Рішення

від 01.07.2024 по справі 916/809/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/809/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" (65007, м.Одеса, пров. Високий, буд. 22, код ЄДРПОУ 44703773) до відповідача: Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 08038284)

про стягнення 568 937, 26 грн.

Представники сторін

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 568 937, 26 грн.

Ухвалою від 04.03.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" було залишено без руху.

06.03.2024р. до Господарського суду надійшла заява (вх. № 9598/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.04.2024 року.

До канцелярії суду 14.03.2024 року надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, згідно якого заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов?язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов?язань минулих років; довгострокових зобов?язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов?язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов?язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов?язань у сфері охорони здоров?я; середньострокових зобов?язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Враховуючи норми Бюджетного кодексу бюджетні зобов?язання та платежі здійснюються в межах бюджетних асигнувань. Одеське квартирно-експлуатаційне управління не отримало у відповідному бюджетному періоді, а саме кінець 2023 року, фінансування для відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг по вищевказаним Договорам.

Враховуючи факт виникнення заборгованості було укладено акти звірки взаємних розрахунків з відшкодування витрат на оплату електроенергії на суму 568 937,26 грн.

Відповідач наполягає, що Рішення про надання права не подавати позов в інтересах Міноборони або Збройних Сил, визнавати позов повністю або частково, відмовлятися від позову, не оскаржувати судові рішення, прийняті не на користь Міноборони та (або) Збройних Сил України у тому числі, якими частково задоволені позовні вимоги Міноборони або Збройних Сил, відкликати та змінювати поданий позов, відкликати та відмовлятися від апеляційних та касаційних скарг, досягнення примирення, укладання мирової угоди приймається керівником структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, командиром (начальником) військової частини (установи, організації), визначеним відповідальним за бюджетну програму (підпрограму) тільки за погодженням.

Враховуючи вищезазначене, відповідач не має повноважень щодо визнання позову по справі або укладання мирової угоди.

04.04.2024 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вважає заперечення відповідача безпідставними та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач зазначає, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 року було відкладено підготовче засідання на 29.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.05.2024 року.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року було відкладено розгляд справи на 01.07.2024 року

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Одеської області встановив:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2023 року між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (Сторона-1) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" (Сторона-2) з другої сторони та Військовою частиною (Сторона-3) було укладено Договір №469 про відшкодування витрат з оплати електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору його предметом визначається те, що Сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною 3, а Сторона 1 відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що його ціна цього становить 302 185, 62 грн.

Пунктом 4.2 Договору Сторона 1 зобов?язується своєчасно та в повному обсязі відшкодувати витрати Стороні 2 за спожиту Стороною 3 електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до показників встановлених засобів обліку або розрахунку спожитої електричної енергії.

При цьому, станом на дату звернення до суду з даною позовною заявою Одеським квартирно - експлуатаційним управлінням не було виконано свого обов?язку щодо відшкодування витрат, які були понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, які були спожиті Стороною 3, що й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно з положеннями п. 6.7. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов?язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, у разі їх не вирішення - відповідно до чинного законодавства України.

Стосовно суми заборгованості зазначаємо, що між сторонами Договору № 469 про відшкодування витрат за спожите водопостачання водовідведення було укладено Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.07.2023 року по 01.01.2024 року.

Як вбачається з Акту звірки, який було підписано та скріплено печатками ТОВ "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН", Одеським КЕУ та Військовою частиною, станом на 01.01.2024 року заборгованість складає 568 937,26 грн на користь ТОВ "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН"

Враховуючи наведені вище обставини, заборгованість становить 568 937,26 грн. Дана сума була погоджена усіма 3 (трьома) сторонами Договору у акті звірки, який було підписано та скріплено печаткою, зокрема, й Відповідачем.

Отже, наразі склалася ситуація коли 09.11.2023 року було укладено 3-сторонній договір відповідно до умов якого Відповідач зобов?язується прийняти на себе зобов`язання щодо відшкодування повизачеві витрат за використання централізованого водопостачання та водовідведення згідно фактичного обсягу споживання третьої стороною.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач станом на момент подання позовної заяви своє зобов`язання щодо сплати заборгованості не виконав.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, Господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість поставленого товару в сумі 568 937,26 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" (65007, м.Одеса, пров. Високий, буд. 22, код ЄДРПОУ 44703773) до Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 08038284) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН" (65007, м.Одеса, пров. Високий, буд. 22, код ЄДРПОУ 44703773) заборгованість з відшкодування витрат на комунальні послуги за період з 01.07.2023 року по 01.01.2024 року в сумі 568 937 (П`ятсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім)грн.26 коп. та судовий збір в розмірі 8 534 (Вісім тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 06 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 11 липня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна