Ухвала

від 12.07.2024 по справі 404/9155/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2024 року

м. Київ

справа № 404/9155/23

провадження №51-3488 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року стосовно них,

встановив:

Засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з касаційною скаргою, в якій порушують питання про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків, оскільки її подано без додержання приписів ст. 427 КПК України.

Так, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції, що повинні узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, а також їх обґрунтування, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте вказані вимоги закону особами, які подали касаційну скаргу, належним чином не виконані, оскільки сформульовані в касаційній скарзі вимоги, не узгоджуються з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими ч. 1 ст. 436 КПК України.

Суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не наділений повноваженнями досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

У зв`язку із цим, особа, яка подає касаційну скаргу, заперечуючи законність постановленого у кримінальному провадженні судового рішення, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до положень ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, відсутність у поданій скарзі належного обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів у касаційній скарзі засуджених зводяться до не погодження з оцінкою доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, неповнотою досудового розслідування та судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, засуджені у своїй касаційній скарзі хоча і посилаються на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не конкретизують яких саме порушень допустилися суди, розглядаючи кримінальне провадження стосовно них та не обґрунтовують у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваних рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 284, 370, 374, 404, 409, 412, 419 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.

Водночас не погоджуючись в касаційній скарзі з вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року, засуджені просять скасувати вказані судові рішення та визнати їх невинуватим і виправдати, що, в контексті приписів статей 436, 437 КПК України, не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.

Також в порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано належним чином завірених копій рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПКУкраїни, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року стосовно них залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3