Рішення

від 02.07.2024 по справі 203/7537/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.07.2024 Єдиний унікальний номер 203/7537/23

Провадженя№ 2/205/1745/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді- Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Галушки А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» був учасником цивільно-правового спору № 203/1830/23, що розглядався Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» про стягнення боргу за договором позики. Підставою для пред`явлення первинного позову став договір позики № 22/02/09-1 від 09.02.2022 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо отримання позики в сумі 46 800 доларів США на строк до 09.08.2022 року. До позову було додано розписку ОСОБА_3 щодо отримання коштів за договором, а також розписку, надану начебто директором ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» ОСОБА_4 від 12.02.2022 р. про надання в заставу відеоендоскопичної системи ЕСОNТ, яка буде знаходитися в операційному блоці ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» як гарантію позики ОСОБА_2 суми коштів у розмірі 36000 доларів США, взятих на один рік. За даним цивільним спором 01.12.2023 року було винесено рішення, яким ОСОБА_2 у позовних вимогах до ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» про стягнення боргу за договором позики відмовлено. Не зважаючи на відмову у задоволені позовних вимог у зазначеному спорі, сама спірна ситуація щодо надуманих боргових зобов`язань для ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» залишилася. Так, природою спору є боргова розписка від 12.02.2022 р., складена начебто директором ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» на виконання неіснуючих, надуманих відповідачем зобов`язань. При цьому у рішенні суду від 01.12.2023 р. у справі № 203/1934/23 (п.27 рішення) судом було звернено увагу ОСОБА_2 на збереження для нього, як для кредитора спадкодавця, можливості стягнення суми позики із спадкоємця (спадкоємців) померлого ОСОБА_3 . Таким чином, для позивача саме існування надуманих боргових зобов`язань за підробною, з боку позивача, розпискою від 12.02.2022 р., залишається ризиком можливих протиправних дій з боку відповідача. В судовому спорі № 203/1934/23 представником ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» було подано відзив та зустрічний позов, але вони не були прийняті судом до розгляду та спірна ситуація з цього питання залишилася не вирішеною та потребує вирішенню в окремому спорі, викладеному у даній позовній заяві. ОСОБА_4 є директором ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та наказу №1-к з 03.01.2020 року. З ОСОБА_2 керівник ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» ОСОБА_4 жодних ділових та боргових взаємовідносин не мав, жодних дій щодо передання в заставу медичного обладнання, зазначеного в розписці від 12.02.2022 р. - відеоендоскопичної системи ЕСОNТ від імені ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» не вчиняв. З даних документів ОСОБА_4 вперше дізнався про існування договору позики №22/02/09-1 та розписки про отримання позики згідно договору №22/02/09-1, а також розписки про надання в заставу медичного обладнання. Сама розписка у договорі від 09.02.2022 р. грубо підроблена. Більш того, вищезазначений договір-позики №22/02/09-01 був укладений між особою, яка не мала офіційного працевлаштування на підприємстві. За бухгалтерським обліком ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» відеоскопичена система ЕСОNТ на балансі не перебуває та на баланс раніше з дати реєстрації медичного центру з 03.01.2020 року не ставилася, в приміщені медичного центру не знаходиться та ніколи не знаходилась. Правочин, на який посилається ОСОБА_2 щодо заставної розписки, не відповідає вимогам, передбаченим ч.ч.3, 4, 5 ЦК України, так як фактично не був укладений у формі, встановленій законом. Відповідно до ст.215 ЦК України ввавжає цей правочин недійсним та до нього мають бути застосовані наслідки, передбачені ст.216 ЦК України. Крім того зазначив, що обставини отримання коштів ОСОБА_3 позивачу невідомі. Якщо ці зобов`язання і виникали, то вони не мають жодного фінансового характеру до медичного центру. ОСОБА_4 стверджує що підпис на наданих позивачем документах - розписці від 12.02.2022 р. та специфікації йому не належить, та виконаний сторонньою особою. ОСОБА_3 не повідомляв керівника медичного центру про свої зобов`язання та про даний договір, та обставини укладання вищезазначених документів позивачу не відомі. У разі відсутності схвалення правочину директором медичного центру він є нікчемним. Крім того зазначив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язання за заставною розпискою від 12.02.2022 р. вважає фіктивними, та позивачем не укладалися, та не можуть нести для позивача будь-яких правових наслідків, сама розписка як письмовий правочин є недійсною. Таким чином, сам первинний договір позики № 22/02/09-1 від 09.02.2022 р. міг створити зобов`язання померлого ОСОБА_3 перед відповідачем ОСОБА_2 , але відповідно до ст.511 ЦК України не може створювати обов`язку для третьої сторони позивача. Розписка від 12.02.2022 р., що є предметом цього спору, формально має бути похідною від основного зобов`язання померлого ОСОБА_3 перед відповідачем ОСОБА_2 за договором від 09.02.2022 р., але вона не містить чіткого визначення, як то гарантія чи застава. Крім того, розписка, як зобов`язальна, похідна від договору № 22/02/09-1 від 09.02.2022 р. мала вчинятися відповідно до ст.547 ЦК України у письмовій формі, та відповідно до ч.2 цієї статті закону, при недодержані такої форми є нікчемною. Крім того і за первинними зобов`язаннями за договором від 09.02.2022 р. суд у спорі по справі № 203/1934/23 вже дав відповідну оцінку, що породжує його недійсність. Просить визнати недійсною зобов`язальну розписку, підписану 12.02.2022 р. від імені директора ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» ОСОБА_4 про надання в заставу відеоендоскопичної системи ЕСОNТ, як гарантії позики ОСОБА_2 суми 36000 доларів США та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2024 року прийнято до розгляду і відкрито загальне провадження у справі.

Представник позивача ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро», ОСОБА_5 , надав суду заяву про розгляд даної справи без участі позивача та його предстаника, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_6 , надали суду заяву, якою визнали позовні вимоги ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним щодо предмету позову, а саме визнання недійсною зобов`язальної розписки, підписаної 12.02.2022 р. від імені директора ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» ОСОБА_4 про надання в заставу відеоендоскопічної системи ЕСОNТ, як гарантії позики ОСОБА_2 на сумму 36000 доларів США

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.02.2022 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір позики № 22/02/09-1 позики на суму 46 800 доларів США на строк до 09.08.2022 року (а.с.11).

Згідно розписки ОСОБА_3 щодо отримання коштів за договором, а також розписки, наданої директором «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро» ОСОБА_4 від 12.02.2022 р. про надання в заставу відеоендоскопичної системи ЕСОNТ, яка буде знаходитися в операційному блоці ТОВ «КДМЦ «Ваш Доктор Дніпро», як гарантію позики ОСОБА_2 суми коштів у розмірі 36000 доларів США, взятих на один рік та від 09.02.2022 р. розписку про отримання позики згідно договору №22/02/09-1 (а.с.12, 13).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.05.2023 р. керівником юридичної особи ТОВ «КДМЦ «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО», ЄДРПОУ 434337701 є ОСОБА_4 (а.с.17-20).

Згідно наказу №1-к від 03.01.2020 р. ОСОБА_4 , на підставі протоколу загальних зборів засновників від 03.01.2020 р. приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «КДМЦ «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» з 03.01.2020 р. з виконанням статуних функцій та повноважень відповідно до посади (а.с.21).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Пвіденно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №3166, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Згідно бухгалтерської довідки №6 від 19.05.2023 р. ТОВ «КДМЦ «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО», за даними бухгалтерського обліку, відеоскопічна система ЕСОNТ на балансі, станом на 19.05.2023 р., не перебуває та на баланс з дати реєстрації медичного центру з 03.01.2020 р., не ставилася. Дана установка в примішенні медичного центру не знаходиться та ніколи не знаходилася (а.с.23).

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, якій не вчинено. Отже, недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним.

Згідно зі ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Отже, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії.

Законодавством визначено, що момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем.

Відповідно до статті 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Згідно з частиною 1 статті 584 Цивільного кодексу України (далі ЦК) удоговорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Згідно з частиною 1 статті 584 Цивільного кодексу України (далі ЦК) у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Рішенням Кіровського районногосуду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідалністю «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» про стягнення заборгованності за договором позики відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Судовим рішенням встановлено, «...що 09.02.2022 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики №22/02/09-1, за умовами якого останній одержав грошові кошти в сумі 46 800,00 доларів США строком на 182 календарних дні за умови повернення коштів частками щомісяця.

12 лютого 2022 року ОСОБА_4 (син ОСОБА_3 ) як керівником ТОВ «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» було складено розписку про те, що він дає в заставу відеоендоскопічну систему «ECONT» як гарантію повернення ОСОБА_3 позики в сумі 36 000,00 доларів США, взятої на один рік.

Судом було встановлено, що розписка від 12.02.2022, складена керівником ТОВ «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО», не містить ані строку (терміну) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, ані посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання.

У судовому засіданні позивач пояснив, що 03.01.2022 він уклав з ОСОБА_3 аналогічний договір позики, за яким позичив останньому 23 920,00 доларів США.

З огляду на це твердження позивача, що розписка від 12.02.2022 предметно пов`язана з договором позики від 09.02.2022, є безпідставним.

На користь такого висновку свідчить кілька встановлених судом ознак:

- різниця між сумою позики від 09.02.2022 (46 800,00 доларів США) та розміром застави (36 000,00 доларів США);

- різниця між часом користування позикою за договором від 09.02.2022 (182 календарних дні) та часом користування позикою, забезпеченою заставою (один рік).

Ураховуючи викладене, суд не знаходить законних підстав для стягнення з відповідача як з підписанта розписки від 12.02.2022 заборгованості за договором позики.

Додатковою підставою для відмови у позові є пояснення позивача про те, що справжня сума позики становить 36 000,00 доларів США, а відображена в укладеному договорі сума (46 800,00 доларів США) була узгоджена сторонами як сума, що включає проценти за користування коштами.

Таке твердження позивача прямо суперечить пункту 1.2 розділу 1 договору позики (який сторони уклали як безпроцентний) і сприймається судом як його спроба штучно пов`язати цей договір з розпискою від 12.02.2022 (за сумою).

При цьому суд звертає увагу позивача на збереження для нього як для кредитора спадкодавця можливості стягнення суми позики із спадкоємця (спадкоємців) ОСОБА_3 (стаття 1281 ЦК)...»

Дане рішення та обставини, які ним встановлені є преюдиціальним в силу ст.82 ЦПК України при розгляді зазначеної справ та суд бере за основу як докази обставини, встановлені вказаним рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, визнання позову відповідачем не порушує вимог закону та не порушує права сторін.

На підготовчому судовому засіданні відповідач може визнати позовні вимоги, що є підставою для прийняття рішення.

На підставі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 3, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Згідно з ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з вимогами ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1247810 від 16.12.2023 р.

Документу, що свідчить про оплату витрат на правову допомогу, адвокатом надано не було.

Таким чином документально не підтвердженими є витрати на правничу допомогу адвоката В`язового В.В. у розмірі 40000,00 грн., також не підтвердженими є витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи у розмірі 2000,00 грн.; з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів 4000,00 грн., що не позбавляє права позивача звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення, за умови надання належних доказів, які підтверджують сплату витрат на правничу допомогу та витрат пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

У порядку статті 141Цивільного процесуальногокодексу України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76,78,81,141,259,263-265,282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним задовольнити.

Визнати недійсною розписку, підписану 12.02.2022 р. від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-діагностичний медичний центр «ВАШ ДОКТОР ДНІПРО» Данейкіним Станіславом Вадимовичем про надання в заставу відеоендоскопичної системи ЕСОNТ, як гарантію договору позики від 09.02.2022 р. №22/02/09-1 на суму 36000 доларів США, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Курбанова Н.М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультативно-діагностичний медичний центр «Ваш Доктор Дніпро», ЄДРПОУ 43437701, 49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.123

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1