Рішення

від 08.07.2024 по справі 918/351/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. Справа № 918/351/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/351/24 за позовом Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини"

до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання переважного права на продовження договору оренди та визнання незаконними дій,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Костючок С.Ю., (самопредставництво).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року у справі № 918/351/24 позов задоволено. Визнано протиправним (незаконним) та скасовано наказ Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради № 32 від 06.02.2024 року. Визнано протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради № 38 від 15.02.2024 року. Визнано протиправним (незаконним) та скасувати протокол про результати аукціону № LLP001-UA-20240125-29461 від 06.02.2024 року. Визнано переважне право орендаря РОГО "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" на продовження договору оренди № 147-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне від 08.08.2013 року (зі змінами та доповненнями внесеними додатковими договорами від 04.10.2013 року, від 14.02.2017 року, від 22.05.2017 року, від 01.12.2017 року, від 23.10.2019 року), укладеним між РОГО "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Стягнуто з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 112 грн 00 коп.

24 червня 2024 року від представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/351/24, в якому просить стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. Також в клопотанні представник позивача просить розгляд справи провести за відсутності представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини".

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року клопотання представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/351/24 прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 8 липня 2024 року.

8 липня 2024 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. Зокрема представник відповідача вважає клопотання представника Громадської організації про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. необґрунтованим. Водночас, як зазначає представник відповідача подання стороною клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (яке є по суті заявою про стягнення судових витрат) не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи. Фактично заява про стягнення/розподіл судових витрат є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Представник відповідача вважає, що визначений позивачем розмір гонорару адвоката не відповідає критеріям дійсної необхідності його понесення та розумності, а при підготовці наданих позивачем у межах даної справи заяв по суті спору не потребувалось збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства. Відтак, на думку представника відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що свідчить про необґрунтованість вимог про покладення таких витрат на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 8 липня 2024 року заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Представник позивача у судове засідання 8 липня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.06.2024 року, до електронного кабінету Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" та його представника (а.с. 143). В той час, в клопотанні від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини".

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи визначений законом строк і порядок ухвалення додаткового рішення, а також заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути клопотання представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/351/24 за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами ст. 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, Рівненською обласною громадською організацією "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" в позовній заяві було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 10 000 грн 00 коп.

В клопотанні від 24.06.2024 року представник Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у справі № 918/351/24 та які становлять 10 000 грн 00 коп.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат в сумі 10 000 грн 00 коп. представник позивача надав Договір про надання правової допомоги від 1 квітня 2024 року № 19/24, укладений між Рівненською обласною громадською організацією "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" (далі - Клієнт) та Морозом Віталієм Васильовичем (далі - Адвокат), Акт приймання-передачі наданих послуг від 19 червня 2024 року № 17, Рахунок від 19.06.2024 року № 17 на суму 10 000 грн 00 коп., квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 19 червня 2024 року № 71 на суму 10 000 грн 00 коп. та Звіт про виконану правничу допомогу (опис робіт) у справі № 918/351/24.

Відповідно до розділу 1 Договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2024 року № 19/24, Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво інтересів Клієнта в господарській справі в Господарському суді Рівненської області за позовом Клієнта до Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними (незаконними) та скасування наказів № 32 від 06.02.2024 року, № 38 від 15.02.2024 року, визнання протиправним (незаконним) та скасування протоколу про результати аукціону, визнання переважного права на продовження договору оренди.

Адвокат зобов`язується: надавати Клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань; представляти інтереси Клієнта в судах під час здійснення судочинства, здійснити юридичний аналіз первинних документів, виконати підготовку та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви до Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними (незаконними) та скасування наказів № 32 від 06.02.2024 року, № 38 від 15.02.2024 року, визнання протиправним (незаконним) та скасування протоколу про результати аукціону, визнання переважного права на продовження договору оренди; здійснювати оформлення процесуальних документів під час розгляду справи в суді першої інстанції по даній справі,

а Клієнт зобов`язується: сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу, компенсувати додаткові витрата на її надання, а також, за потреби, надавати документи (їх копії), інформацію, необхідні Адвокату для надання послуг, в обумовлені сторонами строки.

Обсяг повноважень Адвоката. Адвокат має право:

- пред`явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, зустрічного позову, клопотань, скарг;

- повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову;

- знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових, засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів;

- пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи до стягнення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України;

- ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процесуальних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для використання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги, тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів Клієнта, сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов`язані з веденням справи в суді.

Результати. Послуги, надані Адвокатом, можуть виконуватись та надаватись у вигляді друкованої продукції, на магнітних носіях, через телефонні мережі, поштою та в усній формі.

В розділі 2 Договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2024 року № 19/24 сторонами погоджено вартість та оплату:

Вартість послуг (гонорар) адвоката становить 10 000,00 гривень.

За результатами зробленої роботи Адвокат оформляє акт приймання-передачі наданих послуг. Остаточна сума вартості послуг оплачується на підставі акту та виставленого рахунку протягом трьох банківських днів з моменту їх отримання засобами електронного зв`язку.

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (розділ 5 Договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2024 року № 19/24).

Договір підписаний повноважними представниками сторін.

В Акті приймання-передачі наданих послуг від 19 червня 2024 року № 17 сторони підтвердили, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з представництва інтересів у господарській справі в Господарському суду Рівненської області на суму 10 000 грн 00 коп.

Загальна вартість послуг склала 10 000 грн 00 коп.

Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Згідно Звіту про виконану правничу допомогу (опис робіт) у справі № 918/351/24, відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/24 від 01.04.2024 року, Адвокатом - Морозом Віталієм Васильовичем для клієнта - РОГО "Громадська ліга інвалідів Рівненщини", щодо представництва інтересів клієнта в господарській справі № 918/351/24 в Господарському суді Рівненської області за позовом клієнта до Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними (незаконними) та скасування наказів № 32 від 06.02.2024 року, № 38 від 15.02.2024 року, визнання протиправним (незаконним) та скасування протоколу про результати аукціону, визнання переважного права на продовження договору оренди, надано наступні послуги;

1. попередня консультація з клієнтом щодо характеру спірних правовідносин (1 година);

2. пошук, вивчення та правовий аналіз доказів для матеріалів справи (3 години);

3. підготовка процесуальних документів (позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу), у тому числі: формування позовної заяви та відповіді на відзив; формування/копіювання доказів; направлення процесуальних документів суду та відповідачу (6 годин);

4. представництво інтересів позивача в Господарському суді Рівненської області 27.05.2024 р., 03.06.2024 р. та 17.06.2024 р. (3 години).

Загальна вартість послуг склала: 10 000,00 (Десять тисяч грн 00 коп.) гривень.

Клієнт повністю розрахувався за отримані послуги, перерахувавши адвокату, на підставі Рахунку від 19.06.2024 року № 17, кошти в сумі 10 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 19 червня 2024 року № 71 на суму 10 000 грн 00 коп.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами другою та третьою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Суд, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, дійшов висновку про те, що обсяг заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. є пропорційним до предмету спору та ціни позову, відповідає критеріям реальності, розумності та співрозмірності.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

Щодо заперечень представника відповідача, в яких він просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмір 10 000 грн 00 коп., суд зазначає, що вони є необґрунтованими та безпідставними, а тому відхиляються судом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені, та враховуючи, що судом при ухваленні рішення від 17.06.2024 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу при розгляді справи № 918/351/24, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та в порядку ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати позивача на оплату правничої допомоги в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 202, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" від 24.06.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/351/24 - задовольнити.

Стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 26259563) на користь Рівненської обласної громадської організації "Громадська ліга інвалідів Рівненщини" (33005, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Шухевича, буд. 2, кв. 193, код ЄДРПОУ 36837600) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12 липня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.