ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3963/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» звернулось з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару (рибу та рибну продукцію) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA205140083215U6 від 09.10.2023, в якій загальна митна вартість товару за основним методом становить 14700 доларів США та МД №23UA205140087924U7 від 21.10.2023, в якій загальна митна вартість товару за основним методом становить 15961,20 доларів США. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.
Позивач із прийнятими рішеннями не погоджується та вважає коригування митної вартості за резервним методом протиправним, оскільки документи, надані до митного оформлення згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої митної вартості за основним методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №23UA205140083215U6 від 09.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували МД від 14.10.2021 №UА205050/2023/52778, від 17.10.2023 №UА101020/2023/39880, від 30.08.2023 №209170/2023/69661, від 28.08.2023 №209160/2023/9624, від 03.10.2023 №100190/2023/563372.
Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача з підстав аналогічних тим, що наведені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
21.10.2021 між ТзОВ «Фреш Фуд Лоджистікс» (покупець) та Iceland Pelagic EHF (продавець) було укладено контракт №IS 21/10, за умовами якого продавець продає, а покупець купує елементи м`яса, напівтуші, на кістці та без кістки, а також рибу і рибну продукцію тому числі у замороженому вигляді, далі іменовані товар, із підприємств, що знаходяться у Євросоюзі, що зазначені в специфікаціях.
Для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларант позивача подав дві митних декларацій, а саме:
- 09 жовтня 2023 року МД №23UA205140083215U6 щодо «1.Філе оселедця атлантичного (з риби родини Clupea Harengus) у вигляді з`єднаних по хребту половинок 4-8шт/кг (метелик), морожений в блоках, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування 10350,00 кг; 2. Риба аргентина (роду Argentina Silus) свіжоморожена, без голови, патрана, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, розмірний ряд 200+ - 2016,00 кг; 3. Риба морожена скумбрія атлантична (родини Scomber Scombrus), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, ціла 500г+ - 7000,00 кг». Фактурна вартість імпортованого товару становить 37621,20 доларів США (еквівалентно 1376285 грн);
- 21 жовтня 2023 року МД №23UA205140087924U7 щодо «1. Філе оселедця атлантичного (з риби родини Clupea Harengus) у вигляді з`єднаних по хребту половинок 4-8шт/кг (метелик), морожений в блоках, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування - 8490,00кг; 2. Риба аргентина (роду Argentina Silus) свіжоморожена, без голови, патрана, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, розмірний ряд 200+ - 2016,00 кг; 3. Риба морожена - скумбрія атлантична (родини Scomber Scombrus), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, ціла 500г+ - 7000,00 кг; 4. Риба роду Clupea Harengus - оселедець заморожений (атлантичний), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування 350г+ цілий - 2100,00 кг». Фактурна вартість імпортованого товару становить 36700,50 доларів США (еквівалентно 1343671,30 грн);
Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» було подано ряд документів, перелічених у гр. 44 митних декларацій.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: заявки на перевезення №245 від 02.10.2023 та №263 від 16.10.2023 зазначені в довідках про витрати на транспортування вантажу; договір (контракт) про перевезення; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; виписку з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав: декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2C0995 від 06.10.2023; договір на перевезення №021001 від 02.10.2023 з перевізником ФОП ОСОБА_1 ; доповнення №42/1 від 27.09.2023 до специфікації №42 від 26.09.2023; заявку на перевезення №245 від 02.10.2023; заяву про надання додаткових пояснень та документів №108 від 11.10.2023; декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023; декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2E0633 від 19.10.2023; договір на перевезення №290701 від 29.07.2023; заявку на перевезення №263 від 16.10.2023;- прайс-лист б/н від 16.10.2023; лист відправника №16/1 від 16.10.2023; заяву про надання додаткових пояснень та документів №114 від 24.10.2023.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023.
При цьому, в у графі 33 оскаржуваного рішення UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 зазначено, що митна вартість товару №3, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- в декларації країни відправлення №21LTC0100EK2BB181 від 04.10.2023 числове значення вартості товару становить 13735,75 Євро, проте в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 вартість товару становить 37621,20 Дол.США. Тобто декларація країни відправлення подана лише на 2-й і 3-й товар, відповідно 1-й товар відсутній;
- також в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 передбачена попередня оплата за товар, проте до митного оформлення банківський платіжний документ не подано;
- відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 04.10.2023 транспортні витрати до кордону України становлять 78,40 грн/км, а транспортні витрати по території України - 93,33 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості;
- прайс-лист б/н від 04.10.2023 наданий для ТзОВ «Фреш Фуд Лоджістик» на товар що імпортується. Проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців. Крім того, інвойс передує даті видачі прайс-листа.
Після розгляду наданих додаткових документів, встановлено наступне: - відповідно до наданих декларацій країни відправлень №21LTC0100EK2BB181 від 04.10.2023 та №23LTLC0100EK2C0995 від 06.10.2023 загальна вартість товару становить 35153,43 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 - 37621,20 Дол.США; - відповідно до СМR б/н від 06.10.2023 перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_2 , проте довідка б/н від 04.10.2023, рахунок №54 від 04.10.2023 та договір на перевезення №021001 від 02.10.2023 надані ФОП ОСОБА_1 . Документи, які підтверджують зв`язок між цими перевізниками відсутні; - доповнення №42/1 від 27.09.2023 до специфікації №42 від 26.09.2023 ймовірно підписано шляхом електронного зв`язку після повідомлення митниці, про що свідчать копії печатки продавця; - лист №108 від 11.10.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «Фреш Фуд Лоджистікс» щодо поданих до митного оформлення документів. Декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом №108 від 11.10.2023.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, рівень митної вартості на товар №3 становить 2,4 дол. США за кг - за МД від 14.10.2023 №UА205050/2023/52778.
Разом з цим, в у графі 33 оскаржуваного рішення №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023 зазначено, що митна вартість товарів №2,3,4, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- супровідний документ Т1 № 23LTLU900000126E08 від 19.10.2023 містить інформацію щодо транзитної операції. Декларацію країни відправлення не подано до митного оформлення;
- відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 18.10.2023 транспортні витрати до кордону України становлять 91,73 грн/км, а транспортні витрати по території України 93,33 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Після розгляду наданих додаткових документів, встановлено наступне: відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023 вартість товару №3 (скумбрія) становить 13735,75 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 14700 Дол.США; відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023 вартість товару №4 (оселедець) становить 2723,32 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 2914,50 Дол.США; відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2E0633 від 18.10.2023 вартість товару №2 (аргентина) становить 2919,83 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 3124,80 Дол.США; прайс-лист б/н від 16.10.2023 наданий продавцем для ТзОВ «Фреш Фуд Лоджістик» на товар що імпортується. Проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців. Крім того, інвойс передує даті видачі прайс-листа. Крім того, слід зазначити, розмірний ряд 200+ та кінцевий термін споживання 04/2023 товару зазначений в гр.31 МД по товару №2 (аргентина) не відповідає інформації зазначеній в сертифікаті відповідності і якості від 18.10.2023 - розмірний ряд 200-100г, а термін кінцевого споживання 07/08 2025. Також, кінцевий термін споживання 07/2023 товару зазначений в гр.31 МД по товару №4 (оселедець) не відповідає інформації зазначеній в сертифікаті відповідності і якості від 18.10.2023 - 09/2023. Лист №114 від 24.10.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ "ФРЕШ ФУД ЛОДЖИСТІКС" щодо поданих до митного оформлення документів. Декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом №114 від 24.10.2023.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, рівень митної вартості на товар №2 - 1,75 дол. США за кг - за МД від 17.10.2023 №UА101020/2023/39880 та МД від 30.08.2023 №209170/2023/69661; №3- 2,40 дол. США за кг - за МД від 28.08.2023 №209160/2023/9624; №4- 1,61 дол. США за кг - за МД від 03.10.2023 №100190/2023/563372.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: за МД №23UA205140083215U6 декларантом позивача було подано: договір (контракт) № IS 21/10 від 21.10.2021, специфікацію №42 від 26.09.2023, доповнення до специфікації №42/1, інвойс від 27.09.2023 №SR030012, сертифікат відповідності і якості від 27.09.2023, пакувальний лист від 27.09.2023 № SR030012, сертифікат походження №IS-057653-1 від 27.09.2023, міжнародний ветеринарний сертифікат від 02.10.2023 №LT0323844/L2-20741, міжнародний ветеринарний сертифікат від 05.10.2023 №LT0335219/L2-20881, довідка про вартість перевезення від 04.10.2023.
Додатково надано на електронне повідомлення митниці: копію декларації країни відправлення від 04.10.2023 №21LTC0100EK2BB181, копію декларації країни відправлення від 06.10.2023 №23LTLC0100EK2C0995, копію прайс-листа від 25.09.2023, копію замовлення заявки №245 від02.10.2023, копію договору перевезення вантажів у міському та міжнародному сполучені №021001 від 02.10.2023.
За МД №23UA205140087924U7 декларантом позивача було подано: договір (контракт) № IS 21/10 від 21.10.2021, специфікацію №45 від 16.10.2023, інвойс від 16.10.2023 №SR030276, сертифікат відповідності і якості від 18.10.2023, пакувальний лист від 16.10.2023 №SR030276, сертифікат походження №IS-058133-1 від 16.10.2023, міжнародні ветеринарні сертифікати від 18.10.2023 №LT0330573/L2-21921, №LT0335410/L2-21973 та №LT0336126/L2-21972, супровідний документ №23LTLU900000126E08.
Додатково надано на електронне повідомлення митниці: заявку №263 від 16.10.2023, договір перевезення вантажів у міському та міжнародному сполучені №290701 від 29.07.2020 та прайс-лист від 16.10.2023.
На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Щодо тверджень митного органу про те, що в інвойсі від 27.09.2023, передбачена 100% передоплата за товар, проте банківський платіжний документ відсутній, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до умов доповнення № 42/1 до Специфікації №42 від 26.09.2023 р. до контракту №IS 21/10 від 21.10.2021, сторони домовились змінити п. 9 та викласти в наступній редакції «9. Умови оплати: Оплата здійснюється з відтермінуванням платежу 21 день з дати виставлення рахунку». Відповідно у Позивача не могло бути платіжного документу, який підтверджує здійснення оплати аз поставлений товар.
Щодо перевезення товару суд зазначає, що в заяві вих. №108 від 11.10.2023 позивачем зазначалось, що при ввезенні товару на митну територію України Позивачем було укладено договір перевезення №021001 від 02.10.2023 р. з ФОП ОСОБА_1 та до митного оформлення долучались і довідка про транспортні витрати, і договір-заявка на перевезення (ФОП ОСОБА_2 є експедитором, а ФОП ОСОБА_1 перевізником) Понесені витрати є співмірними із напрямком руху від завантаження товару з м. Клайпеда до м. Луцьк. Усі витрати включені до митної вартості товару (копія заявки на перевезення №245 від 02.10.2023 р. долучалась до Заяви №108).
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
При цьому, суд зазначає, що ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеним. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., сплачений згідно платіжною інструкцією від 09.04.2024 №690.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 42, ідентифікаційний код 43617359).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385).
Суддя А.Я. Ксензюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120344561 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні