Постанова

від 11.07.2024 по справі 921/366/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/366/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (колегія суддів: Плотніцький Б. Д. - головуючий, Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.) і ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 (суддя Руденко О. В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз"

про стягнення заборгованості в сумі 186 981 501,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин, що передували ухваленню оскаржуваних судових рішень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільміськгаз") про стягнення боргу в сумі 186 981 501,07 грн.

1.2. Згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2023 у справі № 921/366/23 прийнято заяву ПрАТ "Тернопільміськгаз" про визнання позову; позов ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" задоволено, стягнуто з ПрАТ "Тернопільміськгаз" на користь позивача 118 425 363,05 грн основної заборгованості, 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені та 469 700,00 грн сплаченого судового збору.

1.3. На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2023, яке набрало законної сили 31.10.2023, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 19.1 пункту 19 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України Господарський суд Тернопільської області 06.11.2023 видав наказ про примусове виконання рішення.

1.4. 28.12.2023 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О. О. виніс постанову № 73691296 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 921/366/23, виданого 06.11.2023, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

1.5. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернувся 15.01.2024 до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О.

1.6. Обґрунтовуючи скаргу на дії приватного виконавця, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначало, що, зупинивши вчинення виконавчих дій у межах цього виконавчого провадження, орган виконання діяв неправомірно. Скаржник стверджував, що саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, не є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. У спірних правовідносинах приватний виконавець має дослідити не тільки обставину, чи включене підприємство до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, але й установити, чи підлягає ця заборгованість врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 921/366/23, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О.

2.2. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що ПрАТ "Тернопільміськгаз" є оператором газорозподільних систем та має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, про що свідчить постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.06.2017 № 860.

29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Суд першої інстанції встановив, що постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.10.2022 № 1286 вирішено включити ПрАТ "Тернопільміськгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Суд першої інстанції зауважив, що згідно з пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має зупинити вчинення виконавчих дій. Відтак суд першої інстанції зазначив, що 28.12.2023, керуючись цією правовою нормою, приватний виконавець виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 73691296 до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Суд першої інстанції констатував, що як на час прийняття приватним виконавцем оспорюваної постанови, так і на час розгляду цієї скарги судом, боржник залишається учасником установленої Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань). Обставинами, які свідчили про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, були такі:

- заборгованість за наказом виникла на підставі договору транспортування природного газу, укладеного між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ПрАТ "Тернопільміськгаз", який є боржником за наказом;

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.10.2022 № 1286 ПрАТ "Тернопільміськгаз" було включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника про те, що приватним виконавцем неправомірно зупинено виконавче провадження, у зв`язку з наведеними обставинами є помилковими.

2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.

Суд апеляційної інстанції при цьому виходив із того, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування, є складовою процедури врегулювання заборгованості. Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" приватний виконавець не належить до числа учасників процедури з врегулювання заборгованості, тому не вправі був самостійно приймати рішення щодо наявності / відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних у ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася.

При цьому, як зауважив суд апеляційної інстанції, згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не є безумовною підставою для списання 3 % річних, інфляційних втрат та неустойки. Водночас як саме списання, так і відмова у ньому, за висновком апеляційного господарського суду, можуть бути вчинені лише в результаті реалізації усього механізму врегулювання заборгованості учасниками цієї процедури.

З урахуванням наведеного та за відсутності у приватного виконавця повноважень під час відкриття виконавчого провадження самостійно вирішувати питання стосовного того, чи належить заборгованість, що підлягає стягненню за виконавчим документом, до тієї заборгованості, котра підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів приватного виконавця щодо наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 921/366/23, задовольнити скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на дії приватного виконавця; визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О. щодо зупинення вчинення виконавчих дій згідно з постановою від 28.12.2023 в межах виконавчого провадження № 73691296, а саме:

- визнати протиправними дії щодо зупинення вчинення виконавчих дій із примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 06.11.2023 для примусового виконання рішення від 27.09.2023 у справі № 921/366/23, в частині стягнення з ПрАТ "Тернопільміськгаз" на користь ТОВ "Оператор Газотранспортної системи України" 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О. від 28.12.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 73691296 у частині стягнення з боржника 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені на користь стягувача;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О. вчинити виконавчі дії - стягнути із боржника 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені на користь стягувача.

3.2. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" посилається у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що зупинення виконавчих дій порушує статті 129, 129-1 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та принципи господарського судочинства. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та абзац 17 статті 1, статтю 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", оскільки єдиним способом врегулювання заборгованості в частині штрафних санкцій, на думку скаржника, є їх списання, будь-якого іншого способу врегулювання заборгованості в частині неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних зазначений закон не визначає.

3.3. Приватний виконавець Хорішко О. О. у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". Приватний виконавець зазначає, що при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження діяв відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". На думку приватного виконавця Хорішка О. О., Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не передбачає припинення зобов`язання щодо суми основного боргу за поставлений газ, а лише визначає процедуру, яка надає можливість врегулювати заборгованість у спосіб, визначений законом.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О. О. та постанова апеляційного господарського суду про залишення цієї ухвали без змін.

4.4. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги на дії приватного виконавця, констатував, що як на час прийняття приватним виконавцем оспорюваної постанови, так і на час розгляду цієї скарги судом, боржник залишається учасником установленої Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань). Обставинами, які свідчили про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, були такі:

- заборгованість за наказом виникла на підставі договору транспортування природного газу, укладеного між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ПрАТ "Тернопільміськгаз", який є боржником за наказом;

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.10.2022 № 1286 ПрАТ "Тернопільміськгаз" було включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

З урахуванням наведених обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника про те, що приватним виконавцем неправомірно зупинено виконавче провадження, є помилковими.

4.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.

Суд апеляційної інстанції при цьому виходив із того, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування, є складовою процедури врегулювання заборгованості. Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" приватний виконавець не належить до числа учасників процедури з врегулювання заборгованості, тому не вправі був самостійно приймати рішення щодо наявності / відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних у ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася.

При цьому, як зауважив суд апеляційної інстанції, згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не є безумовною підставою для списання 3 % річних, інфляційних втрат та неустойки. Водночас як саме списання, так і відмова у ньому, за висновком апеляційного господарського суду, можуть бути вчинені лише в результаті реалізації усього механізму врегулювання заборгованості учасниками цієї процедури.

З урахуванням наведеного та за відсутності у приватного виконавця повноважень під час відкриття виконавчого провадження самостійно вирішувати питання стосовного того, чи належить заборгованість, що підлягає стягненню за виконавчим документом, до тієї заборгованості, котра підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів приватного виконавця щодо наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

4.6. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. Скаржник зазначає, що вважає протиправними дії приватного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 06.11.2023 для примусового виконання рішення від 27.09.2023 у справі № 921/366/23, в частині стягнення з ПрАТ "Тернопільміськгаз" на користь ТОВ "Оператор Газотранспортної системи України" 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені. Тому в касаційній скарзі скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та абзац 17 статті 1, статтю 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", оскільки єдиним способом врегулювання заборгованості в частині штрафних санкцій, на думку скаржника, є їх списання, будь-якого іншого способу врегулювання заборгованості в частині неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних зазначений закон не визначає.

4.7. Колегія суддів зазначає, що 29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (стаття 2 зазначеного Закону).

4.8. Статтею 1 цього Закону визначено, що процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4.9. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

4.10. Суд першої інстанції встановив, що постановою Національної комісії від 11.10.2022 № 1286 вирішено включити ПрАТ "Тернопільміськгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

4.11. При цьому статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.12. Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

4.13. Згідно із частиною 2 статті 5 Законом України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

4.14. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

4.15. Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".

4.16. Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

4.17. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження").

4.18. За змістом частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини 1 статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

4.19. У випадку, передбаченому пунктом 15 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (частина 11 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").

4.20. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що приватний виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 925/555/21).

4.21. Принцип юридичної визначеності, що є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16).

4.22. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши обставини щодо включення ПрАТ "Тернопільміськгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та установивши наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов правильного висновку про помилковість доводів скаржника про те, що приватним виконавцем неправомірно зупинено виконавче провадження.

4.23. Щодо доводів скаржника про те, що заборгованість у розмірі 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", колегія суддів зазначає таке.

4.24. Верховний Суд зазначає, що зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування ПрАТ "Тернопільміськгаз" у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру .

4.25. За змістом статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на заборгованість за договорами купівлі-продажу / постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

4.26. Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

4.27. Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

4.28. Колегія суддів зазначає, що приватний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", і відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у приватного виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 06.11.2023 для примусового виконання рішення у справі № 921/366/23 від 27.09.2023. Тому, ухваливши постанову про зупинення виконавчого провадження, приватний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування в оскаржуваній частині немає.

4.29. Таким чином, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не підтвердилися.

4.30. Інші доводи скаржника спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій не підтвердилися, не спростовують висновку судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 і ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 у справі № 921/366/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак