Постанова

від 11.07.2024 по справі 50/790-43/173

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 50/790-43/173

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ПАТ "Український комунальний банк": Лобань Д.М.,

ЗАТ "Планета-Буд": Леонов К.Ю.,

ТОВ "Аванті-Бріз": не з`явився,

ТОВ "Агроінтайм": не з`явився,

ТБ "Київська Універсальна": не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Поляков Б.М.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (суддя Мандичев Д.В.)

у справі № 50/790-43/173

за заявою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В.; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Бріз"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарної біржи "Київська Універсальна"

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи № 50/790-43/173

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"

до Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог і хід розгляду справи

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс".

2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника на суму 240183735,35 грн.

3. Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

4. У межах цієї справи 22 жовтня 2019 року кредитор Боржника - ПАТ "Український комунальний банк" (далі - Банк) звернувся до господарського суду із заявою до Боржника як замовника торгів, Товарної біржі "Київська Універсальна" (далі - Біржа) як організатора аукціону та ТОВ "Аванті-Бріз" як переможця торгів (далі - Заява) про:

- визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна Боржника щодо лота №1 (квартир, розташованих за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ; бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ), що відбувся 24.09.2019 (далі - Аукціон-1);

- визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж рухомого майна Боржника щодо лота №2 (автомобіля, марка, модель МІTSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), що відбувся 07.10.2019 (далі - Аукціон-2).

5. Заяву мотивовано посиланням на порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оскільки продаж відбувся без згоди заставного кредитора; всупереч вимогам частини 1 статті 44 Закону про банкрутство не було вирішено питання про подальший продаж заставного майна частинами; ліквідатор не погодив початкову вартість заставного майна та умов продажу із заставним кредитором або судом; ліквідатор та організатор аукціонів здійснили дії з продажу майна банкрута всупереч забороні на його відчуження, накладеній ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019.

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, задоволено позов повністю, визнано недійсними результати Аукціону-1 і Аукціону-2.

7. Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 зазначені ухвалу та постанову господарських судів попередніх інстанцій скасовано, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

8. Постанову мотивовано наявністю підстави для обов`язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, передбаченої пунктом 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на невстановлення господарським судом першої інстанції належного суб`єктного складу спору, зокрема, переможця Аукціону-2.

9. Водночас у постанові зауважено на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, щодо неефективності як способу захисту інтересу та права позивача позовної вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, а натомість, ефективності у спірних правовідносинах саме вимоги про витребування заставного майна на користь боржника, що не тотожна вимозі про зобов`язання переможця аукціону повернути заставне майно боржникові.

10. Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 залучено до участі у справі як відповідача ТОВ "Агроінтайм" та як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 (Боржника) - Товарну біржу "Київська Універсальна".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Боржнику на праві власності належало, зокрема, нерухоме майно за адресами:

- м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 5 кв. 137 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 03.08.2007 за №7222 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 04.09.2007 за реєстровим №1700 в реєстровій книзі д. 1009-255;

- м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 8, кв. 295 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 03.03.2007 за №1397 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 12.03.2007 за реєстровим №1023 в реєстровій книзі д. 96-162;

- м. Київ, вул. Декабристів, буд. 8, кв. 177 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 07.12.2007 за №11699 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 24.12.2007 за реєстровим №3086 в реєстровій книзі д. 1829-15;

- м. Київ, вул. Гавро Лайоша, буд. 9-Є, кв. 75 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 22.10.2007 за №10159 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 01.11.2007 за реєстровим №658/30172 в реєстровій книзі д. 176-133;

- м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 17, кв. 71 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 20.07.2007 за №6186 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 05.09.2007 за реєстровим №457/33484 в реєстровій книзі д. 80-57;

- м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 94 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 22.01.2008 за №569 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д. 878-31;

- м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 96 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 28.12.2007 за №12507 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д. 878-31;

- м. Київ, бул. Кольцова, буд. 7, кв. 86 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 18.12.2007 за №12068 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 21.12.2007 за реєстровим №1897 в реєстровій книзі д. 1 132-35;

- м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 7-а, кв. 200 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 23.05.2007 за №703 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 20.12.2007 за реєстровим №3606 в реєстровій книзі д. 1250-202 (далі - Нерухоме майно).

12. Нерухоме майно є предметом іпотеки, що забезпечує вимоги Банка відповідно до умов договорів іпотеки квартир:

- від 17.01.2008 за реєстровим №265, за яким предметом іпотеки є житлова квартира за адресою: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ .;

- від 31.01.2008 за реєстровим №427, за яким предметом іпотеки є житлові квартири за адресами: вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71 , м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200 , м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ ;

- від 12.03.2008 за реєстровим №1219, за яким предметом іпотеки є житлові квартири за адресами: бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94 , м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ.

13. Крім того, Боржнику належали автомобілі MITSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л, рік випуску: 2006, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), і MITSUBISHI OUTLANDER, об`єм двигуна: 2.4 л, рік випуску: 2007, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_3 , які перебувають у розпорядженні ліквідатора Боржника та є заставним майном Банка.

14. 05.05.2019 комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення №368, яким погодив продаж заставного майна, що належить Боржнику одним лотом у складі цілісного майнового комплексу.

15. Листом від 07.05.2019 №147/19-Л Банк повідомив ліквідатора Боржника про рішення щодо надання згоди на реалізацію заставного майна одним лотом у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що становить сукупність визнаних вимог кредиторів - 335920310,60 грн.

16. Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 06.06.2019 з ініціативи ліквідатора Боржника прийнято рішення про продаж майна Боржника трьома лотами: лот №1 у складі дев`яти житлових квартир у м. Києві, що перебувають в заставі Банка, загальною початковою вартістю 17811100 грн; лот №2 у складі автомобіля MITSUBISHI LANCER 1.6, 2006 року випуску, який перебуває в заставі Банка, початковою вартістю 166670 грн; лот №3 у складі автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, 2007 року випуску, який перебуває в заставі Банка, початковою вартістю 276870 грн.

17. 11.06.2019 ліквідатор Боржника розмістив на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника (номер публікації 60212, дата/час проведення аукціону: 16.07.2019 16:00, місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, оф. 24, організатор аукціону: Товарна біржа "Київська Універсальна"; вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), загальна вартість майна: 17977770,00 грн).

18. Однак аукціон не відбувся у зв`язку із відсутністю заяв на участь у ньому.

19. 24.06.2019 ліквідатор Боржника розмістив на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника (номер публікації: 60550; тип публікації: оголошення про проведення аукціону з продажу майна; дата/час проведення аукціону: 26.07.2019 10:00; дата/час закінчення аукціону: 26.07.2019 12:00; кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 01.07.2019 10:00; місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, оф.24; організатор аукціону: Товарна біржа "Київська Універсальна"; вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); загальна вартість майна: 14382216,00 грн; вид договору: купівлі-продажу.

20. Перший повторний аукціон також не відбувся у зв`язку із відсутністю заяв на участь у ньому.

21. 22.08.2019 організатор аукціонів на офіційних веб-сайтах розмістив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна Боржника у складі 2 лотів: до лоту №1 включено дев`ять квартир у м. Києві, а до лоту №2 включено Автомобіль-1. Датою та часом проведення аукціону визначено 24.09.2019 о 10:00, місцем - вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, прим. 1001, офіс 24, м. Київ. Кінцевим моментом представлення заявок на участь в торгах визначено 10:00 27.08.2019. Загальна початкова вартість квартир визначена у розмірі 11399104 грн з можливістю зниження початкової вартості майна в порядку, передбаченому статтею 66 Закону про банкрутство, тобто зі зниженням початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Початкова вартість Автомобіля-1 визначена у розмірі 133336 грн з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні.

22. Оголошенням від 04.09.2019 організатор аукціону повідомив про скасування другого повторного аукціону з продажу майна Боржника по лоту №2, "номер публікації 61931 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, призначеного на 26.07.2019 об 11.00 год, у зв`язку із допущеною технічною помилкою".

23. 05.09.2019 організатор аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна Боржника - лот №2: Автомобіль-1. Датою та часом проведення аукціону визначено 07.10.2019 о 10:00.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 заборонено відчужувати майно Боржника за лотами №1 і №2.

25. 26.09.2019 організатор аукціонів на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розмістив повідомлення від 25.09.2019 №02-01/1221 про результати другого повторного аукціону з продажу майна Боржника, призначеного на 24.09.2019 (Аукціон-1), згідно з яким другий повторний аукціон по лоту №1 визнано таким, що відбувся. Лот №1 реалізовано за ціною 1595874,56 грн.

26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173.

27. 09.10.2019 організатор аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднив повідомлення про те, що другий повторний аукціон з продажу майна Боржника по лоту №2, призначений на 07.10.2019 (Аукціон-2), визнано таким, що відбувся. Лот №2 реалізовано за ціною - 70401,34 грн. На підставі протоколу №01-04/152 про проведення Аукціону-2 переможцем аукціону з продажу майна Боржника щодо лоту №2 (Автомобіль-1) визнано ТОВ "Агроінтайм".

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.

29. Судові рішення мотивовано тим, що за наслідками проведеного аукціону досягнуто його мету, що полягала в реалізації майна банкрута для наповнення ліквідаційної маси задля можливості погашення вимог кредиторів, тоді як Банк не довів порушення його прав і законних інтересів при оспорюванні результатів торгів. А наведені Банком обставини не відносяться до безумовних правових підстав для визнання результатів аукціонів недійсними, адже він не довів наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів.

30. Зокрема, господарські суди встановили, що Банк не надав доказів внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про заборону відчуження майна Боржника на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, тому переможець Аукціону-1 добросовісно покладався на відсутність відомостей щодо обтяження такого майна. А на дату проведення Аукціона-2 зазначені заходи забезпечення позову було скасовано.

31. Також господарські суди виходили з того, що Банк відповідним листом висловив згоду на продаж заставного майна Боржника, а Закон про банкрутство не передбачав обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.

32. Крім того, керуючись правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, господарські суди врахували, що Банк заявив вимоги лише про визнання недійсними Аукціону-1 і Аукціону-2 та не порушував питання щодо визначення наступної правової долі реалізованого на них нерухомого та рухомого майна Боржника. Тому господарські суди дійшли висновку, що подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна Боржника не матиме наслідком ефективний захист прав Банку, що є заставним кредитором Боржника.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

33. Банк подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення про задоволення в повному обсязі вимог Заяви.

34. Касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

35. Банк вважає, що апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28.12.2022 у справі №756/5922/19, від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (щодо моменту переходу права власності); у постановах від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі №11/19 (щодо підстав визнання недійсними результатів торгів (аукціону)); у постанові від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 (щодо преюдиційності, застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

36. Банк заперечує проти висновку про неефективність обраного ним способу захисту, адже викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 висновки не підлягають застосуванню у цій справі з огляду на відмінність відповідних правовідносин щодо переходу права власності на предмет аукціону.

37. Банк наголошує, що на момент подання ним Заяви перехід права власності на Нерухоме майно від Боржника до переможця Аукціону-1 не відбувся, що підтверджено наданими Банком і приєднаними до матеріалів справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які не отримали правової оцінки судів під час розгляду справи. За доводами Банка, право власності на 6 квартир перейшло до ТОВ "Аванті-Бріз" 21.12.2019, тобто після подання Заяви, а інші 3 квартири наразі перебувають у власності Боржника.

38. Банк посилається на відсутність його згоди як заставного кредитора та дозволу суду на продаж майна відповідно до частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, адже з Банком або судом не погоджено початкову вартість та інші умови реалізації заставного майна, тоді як у відповідному листі Банк повідомив, що у разі, якщо аукціон з продажу майна Боржника як цілісного майнового комплексу не відбудеться, то подальший продаж майна, яке перебуває у заставі Банка, можна здійснювати лише за окремим письмовим погодженням з Банком. До того ж на момент складання вказаного листа не була відома ринкова ціна майна, а на момент проведення Аукціону-2 була відсутня оцінка Автомобіля-1.

39. Також Банк зауважує про наявність обтяження Нерухомого майна на момент проведення Аукціону-1; наявність судового рішення (постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173) про визнання незаконними дій ліквідатора Боржника з продажу відповідного майна Боржника, яке має преюдиційне значення для цієї справи. Зазначеним судовим рішенням встановлено обставини щодо наявності таких порушень вимог законодавства ліквідатором Боржника, які мали вирішальний вплив на результати аукціонів, оскільки саме внаслідок зазначених порушень найбільш ліквідне майно Боржника продано лише за 9% від його ринкової вартості. Водночас Банк наразі не отримав жодних коштів на задоволення своїх вимог, які забезпечувало відповідне майно.

40. Крім того, Банк зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України у співвідношенні зі статтями статей 20, 55 Закону про банкрутство та статтями 42, 73 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України з питання ефективного способу захисту порушених прав при частковому переході права власності на майно після оскарження результатів аукціону.

41. Також Банк вказує на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 207, 209, 210, 238 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу.

42. За доводами Банка, він у Заяві просив витребувати оригінали та належним чином завірені копії письмових доказів (протоколів про проведення аукціонів, заявок учасників торгів, договору про проведення торгів, договорів купівлі-продажу майна за результатами аукціонів, докази сплати вартості майна, акту приймання-передачі), які мають значення для правильного вирішення справи, однак таке клопотання залишено місцевим господарським судом без реагування. Надані Банком докази (інформаційній довідки щодо відповідного майна) приєднано до матеріалів справи без надання правової оцінки судів.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

43. ТОВ "Аванті-Бріз" подало 29.05.2024 відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін.

44. Зазначений відзив підлягає залишенню без розгляду на підставі положень статей 118, 295 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його подано після закінчення строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Позиція Верховного Суду

45. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

46. Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатами вирішення спору про визнання недійсними Аукціону-1 і Аукціону-2. Під час касаційного перегляду, зокрема, постало питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту прав.

47. Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

48. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

50. Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

51. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

52. Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, яка підлягає врахуванню відповідно до вимог частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України), у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес; якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

53. Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

54. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

55. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

56. Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

57. З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

58. Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.

59. Одним з таких способів захисту є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу в порядку, визначеному частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство та статтею 73 КУзПБ.

60. Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

61. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з:

1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів. Тобто процедура проведення аукціону на практиці об`єднує в собі, зокрема, етапи: 1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника; 2) оформлення результатів аукціону, який з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону). Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

62. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

63. Господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи виходили з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах та ефективності у спірних правовідносинах саме вимоги про витребування заставного майна на користь боржника.

64. Однак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 відступила від наведеного правового висновку, зазначивши, що під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з`ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

65. У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

66. Тобто у правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред`явлення позову і з якими саме вимогами (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з`ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення.

67. У зазначеній постанові у справі №910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду також зауважила на необхідності розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна. За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи застосовуються, якщо сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності чи іншого речового права. У разі конкуренції речово-правових (віндикаційного, негаторного) та зобов`язально-правових (договірного) способів захисту перевагу має саме зобов`язально-правовий.

68. При цьому зміст віндикаційного позову полягає у вимозі неволодіючого власника (титульного володільця) до володіючого невласника про повернення речі в натурі. Натомість реституція - це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною із сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного у разі неможливості його повернення в натурі.

69. Реституція як правовий наслідок недійсності правочину та спосіб захисту суб`єктивного цивільного права (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Тобто застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином за положеннями статті 216 Цивільного кодексу України є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

70. Якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону).

71. Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абзацу другого частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та статті 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції.

72. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17), що врахуванню підлягає саме її остання правова позиція, якою в цьому випадку є правова позиція, викладена в постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19.

73. З огляду на таке, щодо аргументів Банка про ефективність визначених у цій справі способів захисту прав Верховний Суд відповідно до вимог частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у вказаній постанові після подання касаційної скарги.

74. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих учасниками справи доказів встановили обставини проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 з продажу майна Боржника, відповідно, Нерухомого майна і Автомобіля-1.

75. Однак під час розгляду цієї справи господарські суди належним чином не дослідили обставини щодо змісту правовідносин, які склались між сторонами справи на час вирішення цього спору, оскільки не з`ясували, чи укладено за результатами Аукціону-1 і Аукціону-2 договори купівлі-продажу з переможцями аукціонів, чи передано на їх виконання покупцю відповідне майно тощо.

76. Встановлення наведених обставин є необхідним, адже у тому разі, якщо майно, щодо продажу якого проведено спірний аукціон, залишається у власності боржника, тоді задоволення позову про визнання недійсними результатів аукціону є ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржити результати аукціону, адже нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені внаслідок проведення аукціону та укладення на його підставі договору та не потребує вжиття додаткових способів захисту. Якщо у власності боржника залишається частина відповідного майна (окремі об`єкти), то вказаний спосіб захисту буде ефективним щодо захисту права саме стосовно цієї частини.

77. Водночас у разі, якщо відповідне майно вибуло з володіння боржника, визнання недійсним аукціону та укладеного за його наслідками договору само по собі не призвело б до ефективного поновлення прав, адже не мало б наслідком приведення сторін у стан, який існував до моменту порушення, зокрема, повернення до ліквідаційної маси відчуженого майна або відшкодування його вартості тощо і, як наслідок, забезпечення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів. У такому випадку захист прав може бути забезпечено шляхом застосування зобов`язально-правових або речово-правових способів захисту.

78. Оскільки господарські суди в цій справі не дослідили обставини щодо того, в кого перебуває Нерухоме майно і Автомобіль-1 на момент вирішення спору, Верховний Суд вважає передчасним викладений у оскаржуваних судових рішеннях висновок про неефективність обраних Банком способів захисту, оскільки немає достатніх підстав для висновку про незабезпечення в разі задоволення заявлених вказаною особою вимог реального відновлення її суб`єктивного права, на захист якого подано Заяву.

79. Банк у касаційній скарзі зазначає, що на момент подання ним Заяви Нерухоме майно не було передано переможцю майна, право власності на 6 квартир перейшло до ТОВ "Аванті-Бріз" 21.12.2019, а 3 квартири і досі перебувають у власності Боржника.

80. Верховний Суд не приймає до уваги такі доводи Банка, оскільки згідно з вимогами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

81. Водночас Банк при зверненні до господарського суду в Заяві просив витребувати докази - оригінали та належним чином завірені копії: у Біржі як організатора спірних аукціонів - протоколи про проведення аукціонів, заявки учасників у торгах, договір про проведення торгів; а у ліквідатора Боржника - договори купівлі-продажу майна за результатами аукціонів, докази сплати вартості майна, акти приймання-передачі майна. Ознайомлення Банка зі змістом таких документів, вочевидь, є передумовою для забезпечення йому можливості для оспорення укладених за результатами відповідних аукціонів договорів купівлі-продажу (в разі їх наявності), застосування наслідків недійсності таких правочинів тощо. Однак у судових рішеннях у цій справі не відображено висновків місцевого господарського суду щодо задоволення наведеного клопотання чи обґрунтованої відмови в його задоволенні, надання до матеріалів справи відповідних доказів, а також їх правової оцінки судами. Наведене є підставою для скасування судових рішень відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

82. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні вимог Банка, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність таких порушень під час підготовки та проведення Аукціону-1 і Аукціону-2, які б вплинули на результати торгів та могли бути підставами для визнання їх результатів недійсними. При цьому господарські суди виходили з того, що за наслідками спірних аукціонів досягнуто їх мету, що полягала в реалізації майна банкрута для наповнення ліквідаційної маси задля можливості погашення вимог кредиторів.

83. Верховний Суд з наведеним висновком не погоджується та вважає його таким, що не ґрунтується на належному дослідженні обставин щодо досягнення дійсної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута - відчуження його за найвищою ціною, на забезпечення якої має бути спрямований вибір ліквідатором способів продажу активів тощо, адже від того, чи вдасться продати майно боржника за найвищою ціною, може залежати, зокрема, обсяг грошових вимог кредиторів, які будуть задоволені в процедурі банкрутства.

84. Господарські суди слушно послались у оскаржуваних судових рішеннях на правову позицію, викладену Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, згідно з якою надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.

85. Ані стаття 42 Закону про банкрутство, ані норми закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом.

86. Однак під час розгляду цієї справи господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини щодо виконання під час підготовки та проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 вимог Закону про банкрутство, зокрема, щодо визначення початкової ціни майна Боржника, доцільності продажу Нерухомого майна саме в складі одного лоту з огляду на наявність чи відсутність підстав для віднесення його до цілісного майнового комплексу тощо.

87. Господарські суди залишили поза увагою, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 (яка набрала законної сили на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визнано незаконними за скаргою Банка дії ліквідатора Гусара І.О. з продажу відповідного майна, що є предметом забезпечення, оскільки він діяв недобросовісно та нерозсудливо на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною. Господарські суди під час розгляду Заяви не врахували обставини, встановлені в зазначеному судовому рішенні, зокрема, з точки зору їх преюдиційного значення.

88. З огляду на викладене висновки господарських судів про відмову в задоволенні вимог Банка не ґрунтуються на належному виконанні вимог статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

89. Такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи. Зокрема, Верховний Суд не наділений повноваженнями щодо дослідження наданих учасниками справи доказів та встановлення на їх підставі обставин щодо володіння відповідним майном на час вирішення спору, необхідних для вирішення питання щодо ефективності обраних заявником способів захисту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

91. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

92. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і залежно від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

93. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №50/790-43/173 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

К. Огороднік