Ухвала

від 12.07.2024 по справі 140/7088/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7088/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., одержавши позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Земан» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Земан» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 25308,10 грн та пені в сумі 860,20 грн, а всього 26168,30 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.

Оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру (про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальній сумі 26168,30 грн), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 3028,00 грн (тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви документу про сплату судового збору не долучено, натомість в тексті позовної заяви заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано наступним: для реалізації повноважень Фонду передбачено відповідний обсяг фінансування за рахунок бюджетних коштів, проте, у зв`язку з воєнним станом в державі, має місце значний дефіцит державного бюджету, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, попри те, що Фонд зобов`язаний виконувати вищезазначені функції; правові висновки Верховного Суду України щодо відстрочки судового збору для бюджетних організацій мали місце до початку війни, тому не відображають і не могли відображати реалій цього часу, зокрема щодо об`єктивної неможливості забезпечити належну життєдіяльність держави, в тому числі належне фінансове забезпечення функціонування державних органів.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 8 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні державне управління з питань забезпечення прав осіб з інвалідністю та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики), про що зазначено в п. 1 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 27.03.2017 № 477), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266.

Згідно з п. 2 Положення Фонд, як бюджетна установа, є правонаступником Фонду, як урядового органу.

Відповідно до п. 5 Положення основними завданнями Фонду є: фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю в Україні; забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, сприяння створенню робочих місць.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні спори, що виникають із правовідносин застаттями 19і20цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Отже, звертаючись із даним позовом до адміністративного суду позивач просить стягнути суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв`язку із покладенням на позивача обов`язку проводити стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у судовому порядку. Тобто, позивач в даному випадку є суб`єктом владних повноважень.

Суд звертає увагу, що посилання на неможливість сплатити судовий збір не може визнаватись поважною обставиною для відстрочення сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

В ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2024 (справа № 9901/369/19), від 15.01.2024 (справа № 9901/532/19) вказано про те, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути самостійною та достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням цієї установи з Державного бюджету України, не звільняють їївід обов`язку своєчасно сплати судовий збір.

Особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету). Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №140/3341/22).

Отже, враховуючи наведені норми чинного законодавства України та усталену актуальну практику Верховного Суду, суд вважає, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути самостійною та достатньою підставою для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Земан» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О. О. Андрусенко