Ухвала

від 12.07.2024 по справі 722/1227/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника власників

майна, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції матеріали у кримінальному провадженні №12023262140000068 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «Буковинська Глива», ТОВ «Буковинський пісок», на ухвалу слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03 липня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03 липня 2024 року задоволено клопотання заступника начальника ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області начальника СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 про арешт тимчасово вилученого майна задоволено. Накладено арешт шляхом заборони користування та розпоряджання (відчуження) на:

-трактор гусеничний марки «ДТ-75»;

-частини і механізми трактора «ДТ-74»;

-навантажувач марки «Bob cat 863»;

-елементи виробничої лінії з переробки відходів від видобутку каменю стінового на борошно вапнякове;

-навантажувач марки «Bob cat 863»;

-навантажувач КШП;

-навантажувач марки «Bob cat 220»;

-вантажний автомобіль марки «ГАЗ-53» р.н. НОМЕР_1 ;

-бульдозер марки «Т-74;

ЄУНСС:722/1227/24

НП:11-сс/822/212/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_11

Категорія: ст. 309 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1

-два генератори потужністю 37.5 квт;

-один генератор потужністю 75 квт.

-3 три сейфпакети із зразками сировини (№7220769 та № НОМЕР_2 відходи від видобутку; № НОМЕР_3 борошно вапнякове);

-вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_4 ;

-вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_5 ;

-вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_6 ;

-шнековий навантажувач;

Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , ТОВ «Буковинська Глива», ТОВ «Буковинський пісок», ОСОБА_9 , подав апеляційні скарги від кожного окремо та які майже ідентичні між собою, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.07.2024 р. ЄУ 722/1227/24 (номер провадження 1-кс/722/439/24), якою накладено арешт на майно. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання заступника начальника ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області начальника СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області про арешт майна відмовити і зобов`язати повернути вказане майно.

Вважає, що вищевказана ухвала прийнята із недотриманням норм кримінального процесуального права.

Щодо строків апеляційного оскарження вказує на те, що дане рішення приймалося без участі сторін кримінального провадження, а копію повного тексту ухвали сторонами отримано тільки 08.07.2024 р.

Зазначає,що слідчим було порушено строки подачі вказаного клопотання до слідчого судді, а суддею не дотримано строків розгляду клопотання про арешт майна, передбачених у ч.1 ст.172 КПК України.

Стверджує, що в органу досудового розслідування не було правових підстав для тимчасового вилучення майна, оскільки нікому не було пред`явлено підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

Вказує, що клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на вилучене майно, як того вимагає ст.170-171 КПК України, не наведено, що вилучене майно містить ознаки, зазначені в ст.98 КПК України та відповідає критеріям даної статті, а також, що вилучене майно може бути пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищено чи стосовно нього можуть бути вчиненні інші незаконні дії.

Також на думку апелянта судом належним чином не були дослідженні протоколи обшуку, які не відповідають вимогам КПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційних скарг, думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, міркування прокурорів, які заперечили щодо задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить такого.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку колегії суддів, постановляючи ухвалу, слідчий суддя вказаних вимог закону дотримався.

Як вбачається із матеріалів провадження, СВ ВП№1(м.Сокиряни)Дністровського РВПГУНП вЧернівецькій області здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні № 12023262140000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що до ВП № 1 Сокиряни надійшло повідомлення від першого заступника начальника УСБУ в Чернівецькій області про те, що ОСОБА_9 , який є керівником та співзасновником ТзОВ «Буковинський пісок» (код ЄДРПОУ 41507001) та ТзОВ «Буковинська глива» (код ЄДРПОУ 41282502) діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленими особами з числа жителів Дністровського району, Чернівецької області всупереч вимогам чинного законодавства України, здійснюють незаконне видобування корисних копалин місцевого значення в межах с. Коболчин, Дністровського району, Чернівецької області.

26.06.2024 року під час огляду місця події було виявлено та вилучено трактор гусеничний марки «ДТ-75»; частини і механізми трактора «ДТ-74»; навантажувач марки «Bob cat 863»; елементи виробничої лінії з переробки відходів від видобутку каменю стінового на борошно вапнякове; навантажувач марки «Bob cat 863»; навантажувач КШП; навантажувач марки «Bob cat 220»; вантажний автомобіль марки «ГАЗ-53» р.н. НОМЕР_1 ; бульдозер марки «Т-74; два генератори потужністю 37.5 квт; один генератор потужністю 75 квт. 3 три сейфпакети із зразками сировини (№ НОМЕР_7 та № НОМЕР_2 відходи від видобутку; № НОМЕР_3 борошно вапнякове); вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_4 ; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_6 ; шнековий навантажувач, які є знаряддям вчинення злочину та містять на собі сліди його вчинення.

Постановою слідчого від 26.06.2024 р. вказане вище та тимчасово вилучене майно було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На переконання апеляційного суду, таке майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або місять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають суттєве значення при розслідуванні кримінального провадження, а тому незастосування арешту на вказане майно може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення їх знищення, приховування, відчуження, перетворення, зникнення неможливо, у зв`язку з чим незастосування вказаного заходу може призвести до зазначених ризиків.

Отже, слідчим суддею належним чином дотримані вимоги ст. 173 КПК України, а саме враховані правова підстава для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідків арешту майна для третіх осіб і обраний належний спосіб такого арешту.

Із таким рішенням погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає, що застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження не становить надмірний тягар для власників майна і не порушує баланс між завданнями кримінального провадження та обмеженням права власності.

Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, під час апеляційного перегляду рішення слідчого судді не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищезазначене майно, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що апелянти не надали до суду правовстановлюючих документів на право користування, розпорядження (власності) на арештоване майно.

Що стосується доводів апелянта про те, що в органу досудового розслідування не було правових підстав для тимчасового вилучення майна, то такі є безпідставні, зважаючи на таке.

Статтею 167 КПК України передбачено підстави тимчасового вилучення майна.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Аналіз вказаної статті свідчить про те, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого наявні лише достатні підстави вважати, що воно відповідає вказаним критеріям, при цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено, що такі обставини повинні бути підтверджені доказами на момент вилучення майна.

Доводи адвоката ОСОБА_7 про порушення порядку тимчасового вилучення майна також є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи майно було вилучено у ході проведення огляду місця події від 26.06.2024 р., що підтверджується протоколом ОМП, а не під час проведення обшуку, як на це покликається апелянт.

Щодо тверджень апелянта про недопустимість доказів в тому числі і протоколів обшуку, то апеляційний суд такі до уваги не бере, оскільки слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що слідчим було порушено строки подачі вказаного клопотання до слідчого судді, то такі є необґрунтованими, оскільки матеріалами кримінального провадження а.с. 22-23 підтверджено, що вказане клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було подано до суду в межах строку, визначеного ст.171 КПК України.

Щодо доводів апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження даного рішення, то суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки апеляційні скарги сторін на ухвалу слідчого судді були подані в строки передбачені законом.

Інші доводи апеляційної скарги були перевірені апеляційним судом, однак такі є формальними та не дають колегії суддів підстав для скасування належними чином обґрунтованого, мотивованого та законного рішення слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою безумовне скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд доходить переконливого висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 132, 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги заявників - адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ТОВ «Буковинська Глива», ТОВ «Буковинський пісок», залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03 липня 2024 року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді підпис ОСОБА_2

підпис ОСОБА_3

Виготовлено з автоматизованої

системи документообігу суду:

суддя Чернівецького

апеляційного суду ( ОСОБА_1 )

(12.07.2024р. дата засвідчення копії)