу ( п.1.3 генерального договору)..

Банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується випискою за кредитним договором.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором , а саме до 22.12.2022 року, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на 21.02.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 1110622,17 грн. (Один мільйон сто десять тисяч шістсот двадцять дві грн. 17 коп.), з яких:

954989.27 грн. заборгованість за кредитом,

28415.05 грн. заборгованість за процентами за користування грошовими коштами,

127217.85 грн. заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Таким чином, позивач вказує, що сума основного боргу ТОВ "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" перед АТ "УКРСИББАНК" за поставлений згідно вказаних вище видаткових накладних товар складає 1110622,17 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не була погашена заборгованість за вищевказаним договором, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" укладено генеральний договір про кредитування № 11528898000 від 23.12.2021 року з додатковою угодою №1 від 23.12.2021 року (надалі генеральний договір). Відповідно до умов генерального договору та заяви позичальника від 24.12.2021 року Позивач надав Відповідачу кредит (грошові кошти) у розмірі 955200.00 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит у повному розмірі в термін не пізніше 22.12.2022 року , та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов пунктів 1.3.1, 1.3.2 Генерального договору.

За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 11.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми основного боргу ( п.1.3 генерального договору)..

Банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується випискою за кредитним договором.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором , а саме до 22.12.2022 року, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на 21.02.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 1110622,17 грн. (Один мільйон сто десять тисяч шістсот двадцять дві грн. 17 коп.), з яких:

954989.27 грн. заборгованість за кредитом,

28415.05 грн. заборгованість за процентами за користування грошовими коштами,

127217.85 грн. заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Отже, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за поставку товару у розмірі 1110622,17 грн.. яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1110622,17 грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІ Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ОЛІМП" (код 39147430, місце знаходження: 65044 Одеська обл. м.Одеса вул. Шевченка б.4 корп.Д ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) заборгованість за генеральним договором про кредитування № 11528898000 від 23.12.2021 року за кредитом в розмірі 954989,27 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами в розмірі 28415,05 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін в розмірі 127217,85 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16659,33грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення складено та підписано 11 липня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов