Рішення

від 01.07.2024 по справі 916/764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/764/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липа

розглянувши справу за позовом Керівника Березівської окружної прокуратури (вул. Шаховцев,4, Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300) в особі Південного офісу Держаудитслужби (вул.Канатна,83, Одеса, Одеська область, 65012), в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області (вул.Центральна буд 89, Андрієво-Іванівка, Березівський район, Одеська область, 67021), в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області (вул.Центральна, буд. 89, Андрієво-Іванівка, Березівського район, Одеська область, 67021) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" (вул. Пристанційна 1, Березівка, Одеська область, 67300) про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Страхова А.М. - по довіреності

від позивачів: не з`явились;

від відповідача: Ветрова - по довіреності;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Березівської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в особі Південного офісу Держаудитслужби, в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області, в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ", в якій просить суд про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2023 позов Керівника Березівської окружної прокуратури залишно без руху.

03.03.2023 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

29.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою суду від 03.04.2023 справу за позовом Керівника Березівської окружної прокуратури в особі Південного офісу Держаудитслужби, в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області, в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн. зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі 905/1907/21.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково; ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 скасовано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради; справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду; в іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 залишено без змін.

Ухвалою суду від 13.03.2024 поновлено провадження у справі №916/764/23 та призначено підготовче засідання

12 квітня 2024р. від керівника Березівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 року позов Керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн. залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 13.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15.05.2024 прокурор звернувся до суду із заявою про повернення на стадію підготовчого провадження та про залучення до участі у справі № 916/764/23 в якості співвідповідача Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Судом відмовлено в задоволенні заяви з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності сторін перед законом та судом, а також з метою надання можливості учасниками реалізувати права на викладення позиції у справі, виступу зі вступними словами, важність справи для сторін та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті ухвалювати рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, проте за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми, тобто уникаючи проявів надмірного формалізму.

Разом з тим, товариство переконане, що повернення до стадії підготовчого провадження повинно допускатись лише у разі існування дійсно виняткових підстав для цього.

Згідно з ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Стаття 182 ГПК України визначає порядок дій суду у підготовчому засіданні задля забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.1 ст.177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є, серед іншого: визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 ГПК України).

Главою 6 Розділу III ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії розгляду справи по суті.

Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити, чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими.

Прокурором не надано належних обгрунтувань необхдності повернення на стадію підготовчого провадження.

Що стосується залучення співвідповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 47 ГПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Зі змісту ст. 48 ГПК України вбачається, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Враховуючи, що заява про залучення співвідовідача подана на стадії розгляду справи по суті, суд відмовляє в її задоволенні.

Представник прокурора та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечують.

У судовому засіданні 01.07.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі «Prozorro - публічні закупівлі» встановлено, що 30.03.2021 Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Одеської області оголошено про проведення відкритих торгів за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія з очікуваною вартістю 244 018 ,00 грн. (ідентифікатор закупівлі UА-2021 -03-30-005970-а).

Запланований обсяг електричної енергії складав 93853 кВт*год.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «ООЕК») з остаточною ціновою пропозицією 213 984,84 грн. з ПДВ, ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» з остаточною ціновою пропозицією 191 460,12 грн. з ПДВ, ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» з остаточною ціновою пропозицією 191 460,11 грн. з ПДВ.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом уповноваженої особи Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Одеської області з вирішення організаційних питань, пов`язаних з розглядом цінових пропозицій № 7 від 22.04.2021 визначено переможцем ТОВ «Оператор Енергії» з найменшою ціновою пропозицією 191 460,11 грн. з ПДВ.

Згідно Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії UА-2021-03-30-005 970-а, ціна тендерної пропозиції складає 191 460,11 грн. з ПДВ, джерелом фінансування є місцевий бюджет.

У подальшому, а саме 05.05.2021 між Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської Одеської області (код ЄДРПОУ 43976425) (надалі - Споживач, Замовник) та ТОВ «Оператор Енергії» (код ЄДРПОУ 434118783) (надалі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір № 58 про постачання (закупівлю) електричної енергії (надалі - Договір).

Предметом вказаного Договору є товар - Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора: ДК 021:2015: 09310000-5, з очікуваним обсягом постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 - 93 853 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить - 2,04 грн. за 1кВт*год. Загальна вартість Договору становить 191 460,11 гривень, в тому числі 20% ПДВ, які сплачуються за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 12.1 Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з п. 12.3 Договору істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема: зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю та в інших випадках визначених договором.

Пунктом 12.5 Договору передбачено, що у разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна із Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови Договору, Сторони зобов`язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів.

Згідно п. 13.1. Договору невід`ємною частиною цього Договору є всі Додатки (додаток 1 - заява-приєднання, додаток 2 - Комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 14.1, п. 14.6.2. Комерційної пропозиції (додатку 2 до Договору) умови договору можуть змінюватись за взаємною згодою сторін відповідно до ЦК України та ГК України з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. У такому випадку зміна ціни здійснюється за умови:

- Зміни показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за відповідний календарний місяць у торговій зоні ОЕС України» в порівнянні з вартістю електричної енергії як товару в структурі ціни за одиницю електричної енергії на день укладення Договору (останньої Додаткової угоди про зміну ціни), що не включає вартість послуг Постачальника, пов`язаних з постачанням електроенергії, без врахування регульованих тарифів і ПДВ.

Нову змінену ціну застосовують з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишають незмінним до його завершення.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Таким документальним підтвердженням є довідка державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» або торгівельно-промислових палат. Така довідка має містити підтвердження коливання ціни у процентному відношенні до останньої ціни погодженої сторонами (визначеної договором або угодою щодо зміни ціни).

Також, відповідно до п. 14.6.7. Комерційної пропозиції (Додатку 2 до Договору) підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електроенергії або послуги з розподілу електроенергії. При цьому зміна ціни Договору може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення без зміни обсягу закупівлі.

Нову (змінену) ціну, визначену відповідно до п. 14.6.7. цього Додатку, застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

Прокурор зазначає, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, зазначене узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 13.10.2020 по справі № 912/15 80/18.

Водночас, у подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №5 8 від 05.05.2021, що підтверджується копіями повідомлень про внесення змін до договору про закупівлю, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни:

- Додаткова угода №1 від 30.06.2021, на підставі якої з 01.06.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,04 грн за 1 кВт*год (1,70 грн за 1 кВт*год без ПДВ) до 2,20 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 8 8 063,0318 кВт*год, загальною вартістю 191 460,11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №1 збільшено на 7,8%.

Прокурор вказує, що належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 5 8 від 05.05.2021 в додатковій угоді №1 не вказано, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України станом на 30.06.2021 складала 1452,35 грн/МВт.год, за період з 05.05.2021 (дата укладання договору) по 30.06.2021 - 1 252, 82 грн/МВт.год тобто просліджується коливання ціни на електроенергію в сторону зменшення.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 11, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 01.06.2021 до укладення Додаткової угоди, тобто до набрання чинності (до дати підписання) Додатковою угодою № 1, що також є неможливим за умови безперебійного постачання електроенергії, а отже підвищення ціни за одиницю товару, який фактично є поставленим.

Також у порушення вимог п. 1.3, п.12.3 Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п.1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 88 063,0318 кВт*год.

- Додаткова угода №2 від 13.08.2021, на підставі якої з 13.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,20 грн. за 1 кВт*год до 2,38грн. за 1кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 83 466,827731 кВт*год, загальною вартістю 191460,11 грн.

Отже, ціна на товар за додатковою угодою №2 збільшено на 8,2% по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 1 до Договору та на 17% до ціни встановленої Договором № 58 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обгрунтування необхідності внесення змін до договору №5 8 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України станом на 13.08.2021 складала 1908,73 грн/МВт.год, а за період з 13.0 7.2021 по 13.08.2021 - 1 799, 43 грн/МВт.год.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2 021 та п. 1 І, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 13.08.2021, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 2.

А також у порушення вимог п. 1.3, п.12.3 Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п.1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93853 кВт*год на 83 466,827731 кВт*год.

- Додаткова угода №3 від 16.08.2021, на підставі якої з 16.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,38 грн. за 1 кВт*год до 2,58грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 79 131,41472 86 кВт*год, загальною вартістю 191 460,11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №3 збільшено на 8,4% по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 2 до Договору та на 26,5% до ціни встановленої Договором № 58 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 5 8 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважені ціни майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України станом на 16.08.2021 складала 2060,22 грн/МВт.год, а за період з 16.07.2021 по 16.08.2021 - 1 859,33 грн/МВт.год, тобто тенденція до збільшення ціни за одиницю електроенергії не спостерігалась.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 11, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 16.08.2021, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 3.

Також у порушення вимог п. 1.3, п. 12.3 Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 79 131,41477286 кВт*год.

- Додаткова угода №4 від 18.08.2021, на підставі якої з 18.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,58 грн. за 1 кВт*год до 2,80грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 75 090,8464285 кВт*год, загальною вартістю 191 460,11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 4 збільшено на 8,5 % по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 3 до Договору та на 37,3% до ціни встановленої Договором № 58 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обгрунтування необхідності внесення змін до договору №5 8 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважені ціни майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України станом на 16.08.2021 складала 2018,76 грн/МВт.год, а за період з 18.07.2021 по 18.08.2021 - 1 892,11 грн/МВт.год, що свідчить про тенденцію зміни ціни за одиницю товару в бік зменшення, а отже, відсутність підстав для укладення додаткової угоди №4.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 11, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 18.08.2021, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 4.

А також у порушення вимог п. 1.3, п. 12.3 Договору 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 75 090.8464285 кВт*год.

- Додаткова угода №5 від 19.08.2021, на підставі якої з 19.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,80 грн. за 1 кВт*год до 3,04грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 71 356,4901315 кВт*год, загальною вартістю 191 460,11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №5 збільшено на 8,8% по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 4 до Договору та на 49,2% до ціни встановленої Договором № 58 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обгрунтування необхідності внесення змін до договору № 58 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України станом на 19.08.2021 складала 1964,02 грн/МВт.год, а за період з 19.07.2021 по 19.08.2021 - 1 908,72 грн/МВт.год., що свідчить про тенденцію зміни ціни в бік зменшення, а отже також відсутність підстав для укладання додатковоїугоди До 5.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 11, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 19.08.2021, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 2.

А також у порушення вимог п. 1.3, п.12.3 Договору 5 8 від 05.05.2021 та п.1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 71 3564901315 кВт*год.

- Додаткова угода №6 від 20.08.2021, на підставі якої з 20.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 3,04 грн. за 1 кВт*год до 3,30 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 67 93 0,7424424 кВт*год, загальною вартістю 191460,11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 6 збільшено на 8,6 % по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 5 до Договору та на 62% до ціни встановленої Договором № 5 8 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 5 8 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Вказана додаткова угода також підлягає визнанню недійсною, оскільки ціну на електричну енергію за додатковою угодою №5 безпідставно змінено на 3,30 грн. за кВт*год, з ціни товару - 3,04 грн. за кВт*год, що базувалась на підставі Додаткової угоди №5 від 19.08.2021, яка підлягає визнанню недійсною.

Згідно інформації розміщеної на сайті Оператор ринку середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об 'єднана енергетична система) України станом на 20.08.2021 складала 1914,75 грн/МВт.год, а за період з 20.07.2021 по 20.08.2021 - 1 919,55 грн/МВт.год., що свідчить про тенденцію зміни ціни в бік зменшення, а отже відсутність підстав для укладання додаткової угоди № 6.

Також, у порушення вимог п. 1.3, п.12.3 Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» безпідставно зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 67 93 0,7424424 кВт*год.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 1, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 20.08.2021, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 6.

Як видно, сторонами, завдяки майже щоденному каскадному підвищенню ціни на товар закупівлі (додатковими угодами №№ 2-6), у порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Договору, безпідставно збільшено ціну на товар закупівлі - електричну енергію на 62% до ціни встановленої Договором № 5 8 від 05.05.2021.

- Додаткова угода До7 від 24.11.2021, на підставі якої з 27.10.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 3,30 грн. за 1 кВт*год до 3,62 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 66 271,4392 кВт*год, загальною вартістю 191460.11 грн. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №7 збільшено на 9,7% по відношенню до встановленої ціни згідно додаткової угоди № 6 до Договору та на 77,5% до ціни встановленої Договором № 5 8 від 05.05.2021.

При цьому, в даному випадку також відсутнє належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 58 від 05.05.2021, так само й відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Згідно інформації розмішеної на сайті Оператор ринку середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України, станом на 24.11.2021 складала 2904,28 грн/МВт.год, а за період з 24.10.2021 по 24.11.2021 - 3 2 73,15 грн/МВт.год, що вказує на необгрунтованість внесення змін до Договору щодо збільшення ціни товару з розрахунку 3,62 грн. за 1 кВт*год.

Окрім того, у порушення вимог п. 12.1. Договору № 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 1, п. 14.6.2 Комерційної пропозиції (додатку № 2 до Договору) нову ціну застосовано з 27.10.2021, тобто до укладення Додаткової угоди, а не з першого числа календарного місяця після набрання чинності (дати підписання) Додаткової угоди № 2, що також є безпідставним за умови безперебійного постачання електроенергії, а отже, підвищення ціни за фактично поставлений товар.

А також у порушення вимог п. 1.3, п. 12.3 Договору 5 8 від 05.05.2021 та п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшено обсяг закупівлі електроенергії з очікуваних - 93 853 кВт*год на 66 271,4392 кВт*год та безпідставно збільшено загальну вартість закупівлі з 191 460,11 грн. до 224 125,45 грн.

Прокурор зазначає, що внаслідок укладання Споживачем та Постачальником вищевказаних Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії №58 від 05.05.2021 за рахунок зменшення обсягів поставки товару вартість одиниці електричної енергії загалом збільшилась на 77,5%, а також зменшено обсяг постачання товару (електроенергії) з 93 853 кВт*год до 66 271,4392 кВт*год, тобто на 27 581,5608 кВт*год., та безпідставно збільшено загальну вартість закупівлі з 191 460,11 грн. до 224 125,45 грн.

Отже, прокурор вважає, що вказані додаткові угоди укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України, а відповідно мають бути визнані недійсними.

Крім того, прокурор зазначає, що за договором № 58 від 05.05.2021 спожито електроенергії у кількості 75 008 кВт, за яку Споживачем сплачено 224 125,45 грн. Загальна сума переплати Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Одеської області за товар згідно Договору № 58 від 05.05.2021 становить 71 109,13 грн. Оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1 від 30.06.2021, №2 від 13.08.2021, № 3 від 16.08.2021, № 4 від 18.08.2021, № 5 від 19.08.2021, № 6 від 28.08.2021, № 6 від 30.08.2021, № 7 від 24.11.2021 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому необхідно їх визнати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18.

Враховуючи викладене, Керівник Березівської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в особі Південного офісу Держаудитслужби, в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області, в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ", в якій просить суд про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 30.03.2021 Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Одеської області оголошено про проведення відкритих торгів за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія з очікуваною вартістю 244 018 ,00 грн. (ідентифікатор закупівлі ОА-2021 -03-30-005970-а).

Запланований обсяг електричної енергії складав 93853 кВт*год.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «ООЕК») з остаточною ціновою пропозицією 213 984,84 грн. з ПДВ, ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» з остаточною ціновою пропозицією 191 460,12 грн. з ПДВ, ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» з остаточною ціновою пропозицією 191 460,11 грн. з ПДВ.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом уповноваженої особи Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Одеської області з вирішення організаційних питань, пов`язаних з розглядом цінових пропозицій № 7 від 22.04.2021 визначено переможцем ТОВ «Оператор Енергії» з найменшою ціновою пропозицією 191 460,11 грн. з ПДВ.

Згідно Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії UА-2021-03-3 0-005 970-а, ціна тендерної пропозиції складає 191 460,11 грн. з ПДВ, джерелом фінансування є місцевий бюджет.

У подальшому, а саме 05.05.2021 між Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської Одеської області (код ЄДРПОУ 43976425) (надалі - Споживач, Замовник) та ТОВ «Оператор Енергії» (код ЄДРПОУ 434118783) (надалі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір № 58 про постачання (закупівлю) електричної енергії (надалі - Договір).

Предметом вказаного Договору є товар - Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора: ДК 021:2015: 09310000-5, з очікуваним обсягом постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 - 93 853 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить - 2,04 грн. за 1кВт*год. Загальна вартість Договору становить 191 460,11 гривень, в тому числі 20% ПДВ, які сплачуються за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 12.1 Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з п. 12.3 Договору істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема: зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю та в інших випадках визначених договором.

У подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №58 від 05.05.2021, що підтверджується копіями повідомлень про внесення змін до договору про закупівлю, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Керівник Березівської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в особі Південного офісу Держаудитслужби, в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області, в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ", в якій просить суд про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 року позов Керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії не дійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн. залишено без розгляду.

Згідно положень ч. 6 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022р. у справі №917/2041/20 зазначив, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивачів так і відповідачів, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.

При цьому, Верховний Суд окремо відзначив, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у ст.4 ГПК України (частина 1 ст.45 ГПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14.11.2018р. у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019р. у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17).

Визначення відповідачів як одного із видів суб`єктів господарського процесу є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звідси, належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно положень ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено ст.215 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (що і має місце у даній справі), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Як неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема, постанови від 30.07.2020р. у справі № 670/23/18, від 18.11.2020р. у справі №318/1345/17, від 14.04.2021р. у справі № 552/3469/18) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі № 523/9076/16-ц вказано, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо відповідача належного.

Керівником Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області при оспорюванні додаткових угод №№1-7 до Договору про закупівлю №58 було визначено в якості відповідача лише одну із сторін оспорюваних правочинів.

Повноважень самостійно залучити іншу сторону правочинів в якості іншого відповідача суд не має, а прокурором /позивачем клопотання про залучення Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області подано з порушенням строку та судом відмовлено в його задоволенні.

У розумінні ст.50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (правовий висновок Верховного Суду у постановах від 20.08.2019р. у справі №910/13209/18, від 26.05.2020р. у справі № 922/2743/18).

За таких обставин, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог керівника Березівської окружної прокуратури щодо визнання недійсними додаткових угод №№1-7 до Договору про закупівлю №58 від 05.05.2021р. між Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Андрієво-Іванівської сільської Одеської області та ТОВ «Оператор Енергії», через неналежний склад відповідачів у цьому спорі.

Вимога щодо стягнення з ТОВ «Оператор Енергії» безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 71109 грн 13 коп. у даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод №№1-7 до Договору про закупівлю № 58 від 05.05.2021р., у зв`язку із чим також не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, в особі Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та про повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 71109,13 грн. відмовити повністю.

2. Судові втрати по сплаті судового збору покласти на прокурора.

Повний текст рішення складено 11 липня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов