Рішення

від 11.07.2024 по справі 926/1425/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

11 липня 2024 року Справа № 926/1425/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, за участі помічника судді, яка виконує обов`язки секретаря судового засідання Чепишко М.І., розглянувши справу №926/1425/24

За позовом Концерну "Військторгсервіс"(03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 28А) в особі філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (79059, м.Львів, вул.Плугова, 12-А)

До відповідача Підприємства Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" (58023, м.Чернівці, вул.Демократична, 11)

Про стягнення заборгованості в сумі 43222,24 грн

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Підприємства Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" про стягнення заборгованості за публічним договором про надання послуг №78-3 від 01.01.2023 року в сумі 43222,24 грн, з яких: 39433,95 грн основна заборгованість та 3788,29 грн штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01.0.2023 року між Філією "Західна" Концерну "Військторгсервіс" та підприємством Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" було підписано заяву про акцепт договору публічного про надання послуг №78-3, за умовами якого позивач надав відповідачу послуги з розміщення майна та надання послуг за адресою:м.Чернівці, вул.Заводська,12, будівля пральні, загальною площею 144 м.кв., за які відповідач повинен проводити розрахунок в сумі 50 грн за 1м.кв. Проте, в порушення умов договору відповідач кошти сплачував несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 39433,95 грн, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 10% від суми щомісячного платежу, що склав 3788,29 грн.

З урахуванням того, що відповідач самостійно не погасив заборгованість та не сплатив суму штрафу, позивач просить стягнути їх у судовому порядку.

23.05.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1425.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.06.2024 року.

У зв`язку з нез`явленням представників сторін суд ухвалою суду 17.06.2024 року відклав судове засідання на 02.07.2024 року, про що сторін повідомлено належним чином.

У судовому засіданні 02.07.2024 року представниця позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, проте з урахуванням відсутності виставлених рахунків відповідачу, просила надати час для їх надіслання до суду.

Ухвалою від 02.07.2024 року суд виправив описку в найменуванні позивача.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року розгляд справи було відкладено на 11.07.2024 року про що сторони повідомленні належним чином.

02.07.2024 року представницею позивача подано клопотання про розгляд справи без її участі (вх.1909).

08.07.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи рахунків на оплату (вх.1952).

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з`явився, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не подав та не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: 58023, Чернівецька область, м.Чернівці, вул.Демократична, буд.11, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою та повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншою адреси відповідача ЄДР не містить.

Окрім того, у зв`язку з нез`явленням представника відповідача до суду, його неодноразово було повідомлено через офіційний сайт Господарського суду Чернівецької області.

Частинами 2, 3 статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п.92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п.102 правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).

Судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 року у справі №914/6968/16.

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про відсутність підстав відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2023 року між Філією "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (далі-виконавець) та Підприємством Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" (далі замовник) укладено заяву про акцепт публічного договору про надання послуг №78-З за адресою: м.Чернівці. вул.Заводська, 12, будівля пральні в кількості 144 кв.м., яка перебуває на балансі Філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (далі акцепт), за умовами якого замовник підтвердив повне та беззастережне акцептування (погодження) публічної пропозиції та укладення договору між ним та виконавцем на умовах, викладених в публічній пропозиції відповідно до договору про надання послу, що розміщений на веб-сторінці зберігача https:// yts.org.ua.

Договір укладений з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За вимогами п.1.1 акцепту замовник оплачує послуги в період з 20 по 25 число місяця за наступним місяцем наданих послуг на підставі виставлених рахунків виконавця.

У відповідності до п.1.2 акцепту відповідач погодився, що отримавши послугу зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг. У разі відмови від підписання акту замовник зобов`язаний повідомити про причину відмови та подати виконавцю обґрунтовану претензію. У разі не підписання акту впродовж одного календарного місяця з дня закінчення надання послуг і відсутності письмової претензії акт вважається таким, що підписаний обома сторонами.

Підписанням заяви замовник підтвердив, що ознайомлений та згідний з умовами договору про надання послуг та вважає його прийнятним та обов`язковим для виконання (п.1.5 акцепт).

Публічний договір про надання послуг затверджений наказом генерального директора Концерну "Військторгсервіс" від 10.08.2022р. № 35-АГ (далі Публічний договір).

За умовами Публічного договору виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги, визначені цим договором, кожному, хто уклав даний договір, а його умови є однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У відповідності до п.п.2.2-2.4 Публічного договору всі умови договору викладені в цій публічній оферті є обов`язковими для сторін. Якщо замовник не згодний з умовами договору, він має право не укладати цей договір. Відповідно замовник, який здійснив акцепт, підтверджує своє ознайомлення та згодою з усіма умовами цього договору.

Відповідно до умов п.3.1 Публічного договору виконавець (Філія "Західна" Концерну "Військторгсервіс"), в порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язується надати замовнику послуги з метою сприяння останньому в тимчасовому розміщенні товарно-матеріальних цінностей та/або іншого майна замовника або майна третіх осіб, визначеного на розсуд замовника (далі майно), а саме: тимчасове розміщення та складування на відкритому майданчику та у приміщеннях виконавця майна замовника під час здійснення їх приймання від постачальників, а також з метою їх сортування, комплектування партій товарів та їх подальшого відправлення автомобільним транспортом, та іншої законної господарської діяльності; можливість використання адреси, зазначеної у п.3.2 даного договору, для зазначення в якості поштової адреси замовника та допуск на територію виконавця постачальників та перевізників, що здійснюють доставки замовнику, а також покупців та перевізників, що приймають майно від замовника; доступ працівників замовника до джерела електричної енергії з напругою 230 В +/ 6% і частотою току 50 гц з виходом, обладнаним євро-розеткою в робочий час виконавця (з 8:30 до 17:30, обідня перерва з 13:00 до 13:45; вихідні дні субота та неділя, святкові та неробочі дні згідно з чинним законодавством), або в будь-який інший час за попередньою домовленістю сторін з метою тимчасового підключення комп`ютерної та іншої офісної техніки замовника; доступ працівників замовника в робочий час замовника або в будь-який інший час за попередньою домовленістю сторін до сантехнічного вузла виконавця.

За вимогами п.4.1.1 Публічного договору виконавець має право виконавець має право вимагати своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги сприяння господарській діяльності.

Замовник зобов`язаний: отримувати від виконавця щомісячні акти приймання-передачі наданих послуг та підписувати їх на умовах, визначених даним договором; оплачувати інші послуги, надані виконавцем на умовах, визначених у цьому договорі (п.п.4.5.1-4.5.2 Публічного договору).

Згідно вимог п.5.2 Публічного договору замовник, водночас з оформленням (підписанням) акцепту, сплачує 100% вартості послуг за наступний місяць надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів у національній валюті України.

Відповідно до 5.4 Публічного договору у подальшому замовник здійснює оплату послуг в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг, та компенсує виконавцю комунальні послуги за попередній місяць, на підставі виставлених засобами електронної пошти рахунків виконавця. Адресою електронної пошти виконавця для направлення рахунків є: lvivfilia@gmail.com. Адреса електронної пошти замовника для отримання рахунків зазначається у заяві про акцепт даного договору.

У кожному звітному місяці сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг станом на останній робочий день звітного періоду (п.5.7 Публічного договору)

Акт приймання-передачі наданих послуг має бути підготовлений виконавцем та отриманий замовником для підписання не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним. У разі відсутності звернення замовника до виконавця у зазначений термін, акти вважається отриманим замовником. Цей Акт має бути розглянутий та підписаний замовником та повернутим виконавцю протягом п`яти календарних днів з дати отримання, або у цей же термін має бути надана письмова мотивована відмова. У разі неподання у вказаний строк мотивованої відмови, Акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими (п.5.8 Публічного договору).

Згідно з розділом 6 Публічного договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору.

Так, п.6.7 Публічного договору визначено, що за несвоєчасну або неповну оплату за надані виконавцем послуги, замовник сплачує на користь виконавця суму заборгованості із урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати, котрий автоматично нараховується з 26 числа поточного місяця.

Позивач зазначає, що в порушення вищенаведених умов акцепту та Публічного договору, відповідачем не оплачено надані послуги та компенсаційні витрати, за період з 31.03.2023 року по 31.12.2023 року, що підтверджується виставленими позивачем рахунками на оплату, актами надання послуг та компенсацію комунальних витрат та актом звірки розрахунків, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед Концерном "Військторгсервіс", в особі Філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс в сумі 39433,95 грн, що стало підставою для нарахування штрафу в сумі 3788,29 грн.

Позивачем відповідачу було направлено претензію №56 від 24.01.2024 року з вимогою оплатити заборгованість, яка останнім залишена без уваги.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не виконано обов`язок з оплати за надані послуги, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом та просить стягнути з відповідача 43222,24 грн, з яких заборгованість за поставлений товар 39433,95 грн та штраф 3788,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст. 202, 205 ЦК України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст.946 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.947 ЦК України, витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

Як встановлено судом, 01.01.2023 року між "Військторгсервіс", в особі філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" та підприємством Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто", було укладено заяву про акцепт публічного договору про надання послуг за №78-З, за умовами якої сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на зі підставі виставлених рахунків виконавця.

Станом на 23.05.2024 року загальна заборгованість за період з 31.03.2023 року по 31.12.2023 року - складає 39433,95 грн, що підтверджується: актами надання послуг; та актами на компенсацію комунальних витрат; рахунками на оплату, актом звірки розрахунків, у зв`язку з чим позовна вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - штраф в розмірі 3788,29 грн.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК ЦК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК ЦК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За правилами ч.1 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Так, у пункті 6.7 Публічного договору про надання послуг зазначено, що за несвоєчасну або неповну оплату за надані виконавцем послуги, замовник сплачує на користь виконавця суму заборгованості із урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати, котрий автоматично нараховується з 26 числа поточного місяця.

Наданий позивачем розрахунок штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, а відтак штраф в розмірі 3788,29 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючи позовні вимоги не надав.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача з вини якого спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИ РІШИВ:

1.Позовні вимоги Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 28-А) в особі філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (79059, м.Львів, вул.Плугова, 12-А) до Підприємства Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" (58023, м.Чернівці, вул.Демократична, 11) про стягнення заборгованості в сумі 43222,24 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Підприємства Інвалідів "Життя без бар`єрів" Громадської організації "Безбар`єрне місто" (58023, м.Чернівці, вул.Демократична, 11, код 38702007) на користь Концерну "Військторгсервіс"(03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 28А, код 33689922) в особі філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (79059, м.Львів, вул.Плугова, 12-А, код 38076799) заборгованість в сумі 39433,95 грн, штраф в сумі 3788,29 грн та 3028,00 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2024 року.

Суддя С.М. Гушилик